Поняття інтелектуальної власності

Майнові права суб'єктів права  на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, проголошене чинним законодавством, дає його суб'єкту ті самі правомочності, які дає право власності на будь-який інший об’єкт.

Право власності на винахід, корисну  модель чи промисловий зразок засвідчується  патентом (ст. 1 Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”). Патент надає його власнику виключне право на використання зазначених об'єктів на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Якщо патент на винахід, корисну модель чи промисловий зразок видано кільком особам (співавторам), то відносини між ними визначаються на підставі угоди. Якщо такої угоди немає, то кожний власник патенту має право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд. Проте жоден з них не має права видати ліцензію на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка та передати право власності на зазначені об'єкти іншим особам без згоди решти власників патенту.

Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту. При цьому варто пам'ятати, що річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до патентного відомства України водночас з документом про сплату збору за видачу патенту. Без такої сплати збору патент не видається.

Використанням винаходу, корисної моделі та промислового зразка визнається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання у зазначених цілях продукту, що охороняється патентом. Іншими словами, використанням визнається будь-який продаж продукту, що охороняється патентом на території України. І не лише продаж, а навіть пропонування для продажу, тобто демонстрація продукту на виставках, ярмарках, вітринах тощо. Застосуванням, безумовно, визнається будь-яке використання винаходу. З цього загального правила є один виняток. Відповідно до Закону про винаходи (ст. 25) той, хто в інтересах своєї діяльності добросовісно використовує в Україні заявлений винахід, корисну модель чи промисловий зразок до дати подання заявки чи до дати конвенційного пріоритету, зберігає право на безоплатне продовження цього використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Згідно з чинним законодавством патент на винахід або корисну  модель надає його власнику виключне право на використання винаходу чи корисної моделі за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав власників інших патентів.

Взаємовідносини при використанні винаходу або корисної моделі, патент на який належить декільком особам, визначаються угодою між ними. При  відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід чи корисну модель за своїм розсудом, але жоден з них не має права надавати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу або корисної моделі і передавати право власності на винахід чи корисну модель будь-якій особі без згоди інших власників патенту. Власник патенту має право забороняти іншим особам використовувати винахід або корисну модель.

Право особи, що є власником патенту  на винахід або корисну модель, не допускати використання винаходу чи корисної моделі іншими особами називається виключним правом на винахід або корисну модель. Зміст виключних прав визначається чинним законодавством. На практиці набуття виключного права переслідує дві основні мети: забезпечити захист від порушень і створити можливість передавати право на винахід чи корисну модель (повністю або частково).

Першим аспектом виключного права  є забезпечення захисту від порушень, тобто від несанкціонованого  використання запатентованого винаходу або корисної моделі будь-ким, крім самого власника патенту. Створення винаходу чи корисної моделі і, зокрема, доведення його до промислового здійснення, звичайно вимагає значних витрат, які власник патенту має намір компенсувати з вигодою для подальша його використання, в тому числі шляхом продажу продукції, яка виготовляється на основі винаходу або корисної моделі.

Другим аспектом виключного права  є можливість надання власником  патенту дозволу іншим особам вести діяльність, що охоплюється  виключним правом. Власник патенту  зацікавлений в наданні такого дозволу, якщо він не має умов або просто, не потребує самостійного використання винаходу чи корисної моделі, принаймні у всьому їхньому обсязі. В інтересах власника патенту надати дозвіл на використання винаходу або корисної моделі, наприклад, коли для здійснення винаходу чи корисної моделі потрібний великий обсяг інвестицій, чого власник патенту не може собі дозволити. Іноді власник патенту не має прав (наприклад, він іноземець) або практичної можливості реалізувати винахід або корисну модель у даній країні і, отже, йому доводиться  шукати для цього інших осіб. Частіше за все власник патенту заінтересований у видачі дозволу на використання винаходу або корисної моделі з певними обмеженнями, наприклад, з обмеженням обсягу виробництва продукції або часу дії дозволу.

3.6. Обов’язки, що накладаються патентом.

Законодавство про промислову власність  зобов'язує власників патентів добросовісно користуватися виключними правами, що надаються патентом. Добросовісне користування розуміється як таке, що не завдає шкоди іншим власникам патентів, іншим фізичним і юридичним особам, навколишньому середовищу, інтересам суспільства, національній безпеці тощо.

За законодавством України про  промислову власність, власник патенту  зобов'язаний використати запатентований винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Якщо зазначені об'єкти не використовуються або використовуються недостатньо в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка було припинено, то для власника патенту можуть настати негативні наслідки. У такому разі будь-яка особа, яка має намір і виявляє готовність використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, пропонує власникові патенту укласти ліцензійний договір. Якщо власник патенту відмовиться від укладення ліцензійного договору, то зазначена особа може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка (видати примусову ліцензію). Суд може ухвалити рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. В рішенні суду визначаються обсяг використання запатентованого об'єкта, строки дії дозволу, розмір та порядок виплати винагороди власникові патенту. Проте слід мати на увазі, що примусова ліцензія може бути видана заінтересованій особі за умови, що власник патенту в суді не довів, що факт невикористання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка був зумовлений поважними причинами. Всесвітня організація інтелектуальної власності дає таке тлумачення примусової ліцензії. Вислів "примусова ліцензія" використовується для позначення явища, протилежного добровільний ліцензії. Володілець добровільної ліцензії має право здійснювати такі дії, які охоплюються виключним правом, з дозволу власника патенту. Такий дозвіл називають звичайно ліцензійним контрактом. Він укладається між власником патенту і володільцем ліцензії на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка) власнику пізніше виданого патенту. Така ліцензія може бути видана за таких умов: 1) пізніше запатентований винахід, корисна модель чи промисловий зразок призначені для досягнення іншої мети зо мають значні техніко-економічні переваги перед раніше запатентованим винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком; 2) пізніше запатентований винахід, корисна модель чи промисловий зразок не може використовуватися без порушення прав власника патенту раніше запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

У свою чергу власник раніше запатентованого  винаходу, корисної моделі чи промислового зразка має право вимагати від  власника патенту пізніше запатентованого  винаходу, корисної моделі чи промислового зразка видати дозвіл (залежну ліцензію) на використання зазначених об'єктів, якщо пізніше запатентований винахід, корисна модель чи промисловий зразок удосконалює раніше запатентований винахід, корисну модель чи промисловий зразок або призначений для досягнення тієї самої мети.

Залежна ліцензія видається в обсязі, необхідному для використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, для яких затребувано такий дозвіл.

3.7. Дії, що не визнаються порушенням прав власника патенту.

До дій, які не визнаються порушенням прав, що надаються патентом належать такі:

1. Якщо запатентований винахід (корисна модель) використовуються:

• в конструкції  або при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться в водах, повітряному просторі або на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб вказаного засобу;

• без комерційної мети (тобто для задоволення власних потреб);
• з науковою метою або в порядку експерименту;
• за надзвичайних обставин (стихійне лихо, епідемія тощо);
• при разовому виготовлені ліків в аптеках за рецептом лікаря, якщо вони виготовлені з використанням винаходу (корисної моделі).

2. Введення в господарський оборот виготовленого з застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав власника патенту.

3. Використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений з застосуванням запатентованого винаходу, і не могла знати, що цей продукт виготовлений або введений в оборот з порушенням прав, що надаються патентом. Однак, після отримання відповідного повідомлення власника прав вказана особа повинна припинити використання продукту або виплатити власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється відповідно з законами або за угодою сторін.

3.8. Захист прав патентовласника.

Будь-яке порушення прав власника патенту зумовлює відповідальність порушника. Порушенням визнається будь-яке  посягання на права власника патенту, передбачене законодавством про  промислову власність. Це може бути неправомірне використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, порушення особистих немайнових прав тощо.

Звичайно, таке порушення на вимогу власника патенту повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власникові патенту заподіяні збитки. Вимагати відновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

Будь-які спори, що виникають у  зв'язку із застосуванням законодавства  про промислову власність, розв'язує суд. Зокрема, суди розглядають спори про авторство на винахід, корисну модель чи промисловий зразок; встановлення власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладення та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду винахідникам і авторам промислових зразків, а також власникам патенту; компенсації.

Суди розглядають також усі  інші спори, пов'язані з охороною прав власників патенту, що надаються  законодавством про промислову власність.

3.9. Патентування винаходу, корисної моделі та промислового зразка в іноземних державах.

Одним із суб'єктивних прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки є право патентування зазначених об'єктів в іноземних державах. Патентування винаходів, корисних моделей та промислових зразків в іноземних державах проводиться за таких умов: 1) заявник зобов'язаний до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель чи промисловий зразок до органу іноземної держави подати заявку на цей винахід, корисну модель чи промисловий зразок до патентного відомства України; 2) заявник, який бажає запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок в іноземній державі зобов'язаний повідомити про це патентне відомство України; 3) патентне відомство України протягом трьох місяців від дати надходження повідомлення заявника про намір запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок в іноземній державі, не повідомило заявника про заборону зарубіжного патентування зазначеного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

У необхідних випадках патентне відомство  України може дозволити патентування винаходу, корисної моделі чи промислового зразка в іноземній державі раніше зазначеного строку.

У разі патентування винаходу, корисної моделі чи промислового зразка за процедурою договору про патентну кооперацію міжнародна заявка подається до патентного відомства України.

При цьому слід пам'ятати, що зарубіжне  патентування винаходів, корисних моделей  чи промислових зразків досить дорога процедура, яка потребує істотних валютних затрат. Тому при вирішенні питання про зарубіжне патентування слід виходити з його комерційної доцільності. Доцільність зарубіжного патентування зумовлюється такими факторами:

1) Охорона експорту. Якщо у виробах,  продукції, обладнанні тощо, які експортуються в іноземні держави, використано винаходи, корисні моделі та промислові зразки, захищені патентами України. Обсяг експортних поставок такий, що робить доцільним патентування використаних винаходів, корисних моделей чи промислових зразків в іноземних державах. В іншому разі винаходи, корисні моделі та промислові зразки можуть бути використані в зарубіжних країнах без дозволу українських власників патенту і без виплати їм будь-якої винагороди. 2) Зарубіжне патентування винаходів, корисних моделей чи промислових зразків зумовлене будівництвом Україною цивільних чи промислових споруд у зарубіжних країнах. Під час такого будівництва можуть бути використані об'єкти промислової власності, захищені патентами України. У такому разі для захисту зазначених об'єктів має бути проведено зарубіжне патентування у тих країнах, де має проводитися будівництво. 3) Стосовно певних винаходів, корисних моделей чи промислових зразків має бути припущення, що на них у деяких зарубіжних країнах може бути такий попит, що є надія укласти із заінтересованими фізичними чи юридичними особами цих зарубіжних країн ліцензійні угоди. У таких випадках також попередньо варто спочатку запатентувати зазначені об'єкти в цих країнах і таким чином позбавити їх можливості використати зазначені об'єкти без дозволу українських власників патенту.