Поняття інтелектуальної власності

Не є промисловими зразками: вироби, зовнішній вигляд яких зумовлений виключно їх технічною функцією (шайби, гайки і т.п.), друкована продукція: книжки, газети, журнали, буклети, проспекти, що охороняються авторським правом.

Створення і впровадження технічних  удосконалень значною мірою залежить від правильного регулювання  творчої діяльності, яка полягає  у пошуках нових рішень з метою підвищення рівня виробництва, його ефективності і в підсумку — підвищення рівня добробуту народу України. Тому такі пошуки мають всебічно стимулюватися державою. Вони потребують чіткого правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжують ряд правових відносин між авторами пропозицій, їхніми володільцями та особами й організаціями, що їх використовують. Ці відносини регулюються правом промислової власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, який захищає об'єкти промислової власності, є патент (деякі результати науково-технічної творчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями).

Патентну форму охорони об'єктів  промислової власності в Україні  запроваджено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони результатів творчої діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринкової економіки, хоч і є не бездоганною. Патентне законодавство  має, передусім, стимулювати широкий розвиток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві України.

3.3. Суб’єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.

Автором будь-якого результату творчої  праці може бути громадянин України, громадянин будь-якої іншої держави або особа без громадянства, тобто це завжди буде фізична особа.

Громадяни можуть бути авторами винаходу, корисної моделі чи промислового зразка незалежно від  віку, Іноді малолітні автори вносять  цінні пропозиції, які використовуються у виробництві.

Поняття суб'єкта права на винахід, корисну модель чи промисловий зразок стосується як автора результату, так і його правонаступників — будь-яких фізичних і юридичних  осіб, яким автор передав своє суб'єктивне  майнове право на результати творчої праці. Такими правонаступниками можуть бути спадкоємці або інші особи, держава. Законодавчі акти про промислову власність передбачають випадки, коли суб'єктом права на результати творчої праці виступають саме юридичні особи, держава або її органи.

Суб'єктами зазначених прав можуть бути будь-які  фізичні чи юридичні особи, до яких суб'єктивне право авторів переходить за договором або за заповітом.

Держава може стати суб’єктом зазначених прав у чітко визначених законом випадках. Так, права на винаходи, корисні моделі чи промислові зразки, строк охорони на які минув, стають надбанням суспільства.

Проте варто  мати на увазі, що при переході суб’єктивних прав автора до інших осіб в усіх випадках за автором залишаються  його особисті немайнові права.

Досить часто винахід, корисна модель чи промисловий зразок можуть бути створені не одним автором, а спільною творчою працею кількох співавторів. У такому разі складаються відносини, які прийнято називати співавторством. Але співавторство має місце лише тоді, коли воно має творчий характер. Надання технічної допомоги авторові іншими особами не є співавторством (наприклад, консультації, здійснення розрахунків, виготовлення моделей, креслярські роботи тощо).

За законодавством про промислову власність, відносини  між співавторами  визначаються угодою між ними. Склад співавторів може бути змінений патентним відомством України на підставі поданої співавторами заяви.

Нове законодавство  про інтелектуальну власність істотно  підняло роль ще одного суб'єкта права  на результат творчої праці. Йдеться про роботодавця, з яким автор перебуває у трудових відносинах за договором найму.

Закони про  винаходи, корисні моделі та промислові зразки містять норми, відповідно до яких право на одержання патенту  має роботодавець, якщо винахід, корисну модель чи промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду авторові відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі чи промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від використання зазначених об'єктів промислової власності. У свою чергу винахідник винаходу або корисної моделі чи автор промислового зразка має подати роботодавцеві письмове повідомлення про досягнутий ним результат творчої праці з описом, що розкриває сутність винаходу, корисної моделі чи промислового зразка настільки повно і ясно, що робить можливими його використання. При цьому треба мати на увазі, що іноді сам автор результату не спроможний скласти чітко і ясно опис винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. В такому разі він змушений вдаватися до допомоги самого роботодавця.

3.4. Патент як форма охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.

Право на винахід, корисну модель та промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Патент — це техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об'єкти.

Оформлення прав на винаходи, корисні  моделі та промислові зразки потребує виконання ряду формальностей. Це передусім  подання належним чином оформленої заявки до патентного відомства України. Заявка на видачу патенту України на винахід і корисну модель має відповідати вимогам, встановленим Правилами складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель, затвердженими наказом Держпатенту України від 17 листопада 1994 р. Заявка на промисловий зразок має відповідати вимогам Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок, затверджених наказом Держпатенту України від 15 січня 1995 р.

Заявка складається українською  мовою і має стосуватися лише одного результату технічної творчості  і містити: заяву про видачу патенту  України на винахід, корисну модель, промисловий зразок; опис винаходу, корисної моделі, промислового зразка; формулу винаходу; креслення чи ін. ілюстративне зображення; реферат; документи про сплату встановленого збору за подання заявки.

Заявник має право на пріоритет  подання заявки на такий же винахід, корисну модель, який подається в  Держпатент України, протягом 12 місяців подати до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Наступним після подання заявки етапом є проведення спеціальних  експертиз поданої заявки у тому разі, коли вони передбачені. Останній етап — занесення до спеціального Державного реєстру об'єктів, які відповідають умовам патентоспроможності. Після державної реєстрації видається правоохоронний документ — патент. Нині в Україні встановлено єдину форму правової охорони винаходів, корисних моделей і промислових зразків — патент.

Розрізняють такі види патентів:

• патент на винахід – різновид патенту, який видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;
• деклараційний патент на винахід – різновид патенту, який видається за результатами формальної експертизи заявки і експертизи на локальну новизну заявки на винахід;
• деклараційний патент на корисну модель – різновид патенту, який видається за результатами формальної експертизи на корисну модель;
• деклараційний патент на секретний винахід – різновид патенту, який видається на винахід, що належить до державної таємниці;
• деклараційний патент на секретну корисну модель – різновид патенту, який видається на корисну модель, яка належить до державної таємниці.

З першого січня 2004 року відповідно до Цивільного кодексу України заявки на деклараційні патенти не приймаються, що призвело до зростання ролі корисної моделі як результату інтелектуальної діяльності.

Право на подання заявки на винахід, корисну модель чи промисловий зразок передусім має автор. Він може (але не зобов'язаний) подавати заявки до патентного відомства України через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Іноземні громадяни і юридичні особи, що мають постійне місце перебування за межами України, подають заявки тільки через представників у справах інтелектуальної  власності.

Як було зазначено  вище, патент на винахід або корисну  модель є документом, що видається  компетентним органом держави і  засвідчує визнання рішення, що заявляється, винаходом або корисною моделлю, авторство і виключне Право власника патенту на винахід чи корисну модель. У міжнародному торговельному обороті велике значення надається виключному праву, за наявності якого виникає можливість у межах терміну дії патенту виготовляти і збувати продукцію, створену з використанням винаходу або корисної моделі, на монопольній основі. Тим самим виключається доступ фірм-конкурентів до запатентованої новинки і забезпечуються умови для отримання додаткового прибутку, поки нова техніка не стане надбанням багатьох підприємств. Термін дії патенту на винахід або корисну модель так само, як і інші питання, пов'язані з його видачею, визначається національним законодавством.

Однією з  організаційно-правових форм мобілізації  додаткових можливостей для успішного вирішення господарських завдань і підвищення ефективності виробництва є патентування винаходів або корисних моделей за кордоном і продаж ліцензій. Патентування винаходів або корисних моделей за кордоном проводиться з метою захисту економічних інтересів організацій і підприємців України.

Система патентування сприяє технологічному розвитку за основними  напрямами:

- стимулює  створення нових технологій;

- забезпечує  умови для успішного промислового  застосування нових технологій;

- сприяє  передачі технологій;

- служить  інструментом технологічного планування  і здійснення відповідної стратегії  технічного розвитку;

- забезпечує  організаційну структуру, яка  заохочує приток іноземних інвестицій.

Принцип строковості виражається  в тому, що права, які випливають з патенту, діють протягом певного періоду часу.

Строк дії:

 патенту України на  винахід – 20 років від дати  подання заявки до Відомства; 

деклараційного патенту  на винахід – 6 років;

деклараційного патенту  на корисну модель – 10 років 

на промисловий зразок – 5 років і може бути продовжена за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на 5 роки.

Дія патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок може достроково припинятися повністю або частково з 2-х підстав:

• за заявою власника патенту;
• за несвоєчасну сплату встановленого річного збору за підтримку чинності патенту.

3.5. Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Права, які надаються суб’єктам  права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, прийнято поділяти на дві групи: особисті немайнові і майнові права.

Особисті  немайнові права. До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім’я (спеціальну назву),право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових прав і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні.

Як уже  зазначалося, право авторства полягає  в тому, що тільки справжній творець може називати себе автором виноходу, корисної моделі чи промислового зразка. Усі інші особи, які використовують зазначені об'єкти, зобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплює факт створення того чи іншого творчого результату даною конкретною особою, а це має значення для громадської оцінки як самого результату, так і особи автора.

Зазначення  імені автора в разі використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка обов'язкове.

Чинне законодавство  України про промислову власність не передбачає присвоєння імені автора чи іншої спеціальної назви винаходу, корисній моделі чи промисловому зразку. Разом з тим воно не містить прямої заборони присвоювати зазначеним об'єктам імені автора чи спеціальної назви. Більш того Правила складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель передбачають зазначення назви винаходу. Пункт 6.2.1 цих Правил проголошує: "Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призначення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики Міжнародної патентної класифікації (МПК)".

Слід звернути увагу на те, що особисті немайнові права авторів  творів науки, літератури і мистецтва та авторів науково-технічних досягнень  не збігаються. Закон не закріплює за винахідниками та авторами промислових зразків права на недоторканність та права на обнародування чи опублікування. Право на недоторканність твору не властиве і не стосується результатів технічної творчості, винахід можна удосконалювати будь-кому. Не можна приховувати від суспільства і готовий винахід.