Лекції "Проектний аналіз"

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2012 в 13:14, курс лекций

Описание работы

Работа содержит 15 лекций по "Проектный анализ"
РОЗДІЛ 1
Базові положення проектного аналізу
1.1. СУТЬ І ЗМІСТ ПРОЕКТНОГО АНАЛІЗУ
1.1.1. Предмет і мета проектного аналізу
Розвиток сучасної економічної теорії й практики нерозривно пов’язаний з необхідністю аналізу та обґрунтування тих чи інших управлінських рішень, зокрема проектних.

Работа содержит 15 файлов

Лекц_я1.doc

— 485.50 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я10.doc

— 977.50 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я11.doc

— 1.06 Мб (Открыть, Скачать)

Лекц_я12.doc

— 355.50 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я13.doc

— 199.00 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я14.doc

— 862.50 Кб (Скачать)

Лекц_я15.doc

— 1.22 Мб (Открыть, Скачать)

Лекц_я2.doc

— 579.00 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я3.doc

— 673.50 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я4.doc

— 109.50 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я5.doc

— 1.06 Мб (Открыть, Скачать)

Лекц_я6.doc

— 478.50 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я7.doc

— 383.00 Кб (Открыть, Скачать)

Лекц_я8.doc

— 455.50 Кб (Скачать)

  По-друге, менеджери дуже часто концентрують увагу на тому, як зміниться загальний  прибуток фірми з впровадженням  проекту. Проект, витрати по якому не покриваються, негативно впливає на загальний прибуток фірми.

  По-третє, проект, який забезпечує тільки беззбитковість, але не приносить бухгалтерського  прибутку, є збитковим з точки  зору фінансових, або альтернативних, витрат. Це так, бо фірма могла б отримати більше прибутку, інвестувавши гроші в інший проект. Як показано нижче, фірма повертає назад рівно стільки ж, скільки вона вклала. Через неекономічні причини ми з більшою легкістю поставимося до таких альтернативних збитків, ніж до бухгалтерських.

3.2.3. Особливості визначення  різних видів  
точки беззбитковості проекту

  Розрахунок  точки беззбитковості є лише одним  з інструментів, які застосовуються в процесі аналізу проектів. Врешті-решт, більшого значення набувають грошові  потоки, ніж бухгалтерський прибуток. Тому, наприклад, якщо обсяг продажу є важливою змінною, необхідно знати більше про залежність грошових потоків від обсягу продажу, а не тільки точку беззбитковості. Для цього проілюструємо залежності між операційними грошовими потоками та обсягом продажу. Для спрощення аналізу не братимемо до уваги вплив податків на розрахунки.

  Припустимо, корпорація «Водний шлях», яка виробляє човни, розглядає проект випуску нової моделі човна класу «Марго». Ціна продажу дорівнюватиме 40 000 грн. за одиницю. Змінні витрати становитимуть близько половини ціни, або 20 000 грн. на одиницю, постійні витрати — 500 000 грн. на рік. Сума інвестицій, необхідна для впровадження проекту, сягає 3 500 000 грн. Протягом п’яти років терміну служби обладнання ця сума буде повністю амортизована за методом лінійної амортизації. Ліквідаційна вартість дорівнює нулю, і змін у величині необхідних обігових коштів не передбачається. Необхідна ставка дохідності за новим проектом — 20%.

  На  основі ринкових досліджень та минулого досвіду «Водний шлях» прогнозує продаж 425 човнів за п’ять років, або 85 човнів на рік. Незважаючи на податки, чи повинен цей проект бути схвалений?

  Без урахування податків, операційні грошові  потоки за проектом становитимуть:

  операційний грошовий потік = чистий прибуток + амортизація – 
– податки = (TR VCFCD) + D – 0 = 85 · (40 000 – 20 000) – 500 000 = 1 200 000 грн. за рік.

  Оскільки  значення фактора теперішньої вартості ануїтету при ставці 20% дорівнює 2,9906, то NPV = – 3 500 000 + 1 200 000 ´  
´ 2,9906 = 88 720 грн. Отже, за відсутності додаткової інформації проект має бути схвалено.

  Для більш уважного розгляду цього проекту  необхідно з’ясувати кілька питань. Одне з них: скільки човнів має продати «Водний шлях» для покриття бухгалтерських витрат. Якщо компанія досягне беззбитковості виробництва, якими будуть грошові потоки від проекту? Якою буде дохідність інвестицій у цьому випадку?

  До  вирахування постійних витрат та амортизації «Водний шлях» отримує 40 000 – 20 000 = 20 000 грн. від кожного проданого 
човна (виручка мінус змінні витрати). Амортизація становить 3 500 000 : 5 = 700 000 грн. на рік., постійні витрати разом з амортизацією — 1,2 млн грн., тобто компанії необхідно продавати (FC + D) / (P – ν) = 1,2 млн грн. : 20 000 грн. = 60 човнів на рік для досягнення беззбитковості виробництва. Це на 25 човнів менше ніж прогнозований обсяг збуту. Якщо, припустимо, «Водний шлях» впевнені у своїх прогнозах з точністю, скажімо, до 15 човнів, можна майже спокійно сказати, що прибуток від інвестицій не буде нижчим від точки беззбитковості.

  Для розрахунку грошових потоків компанії в цьому випадку потрібно пам’ятати, що при рівні продажу 60 одиниць  чистий прибуток дорівнюватиме нулю. Як було розглянуто в попередньому розділі, операційні грошові потоки за проектом дорівнюють чистому прибутку плюс амортизація; тобто в точці беззбитковості грошові потоки практично дорівнюють амортизації, або 700 000 грн. у нашому прикладі.

  Треба відзначити як негативний фактор те, що проект, по якому виручка тільки покриває витрати, має NPV з від’ємним знаком і нульову внутрішню ставку дохідності. Для нашого проекту по виробництву човнів той прогноз, що ми майже напевно покриємо наші витрати за проектом, може задовольняти до тих пір, доки обмежений «ризик програшу» (потенційних збитків). Для того, щоб дізнатися, чи є проект прибутковим, необхідно провести подальші розрахунки.

  Для проекту компанії «Водний шлях»  загальна залежність (у тис. грн.) між  операційними грошовими потоками (OCF) та обсягом продажу є такою:

OCF = (P – ν) · QFC = (40 – 20) · Q – 500 = – 500 + 20 · Q.

  Це  рівняння означає, що залежність між  операційними грошовими потоками і  обсягом продажу виражається  прямою лінією з тангенсом кута нахилу 20° і перетином з віссю Y в точці, яка відповідає значенню 5 000 грн. Підставивши довільні значення у формулу, отримаємо такі результати:

    Обсяг продажу Операційний грошовий потік, грн.
    0 – 500
    15 – 200
    30 100
    50 500
    75 1000

  Графічне  зображення даної залежності представлено на рис. 17, на якому ми бачимо три різні точки беззбитковості. Залежність між операційним грошовим потоком та обсягом продажу (без урахування податку на прибуток) виражається таким рівнянням:

OCF = (P – ν) × Q – FC.

 

Рис. 17. Операційні грошові потоки та обсяг  продажу

  Розв’язавши рівняння для Q, отримаємо:

      Q = (FC+ OCF) / (Pν).   (3.2.9)

  Використовуючи  дану формулу, можна знайти обсяг  продажу (Q), необхідний для досягнення будь-якого заданого грошового потоку. Отже, цей підхід є більш загальним, ніж точка беззбитковості. Дана формула використовується для визначення точок беззбитковості на рис. 17.

  Припустимо, що операційний грошовий потік дорівнює амортизації (D), що дасть нам змогу користуватися формулою визначення бухгалтерської точки беззбитковості. Для того щоб знайти обсяг продажу, ми підставимо замість OCF суму амортизації (700 грн.) і отримаємо:

Q = (FC + OCF) / (P – ν)= (500 + 700) / (20) = 60.

  Для визначення готівкової точки беззбитковості необхідно враховувати тільки значення постійних витрат, а операційний грошовий потік прирівняти нулю. Тому підставимо у формулу нуль замість OCF:

Q = (FC + 0) / (P – ν) = 500 / 20 = 25.

  Компанія  «Водний шлях» має таким чином  продавати 25 човнів для покриття 500 грн. постійних витрат. Як показано на рис. 17, це значення відповідає точці, в якій пряма операційного грошового потоку перетинає вісь абсцис. Зверніть увагу, що надходження від проекту в точці беззбитковості тільки покривають постійні витрати за цим проектом. У такій ситуації проект не приносить ніякої віддачі, тобто сума збитків дорівнює сумі початкових інвестицій.

  Фінансова точка беззбитковості надзвичайно цікавить фінансового менеджера. Вона враховує величину постійних витрат і щорічні ануїтетні платежі, що дають змогу повернути суму інвестицій у майбутньому. Розрахунки дозволяють визначити, яким має бути операційний грошовий потік, щоб NPV = 0. Припустимо, «Водний шлях» очікує 20% прибутковості на свої 3500 тис. грн. інвестицій. Скільки човнів мають вони продати для досягнення точки беззбитковості?

  Тривалість  життєвого циклу проекту становить 5 років. Проект має нульову NPV, коли теперішня вартість операційних грошових потоків дорівнює 3500 тис. грн. інвестицій. Оскільки грошовий потік щорічно один і той самий, рівняння може бути просто розв’язане, якщо ми представимо невідому величину як простий ануїтет. Фактор теперішньої вартості ануїтету за п’ять років при ставці дисконту 20% становить 2,9906, і OCF визначається як: 3500 = OCF × 2,9906. Звідси OCF = 3500 / 2,9906 = 1170.

  «Водний шлях» потребує операційний грошовий потік величиною 1170 грн. кожний для досягнення точки беззбитковості. Тепер ми можемо підставити отриману величину OCF у рівняння для визначення обсягу продажу:

Q = (500 + 1170) / 20 = 83,5.

  Таким чином, компанія має продавати 84 човни щороку. Як показано на рис. 17, фінансова точка беззбитковості відносно вище бухгалтерської точки беззбитковості. Так трапляється дуже часто. Крім того, розглянутий вище проект має суттєвий ступінь передбачуваного ризику. Фірма планує виробляти 85 човнів на рік, але 84 човни необхідно виробляти для забезпечення необхідної прибутковості проекту. Загалом, майже немає сумніву, що обсяг продажу за проектом буде нижчим від бухгалтерської точки беззбитковості. Але втім, NPV за проектом може бути величиною негативною. Це свідчить про помилковість розгляду тільки бухгалтерської точки беззбитковості при прийнятті рішень.

  Тож, що необхідно робити компанії? Чи є  здійснення проекту доцільним? Рішення  з цього приводу потребує управлінського аналізу. При цьому основні запитання, на які необхідно дати відповідь, мають такий вигляд:

  1. Наскільки ми впевнені у своїх прогнозах?

  2. Наскільки важливим є здійснення проекту для майбутнього компанії?

  3. Наскільки шкідливими будуть для компанії наслідки, якщо обсяг продажу виявиться набагато нижчим від запланованого? До яких заходів можливо буде вдатися в такій ситуації?

3.2.4. Використання операційного  лівериджу  
для прийняття проектних рішень

  Операційний ліверидж визначає ступінь залежності проекту або фірми від постійних витрат виробництва. Компанія з низьким операційним лівериджем буде мати низькі постійні витрати порівняно з компанією з високим операційним лівериджем. В цілому проект з відносно значними інвестиціями в споруди та обладнання матиме відносно вищий операційний ліверидж. Такі проекти називають капіталомісткими.

  Кожного разу, коли аналітик аналізує новий  проект, він має розглянути кілька альтернативних шляхів виробництва  та збуту продукції. Наприклад, «Водний  шлях» може купити необхідне обладнання і виробляти всі складові для своїх човнів самостійно. З іншого боку, частина робіт може бути передана іншим компаніям. Перший спосіб потребує більших за розміром інвестицій у споруди та обладнання, більших постійних витрат і амортизації, і як результат, — вищого ступеня операційного лівериджу. Залежно від того, як він визначається, операційний ліверидж має важливе застосування для оцінки проекту. Постійні витрати діють як силова підойма в тому розумінні, що незначна відносна зміна величини операційної виручки може дати результат у значній відносній зміні операційного грошового потоку і NPV. Це пояснює, чому ми називаємо його операційною підоймою.

  Чим вищий операційний ліверидж, тим  більша небезпека потенційного ризику. Справа в тому, що відносно невеликі помилки в прогнозуванні обсягу продажу можуть вилитись в значні помилки у прогнозуванні грошових потоків.

  З управлінської точки зору, одним  з шляхів подолання непевності для  ризикованих проектів є утримання  операційного лівериджу на можливо  низькому рівні. Це, в свою чергу, дозволяє утримувати точку беззбитковості (визначену будь-яким способом) на мінімальному рівні.

      Операційний ліверидж (OL) — це процентна зміна в операційному грошовому потоці відносно процентної зміни кількості проданої продукції.

  Виходячи  із взаємозалежності між OCF та Q, OL може бути визначений як1:

        OL = 1 + FC / OCF. (3.2.10)

  Коефіцієнт  FC OCF визначає відношення постійних витрат до операційного грошового потоку. Необхідно пам’ятати, що нульові постійні витрати визначають величину OL = 1, що доводить: відносна зміна кількості проданої продукції призведе до тієї ж самої зміни у процентах в операційному грошовому потоці. Інакше кажучи, за даних умов не існує ефекту збільшення або лівериджу.

  Для пояснення цього показника виміру лівериджу повернемося до проекту компанії «Водний шлях». Постійні витрати становили 500 тис. грн., (– ν) — 20 тис. грн. Таким чином, OCF дорівнював: OCF = –500 + 20 × Q. Припустимо, обсяг виробництва становить 50 човнів. При цьому рівні випуску продукції OCF дорівнює –500 + 1000 = 500 тис. грн.

Лекц_я9.doc

— 424.50 Кб (Открыть, Скачать)

Информация о работе Лекції "Проектний аналіз"