Лекції "Проектний аналіз"

 
5. Соціальний аналіз

5.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ  СОЦІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

        Відбір проектів та їх оцінка потребують проведення аналізу  зовнішнього середовища у широкому розумінні, не звужуючи  
його до рамок екологічного аналізу довкілля. Було б помилкою стверджувати, що проектування у соціалістичній системі ігнорувало соціальні ефекти від проектів. Результати проекту оцінювали з точки зору зміни таких соціальних показників: зміст, умови та організація праці; соціальна структура; культурно-технічний рівень працівників; позаробочий, або вільний, час та його використання; соціально-психологічний клімат; соціальна активність працівників.  При розрахунку соціально-економічної ефективності проектів основним принципом зіставлення були соціальні результати та необхідні витрати ресурсів.

        Вартісна оцінка соціального ефекту здійснювалася  за формулою

                     Е = З₀ – З₁,      (5.1)

де  З₀ — припустимі витрати на споживання без урахування реалізації проекту;

  З₁ — необхідні витрати на споживання з урахуванням реалізації проекту.

        Оцінка соціальних результатів проектів проводилась на основі співвідношення розрахункових показників з нормативними. Причому для позитивних соціальних ефектів використовувалось пряме співвідношення показника з нормативним значенням С_і/С_нор, а для негативних соціальних ефектів (Е_н), при фіксуванні ступеня гранично допустимої соціальної шкоди, характеристика досягнутого стану здійснювалась за формулою

                  Е_н = (С_нор – С_і/С_нор ).       (5.2)

        Сучасна практика підготовки проекту, як правило, не відстежує соціальні  аспекти (за винятком цільових проектів соціального розвитку). У вітчизняному досвіді розробки проектів практично не розглядається людський фактор і ступінь його впливу на результати проекту, хоча всі проекти, що їх реалізують об’єднані в організацію люди, мають значний вплив на соціальні перетворення та суспільство в цілому.

        Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

        Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін в його соціальному се- 
редовищі. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Досить часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він вступає у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.

  Основними компонентами соціального  аналізу є:

• оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з точки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впливу проекту на ці параметри;
• визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;
• розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону.

  Проектуючи  нову виробничу діяльність, аналітику  слід дати відповіді на такі запитання:

• Як впливатиме проект на соціальну систему?
• Які зміни у соціальному середовищі будуть сприяти реалізації проекту?
• Як соціальна система впливає на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

  Основні соціальні результати проекту виступають базою визначення економічної ефективності проекту, його привабливості з точки зору суспільства.

  Для встановлення соціальних результатів  у практиці проектного аналізу використовують такі показники суспільного життя:

• зміна кількості робочих місць у регіоні;
• поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;
• зміна структури виробничого персоналу;
• зміна надійності постачання споживачів;
• зміна рівня здоров’я населення;
• збільшення вільного часу населення.

        Проведення соціального  аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін і результатів, що супроводжують проект. До того ж оцінка наслідків проекту різними соціальними групами може бути діаметрально проти- 
лежною, оскільки проект стосується суб’єктивних інтересів. Через те, що в суспільстві доволі часто складно досягти паритету інтересів, перед аналітиками постає питання, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

        Проблема суб’єктивності оцінок знаходить свій вияв і в  збиранні, опрацюванні та аналізі  інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому пропозиції з оцінки соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту — адже саме їм необхідно визначити переваги і вади результату реалізації проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішень, визнати необхідність колегіальності їх прийняття.

        Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному  соціальному середовищі, адаптації  до нього. Межі аналізу набагато ширші (див. рис. 20), оскільки аналітики проекту мають з’ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвитку суспільства.

Рис. 20. Елементи соціального аналізу проекту

5.2. ЗМІСТ РОБІТ З  СОЦІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

  Соціальний аналіз проекту є обов’язковою частиною роботи аналітиків по підготовці та реалізації проекту, тому він проводиться на всіх стадіях його життєвого циклу. Розглянемо зміст роботи аналітиків-соціологів на кожній з них.

  При ідентифікації проекту, яка супроводжується визначенням цілей, завдань, пріоритетів розвитку, необхідно визначити розміри території, що перебуватиме у сфері впливу проекту, прийнятність проекту для місцевого населення, виявити групи населення, яких стосується проект, виділити серед них зацікавлених і супротивників. На цій стадії визначається прийнятність проекту з погляду культурно-історичної, етнічно-демографічної та соціально-економічної ситуації. У випадку формування проекту з метою розвитку конкретної території розробники можуть ініціювати обговорення ідей проекту серед широких верств населення.

  Розробка  концепції проекту  потребує від аналітика визначення відповідності мети проекту соціальній орієнтації та задоволенню потреб населення регіону, в якому він реалізовуватиметься. У ході розробки концепції проекту необхідно виявити соціальні проблеми регіону та визначити можливість їх вирішення при здійсненні проекту.

  На  стадії обґрунтування та розробки проекту виконується найбільш трудомістка і відповідальна робота по збиранню, опрацюванню інформації щодо демографічного та соціально-економічного стану території проекту. Метою проведення даних досліджень є встановлення цільових груп (етнічних, соціальних), з’ясування їх специфічних особливостей за різними параметрами і визначення можливостей поліпшення соціального середовища завдяки проекту. Іншим напрямом роботи соціологів на цій стадії є активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб, створення умов для успішної їх діяльності та ефективної системи комунікацій, сприяння встановленню контактів між учасниками проекту з метою забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку виконавців проекту.

  При проведенні експертизи соціальних аспектів проекту необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки між прийняттям проектних рішень та можливими соціальними наслідками проекту. Найголовніше завдання на цьому етапі — визначити можливу соціальну шкоду (порушення звичайного способу життя, культурних традицій і системи життєзабезпечення) та цільові етнічні і соціальні групи, на яких це позначиться. Важливою частиною соціологічної експертизи є проведення позиційного аналізу населення регіону стосовно ставлення до проекту і виявлення можливості компенсаційних і превентивних заходів для нейтралізації негативного впливу. За умов неможливості запобігання соціальній шкоді необхідно змоделювати спосіб життя людей, яких стосується проект, в тому числі можливі міграції, розселення, введення нової організації, покращання змісту праці, розвиток ділової активності.

  При реалізації проекту аналітик повинен, у разі необхідності, внести можливі корективи до проекту для нейтралізації негативних соціальних наслідків проекту. Завданням аналітиків на цій стадії є інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні), пов’язані з проектом, опитування громадської думки, розробка стратегії підтримки населенням проекту та проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту. Робота на цій стадії спрямована на формування позитивної громадської думки серед населення, якого стосується проект.

  Заключна  оцінка проекту потребує від аналітика, який виконує соціологічний аналіз, вивчення наслідків проекту, яких не було виявлено на стадії підготовки і реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, та розробки можливих форм їх нейтралізації. Важливим моментом роботи є зіставлення реального результату проекту з прогнозом розвитку подій та оцінка їх відповідності, а також аналіз дій соціологів проекту, оцінка ефективності їх роботи, виявлення помилок і недоліків, визначення можливих методичних підходів, що можуть поліпшити роботу соціологів та аналітиків.

        При організації  робіт з підготовки проекту головними  завданнями аналітика є:

• забезпечення комунікації виконання всіх робіт з проектування, здійснення та експлуатації проекту, сприяння у визначенні ефективних процедур групового прийняття рішень;
• проведення експертизи соціальних аспектів проекту, які дають змогу порівняти існуючі та проектовані соціальні показники, визначити суб’єктивні реакції соціальних груп на реалізацію проекту та його результати;
• здійснення соціального проектування з метою досягнення позитивних змін середовища, в якому реалізуватиметься проект.

5.3. СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ   
ПРОЕКТУ ТА ЙОГО ОЦІНКА

        Головна увага аналітиків при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціологічними характеристиками, такими як спосіб і рівень життя населення, а також соціальної структури суспільства, яка є інтегрованим результатом способу і рівня життя.

        Особливістю впливу соціальної структури суспільства  на результати проекту є те, що саме вона визначає шкалу преференцій  тієї чи іншої групи населення. Оскільки спершу проект все ж таки орієнтований на певне коло споживачів (хоча після  його реалізації або під час її менеджери проекту намагаються залучити всіх потенційних клієнтів через систему реклами, пропаганди і т.ін.), то він має відповідати їх найвищим вимогам, які аналітики повинні покласти в основу проекту.

        Аналізуючи вплив  соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що спосіб і рівень життя населення, соціальна структура є об’єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити їх кардинально можливо лише при реалізації масштабних, комплексних програм (проектів) соціального розвитку.

        Ключовим  моментом визначення соціального середовища проекту є характеристика населення, що проживає в даному районі, його чисельність та склад.

  Аналіз  соціального середовища розробники починають зі встановлення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього аналітик визначає всі групи населення, яких безпосередньо або опосередковано стосується проект. До такого населення належать:

• особи, що проживають в районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об’єкта, а також члени їх родин;
• робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;
• люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;
• споживачі продукції проекту.

        Групи людей, чиї  інтереси зачіпає проект, дістали  назву населення проекту (від англ. project population). Завдання аналітика на цьому етапі провести сегментування, визначити цільові групи населення, на які спрямоване проектне рішення, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного населення внаслідок реалізації проекту.