Лекції "Проектний аналіз"

2.3. ГРОШОВИЙ ПОТІК 

2.3.1. Поняття грошового  потоку

  Вітчизняна  практика оцінки інвестиційних рішень довгий час базувалася на визначенні величини прибутку, яку можна отримати в результаті реалізації проекту. Однак було б помилкою оцінювати проекти за критерієм чистого доходу, а не грошового потоку (cash flow). Використання грошового потоку дозволяє враховувати подію, яка об’єктивно відбулася — отримання або сплата грошей. Трактування деяких грошових витрат з точки зору бухгалтерського обліку не впливає на розмір прибутку і терміни його виявлення. Іноді вагомі грошові надходження не впливають на розмір доходу, і навпаки.

  Під грошовим потоком розуміють різницю між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду.

  З точки зору проектного аналізу, грошовий потік обчислюється як різниця між  надходженнями грошових коштів та їх витратами, що виникають у результаті реалізації проекту.

  Розрахунок  грошових потоків не можна отримати зі стандартної фінансової звітності, оскільки інформація подається не у тій формі, що нам потрібна. Тому нижче на прикладі підприємства ЛОД буде продемонстровано, яким чином підрахувати грошовий потік. Стандартна фінансова бухгалтерська звітність, що має назву звітність по грошових потоках, стосується дещо іншого поняття, і її не треба плутати з тим, про що піде мова в цьому розділі.

  З балансу підприємства ми знаємо, що вартість активів фірми дорівнює вартості її заборгованості плюс вартість її власного капіталу. Так само грошовий потік з активів фірми має дорівнювати сумі грошового потоку кредиторам плюс грошовий потік акціонерам (чи власникам):

  Це  означає, що грошовий потік з активів фірми дорівнює грошовому потоку, виплаченому постачальникам капіталу до фірми, що відображає генерацію грошей завдяки різноманітній діяльності фірми та використання грошей, або на виплату кредиторам, або власникам фірми. Розглянемо складові грошових потоків: грошовий потік з активів і грошовий потік кредиторам та акціонерам.

  Грошовий  потік з активів містить три компоненти: операційний потік грошей, капітальні витрати і приріст чистого робочого капіталу.

  Операційний потік грошей — це потік грошей, що є результатом щоденної роботи фірми з виробництва і продажу. Витрати, пов’язані з фінансуванням фірмою своїх активів, не включаються до операційного потоку, оскільки вони не є операційними витратами.

  Внаслідок того, що певна частина грошового потоку фірми, як правило, реінвестується в фірму, у фірми виникають капітальні витрати. Капітальні витрати — це чисті витрати на придбання активів без продажу активів.

  Різниця між проектованим збільшенням оборотних  активів і поточних зобов’язань визначається як зміна в чистому робочому капіталі. Приріст чистого робочого капіталу — це різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань. Він вимірюється як зміна чистого робочого капіталу за період, що досліджується, і репрезентує чистий ріст теперішніх активів порівняно з теперішньою заборгованістю. Нижче три компоненти грошового потоку розглядаються більш детально.

  Таблиця 10

ЗВІТ  ПРО ПРИБУТКИ І  ЗБИТКИ ПІДПРИЄМСТВА ЛОД У 1999 р., грн.

  Для розрахунку операційного потоку необхідно  визначити різницю між доходами та витратами, причому до витрат не включаються амортизація, оскільки це — не відтік грошей, та проценти, тому що вони є фінансовими витратами.

  Амортизаційні відрахування — це вид затрат, які фірма не сплачує зовнішнім постачальникам як заробітну плату, а акумулює в окремий фонд, чим зменшує суму оподаткованого доходу та створює таким чином додатковий грошовий потік. Позитивний ефект амортизаційних відрахувань полягає в тому, що їх накопичення супроводжується виникненням додаткових коштів для розширення бізнесу, що сприяє підвищенню ділової активності фірми. Таким чином, основними причинами, які роблять амортизацію важливою статтею грошового потоку, є: значна вагомість цієї статті у бюджеті інвестування, зниження податкових зобов’язань, що дозволяє збільшити чисті доходи фірми, а також негрошові витрати, які, хоча й належать до витрат, але можуть використовуватися на інші, ніж інвестиційні, цілі.

  У розрахунках операційного потоку враховуються податки, оскільки вони виплачуються грошима.

  Якщо  проаналізувати фінансову звітність  підприємства ЛОД (табл. 10), видно, що прибуток до виплати процентів і податків становить 694 грн. Це майже те, що нам потрібно, оскільки тут не включені виплачені проценти. Внесемо дві корективи у наші розрахунки. По-перше, згадаємо, що амортизація — це не грошові відрахування, тому для отримання грошового потоку необхідно додати знову 65 грн. амортизаційних відрахувань. По-друге, треба відняти 212 грн. податків, оскільки вони були виплачені грошима. Таким чином, у 1999 році операційний грошовий потік підприємства ЛОД дорівнював 547 грн. (табл. 11).

  Таблиця 11

РОЗРАХУНОК  ОПЕРАЦІЙНОГО ГРОШОВОГО  ПОТОКУ

ПІДПРИЄМСТВА ЛОД ЗА 1999 р., грн.

  Необхідно зазначити, що у бухгалтерській практиці операційний грошовий потік часто  визначається як чистий прибуток плюс амортизаційні відрахування. Для підприємства ЛОД це становило б: 412 + 65 = 447 грн.

  Бухгалтерське визначення операційного грошового  потоку відрізняється від проектного в одному важливому моменті: проценти відраховуються, коли визначається чистий прибуток.

  Зверніть  увагу, що різниця розрахунку грошового  потоку за двома методами становить 70 грн., тобто величина процентів, виплачених за рік. Для завершення наших розрахунків грошового потоку з активів підприємства ЛОД нам потрібно розглянути, яка частина з 547 грн. операційного грошового потоку була реінвестована в фірму. Спершу ми розглянемо витрати по основних активах.

  Чисті капітальні витрати — це кошти, витрачені на придбання основних активів за мінусом коштів, отриманих від продажу основних активів.

  Таблиця 12

БАЛАНС  ПІДПРИЄМСТВА ЛОД  ЗА 1998 ТА 1999 рр., грн.

  Наприкінці 1998 року чисті основні активи підприємства ЛОД (табл. 12) становили 1644 грн. Протягом року списано (амортизовано) 65 грн. вартості основних активів у звітності про доходи. Отже, якщо б ми не придбали жодних нових основних активів, чисті основні активи дорівнювали б 1644 – 65 = 1579 грн. на кінець року.

  Баланс 1999 року подає 1709 грн. чистих основних активів, тобто підприємство ЛОД витратило в цілому 1709 – 1579 = 130 грн. по основних активах протягом року. Таким чином, чисті капітальні витрати підприємства становлять 130 грн.:

  Крім  інвестування в основні активи, фірма  також інвестує в поточні активи. Наприклад, якщо повернутися до балансу підприємства ЛОД, то видно, що на кінець 1999 року підприємство має 1403 грн. поточних активів. У кінці 1998 року поточні активи становили 1112 грн., тобто протягом року підприємство інвестувало 1403 – 1112 = 291 грн. у поточні активи.

  Коли  фірма змінює свої вкладення в поточні активи, її поточна заборгованість зазвичай також змінюється. Для визначення приросту чистого робочого капіталу легше за все було б взяти різницю між початковими та кінцевими цифрами чистого робочого капіталу (ЧРК). Чистий робочий капітал на кінець 1999 року становив 1403 – 389 = 1014 грн., а на кінець 1998 року — 1112 – 
– 428 = 684 грн. Таким чином, чистий робочий капітал зріс на 330 грн. Інакше кажучи, підприємство ЛОД зробило за рік чисту інвестицію в ЧРК у сумі 330 грн.:

  Загальний грошовий потік з  активів розраховується як операційний грошовий потік за мінусом коштів, вкладених в основні активи та чистий робочий капітал. Отже, для підприємства ЛОД грошовий потік з активів становив у 1999 році: