Лекції "Проектний аналіз"

  Стадія заміни та оновлення відіграє значну роль при реалізації великомасштабних проектів, які мають важливе значення як для окремих підприємств, так і для галузей промисловості, регіонів і країни в цілому. Оскільки процес підготовки та інвестування для таких проектів може тривати не один рік, у момент експлуатації виникає необхідність оновлення процесу, що містить технічну і технологічну перевірку, інвестування або вилучення капіталовкладень, додаткове навчання, введення попереджувального технічного обслуговування та контролю якості, поліпшення фінансового та організаційного управління.

  Реабілітаційні  дослідження — процес, який дорого коштує та потребує додаткових витрат і роботи кваліфікованих експертів.

  Розширення  та інновації як складові експлуатаційної фази можливі у випадку, коли необхідно збільшення кількості основної та побічної продукції, що випускається, без змін номенклатури, виробничої програми шляхом додавання нової однотипної продукції і т. ін. Дане розширення можливе за допомогою таких способів:

• удосконалення технології;
• збільшення потужності всього виробництва;
• введення нового змінного графіка роботи;
• підвищення виробничої потужності найслабкіших ланок виробничого ланцюга.

  Впровадження  нової продукції може призвести  до установки нових виробничих ліній  всередині існуючого підприємства або, залежно від масштабу виробництва, — до будівництва нових цехів на окремій ділянці. Проте таке розширення вже потрібно розглядати як новий проект.

  Заключна  оцінка проекту провадиться після реалізації проекту і фактично є ретроспективним аналізом усіх виконаних за проектом робіт. Здійснення оцінки проекту, з одного боку, надає можливості встановити фактори успіху або причини провалу проекту (слугуватиме інформаційною базою для розробки наступних проектних рішень), з іншого боку, — визначити, наскільки ефективно використовувалися ресурси для досягнення поставлених проектних цілей (є основою звіту про витрати коштів для інвесторів та інших учасників проекту).

  Заключна  оцінка проекту дає змогу відповісти на такі запитання:

1. Чи були цілі проекту чітко визначеними і чи можливим було їх досягнення?
2. Чи були відібрані технічні рішення прийнятними для проекту?
3. Чи правильно були оцінені екологічні, соціально-економічні та комерційні умови реалізації проекту?
4. Чи отримали учасники проекту вигоди, передбачені проектом?
5. Чи мала місце перевитрата ресурсів (у тому числі фінансових) на підготовку та реалізацію проекту?
6. Чи досягнуто заплановану норму рентабельності, чи отримали інвестори віддачу вкладеного капіталу?

  Найбільш  важливим моментом в оцінці проекту  є збір інформації, що дозволяє на підставі узагальнення успішного або невдалого досвіду проектних рішень уникнути помилок при підготовці та розробці майбутніх проектів.

1.3.4. Визначення тривалості  та вартості передінвестиційних досліджень

  Тривалість  проектного циклу, безумовно, не є нормативною величиною і залежить від великої кількості обставин, насамперед від виду проекту та його учасників (табл. 3).

  Таблиця 3

ПРИБЛИЗНА ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ТА  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ФАЗ  ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ  ДЕЯКИХ ПРОЕКТІВ

  Чітко встановлених норм і нормативів для  визначення вартості передінвестиційних досліджень не існує. Ця величина залежить від таких чинників:

• масштаб і природа проекту;
• вид, межі та глибина передінвестиційних досліджень;
• категорія замовника та підрядника досліджень;
• час і зусилля, потрібні для збирання й аналізу інформації.

  Зазвичай  вартість таких досліджень оцінюється в потрібних людино-днях або людино-місяцях. Преідентифікаційна стадія великих проектів вимагає 2—3 людино-місяців, попередні дослідження — від 6 до 12, а детальна розробка — 12—15. На підставі витрат у людино-днях (людино-місяцях) розраховуються витрати на оплату праці, відрядження, проживання, складання креслень, карт, документів, поштово-телеграфних і кошторисних накладних витрат.

  Наявна  практика визначення витрат на передінвестиційні дослідження свідчить, що вони можуть плануватися у процентах від вартості проекту. Так, вартість формування інвестиційного задуму з підготовкою інвестиційної пропозиції й документа про наміри може коштувати від 0,2 до 1% вартості проекту, дослідження інвестиційних можливостей, складання короткого техніко-економічного попереднього обґрунтування — 0,25—1,5%, докладне техніко-економічне обґрунтування доцільності інвестиційних рішень (залежно від масштабу проекту) — від 1,0—3,0% для невеликих проектів до 0,2—1% для великих.

  Витрати на супроводження проекту та його реалізацію значно відрізняються за фазами й стадіями життєвого циклу проекту (рис. 9).

  Кожна фірма, замовник, інвестор самостійно визначають для себе величину тих  витрат, які спрямовують на передінвестиційні  дослідження. Виокремимо деякі суб’єктивні  чинники, що впливають на цю величину:

  1) досвід консультантів або експертів, які проводять дослідження;

  2) масштаб передбачуваної роботи;

  3) складність досліджуваної галузі;

  4) конкуренція між консультантами й експертами, умови роботи консалтингових фірм;

  5) зацікавленість консультантів у проведенні подальших досліджень і співробітництві із замовником;

  6) компетенція у проведенні переговорів з консультантами, що здійснюють передінвестиційні дослідження.

  Витрати на передінвестиційні дослідження  можуть фінансуватися:

• інвестором;
• замовником;
• сторонніми організаціями, що зацікавлені в реалізації проекту.

Рис. 9. Витрати  по просуванню проекту та капітальні витрати

  Часто зустрічається спільне фінансування, яке дозволяє проектним організаціям розподілити ці витрати між замовниками та інвесторами.