Метою сегментування  є виявлення груп населення, які  зазнають найбільшого впливу результатів  проекту. Його звичайно проводять за етнічно-демографічною характеристикою, соціально-культурним рівнем, соціально-організаційною структурою. Населення є значною мірою різнорідним за етнічними ознаками, родом занять, освітою, сімейним станом та особливістю відношення до проекту. В умовах індустріалізації та інтеграції життя надзвичайно складно визначити дійсні межі етнічних груп. І хоча сучасна стадія розвитку етнічності свідчить про інтеграційні тенденції суспільного життя та домінування єднання людей і груп через громадянство, а не за етнічними характеристиками, розглянемо підходи до аналізу населення з погляду прийнятності проекту. Так, скажімо, саме належність до певної етнічної групи зумовлює склад сімейних господарств, залучення жінок до суспільного виробництва, кількість дітей у сім’ї і т. п. Наявність багатодітних сімей, де жінка, як правило, не працює, збільшує частку утриманців у загальному населенні регіону. При проектуванні ці моменти мають бути по-різному враховані для проектів, що реалізуються.

  Особливої уваги заслуговує етнічно-демографічна характеристика при реалізації проектів, що передбачають переселення людей. У разі примусового переселення (проект переселення жителів Прип’яті та інших забруднених районів після аварії на Чорнобильській АЕС) виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження, втрата соціальних зв’язків, почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї частини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту переселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості.

  У 50—80-і роки при переселенні у  зв’язку з будівництвом великих  промислових об’єктів (у недавньому минулому це — організовані набори робітників на будівництво Байкало-Амурської магістралі, промислових гігантів на зразок Волзького автомобільного заводу в м. Тольятті) практично не враховувалися ні етнічні, ні соціальні характеристики залучених до проекту людей. Прикладом відсутності належного опрацювання питань складу домогосподарств, орієнтації на «ядерні», ізольовані сім’ї, в яких відсутні тісні соціальні зв’язки, є проект повернення на постійне місце проживання кримських татар. Прогнози спирались на ізольовані, а не «рознесені» сім’ї, що спричинило напругу внаслідок перенаселення регіонів, погіршення соціального забезпечення та різкого зниження рівня споживання в даному регіоні.

  Пильна  увага до населення району, його належності до тієї чи іншої культури зумовила визначення його ціннісних  орієнтацій, норм і поведінкових структур громадськості. Ігнорування питань соціально-етнічної належності населення, що залучалося до реалізації проекту і проживало в його районі, призводило в ті часи до значних негативних соціальних наслідків. Освоєння цілинних та перелогових земель Казахстану, що відбувалося із залученням українських і російських працівників, спричиняло іноді до руйнування сталих уявлень. Знайомство з іншим способом життя, засвоєння нових форм поведінки, як правило, відбувається в певних вікових групах у процесі спілкування або роботи в новому середовищі. Повернення людини до свого оточення призводить до зміщення уявлень, втрати колишніх авторитетів, що може стати причиною депресії людини.

  Культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені  соціокультурним середовищем. Культурні традиції лишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь внаслідок незмінності середовища, в якому перебуває спільнота, однак в умовах соціокультурних інновацій на зміну стабільним формам і соціальним структурам приходять нові. Це звичайно пов’язано з переходом до нових видів і способів діяльності, коли в суспільну діяльність включаються нові демографічні групи. Наприклад, сучасний розвиток підприємництва в Україні активно залучив підлітків у сферу суспільного виробництва (сімейний бізнес, розповсюдження газет, сфера обслуговування). Це дістало відображення в зниженні рівня освіченості, зміщенні етнічних і моральних норм.

  Надзвичайно важливим аспектом вивчення регіону  є характеристика демографічних процесів, які належать до числа найбільш стійких, оскільки формуються десятиліттями під впливом безлічі різноманітних факторів (природно-кліматичних, соціально-економічних, історико-релігійних). Глибина демографічних досліджень коливається від «статистичного вивчення населення» до «вивчення людських колективів». Етнографічну структуру населення звичайно подають за статтю, віком, належністю до певної етнографічної групи, станом здоров’я, рівнем освіти та територіальним розподілом населення. Ця структура може бути доповнена показниками демографічної поведінки: сімейним станом, кількістю дітей і типом сім’ї. При дослідженні демографічної ситуації розглядаються культурні традиції, структура зайнятості, рівень доходів, житлові умови. Демографічний аналіз може засвідчити забезпеченість робочими місцями, рівень конкуренції поколінь, соціальної мобільності та міграційних потоків.

  Завдання  аналітиків полягає у визначенні впливу найважливіших етнічно-демографічних  і соціокультурних характеристик  на структуру і темпи економічного розвитку, структуру споживання, ставлення до праці, види діяльності, яким віддається перевага.

  Індикаторами  демографічних процесів можуть бути:

• чисельність населення, в т. ч. частка міського і сільського населення;
• очікувана тривалість життя при народженні;
• міграція населення;
• зростання частки міського населення;
• скорочення чисельності населення.

5.4. ПРОЕКТУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО   
СЕРЕДОВИЩА ПРОЕКТУ

  Вагомою складовою соціального аналізу  проекту є проектування соціального  розвитку регіонів, яких стосується проект. Для такого прогнозу необхідно ретельно вивчити загальнодержавну і регіональну політику, визначити, чи буде вона пасивною, тобто такою, що тільки реєструє негативні тенденції, чи стане активно впливати на їх подолання, усуваючи причини, що породжують ці тенденції. Надзвичайно важливим компонентом соціального аналізу проекту є характеристика і прогноз тенденції розвитку систем цінностей населення, традицій та змін його потреб.

  У соціальному аналізі проекту  розробники, оцінюючи соціальну структуру  населення, приділяють пильну увагу питанням забезпечення ефективної зайнятості. Визначаючи перспективну стратегію, пріоритетні напрями і критерії підтримки проектів, першочерговість реалізації має належати проектам, які створюють додаткові робочі місця і зумовлюють мультиплікаційний ефект у вигляді збільшення грошових доходів населення, розширення масштабів ринку споживчих товарів і послуг (продовольства, промтоварів, житла, медикаментів) і засобів виробництва для їх виготовлення.

  Не  менш складним є завдання оцінки можливості впливу проекту на формування нової структури та якості робочої сили. Трансформація економіки, перехід до нових технологічних рішень у виробництві вимагає від працівників інших якостей. Для забезпечення ефективної зайнятості сьогодні замало зберегти існуючі і створити нові робочі місця; необхідно, щоб працівники відповідали вимогам сучасного бізнесу. Ось чому у проектах мають неабияке важливе значення такі положення, як підготовка персоналу, навчання його сучасним економічним знанням та підприємницькому мистецтву (для менеджерів середньої та вищої ланок).

  Діагностика та проектування соціальної структури  передбачає визначення фактичних показників, їх тенденцій, прогнозування змін структури зайнятості. Головними прогнозними показниками соціального середовища проекту виступають індикатори зайнятості: чисельність трудових ресурсів регіону; кількість  
зайнятих (у процентах від працездатного населення); кількість безробітних (у процентах від економічно активного населення); чисельність зареєстрованих безробітних (у процентах до загальної кількості безробітних).

              Однією з умов досягнення успіху проекту є завоювання прихильності, підтримки активного  населення та організацій з експлуатації та обслуговування проекту.

  Це  стосується всіх стадій проектного циклу. Участь мешканців регіону у проекті може мати різні форми: консультації по відбору і плануванню інвестицій; надання робочої сили, матеріалів або фінансових вкладень; моніторинг за реалізацією проекту. Залучення бенефіціарів (одержувачів вигід від проекту) до підготовки і реалізації проекту дозволяє його керівництву підвищити ймовірність одержання вигід, послабити або усунути опір, домогтися підтримки проекту та підвищити його стабільність. Без активної участі потенційних бенефіціарів проект, як правило, працює непродуктивно. Більш того, незадовільні результати проекту призводять до втрати населенням довіри до дій державних органів, покликаних забезпечити їм вигоди. Помилкою розробників є недооцінка потенційних можливостей місцевого населення, оскільки втрата вигід від їх залучення є очевидною.  Без активної участі населення проект не досягає запланованих цілей, відбувається значна витрата всіх видів ресурсів. Скромні результати знеохочують населення, воно втрачає інтерес і довіру до зусиль державних чи інших організацій. Якщо населення не залучено до проекту, він стає просто будівництвом, і природною реакцією на нього є відторгнення, а часом і протидія його реалізації.

        Міра участі населення  залежить від цілей проекту. Розробники та аналітики повинні максимально  використати місцеві ресурси — як людські, так і природні. Вважається, що перепідготовка місцевого населення більш ефективна, ніж запрошення робочої сили з інших регіонів. При підготовці проекту необхідно залучати громадськість, яка може висувати свої вимоги до умов експлуатації ресурсів, а також брати участь у виборі місця для будівництва, уточненні маршруту проходження дороги чи трубопроводу і т. п. Залучення до обговорення керівників місцевих підприємств, депутатів, науковців, підприємців дозволяє їм висловити свої погляди на ідеї проекту.

        При проектуванні соціального  середовища проекту необхідно визначити  систему показників, яка відображає розвиток регіону проекту. Формуючи систему показників, слід пам’ятати, що вона повинна мати інтегральний характер (пов’язувати різні сфери та рівні соціального розвитку), внутрішню структурованість характеру показників, що дозволяє узгодити ступінь розвитку економічних і соціальних результатів, фіксувати планові й фактичні результати суспільного розвитку, оцінювати не тільки кількісні зміни, а й якісний стан суспільства.

  Найбільш  поширена система показників, яку  використовують у соціальному аналізі, подана у табл. 7.

  Таблиця 7

ІНДИКАТОРИ,  ЩО  ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ  В  СОЦІАЛЬНОМУ  АНАЛІЗІ