Фінансовий потенціал підприємства: сутність, формування, використання

Крім ресурсної складової  в сучасній економічній теорії виділяють  блок системи управління. В управлінському блоці формулюється місія, розробляється стратегія розвитку, визначаються цілі на найближчу перспективу, ставляться задачі. У ньому, як правило, розрізняють три підсистеми:

• планування - націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху. З урахуванням довгострокових цілей підприємство повинне вирішити, чи треба намагатися формувати новий потенціал або діяти за раніше наміченим курсом, тобто використовувати уже виявлений;
• реалізації - має завданнями створення нового потенціалу та перетворення існуючого у фактори успіху;
• контролю - виконує функції перевірки ефективності здійснення планів і рішень (чи дотримуються плани, чи досягається адекватна конкурентна позиція, чи забезпечує ця позиція задовільні результати) і постійного контролю за вірогідністю планових передумов. Останнє пов'язано з тим, що будь-який план фактично базується на очікуванні певного розвитку ринкової ситуації, що відрізняється нестабільністю та мінливістю, і тому вимагає постійної перевірки на придатність у випадку можливих змін.

Особлива увага приділяється блоку діяльності персоналу, оскільки будь-яка організація - це насамперед люди. Даний блок містить три складові:

• аналітична діяльність персоналу - містить у собі наукові дослідження та розробки і є основою для виробництва того чи іншого ресурсу або продукції;
• виробнича діяльність персоналу - охоплює безпосередньо діяльність, пов'язану зі здійсненням виробничого процесу;
• комунікаційна діяльність персоналу - діяльність, спрямована на взаємодію з ринком. Вона виконує функції розробки та застосування комплексу маркетингових інструментів впливу на ринок (просування, стимулювання, ціноутворення, товарна політика). Разом з тим за допомогою комунікаційної складової забезпечується надходження інформації про зовнішнє середовище, яка необхідна для управління на етапі планування та розробки стратегічних цілей.

Залежно від специфіки  підприємства в його внутрішній структурі  виділяють наступні функціональні  області: маркетинг, виробництво, кадри, менеджмент, фінанси, інформацію, наявність  яких обумовлює необхідність функціональної структуризації потенціалу підприємства.

 

1.3. Оцінювання ефективності формування та використання фінансового  потенціалу підприємства.

У рамках кожної функціональної області формується свій внутрішній потенціал, який умовно можна структурувати  на об'єктний і суб'єктний залежно  від ознак, що лежать у його основі (існування поза людиною, зовнішнє стосовно неї або існування, обумовлене діяльністю людей).

До об'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:

• виробничий потенціал — наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є полі структурною системою. До його складу входять: потенціал землі та природно-кліматичні умови; потенціал основних фондів; потенціал оборотних фондів; потенціал нематеріальних активів; потенціал технологічного персоналу;
• інноваційний потенціал (характеризує можливості підприємства в сфері розробки та впровадження інновацій); Інноваційний потенціал — сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення;
• фінансовий потенціал — обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, що ними воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат;

Головною складовою фінансового  потенціалу є інвестиційний, тобто наявні та приховані можливості підприємства для здійснення простого і розширеного відтворення.

Відтворення потенціалу підприємства — це процес безперервного відновлення  всіх його складових.

Просте відтворення потенціалу підприємства здійснюється в незмінних обсягах для відновлення спожитих факторів виробництва і забезпечення безперервності його функціонування.

Розширене відтворення потенціалу підприємства передбачає кількісний та якісний розвиток виробничих факторів та інших складових потенціалу, котрі забезпечують вищу результативність його діяльності.

У межах розширеного відтворення  можна виокремити три типи розвитку потенціалу підприємства: екстенсивний (традиційний), інтенсивний (інноваційний) і екстенсивно-інтенсивний (змішаний).

За екстенсивного типу відтворення потенціалу збільшення масштабів виробництва досягається  за рахунок додаткового залучення  трудових, природних ресурсів і засобів  виробництва і збереження сформованої  техніко-технологічної основи.

За інтенсивного типу відтворення  розвиток потенціалу досягається через  якісне вдосконалення факторів виробництва: застосування прогресивних знарядь  і предметів праці та видів  енергетичних ресурсів, підвищення кваліфікації технологічного й управлінського персоналу, а також постійне поліпшення використання всіх наявних складових потенціалу підприємства.

Щодо змішаного типу розширеного  відтворення потенціалу, то він характеризується збалансованістю або домінуванням одного з двох інших факторів розвитку. Тому розрізняють переважно екстенсивний, переважно інтенсивний чи змішаний характер економічного розвитку.

Відтворення окремих складових  потенціалу підприємства має свої часові цикли та особливості, що зумовлюють використання різних джерел фінансового  забезпечення, пов'язаного з формуванням  і відтворенням виробничого капіталу:

- під потенціалом відтворення слід розуміти сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які перебувають у розпорядженні підприємства або можуть бути додатково залучені й використані для простого чи розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства;

- інформаційний потенціал характеризує можливості створеної інформаційної бази гарантувати своєчасне та повне насичення підприємства достовірною вхідною, вихідною, нормативно-довідковою, оперативною інформацією для прийняття рішень у процесі господарської діяльності підприємства та досягнення цілей його розвитку);

- інфраструктурні їй потенціал (характеризує привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій та інших факторів).

До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносять:

• науково-технічний потенціал (характеризує здатність працівників підприємства здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалення виробничих і технологічних процесів, диференціацію видів продукції);
• маркетинговий потенціал — це здатність підприємства систематизовано й планомірно спрямувати всі свої функції (визначення потреб і попиту, організація виробництва, продаж і після продажне обслуговування) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту. У структурі маркетингового потенціалу окремо виділяють логістичний потенціал підприємства Його можна визначити як максимальну продуктивність (функціональну спроможність) системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють усі види діяльності щодо пересування в просторі та руху в часі: персоналу - перевезення співробітників, розміщення їх у службових приміщеннях; пересуванню згідно з часовим графіком роботи матеріалів і готових виробів — транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків — передавання, обробка, збереження і трансформація.
• потенціал організаційної структури управління (характеризує можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функціонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища);
• кадровий потенціал (сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації);

управлінський потенціал  (сукупність здібностей і можливостей системи управління забезпечувати досягнення стратегічних цілей діяльності).

З використанням перерахованих  властивостей, підходів, факторів і  передумов багаторівнева структурна модель формування потенціалу підприємства має такий вигляд (рис 1.1):

 

 

 

 

 

 

Сукупний потенціал

І. Інвестиційна діяльність

ІІ. Господарська діяльність

ІІІ. Фінансова діяльність

Ринковий  потенціал

1. Маркетингова сфера

2. Ділова активність

3. Виробнича діяльність

Виробничий  потенціал

_{Т. Техніка і технології}

_{П. Персонал і його} здібності

У.Інформація і управління

Інституційний рівень

Господарський рівень

Виробничий  рівень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Модель формування потенціалу підприємства

Матеріальною основою  потенціалу підприємства є фінансові  ресурси, відображені в його балансі, а величина сукупного потенціалу є результатом спільних зусиль з  реалізації його елементів, який залежно  від інтересів власників може бути виражений або потенційним  прибутком, що залишається в розпорядженні  підприємства, або його вартістю. Оптимізація  структури величини сукупного потенціалу припускає виділення проміжних  рівнів узагальнення потенційних можливостей  підприємства. Нижнім рівнем є виробничий потенціал, який формується як результат  використання і взаємодії техніко-технологічного, інформаційного, інфраструктурного, організаційного, кадрового елементів, а результатом  його реалізації є фактичний і  потенційний обсяг виробництва  продукції. Сполучною ланкою між  нижнім виробничим і загальним інституціональним  рівнями виступає ринковий потенціал, який формується як результат прояву компетенцій виробництва та активності підприємства, необхідних для задоволення  потреб ринку в певному обсязі продукції в умовах існуючого маркетингового середовища. Результатом реалізації ринкового потенціалу є фактичний і потенційний обсяг продажів.

Таким чином, структурна модель формування потенціалу підприємства показує, що потенціал будь-якого рівня  виникає як результат взаємодії ресурсів, що його забезпечують і компетенцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Діагностика потенціалу підприємства.

2.1. Організаційно-правова характеристика  ПАТ «Новоград-Волинський хлібозавод»

На сьогоднішній день організаційно-правовий статус підприємства – відкрите акціонерне товариство. Повна назва підприємства – Публічне акціонерне товариство “ Новоград-Волинський хлібозавод”.

Короткі відомості про  підприємство:

Cкорочена назва: ПАТ  «Новоград-Волинський хлібозавод»

ЄДРПОУ: 00377785

Юридична адреса: 11701 Житомирська  обл., м. Новоград-Волинський, вул. Радянська, 10

Зареєстрований: Виконком Новоград-Волинської міської ради, 22.03.2011

КОАТУУ: 1811000000 (НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ р-н) Діяльність: 15.81.0 Виробництво хліба  та хлібобулочних виробів

Керівник: Портянко Сергій Федорович, Генеральний директор.

 Добова проектна потужність  заводу:

• хлібобулочних виробів – 54 тонни;
• кондитерських виробів – 1 тонна;

Підприємство виробляє і  реалізує широкий асортимент хлібобулочних (37 найменувань) та кондитерських (47 найменувань) виробів, що постійно змінюється та розширюється; останнім часом також виготовляє макаронні вироби. Хлібозавод має 5 фірмових магазинів. Реалізує продукцію  в місті, через мережу фірмових магазинів  та комерційних приватних підприємців, ділерів, так і за його межами, а  саме: Новоград-Волинський, Ємільчинський, Червоноармійський, Баранівський райони та Рівненська область.

Обсяг випуску продукції  в натуральних вимірниках охарактеризовано в таблиці 2.1.

 

 

 

Таблиця 2.1.

Обсяг випуску продукції  ПАТ “Новоград-Волинський хлібозавод”  за 2009-2011 роки.

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення 2011 до 2009 року
						(+ ; -)	%
1	Обсяг виробництва  продукції у натуральному виразі  за групами:
	- хлібобулочні вироби	тонн	7180	7892	8715,8	1536	21,39
	- кондитерські вироби	тонн	39	13	27	-12	-30,77

Як видно, найбільшу частку в випуску продукції підприємства займає випуск хлібобулочних виробів. Спостерігається збільшення фізичного  обсягу випуску продукції порівняно  з попереднім роком. При цьому, якщо стосовно хлібобулочних виробів  спостерігається стійка тенденція  до збільшення обсягу випуску, то випуск кондитерських виробів у 2011 році порівняно із 2010 роком збільшився, але не досяг рівня 2009 року.