Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Июня 2013 в 17:56, курсовая работа
Адміністративна реформа, що проходить в країні, орієнтована як на забезпеченні умов для інноваційних дій державного апарату, так і на розвиток його професійних якостей, тобто здібності до планування управлінської діяльності та широкого використання програмних методів управління, пов'язаних з постановкою чітко сформульованих завдань з кількісними та якісними показниками, що дозволяють забезпечити контроль за їх виконанням, що відповідає сучасним уявленням про державне управління інформаційного суспільства. Електронний уряд а даному випадку виступає як метою, так і найважливішим чинником адміністративних новацій. Однак труднощі перетворень свідчать про серйозні проблеми у співвідношенні цілей і ресурсів реформи, послідовності дій уряду, що багато в чому визначається обраною політичною стратегією дій.
ВСТУП.............................................................................................................4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ «ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ» ТА «ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ»........9
1.1 Проблеми поняття електронного уряду та електронної демократії.
1.2 Концепція електронного уряду в контексті сучасних політологічних теорій.
1.3 Концепція електронної демократії в контексті теорій демократії.
РОЗДІЛ 2
ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ.............................................................32
2.1 Історія впровадження ідеї е-уряду та е-демократії.
2.2 Існуючі рекомендації та орієнтири впровадження електронного уряду та електронної демократії.Три стадії впровадження електронного уряду
2.3 Перетворення державного управління
2.4 Існуючі практики реалызації концепцій електронного уряду та електронної демократії в різних країнах
РОЗДІЛ 3
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ.........................................................................................................59
3.1 Етапи розвитку е-уряду в Україні
3.2 Огляд поточного стану розвитку окремих елементів е-уряду в Україні.
3.3 Україна у програмі "Партнерство "Відкритий Уряд" (OGP-ініціатива).
3.4 Інформатизація та розвиток інформаційного суспільства в Україні як базис розвитку е-демократії.
ВИСНОВКИ..................................................................................................75
СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ........................82
У питаннях інформування громадян щодо діяльності центральних органів державної влади стан справ у цілому відповідає вимогам, визначеним чинними нормативно-правовими актам України. Разом із цим досить низьким є рівень зворотного зв’язку органів влади з громадянами, звітності щодо результатів застосування консультативних форм е-уряду у процесі роботи над нормативно-правовими актами, формуванні напрямів державної політики.
Однак варто зауважити, що саме по собі створення єдиних інформаційних систем, покликаних оптимізувати роботу муніципальних служб, ще не змінює відносин бюрократії й громадян. Для цього потрібні також воля керівників відомств, їхня готовність використати можливості, що відкриваються, не тільки у власних цілях, а й для зручності людей.
Розвитку системи електронного уряду в Україні перешкоджають такі чинники, як обмеження поширення Інтернету, недосконалість законодавчої бази, недостатнє фінансування процесу інформатизації, консерватизм і бюрократизм чиновників. Поки що влада не може ні поширювати інформацію про свою діяльність, ні координувати роботу відомств. Потребує розв’язання й проблема правового регулювання Інтернету.
Отже, електронний уряд – нове явище в сучасному політичному житті. І хоча воно з’явилося нещодавно, має пристойні шанси на успіх.
Реалізація концепції електронного уряду не просто підвищує ефективність роботи державного апарату, а, по суті, створює передумови для формування принципово нової моделі демократії – цифрової демократії, заснованої на повнішому підпорядкуванні урядової діяльності суспільству й на можливості прямої участі громадян у вирішенні державних і місцевих питань шляхом онлайнового голосування. І це головна відмінність електронного уряду від традиційного.
SWOT-аналіз перспектив електронного уряду в Україні [див. додаток А]
Мета аналізу: виявити перспективи введення електронного уряду в Україні.
Завдання: за допомоги методики SWOT-аналізу з’ясувати слабкі та сильні сторони концепту електронного уряду. Виявити його життєздатність в українських умовах та здатність протистояти загрозами. Ранжувати слабкі сторони по терміновості вживання заходів для їх усунення.
Сутність проблеми в тому, що необхідно визначити, чи варто в сучасних українських умовах починати повномасштабну кампанію з введення електронного уряду, чи це тільки погіршить ситуацію, що склалася.
Попередня гіпотеза: електронний уряд буде сприяти економічному зростанню і боротьбі з корупцією незалежно від середовища в яке він запроваджується (за умови реального, а не декларативного характеру реалізації проекту)
Виходячи з даних swot- аналізу, та спираючись на досвід інших країн, треба зазначити, що незважаючи на складності, загрози, скрутне економічне становище – електронний уряд буде благотворно впливати на економічне становище держави та боротьбу с корупцією. На прикладі Естонії з її «Стрибком тигра» можна побачити те, що економічні негаразди не є перепоною для введення економічного уряду. Навпаки завдяки оптимізації відносин на всіх трьох рівнях ( C2G, B2G,G2G) зростають надходження в бюджет, ускладнюється ( а іноді і зовсім зникає) можливість реалізувати корупційні схеми, що покращує і економічне становище і рейтинг держави у міжнародному співтоваристві. Також прозорість діяльності урядових установ, поінформованість громадян призведе до росту легітимності влади, яка ввела і користується електронним урядом.
Слабкості і загрози можна нівелювати завдяки грамотному та виваженому керівництву програмою реалізації ЕУ.
Сама стратегія введення електронного уряду повинна вкладатися в 5-7 років та виконуватися приблизно за такім планом:
СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. The Networked Readiness Index Rankings 2009-2010// https://members.weforum.org/
2. Словарь электронной
коммерции “Електронное
3. Туронок С. Интернет и политический процесс // Общественные науки и современность. - № 2.- 2.03.01 — С. 22-46.
4. Чубукова С. “Концепция
"электронного правительства":
зарубежный опыт”// http://www.pravo.vuzlib.net/
5. Юрасов А. Основы электронной коммерции: – М.: Горячая линия-Телеком, 2008. – 480 с.
6. Public Sector Modernization: a New Agenda. Executive Summary 2002. – 26th Session of the Public Management Committee of OECD.// http://oecd.org.- 15 травня 2011р. - 16.23
7. United Nations. The World Public sector report 2003: E-government at the crossroads, 2003.
8. Григорьев П. Основные
подходы к понятию «Электронного правительства»
// http://www.gosbook.ru/node/
9. Герасимюк Т. Виртуальные «виртуальные PR»: три сферы взаимодействия с интернет-аудиторией (сетевые сообщества, персональные коммуникации, online СМК // Советник. - № 2. - 22.1.01 — С.15-25.
10. Тоффлер Е. Третя Хвиля. [Пер. з англ. А. Євса]. / Елвін Тоффлер.– К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. – 475 с.
10. Белл Д. Грядущее
постиндустриальное общество. Опыт
социального прогнозирования. –
11. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. — Москва: Прогресс, 1986.
12. Карпов В.В., Трутнев Д.Р. Применение международных стандартов в проектах электронного правительства // Сб. трудов «Интернет и современное общество», Труды X Всероссийской объединенной конференции. СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, 2007, С.198-200.
13. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — 608 с.
14 Тоффлер Э. Шок будущего. – М., 2001. 355с.
15 Уэбстер Ф. Теории информационного общества. М.: Аспект Пресс, 2004.- 400 с.
16 Чугунов А.В. Электронное
правительство: базовые
17. Полюбина И. “Электронное правительство
как составляющая новой экономики”// http://www.admhmao.ru/adm_
18. Jim Dempsey “Keeping the internet”//
http://www.cdt.org/staff/
19. Hill K. A., Hughes J. E. Cyberpolitics: Citizen Activism in the Age of the Internet.- Oxford.: UK, Rowman and Littlefield Publishers Inc., 1998 — 256с.
20. Department of the Taoiseach //http://www.taoiseach.gov.ie/
21. Агамирзян И. Мировой
опыт реализации концепции
22. Указ Президента
України «Про першочергові
23. Проект Закону про
внесення змін до Закону
24. Почепцов Г., Чукут С. Інформаційна політика : навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – С. 497–512.
25. Постанова Кабінету
Міністрів України „Про порядок оприлюднення у
мережі Інтернет інформації про діяльність
органів виконавчої влади” від 4 січня
2003 р. №3–2002-п // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
26. Указ Президента
України „Про додаткові заходи
щодо забезпечення відкритості
у діяльності органів
27. Постанова Кабінету
Міністрів України від 29 серпня
2002 оку №1302 „Про заходи щодо
подальшого забезпечення
28. Постанова Кабінету
Міністрів України від 15 жовтня
2004 р. № 1378-2004-п „Деякі
29. Розпорядження Кабінету
Міністрів України від 21 листопада
2007 р. № 1035-2007-р. „Концепція сприяння органами виконавчої
влади розвитку громадянського суспільства”
// http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
30. Розпорядження Кабінету
Міністрів України від 22 липня 2009 р. № 858-2009
р. „Про внесення змін до Концепції сприяння
органами виконавчої влади розвитку громадянського
суспільства” // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
31. Інтерактивна інформаційно-
32. Інф.-аналіт. система
«Громадянське суспільство і
влада». – Консультації з
33. Проект доповіді
Кабінету Міністрів України
34. Інтерактивна інформаційно-
35. Конституційний Суд
України. Офіційний веб сайт. // http://www.ccu.gov.ua/uk/index
36. Вищий Господарський
Суд України. Офіційний веб-
37. Верховний Суд України. Офіційний веб-сайт. // http://www.scourt.gov.ua/.- 23 травня 2011р — 15:58
38. Онлайн-інтерв’ю Президента
України Віктора Ющенка // http://www.president.gov.ua/
39. Центральна виборча комісія України. // http://www.cvk.gov.ua/paty/
40.Ютуб // http://www.youtube.com/t/
41. Веб-сайт Міжнародного телекомунікаційного союзу. // www.itu.int. - 23 травня 2011р — 16:11
42. Проект доповіді Кабінету Міністрів України Верховній Раді України про стан та перспективи розвитку інформатизації та інформаційного суспільства в Україні за 2009 рік // http://www.dki.gov.ua. - 23 травня 2011р — 16:17
43. Электронное
государство - теоретический аспект.&
Практический опыт Азербайджана Р.Ф.Азизов
// http://ecsocman.hse.ru/text/
44. Ємельяненко О.М. Теоретичні основи поняття "електронний уряд" // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. - Вип.. 32. – О.: Одеська національна юридична академія, 2007. - С.291-297.
45. Серенок А. О. Електронне урядування в інформаційному суспільстві : [монографія] / П. С. Клімушин, А. О. Серенок. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. – 312 с.
46. Филиппов Д.В. Институциональные особенности организации электронного правительства на муниципальном уровне // Регион: экономика и социология. 2009. № 4. С. 243-248.
47. Ємельяненко О.М. Електронна демократія та електронний уряд у сучасному світі // Сучасна українська політика. Збірник наукових праць.- Вип.. 12. - К., 2008. – С.242-250.
48. Кастельс М. Становление общества сетевых структур. / Мануэль Кастельс. // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. / Под ред. В. Л. Иноземцева. / Центр исследований постиндустр. общ-ва. – М.: Academia, 1999. – С. 492-505.
49. Серенок А. О. Інформаційні представництва органів державної влади України / П. С. Клімушин, А. О. Серенок // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – Вип. 1 (16). – С. 31 – 36.
50. Указ Президента України "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" від 17 травня 2001 року №325/2001.
51. Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" від 31 липня 2000 р. №928.