Лекции по "Экологии"

     

    Аналізуючи  дані таблиці 2, можна зробити наступні висновки:

    1. За умов, коли ціна за одиницю  продукції знизиться до 81 $, припинення виробництва завдасть фірмі збитків на 100$ (рядок 1, колонка 7), тоді як при виробництві 6 одиниць (мінімізація збитків, коли граничні витрати – 80$, а граничний доход (ціна) – 81$) продукції збиток буде складати 64$ – це значить, що за падіння ціни до 81$ вигідніше виробляти 6 одиниць продукції, чим припинити виробництво взагалі.

    2. За умов, коли ціна за одиницю  продукції знизиться до 71 $, припинення виробництва завдасть фірмі збитків на 100$ (рядок 1, колонка 9), тоді як при виробництві 5 одиниць (мінімізація збитків, коли граничні витрати – 70$, а граничний доход (ціна) – 71$) продукції збиток буде складати 115$ – це значить, що за падіння ціни до 71$ вигідніше припинити виробництво взагалі, чим виробляти 5 одиниць продукції.

    3. В ситуації мінімізації збитків  за ціни 81$ граничний доход перевищував середні перемінні витрати 75$ (рядок 6, колонка 3); тоді як в ситуації ціни 71$ граничний доход менше за середні перемінні витрати 74$ (рядок 5, колонка 3).

    Отже  випадок закриття змушує дещо змінити  правило рівняння граничного доходу (ціни) та граничних витрат: фірма максимізує власні прибутки або мінімізує власні збитки в короткостроковому періоді, виробляючи таку кількість продукції, коли граничний доход (ціна) дорівнює граничним витратам, але за умов, що ціна (граничний доход) перевищує середні перемінні витрати. 
 
 
 
 
 

 

MC

 

 

ATC

MR,

 
 

0₃ G₄ Q₅

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.1 Графічне зображення правила рівняння.

 

    На  рис.1 зображено 5 можливих ситуацій за різних цін:

    1. Точка а визначає ситуацію, коли ціна знизилась до позначки Р1 – за таких умов правило рівняння вимагає, щоб обсяги виробництва дорівнювали Q1, але точка а знаходиться нижче кривої середніх перемінних витрат (AVC), тому виробництво необхідно припинити – вона отримала назву „точка закриття”.

    2. За умов ціни Р2 ситуацію визначає точка b – через нею також проходить крива середніх перемінних витрат (AVC), завдяки чому вона отримала назву „точка байдужості” – це значить, що від припинення або виробництва продукції в кількості Q1 ефект буде однаковим.

    3. За умов ціни Р3 ситуацію  визначає точка с – вона показує кількість продукції, виробництво якої мінімізує збитки.

    4. За умов ціни Р4 ситуацію визначає точка d – отримала назву „точка беззбитковості”, тому що через неї проходить крива середніх загальних витрат (АТС) – фірма отримує нормальний прибуток.

    5. Точка e показує яку кількість продукції необхідно виробляти за ціни Р5, щоб максимізувати прибуток.

 

    Розділ  №4.

    Нагадаємо, що короткостроковий період – це термін, протягом якого розмір основних засобів залишається незмінним, тоді як при довгостроковому періоді він змінюється. В цій ситуації мова йде не тільки про зміну виробничих потужностей окремих фірм, а й про прихід в галузь нових фірм та вихід існуючих.

    Для подальших висновків необхідно  зробити наступні допущення:

    1. Тільки вступ та вихід – під довгостроковою зміною розглядається тільки вступ нових та вихід існуючих фірм, тоді як зміна виробничих потужностей окремих фірм ігнорується.

    2. Однакові витрати – всі фірми галузі мають однакові криві витрат.

    3. Постійні галузеві витрати – це означає, що вступ і масовий вихід не впливають на ціни ресурсів і, відповідно, на положення кривих витрат окремих фірм.

    Основний  висновок, прихильників теорії „Довгострокової рівноваги ринку досконалої конкуренції” полягає в наступному: після завершення всіх довгострокових перебудов ціна продукту та обсяги виробництва будуть в точності відповідати кожній точці мінімуму середніх загальних витрат фірми. Безумовно, в основі цього висновку знаходиться закон „спадної доходності” і він є достатньо обґрунтованим.

    Довгострокова рівновага відтворюється за наступних умов:

    1. В ситуації, коли в галузі виникає  економічний прибуток, в неї приходять інші фірми, що призводить до збільшення пропозиції, відповідним чином, це зменшує ціну і в кінцевому результаті ліквідує економічний прибуток.

    2. У зворотний ситуації, коли має місце збиткове виробництво, відбувається масовий відтік фірм із галузі, що призводе до зростання ціни і в кінцевому результаті відновлює рівновагу, за якої фірми отримують нормальний прибуток, який входить до середніх витрат.

    Отже, досконала конкуренція за рахунок вільного входу та виходу фірм приводе ціни до рівня мінімальних середніх загальних витрат.

    Було  розглянуто галузь із постійними витратами, але такі галузі велика рідкість, як правило більшість галузей поділяються  на два види:

    1. Галузі із зростаючими витратами – по мірі розширення галузі криві витрат здвигаються вверх (збільшуються), а по мірі скорочення – вниз (зменшення); це пояснюється досить просто – обмеженість ресурсів при зростанні попиту на них в короткостроковому періоді реагує підвищенням ціни на них.

    2. Галузі із витратами, що скорочуються – визначаються протилежним сценарієм розвитку подій; прикладом може слугувати вугільна галузь – зростання кількості шахт в конкретній місцевості призводить до зменшення витрат на обкачування ґрунтових вод.

 

    Розділ  №5.

    Коли  мова йде про ефективність та досконалу конкуренцію, то маються на увазі наступні її види:

    1. Ефективність виробництва – в довгостроковій перспективі конкуренція змушує фірми виробляти продукцію в таких обсягах, котрий приходиться на точку мінімуму середніх загальних витрат виробництва, і встановлювати таку ціну, яка відповідає цим витратам.

    2. Ефективність розподілу ресурсів – в умовах досконалої конкуренції виробник в гонитві за прибутком буде виробляти продукт в тому обсязі, який відповідає точці, де граничний дохід (ціна) дорівнює граничним витратам; інакше кажучи, перевиробництво призведе до падіння ціни і зменшення прибутків, тоді як дефіцит – до недоотримання прибутків.

    Прихильники теорії „Довгострокової рівноваги  ринку досконалої конкуренції” вважають, що досконала конкуренція автоматично забезпечує відновлення ефективності виробництва та ефективність розподілу ресурсів за умов її порушення динамічними змінами в економіці – знову йдеться про „невидиму руку”.

    Але необхідно зазначити, що існують  фактори, що заважають „невидимій руці” здійснювати ефективний розподіл ресурсів:

    1. „Переливи” та суспільні блага – при розподілу ресурсів модель досконалої конкуренції не розглядає побічних витрат („переливів” – як правило, це пов’язано із забрудненням навколишнього середовища) та вигід у виробництві суспільних благ (освіта, інфраструктура країни, армія тощо).

    2. Ефект масштабу – галузі з досконалою конкуренцією заперечують використання ефекту масштабу, який забезпечує значне зниження середніх загальних витрат і може використовуватися лише в умовах великих компаній, що відсутні на ринку досконалої конкуренції.

    3. Технологічний прогрес – стимули для розробки більш досконалих технологій в умовах досконалої конкуренції незначні, тому що прибутки, які можуть виникнути завдяки новим технологіям за рахунок входу в галузь інших швидко зникають; до того ж вони не достатні для крупно масштабних досліджень.

    4. Діапазон споживчого вибору – стандартизація товару ринку досконалої конкуренції звужує можливості вибору споживачів.

 
 
 
 

 

 

    Тема  №6: Ринок чистої монополії.

    План.

    1. Сутність та характерні риси  чистої монополії.

    2. Бар’єри входу в галузь.

    3. Особливості визначення ціни та обсягів виробництва.

    4. Економічні ефекти монополії.

    5. Цінова дискримінація.

    Розділ  №1.

    Як  наголошувалося раніше, абсолютна (або чиста) монополія по відношенню до чистої конкуренції знаходиться на протилежному полюсі спектру структур ринку. Чиста монополія має місце за умов, коли одна фірма постає єдиним виробником продукту, в якого не має близьких замінників.

    Характерними рисами чистої монополії є:

    1. Єдиний продавець – за таких умов слова фірма та галузь є синонімами.

    2. Відсутність близьких замінників продукту – з точки зору покупця це значить, що не існує прийнятних альтернатив, тому він змушений купувати товар у монополіста або обходитися без нього.

    3. Диктування ціни – здійснюється завдяки тому, що монополіст контролює загальний обсяг пропозиції даного продукту.

    4. Заблоковане входження – завдяки існуючим бар’єрам входження в галузь потенційних конкурентів заблоковано.

    5. Використання засобів нецінової конкуренції – безумовно, вона відсутня, тому що відсутні конкуренти, але це не значить, що монополіст не використовує засоби нецінової конкуренції. Так, комунальні підприємства-монополісти, як правило, відмовляються від використання засобів нецінової конкуренції. В той же час, такий монополіст як компанія De Beers, яка займається здобуванням, обробкою та торгівлею діамантів за любки використовує засоби нецінової конкуренції – за рахунок реклами та диференціації товарів підвищують обсяги продаж: побачивши рекламу діамантів, людина може відмовитися від купівлі одного товару на користь діамантів.

    Крім  наведених вище комунальних підприємств  та компанії De Beers, прикладом монополії може бути професійні спортивні ліги.

    Коли  мова заходе про монополії, необхідно пам’ятати, що крім галузевого існує географічний вимір монополії – місцевий банк, кінотеатр, магазин тощо може бути монополією в маленькому ізольованому населеному пункті.

    Аналіз  чистої монополії важливий за наступними причинами:

    1. Достатній обсяг економічної  діяльності країни здійснюється  в умовах, що наближаються до  чистої монополії – в США  це 5 – 6% ВВП.

    2. Аналіз чистої монополії дозволяє  краще зрозуміти сутність монополістичної  конкуренції та олігополії, які  поєднують в собі риси чистої монополії та досконалої конкуренції.

    Розділ  №2.

    Під бар’єрами розуміють фактори, що блокують потенційних конкурентів входження в галузь. Таким чином, розмір бар’єрів визначає кількість фірм, що знаходяться в галузі – так залежність між висотою бар’єрів та кількістю фірм має зворотний характер: чим вищі бар’єри, тим менше учасників галузі, і навпаки.

    До  основних бар’єрів чистої монополії належать:

    1. Ефект масштабу – стан сучасної технології в деяких галузях такий, що ефективне низько витратне виробництво можна досягти тільки за умов достатньо великих обсягів виробництва. Згадаймо довгострокову криву (або криву вибору – рис.1).

 
    

    Рис.1 Довгострокова крива (або крива  вибору) середніх загальних витрат.

 

    Таким чином, в більшості країн уряд таким виробникам-монополістам видає ексклюзивні дозволи – франшизи – в обмін залишає за собою право регулювати ціну та якість послуг з метою запобігання зловживань з боку монополії.

    2. Легальні бар’єри – до них належать:

    2.1 Патенти – ексклюзивне право використовувати або дозоляти іншим використовувати винахід; згідно домовленостям ГАТТ єдиний термін дії патентів складає 20 років. Патентний контроль зіграв значну роль в розвитку таких гігантів, як NCR (National Cash Register), General Motors, Xerox, Polaroid, General Electric, Du Pont.

    2.2 Ліцензії – спеціальні дозволи на здійснення монопольної діяльності, які видаються на державному та місцевому (муніципальному) рівні – приклад, ліцензії на таксі.