Лекции по "Экологии"

    Крім  наведеної трудової теорії вартості К. Маркса також виділяють:

    1. Теорія граничної корисності (маржинальна теорія).

    2. Неокласична теорія А. Маршалла.

    Розглянемо  ці теорії більш ретельно.

    В основі теорії граничної корисності знаходиться закон зменшуваної корисності – в міру споживання нових порцій того ж самого продукту його загальна корисність в міру насиченості потреб зменшується.

    Існують різні економічні школи, що дотримуються маржинальної теорії вартості (австрійська, англо-американська), у них існують  протиріччя, але їх об’єднують наступні теоретичні положення:

    1. У взаємодії попиту та пропозиції  основна роль надається попиту, який і визначає ринкову ціну.

    2. Споживна вартість визначається  корисністю останньої одиниці  товару, що задовольняє найменшу  потребу.

    3. Суб’єктивним оцінкам граничної корисності споживачі надають вирішальне значення у спрямування попиту та ціноутворення.

    4. Вартість факторів виробництва  визначаються похідними від граничного  попиту на них.

    Неокласична теорія А. Маршалла – центральним моментом його теорії є те, що ціна формується під впливом сил пропозиції та попиту, які є рівноцінними за рівнем впливом.

    А. Маршалл визначив, що ціна рівноваги в умовах досконалої конкуренції складається під впливом:

    1. Граничною корисністю товару.

    2. Граничними витратами на виробництво  товару.

    3. Граничними факторами виробництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Тема  №3: Попит і пропозиція.

    План.

    1. Сутність закону попиту.

    2. Сутність закону пропозиції.

    3. Попит і пропозиція – ринкова рівновага.

    4. Цінова еластичність попиту.

    5. Цінова еластичність пропозиції.

    6. Перехресна еластичність попиту та еластичність попиту по доходу.

    7. Державне регулювання цін. 

    Розділ  №1.

    Попит, як правило, уявляють у вигляді шкали або кривої, що показують кількість продукту, котрий споживачі готові і в змозі купити по кожній конкретній ціні із ряду можливих протягом визначеного періоду часу за інших рівних умов.

      Відповідно закон попиту формулюється наступним чином – при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання обсягів попиту; і напроти, зростання ціни призводить до зменшення обсягів попиту.

    Отже, має місце зворотна залежність, яка визначає спадний характер кривої.

    Спадний характер кривої попиту визначають наступні ефекти:

    1. Ефект доходу – зниження ціни збільшує доход споживача – вірніше його купівельну спроможність.

    2. Ефект заміщення – продукт, ціни на який падають, заміщає собою інші продукти-замінники.

    3. Закон спадної граничної корисності – споживання додаткових одиниць конкретного продукту приносить все менше задоволення; це також пояснює різницю ціновій еластичності попиту на різні продукти – чим більш похилим є нахил кривої граничної корисності, тим більш еластичним буде попит. До речі, корисність – це вигода або задоволення, яке людина отримує від споживання товару чи послуги.

    Необхідно чітко розрізняти наступні категорії:

    1. Зміна величини попиту – означає рух от однієї точки до іншої на незмінній кривій попиту, тобто пересування від однієї комбінації „ціна – кількість продукту” до іншої комбінації – двигуном виступає зміна ціни.

    2. Зміна попиту – означає рух всієї кривої попиту вправо (зростання попиту за той же ціною) або вліво (зворотна ситуація); це рух забезпечується факторами, які отримали назву детермінанти попиту (нецінові фактори попиту):

    1) смаки і переваги споживачів;

    2) кількість покупців;

    3) ціни на спорідненні товари (товари-замінники  та спорідненні товари);

    4) доходи споживачів

    5) очікування стосовно майбутніх  цін на товар. 

    Розділ  №2.

    Пропозиція  – шкала (або крива), що показує кількість продукту, яку виробник бажає і здатний виробити з метою продажу на ринку по кожній конкретній ціні з ряду можливих цін протягом конкретного відрізку часу за інших рівних умов.

    Закон пропозиції: з підвищенням цін відповідним чином зростають й обсяги пропозиції; зі зниженням цін зменшується пропозиція.

    Як  і з попитом необхідно розрізняти:

    1. Зміна величини пропозиції – це рух по незмінній кривій пропозиції від однієї комбінації „ціна – пропозиції” до іншої під впливом цінового фактора.

    2. Зміна пропозиції – рух всієї кривої вправо або вліво (відповідно збільшення та зменшення пропозиції за постійної ціни) під впливом детермінантів пропозиції:

    1) ціна на ресурси – зростання здвигає вліво і навпаки;

    2) технології виробництва – чим сучасніші технології, тим більше крива рухається вправо;

    3) податки і субсидії – мають протилежні ефекти;

    4) ціни на інші товари – зростання здвигає вліво (це пояснюється тим, що фірма може зацікавитися їх випуском і скоротити випуск свого товару);

    5) очікування – підвищення цін на продукцію рухає криву вправо (це пов’язано зі збільшенням випуску існуючими учасниками ринку та й приходом нових), падіння цін, як правило генерує зворотну ситуацію.

    Розділ  №3.

    На  конкурентних ринках в результаті взаємодії  ринкового попиту і ринкової пропозиції встановлюється рівно вісна ціна та рівно вісну кількість продаж в точці перетину кривих попиту і пропозиції.

    Здвиг однієї з кривих під впливом тих чи інших детермінант будуть змінювати як рівно вісна ціну так й рівно вісну кількість продаж:

    1. Зростання попиту призводе до зростання рівно вісної ціни та рівно вісної кількості продукту; зменшення – зворотну ситуацію.

    2. Зростання пропозиції призводе до зменшення рівно вісної ціни та збільшення рівно вісної кількості продукту; зменшення – зворотну ситуацію.

    3. Одночасна зміна попиту та пропозиції має назву складні випадки – рух рівно вісних ціни та кількості продуктів залежить від напрямків та масштабів руху кривих попиту та пропозицій:

    3.1 Пропозиція зростає, попит скорочується – ціна зменшується більше, ніж в результаті дії кожного фактора окремо; продажі: якщо ріст пропозиції перевищує падіння попиту, то вони зростає, за зворотних умов – інша ситуація.

    3.2 Пропозиція скорочується, попит зростає – ціна зростає більше, чим якби ці фактори діяли окремо; продажі: якщо зменшення пропозиції більше за зростання попиту, то продажі скоротяться; за інших умов буде зворотна ситуація.

    3.3 Пропозиція та попит зростають – ціна залежить від того що перевищую: якщо пропозиція – знижується, якщо попит – підвищується; продажі зростатимуть на більшу величину, ніж за індивідуальної дії цих факторів.

    3.4 Пропозиція та попит зменшується – ціна залежить від того що зменшується більше: якщо пропозиція – зростає, якщо попит – зменшуються; продажі будуть падати на більшу величину, ніж за індивідуальної дії циїх факторів.

    Здатність ринкових сил таким  чином синхронізувати рішення про продаж та купівлю, коли виключається наявність потенційних надлишків та дефіциту продукту, називається рівноважною функцією цін.

    Розділ  №4.

    Ціновою еластичністю попиту вимірюється  масштаб зміни кількості продукту, що купуються споживачами, по мірі зміни ціни на цей продукт.

    Цінова еластичність попиту (Еd) – це співвідношення відсоткової зміни розміру попиту до відсоткової зміни ціни. Для розрахунку таких відсоткових змін використовують середні показники цін та попиту.

    Коефіцієнт  цінової еластичності розраховують наступним чином:

    

; або за іншою формулою:

    

    Коефіцієнт  цінової еластичності більше 1 свідчить про еластичний попит; менше 1 – про нееластичний попит. Коли цінова еластичність дорівнює 1 мова йде, про попит з одиничною еластичністю.

    Попит, як правило, еластичний в інтервалі високих цін, та нееластичний – в інтервалі низьких цін.

    За  умов, що попит еластичний, зменшення ціни призведе до зростання загальної виручки, збільшення – до падіння.

      За умов, що попит нееластичний, зменшення ціни призведе до падіння загальної виручки, зменшення – до падіння.

    Таким чином, максимальний прибуток буде за ціни, яка визначатиме одиничну цінову еластичність.

    Для визначення рівня еластичності попиту на товар можна скористатися наступним  прийомом: якщо за умов зниження ціни загальна виручка збільшується, то попит залишається еластичним і ціну необхідно продовжувати знижувати; якщо за умов збільшення ціни загальна виручка зростає, то попит залишається нееластичним і ціни можна продовжувати підвищувати ціни.

    Цінова  еластичність попиту зростає за умов:

    1. Збільшення товарів замінників.

    2. Зростання ціни по відношенню  до споживчого бюджету.

    3. Належність до предметів розкоші.

    4. Збільшення часу для зміни  власних уподобань. 

    Розділ  №5.

    Цінова  еластичність пропозиції показує реакцію постачальників до зміни ціни.

    Коефіцієнт  цінової еластичності визначається за формулою:

    

    Еластичність  попиту прямо пропорційно кількості часу, яким володіють виробники, щоб відповісти на зміну ціни – розрізняють наступні періоди:

    1. Ринковий період – це інтервал часу безпосередньо після підвищення ціни, коли виробник не вспіває збільшити обсяги виробництва – ціни зростають на фоні незмінної пропозиції.

    2. Короткостроковий період – виробничі потужності виробника залишаються незмінними, але йому вистачає часу на підвищення ефективності їх використання (праця в нічну зміну) – ціни залишаються вищими за вихідні (але вже в менших масштабах, ніж в ринковий період) на фоні зростання випуску продукції.

    3. Довгостроковий період – виробник має час на підвищення виробництва за рахунок збільшення виробничих потужностей – ціни становляться нижчими за короткостроковий період на фоні зростання додаткового виробництва продукту.

    Треба пам’ятати, що еластичність пропозиції не оцінюється показником загальної виручки. Між ціною і розміром пропозиції існує пряма або позитивна залежність; крива якої є зростаючою.

    Незалежно від рівня еластичності пропозиції ціна й виручка рухаються в одному напряму. 
 

    Розділ  №6.

      Концепція перехресної еластичності попиту побудована на залежності  обсягів споживання одного продукту від ціни на інший.