Визначення кредитоспроможності підприємства-позичальника банком

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 

До  захисту допускається

Завідувач кафедри проф.

__________В.М.Боронос

«___»__________20__ р. 
 
 
 

ВИПУСКНА  РОБОТА 
 

на тему: 

«Визначення кредитоспроможності підприємства-позичальника банком» 

Освітньо-кваліфікаційний  рівень “Бакалавр”

Спеціальність 6.050104  “Фінанси” 
 
 

Керівник роботи:     ___________ Рубанов П.М.

    _{(підпис)}      

Виконала студентка:     ___________ Ільченко І.М.

   _{(підпис)}      

Група:          Ф-71 
 
 
 
 
 
 

Суми

2011 
ЗМІСТ 
 

 

ВСТУП

      У сучасних умовах темпи та стійкість  економічного зростання України  значною мірою залежать від здатності  національної банківської системи  забезпечувати потреби суб’єктів  господарювання необхідними кредитними ресурсами. За умов обмеженості власних фінансових ресурсів для більшості вітчизняних підприємств проблема отримання кредитних коштів стає однією з найважливіших не тільки з позицій поточної діяльності, але й перспектив подальшого розвитку суб’єктів господарювання. Таким чином, зростає роль і ускладнюється вплив кредиту на процес відтворення і розвитку економіки, що потребує перегляду низки важливих теоретичних положень у кредитних відносинах, додаткової розробки та глибшого осмислення цього складного питання. Висока ж ризикованість банківських кредитних операцій пов’язана з умовами та результатами діяльності його клієнтів. Фінансова стійкість банку залежить від кваліфікованого відбору клієнтів. Найважливішим способом такого відбору є якісна оцінка кредитоспроможності.

      Оцінка  кредитоспроможності відіграє важливу  роль, як для банківської установи, так і для власне позичальника, до того ж кожна кредитна операція повинна враховувати збалансованість інтересів цих двох суб’єктів. Метою здійснення оцінки кредитоспроможності позичальника для банківської установи є уникнення кредитних ризиків від неповернення кредиту. Для позичальника – отримання кредиту на найбільш вигідних умовах.

      Достовірність оцінки кредитоспроможності позичальника істотно впливає як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку загалом, тому проведення кредитних операцій значною мірою впливає на положення банку. Наслідком систематичних помилок в оцінці кредитоспроможності позичальників може бути погіршення якості кредитного портфеля. У кращому випадку це призводить до погіршення фінансового стану банку, у гіршому – до його банкрутства. Точність оцінки важлива й для позичальника, адже від неї залежить рішення про надання кредиту та про можливий його обсяг і умови.

      Кредитоспроможність є однією з важливих характеристик  фінансово-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо підприємство кредитоспроможне, воно має привілеї перед іншими підприємствами такого ж профілю стосовно залучення інвестицій, вибору постачальників, в підборі кваліфікованих кадрів та отримання кредитів. Таке підприємство не має конфліктів з державою та суспільством, оскільки своєчасно виплачує податки до бюджету, внески до соціальних фондів, заробітну плату – робітникам та службовцям, дивіденди – акціонерам, а банкам гарантує повернути кредити та відсоткову плату за них.

      Питання якісної оцінки кредитоспроможності  позичальника є актуальними для  банківської системи України  і тому їм приділяється багато уваги з боку аналітиків у сучасних фінансово-економічних публікаціях. Так, значний внесок у розробку цього питання зробили такі сучасні закордонні економісти: Е. Брігхем, Л. Гапенські, П.С. Роуз, Дж. Сінкі.

      Крім  того, дослідженню кредитоспроможності  позичальників присвячено багато праць вітчизняних науковців, таких як: Н. Тарасенко, В. Вітлинський та О.Пернарівський, Я. Чайковський, О. Терещенко, В. Галасюк, А. Мороз. Заслуговують на увагу також доробки російських економістів: О.І. Лаврушина, Д.А. Євдовицького, І.В. Бочарової, В.Н. Єдронової, С.Ю. Хасянової. Але, не дивлячись на такий широкий інтерес та багатогранність досліджень, тема оцінки кредитоспроможності залишає за собою безліч невирішених питань та потребує постійного удосконалення.

      Метою даної роботи є висвітлення теоретичних та практичних аспектів аналізу кредитоспроможності в системі кредитних відносин банківських установ України з позичальниками, як основної характеристики фінансово-економічної діяльності підприємства для кредиторів, зокрема банків.

      Завдання  дослідження, які поставлені та вирішені для досягнення мети роботи:

      - розглянуто сутність та необхідність оцінки кредитоспроможності підприємства-позичальника банком;

      - висвітлено основні критерії  визначення кредитоспроможності;

      - розроблено ґрунтовне та повне визначення поняття «кредитоспроможність»;

      - вивчено основні законодавчі акти, які регулюють кредитне обслуговування підприємств в Україні;

      - розглянуто та проведено аналіз  методів оцінки кредитоспроможності  підприємств-позичальників комерційними вітчизняними та іноземними банками;

      - проведено комплексну оцінку  фінансового стану позичальника;

      - здійснено порівняння діючої  комплексно-бальної оцінки кредитоспроможності  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  з авторською методикою оцінки  фінансового стану позичальника;

      - запропоновано шляхи удосконалення оцінки кредитоспроможності.

      Об’єктом дослідження є процес оцінки кредитоспроможності підприємства-позичальника банком.

      Предмет дослідження – фінансові відносини, які виникають в процесі фінансової діяльності між підприємством та банком і пов’язані з фінансовим забезпеченням діяльності підприємства.

     Методи, які використовувалися в процесі дослідження та обробки матеріалів: абстрактно-логічний, порівняльний, балансовий, розрахунково-аналітичний та коефіцієнтний.

     Структура роботи. Основна частина роботи складається з трьох розділів.

     У першому розділі розглянуті теоретичні аспекти оцінки кредитоспроможності підприємства, критерії її визначення, взаємозв’язок з управлінням кредитним ризиком та законодавче регулювання кредитних відносин.

     У другому розділі розглянуті методики аналізу кредитоспроможності позичальника. Наведені формули для обчислення конкретних показників та рекомендації щодо їх аналізу.

     У третьому розділі проведено оцінку фінансового стану фермерського господарства «Колос» за двома різними методиками та визначено клас його кредитного рейтингу.

      Фактологічну  основу роботи складають матеріали періодичних видань, методичні вказівки та навчальні посібники.

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

     1.1 Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінки

 

     Аналізуючи  питання про кредитування підприємства чи іншого банку, кредитор повинен вирішити, чи доцільно надавати позичку, чи є  в певного підприємства можливості для повернення коштів, чи виправдана сума, яку бажає отримати клієнт, чи реальний бізнес-план, який надає підприємство під час оформлення заявки на отримання кредиту, та багато інших питань [15].

     Банк  до укладання кредитного договору здійснює попередній аналіз фінансового стану позичальника і вивчає його кредитоспроможність. Метою аналізу кредитоспроможності є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на підставі якої банк приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з даним клієнтом [23]. Фахівець банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто його здатність своєчасно повернути позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення.

     Збереженість  основної суми боргу є одним з головних принципів, який завжди має дотримуватися при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним із важливих етапів процесу кредитування. При цьому особливе значення має встановлення обґрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту не зможуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїй основі не є обґрунтованою [11].

     Кредитні  взаємовідносини банку та клієнта (клієнтом може бути як підприємство, так  і інший банк) регулюються шляхом підписання кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником виключно в письмовій формі. Кредитний договір висвітлює всі моменти процесу надання кредиту, умови його надання та повернення.

     Як  вже зазначалось вище, до моменту  укладення кредитного договору виконується серйозна передконтрактна аналітична робота, яка полягає в детальному вивченні ряду питань, що стосуються даного кредиту, та оформлення фінансово-економічного висновку щодо доцільності й безпечності його надання. Від того, наскільки ґрунтовно та професійно буде здійснене це дослідження, наскільки точними будуть висновки передконтрактного вивчення кредитоспроможності позичальника, залежатиме не лише якість кредитного портфеля та активів, а й такі фундаментальні показники, як платоспроможність, ліквідність, прибутковість банку, що надає кредит. Зрозуміло, що окремий малий кредит не вплине серйозно на стійкість банку. Його фінансове становище визначають загальна сума кредитів і загальний рівень ризику в цілому по кредитних операціях [13].

     Аналіз кредитоспроможності полягає у визначенні здатності й готовності позичальника повернути позику відповідно до умов кредитного договору. Виходячи з рівня кредитоспроможності позичальника банк визначає ступінь ризику щодо цієї операції (а отже, розмір резервів), а також умови надання кредиту. Окрім визнання кредитного ризику щодо конкретної кредитної операції, банк має на меті коригувати результати своєї кредитної політики загалом для підвищення ліквідності банку, захисту інтересів своїх акціонерів і клієнтів [19].

     Аналіз  причин банкрутства великих і  середніх банків в Україні за останні  роки дає підставу дійти висновку, що вони полягають у необґрунтованій  кредитній політиці, а саме: у  низькій якості кредитного портфеля. Сюди входять такі показники, як завищена сума кредиту, недостатність інформації про діяльність позичальника, надання кредитів товариствам з обмеженою відповідальністю без достатнього забезпечення, відсутність або ненадійність гарантій та ін.

     У будь-якому разі банк стикається з  проблемою визначення та аналізу ряду показників діяльності клієнта, які б дали змогу сформувати якісні активи (платоспроможність, ліквідність, оборотність коштів, достатність власного капіталу, прибутковість, ефективність діяльності та ін.). Одним з найважливіших показників у разі виникнення кредитних відносин є кредитоспроможність.

     Показник  кредитоспроможності, з одного боку, щонайтісніше пов’язаний з платоспроможністю, яка є невід’ємною передумовою  кредитоспроможності підприємства чи банку, а з іншого боку, цей  показник має специфічні особливості та сферу застосування.

     Кредитоспроможність підприємства чи банку – це наявність  передумов для отримання кредиту  та здатність повернути його. Тому вона визначається показниками, які  характеризують позичальника: акуратність  у розрахунках за раніше отримані кредити, його поточний фінансовий стан, здатність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел [15].

     Кредитоспроможність – поняття більш вузьке, ніж  платоспроможність, адже погашення  позики – це лише один з видів  заборгованості, яку може мати підприємство (фірма) [24].

     Наслідком систематичних помилок в оцінці кредитоспроможності позичальників  може бути погіршення якості кредитного портфеля, через що банк змушений збільшувати  витрати на додаткове резервування. У кращому випадку це призводить до погіршення фінансового стану банку, у гіршому – до його банкрутства.