Лекції з "Підприємництва"

 

8.1. Економічна  суттєвість собівартості транспортної  продукції.

Транспортна продукція, як і продукція інших галузей  матеріального виробництва, має  вартість і собівартість. У загальному вигляді вартість транспортної продукції включає вартість спожитих засобів виробництва і знову створену вартість. У свою чергу, вартість спожитих засобів виробництва включає вартість спожитих основних фондів (транспортних засобів, обладнання, постійних пристроїв транспорту), перенесених на вартості транспортної продукції, і вартість спожитих обігових коштів (паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, матеріалів, запасних частин, комплектуючих виробів, інструментів, пристроїв та інших засобів та предметів праці).

Знову створена у процесі  транспортного виробництва вартість також складається з вартості необхідного та додаткового продукту. Вартість необхідного продукту іде  на покриття витрат на оплату праці  працівників транспорту, а додатковий продукт є джерелом розширеного відтворення і споживання.

Собівартість продукції (або послуг) за своїм економічним  змістом є частиною вартості і  в загальному вигляді вона являє  собою сукупність усіх витрат виробництва, тобто це поточні витрати підприємств за спожиті основні та обігові фонди і на оплату праці робітників, виражені у грошовій формі (мал.).

 

	Вартість транспортної                           продукції
Собівартість спожитих засобів виробництва, с				Знову створена вартість у процесі транспортного виробництва, v+m
Вартість основних фондів, яку перенесено на собівартість продукції, с 1		Вартість спожитих обігових фондів, с 2		Вартість необхідного  продукту, v		Вартість додаткового  продукту, m
Собівартість транспортної продукції           с 1 + c 2 + v = c + v

 

Мал.         Формування вартості і собівартості транспортної        продукції.

Собівартість транспортної продукції є важливою і специфічною  економічною категорією транспорту, яка відображає у сукупності виробничі відношення транспорту з іншими галузями народного господарства, транспортних підприємств та його працівників. Наявність даної економічної категорії - об’єктивна необхідність виробництва, яку обумовлено дією закону вартості, наявністю товарно-грошових відносин, дією ринкового механізму, внутрішньогосподарського розрахунку транспортних підприємств.

 

Для транспорту, крім розглянутих  економічних категорій, слід розрізняти такі поняття: поточні, або експлуатаційні витрати, собівартість перевезень, повні експлуатаційні витрати та собівартість доставки, транспортні витрати, транспортні витрати народного господарства.

Експлуатаційні витрати - це поточні витрати транспортних підприємств на загальний обсяг  продукції, виконаної за якийсь відрізок часу (місяць, квартал, рік). Експлуатаційні витрати підприємства пов’язані з власними витратами на купівлю матеріалів, на паливо й електроенергію, амортизацію основних фондів, оплату праці і т.і.

Експлуатаційні витрати, віднесені до одиниці продукції, називаються “собівартістю перевезень”. На транспорті термін “собівартість перевезень” вживається у випадку, коли мова йде про поточні витрати на одиницю продукції (собівартості одиниці продукції).

На відміну від транспорту у промисловості термін “собівартість продукції” вживається переважно для виразу суми витрат на виробництво певного обсягу продукції. А термін “собівартість одиниці продукції” вживається по відношенню до питомої ваги витрат.

На транспорті розрізняють  собівартість вантажних перевезень, що вимірюються у гривнях на тонокілометр, або на 1 т вантажу; пасажирських - у гривнях на пасажирокілометр. При визначенні загального показника  приймаються до рахунку сумарні  експлуатаційні витрати на вантажні та пасажирські перевезення.

Термін “собівартість  транспортної продукції” можна вживати  за аналогією з промисловістю  для відображення загальної суми поточних витрат. У цьому випадку  він буде рівнозначний поняттю “експлуатаційні  витрати”.

Транспортні підприємства у собівартість перевезень включають поточні витрати тільки з безпосереднього переміщення вантажів та пасажирів. Витрати за межами підприємств на операції з передання вантажів від одного виду транспорту до іншого у пунктах перевалки (на виконання операції по пересадці пасажирів), на вантажно-розвантажувальні роботи, операції прийому та видачі вантажів у початкових та кінцевих пунктах транспортного процесу до собівартості перевезень не включаються. Виняток складає повітряний транспорт, де витрати на вантажно-розвантажувальні роботи включаються до собівартості авіаперевезень. Ці витрати на повітряному транспорті мають невелику питому вагу.

На відміну від “експлуатаційних витрат”, “повні експлуатаційні витрати” включають усі поточні витрати з переміщення вантажів і пасажирів. Повні експлуатаційні витрати віднесені до одиниці транспортної продукції або до тони вантажу, або до пасажиру, називаються собівартістю доставки. Інколи застосовують точніший термін - “експлуатаційні витрати на доставку тони вантажу (пасажира)”. Цей вимірювач рівня поточних витрат дуже важливий для правильного визначення порівняльної ефективності перевезень різних видів транспорту.

Експлуатаційні витрати  транспортної системи держави слід відрізняти від транспортних витрат народного господарства.

Транспортні витрати  промислових, будівельних, сільськогосподарських  підприємств, установ невиробничої сфери і населення формуються на основі тарифів на перевезення, які  базуються на його вартості (на відмінність  від експлуатаційних витрат, які складають собівартість).

Таким чином, загальна сума платежів за перевезення у державі  повинна давати вартість транспортної продукції (якщо тарифи вірно відображають суспільно-необхідні витрати). а  транспортні витрати народного  господарства повинні відрізнятись від експлуатаційних витрат транспортної системи на величину додаткової вартості.

 

8.2. Склад та  класифікація експлуатаційних витрат  в ЦА

До собівартості перевезень (робіт, послуг) включаються витрати  трудових і матеріальних ресурсів, витрати на відтворення основних виробничих фондів та інші поточні витрати, пов’язані з підготовкою та здійсненням перевезень (робіт, послуг).

До складу витрат, що включаються  до собівартості перевезень (робіт, послуг), належать витрати:

- безпосередньо обумовлені технологією та організацією процесів перевезень вантажів і пасажирів, інших робіт та послуг, що виконуються транспортними підприємствами, і пов’язані із забезпеченням необхідної їх якості та безпеки руху, включаючи витрати на контроль за процесами перевезень і якістю робіт та послуг;

- пов’язані з платнею  за використання природних ресурсів  у межах затверджених лімітів,  а також платежі за використання  інших природних ресурсів, за  викиди та зкиди забруднюючих  речовин у навколишнє природне  середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу у межах лімітів;

- некапітального характеру,  пов’язані з удосконаленням процесу  перевезень та технології інших  робіт, організацією виробництва  і покращенням якості перевезень  з використанням нематеріальних  активів;

- на винахідництво  і раціоналізацію, проведення дослідно-експериментальних  робіт, виготовлення та випробування  моделей та зразків, виплати  авторських винагород тощо;

- на обслуговування  процесу перевезень: забезпечення  паливом, енергією, матеріалами, інструментом, пристроями та іншими засобами і предметами праці, підтримання основних виробничих фондів у робочому стані (витрати на технічний огляд та обслуговування, на проведення поточного, середнього та капітального ремонтів або на створення резерву на ремонт основних фондів);

- забезпечення виконання  санітарно-гігієнічних вимог, забезпечення  протипожежної та сторожової  охорони, інших спеціальних вимог,  передбачених правилами технічної  експлуатації підприємств, а також  нагляду та контролю за їх  діяльністю;

- на забезпечення нормальних  умов праці та техніки безпеки;

- поточні витрати,  пов’язані з утриманням та  експлуатацією фондів природоохоронного  призначення, витрати на поховання  екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші  види поточних витрат на природозбереження;

- пов’язані з управлінням  перевезень (робіт, послуг: утримання  працівників апарату управління  підприємства та його структурних  підрозділів, матеріально-технічне  забезпечення їх діяльності, оплата  службових відряджень, оплата консультаційних та інформаційних аудиторських послуг, утримання та обслуговування технічних засобів управління і т.ін.);

- пов’язані з підготовкою  та перепідготовкою кадрів;

- пов’язані з передбаченим  чинним законодавством набором  робочої сили;

- суми нарахованих зборів (обов’язкових платежів), від суми витрат на оплату праці та інших виплат працівникам, у тому числі збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування; збір на обов’язкове соціальне страхування; збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

- платежі на обов’язкове  страхування майна підприємства. що належить до складу основних  виробничих фондів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я , передбачених законодавством;

- на сплату відсотків  за короткотермінові позички  банків, одержання яких пов’язане з поточною виробничою діяльністю;

- на сплату послуг  банків за виконання відповідно  до укладених угод торгівельно-комісійних (факторингових) операцій з платіжними  документами;

- пов’язані зі зберіганням,  навантаженням, пакуванням та транспортуванням продукції до станції (порту, пристані) відправлення, крім тих випадків, коли ці затрати відшкодовуються покупцями понад тарифи (ціни) на перевезення (роботи, послуги), оплата послуг транспортно-експедиційних та посередницьких організацій, комісійні збори, вивізне (експортне) мито, митний збір, реклама перевезень (робіт, послуг);

- на відтворення основних  виробничих фондів, що включаються  до собівартості перевезень (робіт,  послуг) у формі амортизаційних  відрахувань на повне їх відновлення від вартості основних фондів, у тому числі у формі прискореної амортизації активної їх частини;

- податки, збори та  інші обов’язкові платежі, передбачені  законодавством, у тому числі  відрахування до державного іноваційного  фонду, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, місцеві податки та збори, тощо;

- інші витрати, що  включаються до собівартості  перевезень (робіт, послуг) відповідно  до законодавства, зокрема втрати  внаслідок технічно неминучого  браку, на операції зі скляною тарою, нестачі матеріальних цінностей на виробництві та на складах у межах норм природного збутку, виплата відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням їм трудових обов’язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги та середнього заробітку.

У залежності від цільового  призначення експлуатаційні витрати  класифікуються за різними ознаками. З метою планування, обліку та калькулювання  собівартості перевезень (робіт, послуг) вони класифікуються за ознаками, наведеними у табл.

                                                                             Таблиця 1

Ознаки та види класифікації експлуатаційних витрат

 

Ознаки класифікації	Види класифікації
об’єднання економічних  однорідних витрат	за економічними елементами
відображення призначення  витрат та місця їх виникнення	за статтями калькуляції  згідно з особливостями виробництва, по службах, цехах, дільницях та ін.
вид перевезень	витрати на пасажирські, вантажні, поштові, регулярні, нерегулярні, на внутрішніх лініях, міжнародні перевезення
вид діяльності	витрати на перевезення, продаж перевезень та робіт, послуг, матеріально-технічне забезпечення, технічне, комерційне обслуговування та інші види діяльності
спосіб віднесення витрат на той або інший вид діяльності перевезень, робіт, послуг (об’єкт калькуляції)	прямі  непрямі
зв’язок з процесом перевезень, робіт, послуг	основні  накладні
залежність від обсягів  перевезень, робіт, послуг	змінні  постійні (умовно-постійні)
залежність від відстані перевезень	залежні (змінні) незалежні (не змінні)
періодичність виникнення	поточні одноразові
участь у виробничому  процесі	виробничі позавиробничі (комерційні)
доцільність витрачання	продуктивні непродуктивні
можливість охоплювання  планом	планувальні непланувальні