Лекції з "Підприємництва"

Тарифна угода – це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.

Норми генеральної тарифної угоди обов’язкові для врахування на подальших рівнях колективних  переговорів, норми галузевої, регіональної тарифної угоди – на виробничому рівні, як мінімальні гарантії.

Предметом генеральної  тарифної угоди є:

• диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництв, робіт і діяльності у виробничих галузях залежно від важкості праці, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;
• єдині для всієї території України мінімальні ставки компенсаційних доплат за роботу в несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями умов праці;
• єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними професіями та посадами.

Предметом галузевої, а також регіональної тарифної угоди, що укладається на комунальному рівні, є:

• єдині для підприємств відповідно галузі, території тарифна сітка працівників і шкали співвідношень мінімальних посадових окладів за групами посад керівників, спеціалістів і службовців;
• єдині для різних категорій працівників відповідно галузі, території мінімальні розміри доплат і надбавок що враховують специфіку умов праці окремих професійних груп.

 

Предметом тарифної угоди  на виробничому рівні як складової  частини колективного договору є:

• форми і системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій та груп працівників;
• мінімальна тарифна ставка диференційована за видами і типами виробництв у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповідних видів і типів виробництв галузі;
• розміри тарифних ставок і посадових окладів за розрядами робіт і посадами працівників;
• види і розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат і умови їх надання;
• умови оплати праці за роботу в надурочний час, час простою, який мав місце не з вини працівника, при виготовлені продукції, що виявилася браком не з вини працівника тощо;

Предметом тарифної угоди  можуть бути й інші питання оплати праці та соціальних гарантій працівників, що не суперечать законодавству.

Норми тарифної угоди  виробничого рівня, що допускають рівень оплати праці нижчий від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною тарифною угодою, але не нижчий від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися тільки у разі, коли фінансові труднощі підприємства мають тимчасовий характер, на період їх подолання, але строком не більше шести місяців.

 

8 Оплата праці різних категорій робітників ЦА.

Всі робітники підприємств  цивільної авіації в залежності від виконуваних робіт класифікуються по групам (категоріям): льотно-підйомний  склад (ЛПС), інженерно-технічні робітники (ІТР), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП), учні.

Заробітна плата льотно-підйомного складу (ЛПС) побудована на поєднанні  погодинно-преміальної та відрядної  форм оплати праці.

Розрахунок погодинно-преміальної  частини заробітної плати ( ) кожного члену екіпажу:

• для льотного складу

,

де  - посадовий оклад спеціаліста III класу, грн.;

- надбавка за класність;

- коефіцієнт преміальних;

• для бортпровідників

  .

Розрахунок відрядної  частини заробітної плати ( ):

• для командира корабля

,

де 0.75 і 0.25 – коефіцієнти, що показують розподіл загального нальоту, який виконано днем та вночі, відповідно;

- наліт кілометрів екіпажем за  місяць, км;

- оплата праці командира корабля  за кожні 10 км шляху;

1.3 - коефіцієнт, що показує  розмір збільшення кілометрової  ставки за наліт кілометрів, який  виконано у нічний час;

• для бортпровідників

,

де 0.2 – коефіцієнт, що визначає розмір відрядної заробітної плати бортпровідників від її розміру для командира корабля;

1.15 - коефіцієнт, що показує  розмір збільшення кілометрової  ставки оплати праці бортпровідників за наліт кілометрів, який виконано у нічний час.

Посадові оклади ЛПС диференціюються в залежності від типів літальних апаратів, їх польотної маси, займаної посади в екіпажі. З зростом польотної маси літаків до 5,5 т, від 5,5 до 20 т, і більше 20 т оклади членів екіпажів зростають на 18-25%. Посадові оклади членам екіпажів встановлені по третьому, а пілотам, крім того, і по четвертому класу. За клас (з врахуванням підвищення) льотно-підйомному складу виплачується щомісячна надбавка у розмірі: 15% за II клас і 40% за I клас. Бортпровідникам посадові оклади встановлені з врахуванням надбавки за клас: 6,3% за II клас, 12,5% за I клас.

Відрядна частина заробітної плати виплачується за виконання  льотної роботи: за нальоти кілометрів (на транспортній роботі), кількість оброблених гектарів площі (авіахімроботи), відзнятих  кілометрів площі (аерофотозйомні), виконання інших видів робіт по застосуванню авіації в народному господарстві (обслуговування геологорозвідувальних партій, розвідки надр і т.д.). Розміри покілометрової (погектарної) оплати праці встановлені в залежності від типу літака (вертольоту) і складності польотів. Прийнято шість груп робіт в залежності від складності та трудності польотів, на транспортній роботі – п’ять груп. Найбільш складними вважаються польоти у високогірній місцевості, по розвідці льоду та проведенню суден у морях Північного Льодовитого океану. Погодинні розрахункові ставки командира кораблю при переході від першої до шостої групи складності польотів збільшуються, наприклад, для літаків Іл-62 на 52%, Ту-134 на 53%, Мі-8 на 68%.

На основі погодинних розрахункових ставок розробляються  кілометрові розцінки для командира  корабля за виконання льотної  транспортної роботи. Їх отримають  діленням погодинної розрахункової ставки на розрахункову швидкість літаків (вертольотів), яка встановлюється МЦА для оплати праці на основі середньомережних умов експлуатації літаків кожного типу. Розцінки диференціюються по п’яти групам складності польотів. При переході від першої до п’ятої групи складності польотів вони збільшуються, наприклад, для літаків, Іл-62 на 51.3, Ту-134 на 53.7%, АН-2 – в 2.24 рази.

Діючі схеми оплати передбачають відрядні розцінки для командирів кораблів (перших пілотів). Іншим членам екіпажу  відрядні розцінки встановлюються у відсотках від розцінок кораблю, зокрема другим пілотам поршневих літаків – 70%, а газотурбінних – 75, відповідно штурманам 60 і 75%, бортмеханікам (бортінженерам) – 60, бортрадистам – 50, бортпровідникам – 20%.

Робота, що виконується  льотно-підйомним складом у нічний час (від приходу темряви до світанку) сплачується в підвищеному розмірі, членам екіпажу відрядні розцінки підвищуються на 30%, бортпровідникам на 15%. Оплата праці ЛПС за погодинними розрахунковими ставками відбувається при умові якісного виконання роботи. За порушення правил виконання польотів, порушення розкладу з вини екіпажу розміри цієї оплати знижаються. У випадках аварії чи поломки матеріальної частини ЛА, що відбулись з вини екіпажу, а також при порушенні екіпажем правил та наставлянь, виплата кілометрової і погектарної оплати за цей рейс (завдання) не здійснюється.

З метою підсилення матеріальної зацікавленості в результатах своєї  праці, підвищення її продуктивності, повного забезпечення безпеки польотів і високої регулярності руху керівникам підприємств надано право по узгодженню з відповідними комітетами профспілки вводити  преміювання осіб льотно-підйомного складу. Преміювання членів екіпажів здійснюється з фонду матеріального заохочення за виконання плану по продуктивності польотів і за якісне виконання планового об’єму робіт.

Преміювання за виконання  місячного плану по продуктивності польотів  на транспортних роботах  здійснюється у розмірі до 20% посадового окладу при умові виконання встановленого  плану по нальоту годин.

Льотний склад екіпажів літаків (вертольотів), що виконує авіаційно-хімічні  роботи, преміюється за виконання  місячного плану в гектарах при  забезпеченні планової продуктивності польотів при здачі продукції  з оцінкою “відмінно” до 20%, з  оцінкою “добре” до 15% до погектарного погодинного заробітку при відсутності льотних пригод і передумов до них, а також браку в роботі. Льотний склад, що виконує аерофотозйомні роботи преміюється за виконання плану робіт при добрій і відмінній якості не нижче 95% виконаного об’єму до 20%, при добрій якості не нижче 85% виконаного об’єму робіт до 15% до посадового окладу при умові виконання погодинної продуктивності польотів і відсутності авіаційних пригод і передумов до них.

Бортпровідники, бортоператори  вантажних літаків преміюються із фонду заробітної плати за виконання плану по нальоту годин при умові якісного обслуговування пасажирів, забезпечення збереження багажу, пошти, вантажів, відсутність відмін, затримок літако-вильотів з їх вини у розмірі 15-18% за типами літаків.

Основною формою оплати праці технічного складу і робітників є погодинно-преміальна система. Оплата праці технічного складу, безпосередньо зайнятого технічним обслуговуванням літаків і вертольотів, відбувається за шести розрядною тарифною сіткою і часовими тарифними ставками. Для присвоєння кваліфікаційних розрядів авіаційним технікам і механікам, зайнятим технічним обслуговуванням авіаційної техніки, необхідно мати спеціальну технічну освіту, обумовлену “Положенням про присвоєння класів спеціалістам цивільної авіації”.

Оплата робітників авіатехнічних  баз (АТБ) і аеропортів (слюсарі, токарі, монтери, столярі та ін.) відбувається за тарифною сіткою в залежності від  розряду і характеру виконуваної  роботи (важкі, шкідливі умови і т. п.). Для робітників автотранспортних служб аеропорту оплата здійснюється за формами і системами, прийнятими на автотранспортних підприємствах країни.

Кваліфікаційні розряди  технічному складу присвоюються:

6 розряд – авіаційним  технікам I класу;

5 розряд – авіаційним  технікам II класу;

4 розряд – авіаційним  технікам III класу і авіаційним  механікам I класу;

3 розряд – авіаційним  механікам II класу і авіаційним  мотористам I класу;

2 розряд – авіаційним  мотористам II класу і авіаційним  механікам по приладам, які не  мають присвоєного класу.

Преміювання з фонду  заробітної плати здійснюється в  індивідуальному і колективному порядку за виконання наступних  показників:

• безпека польотів;
• виконання і перевиконання особистих планів, технічно обґрунтованих норм виробки, місячних і змінних нормативних завдань, засвоєння нових прогресивних норм виробки;
• бездефектне виконання планового об’єму робіт і здачу їх з першого пред’явлення;
• висока якість обслуговування пасажирів, вантажовідправників (вантажоотримувачів) і іншої клієнтури; забезпечення збереження багажу і вантажів;
• дотримання встановлених термінів виконання робіт і скорочення їх проти затверджених норм;
• висока якість технічного обслуговування ЛА, ремонту і обслуговування машин, механізмів та іншого обладнання, гарантуючого їх безаварійну роботу;
• економію проти плану чи встановлених нормативів розходу матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, запасних частин, інших матеріальних цінностей при забезпеченні високої якості виконуваних робіт.

Оплата праці керівних, інженерно-технічних робітників та службовців. За своїм характером праця цих категорій робітників важко піддається нормуванню, тому застосовується погодинно-преміальна система оплати праці. Організація оплати їх праці базується на схемах посадових окладів та застосовуваних системах заробітної плати. Схема посадових окладів представляє собою перелік посад всіх найменувань і розмірів їх місячних окладів.

Посадові оклади встановлюються з врахуванням посади, яку займають і виконуваних обов’язків, складності і об’єму робіт, кваліфікації робітника. Крім того, посадові оклади залежать від групи, класу підприємства, підрозділу.

Керівні, інженерно-технічні робітники преміюються з фонду  матеріального заохочення. Показники, умови преміювання і розміри  премій керівним, інженерно-технічним  робітникам і службовцям підрозділів, цехів, служб, ділянок і відділів підприємств встановлюються керівником підприємства за узгодженням з відповідним комітетом профспілки виходячи з об’єму, складності планових завдань, досягнутого рівня використання виробничих фондів, а також значення структурних підрозділів.

З фонду матеріального  заохочення керівним інженерно-технічним  робітникам і службовцям виплачується також річна винагорода за підсумками за рік з врахуванням вкладу кожного  робітника у загальні результати діяльності, тривалості безперервного стажу роботи на даному підприємстві. З метою закріплення кадрів на підприємствах цивільної авіації всім робітникам введена виплата за вислугу років з фонду заробітної плати в наступних розмірах: при безперервному стажі роботи в ЦА: 3-5 років – 5%; 5-10 років – 10%; 10-15 років – 15%; більше 15 років – 20%.

В області удосконалення  організації заробітної плати передбачається підсилення залежності заробітної плати  від  кінцевих результатів роботи колективу і кожного робітника, підвищення її стимулюючої ролі в підйомі продуктивності праці, в поліпшенні якості продукції і економії усіх видів ресурсів, удосконалення тарифної системи і нормування праці, більш тісна залежність премій від трудового вкладу.

 

 

Тема 8. Собівартість продукції підприемств ЦА. Авіаціїні тарифи.

1. Економічна  суттєвість собівартості транспортної  продукції.

2. Склад та  класіфікація експлуатаційних витрат  в ЦА.

3. Методи визначення  собівартості продукції ЦА.

4. Фактори,  що визначають рівень собівартості, їх кількісна оцінка.

5. Економічна  сутність та принципи побудування  тарифів на авіаперевезення та  роботи по ЗАНГ.