Державний бюджет України та його роль у забезпеченні економічного розвитку

     Для того щоби бюджетна політика була ефективною та сприяла економічному зростанню, а отже й підвищенню якості життя громадян, потрібно зробити такі кроки:

     - створення адекватної розвиткові ринкової економіки інфраструктури;

     - зміцнення потенціалу вітчизняного товаровиробника й посилення його конкурентоспроможності;

     - підвищення ефективності державного регулювання розвитку економіки;

     - послаблення централізації економічного розвитку й посилення економічного потенціалу регіонів;

     - створення адекватної матеріальної бази, яка с основою конкурентоспроможності бізнесу;

     - формування справедливих відносин між бізнесом і найманими працівниками стосовно умов праці, участі в управлінні підриємствами й розподілі доходів;

     - забезпечення проведення структурної перебудови господарського комплексу з метою формування його раціональної структури, що відповідає вимогам розвитку соціальної ринкової економіки;

     - підвищення стимулюючої ролі оплати праці для припинення відтоку кваліфікованих кадрів за кордон;

     - підвищення якості людського капіталу, залученого до виробничої й посередницької діяльності;

     - стимулювання й реалізація інноваційних та інвестиційних проектів.

     Що ж стосується податкового регулювання, доцільним в Україні є засто- сування наступних заходів:

     - надавати податкові кредити по окремих видах податків, які мають цілу низку переваг, особливо для малого бізнесу. Вони набагато краще адресують стимулювання конкретних типів інвестицій, ніж податкові канікули. У той же час величина надходжень від них набагато прозоріше і легше піддається контролю;

     - спростити умови розстрочення і відстрочення податкових зобов'язань шляхом перенесення термінів сплати податків. Для запобігання зловживань в управлінні податковою заборгованістю надавати перевагу сумлінним платни- кам податків;

     - переглянути та оптимізувати системи авансової сплати податків із ме- тою зменшення тиску на платників;

     - прискорити процес податкового відшкодування для найбільш сумлінних платників податків;

     - посилити масово-роз'яснювальну роботу серед найбільш ризикованих груп платників;

     - надавати інвестиційні стимули, наприклад, податкові пільги для інвес- тування в обладнання та нематеріальні активи;

     - використовувати засоби прискореної амортизації тощо.

     Підсумовуючи, слід зазначити, шо останніми роками бюджетна політика в Україні не відзначалася послідовністю та орієнтувалася переважно на розв'язання соціальних проблем шляхом підвищення номінальних доходів населення. Було досягнуто зростання платоспроможного попиту громадян, який, утім, не перетворився на потужний стимул інвестиційної діяльності й розвитку вітчизняного виробництва. Отже, бюджетна політика потребує переорієнтації на забезпечення економічного зростання, яке має стати основою істотного підвищення рівня життя народу України.

     З переходом із 2007 року до нової моделі бюджетної політики чітко виділено напрями її практичної реалізації. Насамперед це активізація інвестиційної діяльності з боку держави, підвищення ефективності державних капіталовкладень, запровадження середньострокового бюджетного стимулювання розвитку недержавного сектору економіки; регулювання споживчого попиту населення з метою прискорення розвитку національного господарства; сприяння нарощуванню інвестиційної й інноваційної активності у приватному секторі економіки.

     Для підвищення результативності бюджетної політики в Україні потрібно посилити використання непрямих важелів бюджетного регулювання, а саме: забезпечення структурної перебудови господарського комплексу; створення відповідної матеріальної бази як у державному, так і у приватному секторах економіки; збільшення потенціалу вітчизняного товаровиробника та посилення його конкурентоспроможності; створення адекватної розвиткові ринкової економіки інфраструктури; формування справедливих відносин між бізнесом і найманими працівниками; підвищення стимулюючої ролі оплати праці, а також ефективності державного регулювання економіки; послаблення централізації економічного розвитку й посилення економічного потенціалу регіонів.

     Крім того, підвищення ефективності бюджетної політики неможливо досягти без реформування бюджетної сфери, яке має відбуватися завдяки:

     - розробці наукових основ податкового права, правового функціонування податкової системи, усуненню суперечностей у чинній нормативно-правовій базі оподаткування;

     - систематизації та значному скороченню розмаїття податкових і неподаткових платежів до бюджетів і позабюджетних фондів;

     - розширенню податкової бази внаслідок удосконалення непрямого оподаткування суб'єктів господарювання за зменшення ставок прямих податків; урегулюванню податкового механізму з урахуванням контролю витрат виробництв;

     - пошуку шляхів збільшення бюджетних доходів;

     - мінімізації бюджетного дефіциту;

     - оптимізації масштабів бюджетного фінансування;

     - формуванню достатніх бюджетних резервів;

     - скороченню тих урядових видатків, які вважаються низькопродуктивними й неекономічними;

     - підвищенню ефективності використання бюджетних коштів;

     - розмежуванню в бюджетах усіх рівнів поточних видатків і видатків на розвиток, визначенню джерел формування останніх;

     - удосконаленню бюджетного контролю фактичних видатків і платіжних зобов'язань; запровадженню звітності, що достовірно відображатиме базу оподаткування, рівень збирання податків; здійсненню дієвого контролю дохідної частини державного бюджету з боку Рахункової палати;

     - забезпеченню цілковитої прозорості формування й виконання держбюджету.

     При цьому найважливішими критеріями формування та виконання державного й місцевих бюджетів відповідно до вимог економічної (а отже й фінансової) безпеки країни мають стати такі: відповідність бюджетної політики національним інтересам; забезпечення суверенітету держави у здійсненні національної бюджетної політики; зміцнення держави на основі забезпечення фінансовими ресурсами реалізації її функцій у проведенні внутрішньої й зовнішньої політики; реальність цілей бюджетної політики та створення умов для їх досягнення; забезпечення цілісності та єдності бюджетної системи як фінансової основи й передумови цілісності та єдності Української держави; здатність бюджетної системи забезпечити єдність економічного простору країни, фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської й податкової систем; узгодженість у бюджетному процесі річних і стратегічних завдань державної політики економічного розвитку.

     Підвищення ефективності бюджетної політики держави можна досягти за рахунок якісного поліпшення нормативно-правової бази, що регламентує перебіг бюджетного процесу в Україні, шляхом її уніфікації, консолідації і спрощення. При цьому вітчизняна бюджетна система повинна будуватися на принципах стабільності, економічної обгрунтованості, достовірності, соціальної справедливості (неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами й територіальними громадами), збалансованості, фінансової єдності, адміністративної самостійності, рівнозначності видатків, повноти, прозорості. 

 

     

ВИСНОВКИ

     Підсумовуючи  результати дослідження даної проблеми, можна відзна- чити, що об’єктивними особливостями проведення бюджетної  політики Укра- їни в сучасних умовах є незначні (за обсягами) суми бюджетних коштів та не- ефективне їх використання, нераціональна структура витрат, хронічний дефі- цит.

     У ринковій економіці бюджет завжди відігравав роль особливого регу- лятора соціально-економічних  процесів у державі. Визначаючи напрямки роз- витку бюджету, обов'язково потрібно враховувати національні риси нашої дер- жави.

     Вплив бюджету на розвиток економіки можна  розглядати з двох сторін:

• кількісна сторона, тобто надання або ненадання коштів і в якому розмірі; установлення фінансового забезпечення тих або інших потреб;
• якісна сторона, тобто встановлення пропорцій розподілу ВВП і застосу- вання різних інструментів цього розподілу.

     Загалом зв’язок бюджету з економікою носить досить взаємний характер. Тобто не тільки бюджет впливає на економіку, але й економіка визначає бюд- жетні показники. Економічна нестабільність і спад виробництва впливають на формування доходів і фінансування видатків бюджету.

     Оскільки  бюджет прогнозується на основі припущень  щодо майбутніх економічних умов, рівень життєздатності бюджетної політики держави знач- ною мірою залежить від точності цих припущень. Будь-яке серйозне розходже- ння між передбачуваними й дійсними економічними рівнями перетворюється в невідповідність між очікуваними і фактичними результатами виконання бюд- жету. Відхилення розвитку економіки від прогнозованої траекторії призводить до збільшення або зменшення надходжень, видатків, дефіциту. Вплив цих еко- номічних обставин на бюджет посилюється з кожним роком. 

     Отже, основними негативними тенденціями, що становлять суттєві загро- зи економічній  безпеці України, є невиконання  запланованих показників дохо- дів  і видатків бюджету, бюджетний дефіцит  та різке збільшення державного та гарантованого боргу України.

     Бюджетний дефіцит, який в Україні зростає з кожним роком негативно впливає на економіку, зокрема стимулює інфляційні процеси. Він стримує еко- номічне зростання держави, а також має негативні соціальні наслідки. Бюджет- ний дефіцит вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, тобто збалан- сування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету.

     Значний рівень дефіциту державного бюджету та невиважена політика надання державних гарантій суб’єктам господарювання за зовнішніми запози- ченнями стали основними чинниками нагромадження і зростання боргових зо- бов’язань держави та видатків на обслуговування боргу. Ці чинники стали нас- лідком виникнення боргової проблеми у бюджетно-фінансовій системі України, а звідси зобов’язання держави щодо погашення основної суми державного боргу та його обслуговування є й залишатимуться ключовою проблемою бюд- жетної політики на наступні кілька років.

     В цих умовах актуальними є чітка  організація бюджетного процесу, до- тримання встановлених Бюджетним кодексом термінів. Від виваженого вибору напрямів розвитку бюджетної системи та бюджетної  політики значною мірою залежить загальний соціально-економічний розвиток держави. Бюджетна систе- ма та бюджетна політика має розвиватись гармонійно і в цьому аспекті важ- ливе значення належить досконалій законодавчій базі. Сучасна бюджетна сис- тема України проходить етап реформування і найближчим часом повинна за- довольняти вимоги зовнішніх і внутрішніх чинників. 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буряченко А.Є. Короткострокові позички як інструмент оперативного бюд- жетного регулювання //Фінанси України. – 2010. - №3. - С. 22-24
2. Бюджетний кодекс України від 29.11.2010// Урядовий кур’єр. – 2010.
3. Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006  №489-V
4. Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 №107-VI
5. Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 №835-VI
6. Зварич О.В. Удосконалення практики формування доходів бюджету //Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №11. - С.21-25
7. Карлін М.І. Фінансова система України: Навч. посібник.  – К.: Знання, 2007. – 640 с.
8. Карлін М.І. Фінанси зарубіжніх країн: Навч. посібник. – К: Кондор, 2009. – 384 с.
9. Клець Л.Є. Бюджетний менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2007.– 589 с.
10. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія). — К.: КНЕУ, 2002. — 240 с.
11. Орловська Н. Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування //Вісник НБУ. – 2010. - №5. - С.28-30
12. Рибак С.О. Бюджетна стратегія в контексті структурних реформ //Фінанси України. – 2010. - №12. - С. 32-33
13. Романенко О.Р. Фінанси.: Підручник. 4-те вид. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 312 с.
14. Романюк М.В. Податкове регулювання як дієвий інструмент антикризової економічної політики //Фінанси України. – 2009. - №12. - С.66-68
15. Кириленко О.П., Малиняк Б.С. Бюджетні видатки на розвиток інфраструк- тури держави: теоретичне обгрунтування, вітчизняний досвід //Фінанси України. – 2008. - №7. - С. 3-16
16. Кодатцький В.П. Доходи і витрати державного бюджету України в сучасних умовах //Економіка. Фінанси. Право. – 2008. - №3. - С.16-17
17. Котіна Г., Степура М. Податкові важелі впливу на економіку в сучасних умовах: вітчизняний та світовий досвід //Економіст. – 2010р. -№5. С. 31-35
18. Кудряшов В.П. Фінансування дефіциту державного бюджету //Економіка України. - 2009. - №4. - С. 52-55
19. Кудряшов В.П. Фінансування бюджету та економічне зростання //Фінанси України. – 2007. - №9. - С. 98-111
20. Марковський А.І. Бюджетний кодекс України в контексті бюджетної реформи //Фінанси України. – 2009. - №8. - С. 3-18
21. Піхоцький В.Ф. Ефективність бюджетної політики як інструмент соціально-економічного розвитку України// Фінанси України. – 2010р. -№3. с.30-37
22. Сайт Рахункової палати України //www.ac-rada.gov.ua
23. Сайт Державного комітету статистики України //www.ukrstat.gov.ua
24. Сайт Міністерства фінансів України//www.minfin.gov.ua
25. Шевчук В.О., Копич Р.І. Вплив бюджету на макроекономічні показники. – 2010. - №3. - С. 3-6