Бюджетні ресурси держави

Джерело: складено автором  на основі даних ЗУ Про державний  бюджет України на 2010 – 2012рр. [8; 9; 10].

Зробивши аналіз можна  сказати, що загальний обсяг видатків зростає. У 2011р. порівняно з 2012р. видатки  зросли на 9,8%, а у 2012р. порівняно з 2011р. на 15,3%. Серед них найбільше зросли за 2011р.  ви датки на охорону навколишнього природного середовища (31,2%). У 2012р. найбільший темп росту спостерігався за видатками на духовний та фізичний розвиток (145,7%). Суттєво знизились видатки на житлово-комунальне господарство (2011р. – 61,6%, 2012р. – 56,3%). Кредитування у 2011р. значно зросло (187,3%), та у  2012р.  на 31,6%. Динаміку темпу зростання видатків бюджету показано в додатку Г.

 Зростання державних видатків збільшує дохід, це збільшує рівень споживання, що в свою чергу, сприяє подальшому зростанню доходів, а також збільшенню рівня споживання тощо. Тому зростання державних видатків призводить урешті-решт до більшого зростання доходів. Бюджетні видатки повинні зосереджуватися на проведенні структурних змін, здійсненні цільових інвестицій в окремі сектори економіки. Скорочення державних видатків має компенсуватися зростанням сукупного попиту і децентралізованих інвестицій.

Збільшення державних  видатків фінансується за рахунок відповідного зростання податків. Таким чином, приріст на певну величину державних  видатків за умови фінансування їх за рахунок зростання податків сприяє збільшенню національного доходу на таку ж величину. У короткостроковому  періоді це, звичайно ж, підвищує відсоткові ставки за кредити, що надаються комерційними банками та водночас зменшує інвестиції приватного сектора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз доходів Державного бюджету

 

Доходи Державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законами про Державний бюджет на відповідний бюджетний рік. Державний бюджет поділено на складові частини: загальний та спеціальний фонд [26, ст.123].

Дані про загальний  та спеціальний фонди Державного бюджету та їх питому вагу в загальній сумі доходів бюджету наведені в додатку Д. Доходи загального фонду призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету. До доходів загального фонду зараховуються всі податки, збори та інші надходження відповідно до чинних засад з питань оподаткування, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду.

Доходи спеціального фонду  формуються із джерел їх мобілізації, які передбачені виключно законами України, і мають спеціальні призначення. Платежі зі спеціального фонду здійснюються лише на відповідну мету в межах  коштів, що надійшли до цього фонду [15, ст.41].

Для початку визначимо  питому вагу фондів в загальній сумі доходів бюджету (таблиця 2.4.).

Таблиця 2.4.

Роки	Всього доходів, тис.грн.	загальний фонд, тис.грн.	питома вага, %	спеціальний фонд, тис.грн.	питома вага, %
2010	254 995 704,1	210 091 367,3	82,39	44 904 336,8	17,61
2011	303875487,7	257327101,1	84,68	46548386,6	15,32
2012	373960236,2	322226831,8	86,17	51733404,4	13,83

       Джерело: складено автором на основі даних ЗУ Про державний бюджет України на 2010 – 2012рр. [8; 9; 10].

 Проведення дослідження дає можливість стверджувати, що за всі роки питома вага загального фонду (2010р. – 82,39%, 2011 – 84,68%, 2012р. – 86,17%) набагато більша ніж питома вага спеціального фонду (2010р. – 17,61%, 2011р. – 15,32%, 2012р. – 13,38%). Як підтверджується на практиці за своєю структурою доходи Державного бюджету України поділяються:

• загальний фонд – 75 – 80%;
• спеціальний фонд – 20 – 25%.

Динаміка структури доходів  Державного бюджету України в  розрізі загального та спеціального фондів бюджету протягом 2010 – 2012 рр. наведена на рис.2.3. Динаміка спеціального та загального фонду Державного бюджету України у 2010 – 2012рр. зображена на рис. 2.4.

Рис.2.3. Динаміка структури доходів Державного бюджету України в розрізі загального та спеціального фондів бюджету протягом 2010 – 2012 рр.

 

Рис.2.4. Динаміка спеціального та загального фонду Державного бюджету України у 2010 – 2012рр.

Якщо розглядати більш  детально доходи Державного бюджету  України в розрізі загального та спеціального фондів (додаток Д), то податкові надходження займають найбільшу питому вагу в загальному фонді за всі роки (2010р – 68,95%, 2011р. – 77,8%, 2012р. – 86,17%). Найменшу питому вагу доходів у загальному фонді займають доходи від операцій з капіталом (2010р.- 0,02%, 2011р. – 0,07%, 2012р. – 0,07%). Щодо спеціального фонду, то його формують податкові та неподаткові надходження. Так податкові  надходження у 2010р. становили 17,61%, 2011р. – 15,32%, 2012р. – 13,83%. Динаміку складу структури загального фонду доходів Державного бюджету України за 2010 – 2012рр. наведено на рис.2.5.

Рис.2.5. Динаміка складу та структури загального фонду доходів Державного бюджету України за 2010 – 2012рр.

 

Динаміку складу та структури спеціального фонду доходів Державного бюджету України за 2010 – 2012рр. наведено на рис.2.6.

Рис.2.6. Динаміка складу та структури спеціального фонду доходів Державного бюджету України за 2010 – 2012рр.

До складу доходів Державного бюджету можуть включатись податки, збори та внески до цільових фондів, які є складовою бюджету як єдиного фінансового плану. Відповідно до норм Бюджетного кодексу України (статті 9 та 29) зазначені збори мають  бути джерелами формування доходної частини спеціального фонду Державного бюджету і законодавчі акти, що регулюють справляння цих зборів, повинні бути приведені у відповідності  до цих норм.

Збільшення доходів Державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового  навантаження на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового  законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих мов для  розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення нелегального тіньового  обігу.

 

 

 

 

 

2.3. Аналіз видатків  Державного бюджету

 

Видатки бюджету обумовлюються  насамперед їхнім суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення  бюджету. Видаткова частина державного бюджету, як і його дохідна складова, поділяється на два структурних підрозділи: видатки загального фонду та видатки спеціального фонду.

Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конкретну мету. Видатки загального фонду фінансуються шляхом залучення  коштів, які не мають закріплених  джерел фінансового забезпечення. Дані для виконання аналізу наведені в додатку Е.

Визначимо питому вагу фондів у загальній сумі видатків (таблиця 2.5.).

Таблиця 2.5.

	Всього, млн.грн.	Загальний фонд, млн.грн.	Питома вага,%	Спеціальний фонд, млн.грн.	Питома вага,%
2010	303 588,70	238 314,90	78,50	65 273,80	21,50
2011	333 414,50	287 288,40	86,17	46 126,10	13,83
2012	384 281,15	332 077,21	86,42	52203,94	13,58

Джерело: складено автором  на основі даних додатку Е.

Зробивши аналіз можна  сказати, що за всі роки питома вага загального фонду (2010р. – 78,5%, 2011 – 86,17%, 2012р. – 86,42%) набагато більша ніж питома вага спеціального фонду (2010р. – 21,5%, 2011р. – 13,83%, 2012р. – 13,58%).

Динаміка структури видатків Державного бюджету України в розрізі загального та спеціального фондів бюджету протягом 2010 – 2012 рр. наведена на рис.2.7. Динаміка спеціального та загального фонду Державного бюджету України у 2010 – 2012рр. зображена на рис. 2.8.

Рис.2.7. Динаміка структури видатків Державного бюджету України в розрізі загального та спеціального фондів бюджету протягом 2010 – 2012 рр.

 

 

Рис.2.8. Динаміка спеціального та загального фонду Державного бюджету України у 2010 – 2012рр.

Якщо розглядати більш  детально видатки Державного бюджету України в розрізі загального та спеціального фондів (додаток Е), то видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення займають найбільшу питому вагу в загальному фонді за всі роки (2010р – 21,24%, 2011р. – 17,84%, 2012р. – 21,5%). Найменшу питому вагу видатків у загальному фонді займають видатки на житлово-комунальне господарство (2010р.- 0,03%, 2011р. – 0,09%, 2012р. – 0,03%). Щодо спеціального фонду, то найбільше спрямовуються видатки на економічну діяльність. Так видатки на економічну діяльність у 2010р. становили 9,93%, 2011р. – 4,96%, 2012р. – 3,95%. Динаміку складу та структури загального фонду видатків Державного бюджету України за 2010 – 2012рр. наведено в додатку Є.

Динаміку складу та структури спеціального фонду видатків Державного бюджету України за 2010 – 2012рр. наведено в додатку Ж.

Видатки Державного бюджету регламентуються  відповідними законодавчими та нормативними актами – Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетною класифікацією, іншими юридичними актами органів влади. У статті 30 Бюджетного кодексу передбачено, що видатки Державного бюджету включають бюджетні призначення, встановлені Законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією державних програм.

Ефективність виконання видаткової частини Державного бюджету України  відіграє важливу роль у економічному розвитку держави. Видатки є складовою  частини Державного бюджету, слід більше приділяти уваги на їхнє цільове  призначення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Удосконалення формування та використання бюджетних ресурсів держави 
    3.1. Зарубіжний досвід формування та використання бюджетних ресурсів

   

Важливою для розуміння  теоретико-методологічних і прагматичних підходів західних економістів до бюджету  і бюджетного менеджменту є теза, що за обставинами свого виникнення та у своєму інституційно-правовому  значенні бюджет є продуктом конституційної демократії. В європейських країнах питання формування державного бюджету і його розподілу між регіонами вирішується на основі справедливості та корисності за активної участі регіонів.

У розвинутих країнах запроваджено також індикативне (дорадче) планування розвитку регіонів, фінансування їх за науково обґрунтованими стабільними нормативами бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану областей, що сприяє вирівнюванню умов їх функціонування.

Як у федеративних, так  і в унітарних зарубіжних країнах  немає єдиної бюджетної системи  та єдиної бюджетної класифікації. Тому стосовно практики розвинутих країн  некоректним є вживання терміна  бюджетна система. Слід користуватися  поняттям система бюджетів. У цих  країнах не формується єдиного зведеного  загальнодержавного бюджету. Кожен  рівень влади має власний, самостійний  і відокремлений від інших  бюджет. Цей бюджет він формує і  виконує самостійно, відповідно до покладених на нього функцій. Бюджети  адміністративних одиниць нижчого  рівня зарубіжних країн не включається  до бюджетів адміністративних одиниць вищого рівня [25, ст.659; 17, ст.145; 11].

Розглянемо більш детально досвід Великобританії. До бюджетних відносин причетні прем'єр-міністр, міністерства, казначейство, парламент. Казначейство як головний урядовий орган з фінансових питань відає управлінням і регулюванням податків. Казначейство також розробляє і здійснює загальну економічну стратегію. Йому підпорядковуються Управління внутрішніх доходів та Управління мита й акцизів. Управління внутрішніх доходів має контори головного податкового інспектора в Лондоні, а також близько 700 контор по всій країні.

Бюджетний рік у Великобританії починається 1 квітня і закінчується 31 березня. Починаючи з 2000/2001 бюджетного року розпис доходів і видатків здійснюється згідно з національними рахунками на основі Європейської системи рахунків 1995 p. (EISA 95). Бюджет планується із залишків коштів на кінець бюджетного року, враховуються надходження поточного року і планується залишок на кінець звітного року. Планування здійснюється на п'ятирічний період у цінах поточного року з відповідним щорічним коригуванням.

В бюджетних відносинах Франції беруть участь президент, уряд, парламент, а також спеціальні державні установи — Національна кредитна рада, банківська контрольна комісія, Економічна і соціальна рада. Місцеві бюджети в частині видатків складаються з двох основних розділів: бюджети поточної діяльності (функціональний) та бюджети нового будівництва (інвестування). Джерела доходів поділяються на внутрішні — доходи від муніципальної власності, місцевого господарства, податкові та зовнішні — дотації, кредити (як державні, так і приватні). Податковий контроль здійснюється шляхом камеральних перевірок податкових декларацій, а також документальних перевірок. Доходи загальнодержавного бюджету складаються х податкових і неподаткових надходжень.Видаткова частина бюджету включає видатки на утримання заморських територій, передбачає залишок бюджету від попереднього року і плановий залишок на початок року [22, ст.424].