Бюджетні ресурси держави

У процесі формування доходів  бюджету застосовується і позиковий (кредитний) метод мобілізації надходжень.

Позиковий (кредитний) метод  полягає в мобілізації надходжень до бюджету на зворотній основі шляхом залучення позикових і кредитних  сум, у тому числі надання державної  гарантії, і, відповідно, взяття боргових зобов’язань органами державної  влади за кредитними лініями у  формі інвестиційних проектів для  розвитку окремих підприємств, регіонів, галузей і держави в цілому. Позиковий метод мобілізації надходжень до бюджету використовується за наявності його дефіциту. Використання  державних позик вимагає надійної системи управління державним боргом і певного його обмеження [12, ст.228].

Фінансування бюджету  може здійснюватись за рахунок грошової емісії. Даний метод суттєво відрізняється як за економічним змістом, так і за ставленням до нього. Так, використання грошової емісії як джерела покриття бюджетного дефіциту у більшості країн світу, у тому числі й в Україні, офіційно заборонено. Емісійний дохід є сумою перевищення доходів, отриманих державою від емісійних операцій, над витратами, пов'язаними із забезпеченням цих операцій. При цьому грошова емісія як метод фінансування бюджетного дефіциту застосовується лише в країнах з нерозвинутим ринком цінних паперів або в умовах недовіри населення до чинного уряду, який не несе відповідальності за позичені кошти. Наслідком емісії є інфляція, яка негативно впливає на процеси відтворення основного капіталу та життєвий рівень населення.

Запозичення коштів державою у фізичних і юридичних осіб, урядів інших країн чи міжнародних фінансових організацій відбувається у формі  випуску державних позик чи отримання  кредитів. Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок запозичених коштів не має таких інфляційних наслідків, як грошова емісія, оскільки при  цьому не відбувається зростання  грошової маси: на державні потреби  витрачаються тимчасово вільні кошти. Але при досягненні державними позиками значного обсягу вони також можуть впливати на інфляційний процес [25, ст.59].

Отже, в Україні досить широко використовується податковий і  неподатковий методи мобілізації надходжень до бюджету. Це основні методи мобілізації  надходжень до бюджету. В умовах розвитку і формування ринкових відносин, особливо в період фінансово-економічної  кризи, все більшого значення набуває  позичковий метод залучення коштів до бюджету.

Розділ 2. Дослідження практики формування і використання бюджетних ресурсів держави за 2010-2012рр. 
    2.1. Аналіз формування і використання бюджетних ресурсів держави.

Склад і структура доходів  державного бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Дані про бюджет України  за плановими показниками наведені в додатку А. Аналіз складу та структури державного бюджету за період 2010–2012рр. наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Джерело: складено автором  на основі даних ЗУ Про державний  бюджет України на 2010 – 2012рр. [8; 9; 10].

Як видно з таблиці  найбільшу частку за всі роки займають податкові надходження (2010р. – 74,76%, 2011р. – 84,56%, 2012р. – 83,19%). Основним джерелом податкових надходжень є внутрішні податки на товари та послуги (2010р. – 53,82%, 2011 – 54,33%, 2012р. – 55,05%) та податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (2010р. – 15,7%, 2011р. – 17,88%, 2012р. – 17,51%). Неподаткові надходження становлять значний відсоток у доходах бюджету (2010р. – 21,68%, 2011р.- 14,05%, 2012р. – 15,7%). Серед них найбільшу питому вагу складають доходи від власності та підприємницької діяльності (2012р. – 10,02%, 2011р.- 5,27%, 2012р. – 7,63%). Доходи від операцій з капіталом, як правило, не перевищують 1% від загального обсягу доходів бюджету. Так у 2010р. вони становили 0,31%, 2011р. – 0,21%, 2012р. – 0,55%. Офіційні трансферти займають у 2012р. – 3,05%, 2011р. – 1,12%, 2012р. – 0,51% загального обсягу доходів бюджету (Рис.2.1.).

Рис.2.1. Структура доходів Державного бюджету за 2010 - 2012рр.

Темпи росту показників доходів  Державного бюджету України порівняно  з відповідним періодом минулого року за окремими групами бюджетної  класифікації наведені в додатку Б. Зробивши аналіз можна сказати, що загальний обсяг доходів бюджету зростає, так у 2011р. порівняно з 2010р. він зріс на 19,2%, порівнюючи 2012р. та 2011р. обсяг доходів зріс на 23,1%. Це свідчить про розвиток економіки, зростання рівня населення. Що є позитивним показником. Також зросли податкові надходження у 2011р. на 34,8%, у 2012р. на 21,1%. Щодо неподаткових надходжень то у 2011р. порівняно з 2010р. спостерігається зниження на 22,8%, а у 2012р. відносно до 2011р. підвищення на 37,5%. Доходи від операцій з капіталом у 2011р. знизились на 22,8%, у 2012р. зросли на 224,5%. Офіційні трансферти знизились у 2011р. на 56,2%, 2012р. – 44,2%. Динаміку темпу зростання доходів бюджету показано на рис.2.2.

Рис.2.2. Динаміка темпу зростання доходів бюджету за 2010-2011рр.

Склад і структура доходів  бюджету постійно змінюється, що зумовлюється як постійними перетвореннями в податковій системі України, так і намаганнями  держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. Таким  чином питома вага податкових доходів  є дуже високою порівняно з  іншими доходами бюджету.

Видатки бюджету за своєю економічною сутністю є інструментом розподілу і перерозподілу централізованого грошового фонду держави та його використання за цільовим призначенням для забезпечення суспільного добробуту. За своїм суспільним призначенням склад та структура видатків бюджету характеризується даними, наведеними в додатку В.

За наведеними даними був  проведений аналіз (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2.

Джерело: складено автором  на основі даних ЗУ Про державний  бюджет України на 2010 – 2012рр. [8; 9; 10].

З наведених даних видно, що найбільшу питому вагу у Державному бюджеті України займають видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (2010р. – 22,8%, 2011р. – 19,1%, 2012р. – 22,2%). У цілому видатки, пов’язані з економічною діяльністю та соціальним захистом є домінуючими. Видатки на економічну діяльність у 2010р. становили 11,9%, 2011р. – 13,1%, 2012р. – 9%. Найменшу частку в Державному бюджеті займають видатки на житлово-комунальне господарство (2010р. – 0,3%, 2011р. – 0,1%, 2012р. – 0,04%).

Таким чином, як свідчать наведені вище дані, бюджету притаманна досить чітко виражена соціальна спрямованість. Однак це не забезпечує достатнього  рівня соціальних послуг. Реальна  фінансова забезпеченість соціального  захисту і соціально-культурних установ та закладів в останні  роки знизилась.

 Темпи росту показників видатків Державного бюджету України порівняно з відповідним періодом минулого року за окремими групами бюджетної класифікації наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.