Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”)

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 19:53, дипломная работа

Описание работы

Основною метою роботи є визначення заходів щодо управління фінансовою санацією підприємства. Як база дослідження взято кризове підприємство ДП «Криворізька теплоцентраль», для якого розроблений план санаційних заходів.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
проаналізувати використовувані на практиці методи і механізми санаційного фінансового управління підприємством;
розглянути особливості санаційного аудиту підприємства, принципи і політику санаційного управління;
проаналізувати масштаби кризового стану підприємства ДП «Криворізька теплоцентраль»;

Работа содержит 1 файл

RCFba20a0cb658fc5788f4460e07d1f6369gotaos.doc

— 1.07 Мб (Скачать)

 

 

Рисунок 2.3.8 – Структура  активів ДП „Криворізька теплоцентраль” станом на 01.01.2006 року

 

Найбільшу частину (68,96 %) у структурі активів ДП „Криворізька теплоцентраль” становлять оборотні активи – більш ліквідна частина активів. Розглянемо структуру оборотних активів підприємства на рисунку 2.3.9.

 

Рисунок 2.3.9 – Структура  оборотних активів ДП „Криворізька теплоцентраль”

 

Отже, з рисунку 2.3.9 видно, що найбільшу частину оборотних активів підприємства складає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, яка могла б бути значним джерелом надходження коштів підприємству, якщо розробити ефективні шляхи її стягнення. Кошти, як найбільш ліквідна частина, становлять дуже незначну частку активів (2%).

Частка оборотних активів  у структурі балансу (відношення рядка 260 до 280 балансу) на кінець 2005 року становить 68,96 %. Динаміку її змін на ДП „Криворізька теплоцентраль” протягом 2003 – 2005 рків подано на рисунку 2.3.10.

 Рисунок 2.3.10 – Частка оборотних  активів у структурі активів  ДП „Криворізька теплоцентраль” у 2003 – 2005 роках

 

Аналіз динаміки не виявляє  істотних змін частки оборотних активів  у структурі активів підприємства.

Пасиви ДП „Криворізька теплоцентраль” складаються з власного капіталу, довгострокових зобов’язань та поточних зобов’язань. Динаміку зміни пасивів протягом 2003 – 2005 років подано на рисунку 2.3.11.

Власний капітал підприємства має від’ємне значення і при цьому знижується протягом усього аналізованого періоду за рахунок збільшення непокритих збитків, що й відобразилося на зменшенні валюти балансу. У 2004 році спостерігається збільшення короткострокових зобов’язань.

Рисунок 2.3.11 – Структура  пасивів ДП „Криворізька теплоцентраль” у 2003 – 2005 роках

 

Власні оборотні кошти  підприємства, чи інакше – робочий  капітал (РК )– це різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов’язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, що фінансується за рахунок власних коштів і довгострокових зобов’язань:

 

                                   РК = А2 + А3 – П,                                                (2.3.6)

 

де А2 – активи, які можна швидко реалізувати  (рядок 260 балансу);

А3 – активи, які повільно реалізуються  (рядок 270 балансу);

П –  поточні зобов’язання (рядок 620 балансу).

 

Робочий капітал підприємства весь аналізований період має від’ємне значення і дедалі зменшується (рисунок 2.3.12).

 Рисунок 2.3.11 – Робочий капітал  ДП „Криворізька теплоцентраль” у 2003 – 2005 роках

 

Маневреність робочого капіталу (МК) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу. Оскільки величина робочого капіталу протягом аналізованого періоду є від’ємною, (див. рис. 2.3.12), тобто робочий капітал фактично відсутній, то коефіцієнт маневреності втрачає сенс.

Фінансовий стан підприємства характеризується насамперед його поточною платоспроможністю. Якщо в певний момент через випадковий збіг обставин у даного підприємства недостатньо суми готівки і високоліквідних активів для погашення боргу, то це відповідає законодавчому визначенню неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого терміну їх оплати, у тому числі й заробітної плати, а також виконати зобов’язання по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів) [20.с.112]. Економічним показником ознак поточної платоспроможності (П) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань:

 

                       Пп = А040 + А045+ А220 + А230 + А240 – П620,                         (2.3.7)

 

де А040,  А045, А220, А240 - відповідні рядки активу Ф.1;

П620 – підсумок розділу 4 пасиву Ф.1.

Поточну платоспроможність  ДП „Криворізька теплоцентраль” показано на рисунку 2.2.13.

 Рисунок 2.3.13 – Поточна платоспроможність  Дп „Криворізька теплоцентраль” за 2003 – 2005 роки

 

Від’ємний результат  поточної платоспроможності, що спостерігається  на протязі усього аналізованого періоду, свідчить про неплатоспроможність ДП „Криворізька теплоцентраль” і пов’язаний з низьким рівнем наявності коштів, їх еквівалентів і високоліквідних активів.

Ознаки „критичної неплатоспроможності” підприємства, які відповідають фінансовому  становищу потенційного банкрутства, можуть бути оцінені за коефіцієнтом покриття (КП). Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і розраховується за формулою:

 

              КП = Оборотні активи : Поточні зобов’язання                              (2.3.8)

де Оборотні активи -  підсумок розділу 2 активу балансу;

Поточні зобов’язання  – підсумок розділу 4 пасиву балансу.

Динаміку коефіцієнта  покриття ДП „Криворізька теплоцентраль” подано на рисунку 2.3.14.

 Рисунок 2.2.14 – Коефіцієнт покриття ДП „Криворізька теплоцентраль” у 2003 – 2005 роках

 

Аналіз коефіцієнта  покриття й динаміки його зміни дає  змогу зробити висновок про наявність характерних ознак критичної неплатоспроможності у                         ДП „Криворізька теплоцентраль”. Починаючи з першого року аналізованого періоду, коефіцієнт покриття менший від свого нормативного значення (1,5) [20.с.135] і становить 0,499, а на кінець аналізованого періоду – 0,422.

Однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства є швидкість обороту його оборотних коштів. Для визначення тенденції обороту оборотних коштів розраховується коефіцієнт обороту (КО) і час обороту (ЧО.)Коефіцієнт обороту оборотних коштів – це відношення виторгу (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування податку на додану вартість і акцизного збору, до суми оборотних коштів підприємства. Час обороту оборотних коштів – це тривалість (у днях) одного обороту. Його визначають як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта обороту:

 

                                           Ко = ,                                                               (2.3.9)

 

де В -  виторг підприємства (рядок 035 звіту про фінансові результати);

ОК – оборотні кошти підприємства (рядок 260 балансу).

 

                                          ЧО = ,                                                             (2.3.10)

 

де Т – кількість  календарних днів звітного періоду ( у розглянутому випадку Т = 365 днів).

Час обороту (ЧО) вказує на кількість днів, що були необхідні підприємству для поновлення його оборотних коштів.

Важливим показником ефективності використання активів  є оборот запасів (КЗ) і тривалість одного обороту запасів (ЧЗ). Коефіцієнт оборотності запасів (КЗ) розраховують як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:

 

                                           КЗ = ,                                                          (2.3.11)

 

де СП – собівартість реалізованої продукції (рядок 040 балансу);

СЗ – середня вартість запасів, яку визначають як середнє арифметичне на початок і кінець звітного періоду суми рядків 100 – 140 і 270 балансу.

Середню тривалість одного обороту запасів (ЧЗ) визначають аналогічно показнику (ЧО):

 

                                           ЧЗ = ,                                                           (2.3.12)

 

Не менш важливими показниками фінансової діяльності підприємства є коефіцієнт оборотності (КД) і час оборотності (ЧД) дебіторської заборгованості. Ці показники вказують на період очікування підприємством на одержання коштів після реалізації продукції і розраховуються за формулами:

 

                                               КД = ,                                                         (2.3.13)

 

                                               ЧД = ,                                                         (2.3.14)

 

де ДЗ – середня величина дебіторської заборгованості, що визначається як середнє арифметичне на початок і кінець звітного періоду (суми рядків 150 і 160 балансу).

Час обороту (Чо, Чз, Чд) є показниками ділової активності підприємства, динаміку зміни яких на ДП „Криворізька теплоцентраль” подано на рисунках 2.3.15 – 2.3.17.

 

 

Рисунок 2.3.15 – Час  обороту оборотних коштів ДП „Криворізька теплоцентраль” у 2003 – 2005 роках

 

Швидкість обороту оборотних коштів – одна з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більшою є швидкість обороту, тим ефективніше працює виробництво. Період обороту оборотних коштів ДП „Криворізька теплоцентраль” змінювався стрибкоподібно протягом аналізованого періоду з чітко вираженою тенденцією до збільшення цього показника.

 

 Рисунок 2.3.16 – Час обороту запасів  ДП „Криворізька теплоцентраль” у 2003 – 2005 роках

 

Період оборотності  запасів відображає час, протягом якого поповнюються запаси на підприємстві чи, інакше, як довго знаходиться продукція на складі до реалізації. Наявні дані свідчать про тенденцію до збільшення цього показника, який на кінець 2005 року становив 15 днів.

 

 Рисунок 2.3.17 – Час обороту дебіторської заборгованості ДП „Криворізька теплоцентраль”

 

Оборотність дебіторської заборгованості на підприємстві, тобто  кількість днів, протягом яких дебіторська  заборгованість перетворюється на кошти, велика, але має позитивну тенденцію до зниження і на кінець 2005 року становить 451 день.

Розглянуті показники (див. рис. 2.3.15-2.3.17) впливають на ліквідність  підприємства, інакше – легкість, з  якою актив можна перетворити  на гроші, зберігаючи його повну цінність. Ліквідність характеризується коефіцієнтами поточної ліквідності, швидкої ліквідності й абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (КПЛ) розраховують як відношення поточних активів підприємства до його поточних зобов’язань:

 

                                             КПЛ =

,                                                         (2.3.15)

 

Коефіцієнт швидкої  ліквідності (КШЛ )– це відношення різниці поточних активів підприємства і запасів до його поточних зобов’язань:

 

                                        КШЛ = ,                                               (2.3.16)

 

ЗТМ – товарно – матеріальні запаси (сума рядків 100 – 140 балансу);

 

Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (КАЛ) , що характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і розраховується як відношення суми коштів підприємства і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов’язань:

 

                                  КАЛ = ,                                                    (2.3.17)

 

де К – кошти  підприємства (сума рядків 230 і 240 балансу);

Ф – короткострокові  фінансові вкладення (рядок 220 балансу);

ЗК – короткострокові (поточні) зобов’язання.(рядок 620 балансу).

Показники ліквідності  ДП „Криворізька теплоцентраль” за 2003 – 2005 роки подано на рисунку 2.3.18.

 

Рисунок 2.3.18 – Показники  ліквідності ДП „Криворізька теплоцентраль” за 2003 – 2005 роки

 

Значення показника  поточної ліквідності менше ніж 1 може характеризувати процес фінансування придбання основних фондів за рахунок короткострокової заборгованості, що є неприйнятним у практиці управління підприємством. Протягом аналізованого періоду у ДП „Криворізька теплоцентраль” спостерігаються низькі значення показника поточної ліквідності і наявний його спад (див. рис. 2.3.18). Низькі значення коефіцієнта поточної ліквідності означають також слабку можливість покриття поточних зобов’язань поточними активами. Коефіцієнт швидкої ліквідності також має низькі значення та має тенденцію до зниження, що пояснюється зростанням кредиторської заборгованості. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є достатнім у межах 20 – 35 %, а менше ніж 20 % - це зовнішня ознака неплатоспроможності.[20.с.141] Коефіцієнт абсолютної ліквідності ДП „Криворізька теплоцентраль” украй низький протягом усього аналізованого періоду (див. рис. 2.3.18)

Информация о работе Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”)