Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”)

 

Таблиця 3.1.2 – Надходження коштів від  реструктуризації активів

 

Проведенні  заходи	Надходження коштів, тис. грн.
1. Здача в оренду об’єктів  основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі	84
2. Продаж окремих об’єктів основних  фондів	350
3. Рефінансування дебіторської  заборгованості	1266
Усього	1700

 

 

Технічні  проекти  необхідно  розпочинати  у 2007 році. Їх виконувати  можливо незалежно друг від друга. Але капітальний ремонт водогрійного котла КВГМ-100  на котельній № 5 необхідно виконувати  тільки  після ремонту магістральної мережі теплопостачання на мікрорайоні "Східний" , щоб відремонтований котел працював на повну потужність вже на відремонтованій магістральній мережі.

Проведені заходи по покращенню технічного рівня окремих об’єктів основних засобів призведуть до зниження витрат на одиницю продукції, поліпшать  використання сировини, що в цілому знизить собівартість продукції.

Але всі санаційні заходи проведені за рахунок внутрішніх джерел фінансування не призведуть до суттєвого покращення фінансового  стану ДП „Криворізька теплоцентраль”. Отже, в існуючих умовах необхідно  суттєву увагу приділити пошуку нових джерел фінансування підприємства і не тільки на рівні підприємства, а й на рівні держави.

 

3.2 Оновлення матеріально-технічної  бази 

ДП „Криворізька теплоцентраль” на кредитній основі

 

Складна ситуація, яка склалася на ДП «Криворізька теплоцентраль» та у комунальному господарстві країни взагалі не дає можливості підприємствам самотужки вийти з фінансової кризи.

Перехід України до ринкових відносин та формування власного комунального господарства на її території зумовили необхідність створення нової системи управління фінансами галузі. Майже весь період існування комунального господарства України характеризувався відсутністю достатніх обсягів фінансування, відволікання значних сум оборотних коштів у дебіторську заборгованість, наявністю значного морального та фізичного зносу, що, в свою чергу, сприяло погіршенню якості комунальних послуг. Всі ці фактори зумовили загострення фінансової кризи галузі, а отже, питання пошуку нових джерел фінансування галузі постало дуже гостро.

В сучасних умовах розвитку економіки та функціонування фінансового ринку виникає потреба у якісно новому підході до управління та формування фінансових ресурсів. Якщо в умовах централізованої системи управління фінансами основною метою діяльності підприємства було дотримання плану, то в умовах ринку регулювання економічної діяльності підприємства здійснюється шляхом реалізації цінової, податкової, кредитної політики та інших економічних регуляторів.

Специфіка діяльності комунальних підприємств, спрямованість на виконання найголовнішої функції – життєзабезпечення, а отже, і постійна наявність регулятивної функції держави, виділяє підприємства галузі в окрему ланку суб’єктів господарювання. Такі умови функціонування підприємств комунального господарства суттєво обмежують розвиток фінансового менеджменту на підприємствах, безпосередньо впливаючи на структуру їхнього капіталу.

Теоретично  джерела формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства майже споріднені з джерелами підприємств інших форм власності. Разом з тим, наявність багатьох зовнішніх факторів впливу на галузь дещо порушують цю спорідненість. Постійна ротаційність галузі, наявність значних сум дебіторської заборгованості, здійснення цінової політики органами місцевого самоврядування, з одного боку, та відсутність податкових пільг і сприятливого інвестиційного середовища, з іншого, унеможливлюють залучення додаткових фінансових ресурсів. Крім того, фінансове становище галузі не можна назвати задовільним. [ 11.с.128]

Зростання дебіторської заборгованості підприємств галузі та зростання кредиторської заборгованості за енергоносії  не тільки негативно впливає на фінансове становище підприємств галузі, але і загострює питання залучення позикового капіталу. Нерентабельна діяльність підприємств галузі, велика питома вага зносу основних засобів та їхнє моральне застаріння, разом зі скрутним фінансовим становищем, суттєво ускладнюють питання пошуку додаткових джерел фінансування галузі.

Власні  фінансові ресурси залишаються  основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства міста, наряду з якими незначну частку мають залучені та позикові кошти.

Додатковим  джерелом формування фінансових ресурсів залишаються банківські короткострокові  та довгострокові кредити. Однак  неможливість підприємств комунального господарства з наднизькою нормою рентабельності забезпечити та розрахуватись за кредити з високим відсотковим ставками майже унеможливлює цей шлях. Крім того, банківські фінансово – кредитні установи не зацікавлені у наданні кредитів таким клієнтам без відповідних гарантій.

Розглянемо  можливість стабілізації фінансового  становища ДП «Криворізька теплоцентраль» за допомогою банківських кредитів, які підприємство зможе залучити  за умови державної підтримки. За умови реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2002 року № 101 «Про порядок конкурсного відбору інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням відсоткової ставки» [4.с.12] підприємство зможе залучити банківські кредити з частковим відшкодуванням відсоткової ставки з державного або місцевого бюджету.

За  рахунок додаткових залучених фінансових ресурсів пропонується ввести в дію  інвестиційні проекти з оновлення  та модернізації основних фондів ДП «Криворізька теплоцентраль», що дасть змогу зменшити собівартість продукції підприємства. Хоча і були проведені технічні заходи з покращення технічного стану основних засобів за рахунок внутрішніх джерел фінансування підприємства, але це не дало можливості істотно вплинути на зменшення собівартості продукції і підприємство продовжує нести значні збитки.

До 1989 року ДП «Криворізька теплоцентраль» мала свою енерготурбіну, що дозволяло виробляти власну електроенергію. Але в 1989 році в наслідок непродуманого і безвідповідального рішення турбіну було демонтовано.

Отже, один з інвестиційних проектів –  це відновлення роботи енерготурбіни. Це дозволить виробляти електроенергію, в першу чергу, для власних потреб, а також реалізовувати електроенергію,  що дозволить значно зменшити собівартість продукції, зниження діючого тарифу на послуги підприємства та отримувати додаткові фінансові ресурси від продажу електроенергії.

Для впровадження цього проекту заплановані  витрати складатимуть     2 млн. грн. Кредит можна отримати від КБ  ″Приватбанк ″ одноразово в сумі 2 млн. грн.

Термін  реалізації інвестиційного проекту дорівнює п’яти рокам.

Потоки платежів для фінансування проекту наведено на рисунку 3.2.1.

Після закінчення терміну інвестиційного проекту прогнозується отримання доходу від реалізації електроенергії у сумі 1,5 млн. грн. щорічно.

У разі одержання другого кредиту  доцільним  було б  провести додаткові інвестиційні проекти з модернізації основних фондів ДП «Криворізька теплоцентраль» (табл. 3.2.1)

 

 Рисунок 3.2.1 – Потоки платежів для  фінансування інвестиційного проекту на ДП „Криворізька теплоцентраль”

Таблиця 3.2.1 - Запропонована додаткова  інвестиційна програма ДП "Криворізька  теплоцентраль" на 2007 рік

 

Найменування  технологічних заходів	Витрати, тис. грн.
Капітальний ремонт водогрійного котла  ПТВМ-50 на котельній № 2	450
Ремонт магістральної мережі теплопостачання  на мікрорайоні "Зарічний"	550
Усього	1000

 

Реалізація  запропонованих інвестиційних проектів дозволить значно зменшити собівартість продукції, отримувати додатковий дохід від реалізації електроенергії, але рівень незалежності підприємства через зростання частки позичкового капіталу знижується.

Прогнозовані  джерела доходів наведені у таблиці 3.2.2

 

Таблиця 3.2.3 – Прогнозовані джерела доходів 

ДП  „Криворізька теплоцентраль” у 2007 році

 

№ з/п	Джерело доходу	Сума  доходу, тис. грн.
1.	Реалізація  готової продукції	270000
2.	Реалізація  енергоносіїв (електроенергії)	750
3.	Оренда  та послуги	7
4.	Реалізація  основних засобів	245
5.	Погашення дебіторської заборгованості	1266

 

В існуючих умовах необхідно суттєву увагу  приділяти пошуку нових джерел фінансування комунальної галузі не тільки на рівня  окремого підприємства, але й на рівні держави. Шляхами вирішення цього питання можуть стати:

1. створення конкурентного середовища на ринку комунальних послуг, за рахунок впровадження комунальних підприємств різних організаційно – правових форм;
2. конкретні дії держави щодо покращення інвестиційної привабливості галузі;
3. залучення іноземних інвесторів.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми може стати створення єдиного регіонального комунального фонду, метою діяльності якого буде акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів підприємств галузі.

 

 

 

 

Висновки

Проведений у роботі аналіз теми дає змогу розглянути основні методологічні особливості санаційного управління підприємством. Розглянута економічна сутність санації підприємств. Отже, санація - це система фінансово- економiчнux, виробничо-технiчнux, органiзацiйно-правових та соцiальнux заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, лiквiдностi, прибутковості i конкурентоспроможності пiдприемства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто санація - це сукупність ycix можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Основною метою санаційного  управління підприємством є розробка і першочергова реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найбільш небезпечних ланок у ланцюгах економічних явищ, які призводять до кризового стану, заходів, спрямованих на швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства, що забезпечить його вихід із кризового фінансового стану. Управління має поєднати стратегічний і тактичний аспекти. Суть стратегічного управління полягає у вживані заходів, що дають змогу запобігти настанню кризи. Тактичне управління має на меті розробку й реалізації. Заходів для виведення підприємства з кризового стану і ліквідації його наслідків.

Санаційні заходи поділяються на: соціальні, організаційно-правові, виробничо-технічні, фінансово-економічні.

Процес організації  фінансової санації підприємств  можна подати трьома основними функціональними  блоками:

1. Розробка санаційної концепції та плану санації.
2. Проведення санаційного аудиту.
3. Менеджмент санації.

Функціональні сфери  менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому у процесі санації  підприємства такі цикли перманентно  повторюються при досягненні окремих  стратегічних чи тактичних цілей.

До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:

1. постановка цілей;
2. формування та аналіз проблеми (головна проблема – фінансова криза);
3. пошук альтернатив, прогнозування та оцінювання їх реалізації (добір і оцінювання необхідного каталогу санаційних заходів);
4. прийняття рішення;
5. реалізація (проведення конкретних санаційних заходів);
6. контроль;
7. аналіз відхилень.

Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній чи безповоротній основі.

У другому розділі  роботи проведено аналіз виробничо-господарської  діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль” та аналіз фінансової сфери підприємства.

Основна мета підприємства „Криворізька теплоцентраль” – надання  послуг з теплопостачання споживачам міста Кривого Рогу на потреби опалення та гарячого водопостачання.

Проведений аналіз діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль” показує, що підприємство у своєму нинішньому стані не становить інтересу для інвесторів і є стабільно збитковим. Незадовільна фінансова ситуація, яка склалась на підприємстві, супроводжується постійними збитками і впливає на поглиблення кризи в майбутньому. У тому разі, якщо не буде вжито ніяких кардинальних заходів для виведення підприємства з кризи, то через декілька років вартість підприємства досягне нульової оцінки при постійному перевищенні кредиторської заборгованості над величиною оборотних активів.

Але при цьому позитивним у діяльності підприємства є те, що в складних економічних умовах його колектив забезпечує досить стабільну роботу підприємства та  незалежність, забезпечує зниження собівартості продукції, виробляє і постачає теплову енергію жителям міста, керівництво підприємства намагається пролонгувати кредитні угоди з постачальниками ресурсів, насамперед газу, щоб не залишити місто без опалення та гарячого водопостачання.