Учет, контроль и анализ расчетов труда

Найбільша питома вага у складі засобів, використаних на споживання, займає фонд оплати праці, що включається в собівартість продукції.

Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної платні, що включається в собівартість продукції, в першу чергу необхідно розрахувати абсолютне і відносне відхилення фактичної його величини від планової.

Абсолютне відхилення (ФЗПабс) визначається порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці (ФЗПф) з плановим фондом заробітної платні (ФЗПпл) в цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників.

Проте слід мати на увазі, що абсолютне відхилення саме по собі не характеризує використання фонду зарплати, оскільки цей показник визначається без урахування ступеня виконання плану по виробництву продукції.

Відносне відхилення розраховується як різниця між фактично нарахованою сумою зарплати і плановим фондом, скоректованим на коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції. При цьому необхідно враховувати, що коректується тільки змінна частина фонду заробітної платні, яка змінюється пропорційно об'єму виробництва продукції. Це зарплата робочих за відрядними розцінками, премії робочим і управлінському персоналу за виробничі результати і сума відпускних, відповідна довше змінної зарплати.

Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні або спаді виробництва (зарплата робочих по тарифних ставках, зарплата службовців по окладах, всі види доплат, оплата праці працівників непромислових виробництв і відповідна їм сума відпускних). Дані для розрахунку надані в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Початкові дані для аналізу заробітної платні

на ДП  «Шахта ім. С.М. Кірова» (дані за 2006 р.).

На підставі даних таблиці визначимо відносне відхилення по фонду заробітної платні з урахуванням виконання плану по виробництву продукції:

  ФЗПотн = ФЗПф – ФЗПск = ФЗПф – (ФЗПпл.пер* Квп+ФЗПпл.пост.) = 21465-(1320*1,026+7380)= +624 тис.грн.                                                 (3.11)

де ФЗПотн – відносне відхилення по фонду заробітної платні;

       ФЗПф – фонд заробітної платні фактичний;

       ФЗПск – фонд заробітної платні, скоригований на коефіцієнт виконання плану по випуску продукції

       ФЗПпл.пер. і ФЗПпл.пост. – відповідно змінна і постійна сума планового фонду зарплати;

       Квп – коефіцієнт виконання плану по випуску продукції.

  Отже, на даному підприємстві є відносна перевитрата у використанні фонду заробітної платні у розмірі 624 тис. грн.

Важливе значення при аналізі використання фонду заробітної платні має вивчення даних про середній заробіток працівників підприємства, його зміну, а також про чинники, що визначають його рівень. Тому подальший аналіз повинен бути направлений на вивчення причин змін середньої зарплати одного працівника по категоріях і професіях, а також в цілому по підприємству, при цьому необхідно враховувати, що середньорічна зарплата залежить від кількості відпрацьованих днів одним працівником за рік, тривалості робочої зміни і середньочасової| зарплати:

                                ГЗП| + Д*П*ЧЗП                                               (3.12)

Розрахунок впливу цих чинників на зміну рівня середньорічної зарплати по категоріях працівників проведений прийомом абсолютних різниць (табл.3.8). 

                                                                                             Таблиця 3.8

Аналіз рівня оплати праці на ДП  «Шахта ім. С.М. Кірова»

Продовження таблиці 3.8.

З таблиці видно, що зростання середньорічної зарплати по категоріях працівників викликане в основному збільшенням середньочасової| зарплати, яка в свою чергу залежить від кваліфікації працівників і інтенсивності їх праці, перегляду норм вироблення і розцінок, зміни розрядів робіт і тарифних ставок, різних доплат і премій. В процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану заходів щодо зниження трудомісткості продукції, своєчасність перегляду норм вироблень і розцінок, правильність оплати за тарифами, правильність нарахування доплат за стаж роботи, наднормові години, час простою з вини підприємства і ін.

Слід також встановити відповідність між темпами зростання середньої заробітної платні і продуктивністю праці. Для розширеного відтворення, отримання прибутку і рентабельності потрібне, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання його оплати. Якщо такий принцип не дотримується, то відбувається перевитрата фонду заробітної платні, підвищення собівартості продукції і відповідно зменшення суми прибутку.

Зміна середнього заробітку тих, що працюють за той або інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом, який визначається відношенням середньої зарплати за звітний період до середньої зарплати в базисному періоді.

3.5.           Аналіз ефективності використання фонду  заробітної платні

Для оцінки ефективності використання коштів на оплату праці необхідно застосовувати такі показники, як об'єм виробництва продукції в діючих цінах, виручка, сума валового, чистого, капіталізованого прибутку на гривну зарплати і ін. В процесі аналізу слід вивчити динаміку цих показників, виконання плану по їх рівню.

                                                                                           Таблиця 3.9

Показники ефективності використання фонду заробітної платні

ДП  «Шахта ім. С.М. Кірова» 2005-2006 роки

Аналізоване підприємство добилося підвищення ефективності використання засобів фонду оплати праці. На гривну зарплати в звітному році вироблено більше товарної продукції, одержано більше валової і чистої прибутку, зроблено більше відрахувань до фонду накопичення, що слід оцінити позитивно.

ВИСНОВОК

Розглянувши детально систему оплати праці в Україні, можна зробити наступні висновки: по-перше, що її реформування йде у напрямі оплати витрачених зусиль, враховуючи все різноманіття форм праці, а право підприємств самостійно формувати політику оплати і організовувати бухгалтерський облік, дозволяють досить точно відображати витрачену працю і оплачувати його.

З іншого боку працю – що важлива становить собівартості продукції. Чіткий його облік і контроль витрат на оплату праці дозволяє випускати конкурентоздатну продукцію, знижуючи частку витрат на працю в ціні продукції.

Праця, будучи головним джерелом доходу для людини, одночасно і стратегічно важливий чинник в масштабах країни, оскільки умови праці, оплата праці, податки на оплату праці, визначають такі суб'єктивні чинники як настрій в суспільстві, лояльність до влади і такі об'єктивні чинники як економічна стабільність і зростання.

По-друге, витрати на оплату праці враховуються достатньо повно і адекватно, але законодавчі акти деяких частин потребують в переробці.

          По-третє, чітко поставлений бухгалтерський облік витрат на оплату праці дозволить уникнути появи помилок у визначенні сум до нарахування і невірного віддзеркалення бухгалтерського обліку, оподатковуваної податком бази.

При розрахунку заробітної платні підприємство керується нормами чинного законодавства. Усередині підприємства питання оплати праці регулюються укладеним колективним договором  (угодою) між адміністрацією підприємства і трудовим колективом або окремими положеннями по оплаті праці

Проте, зміни в економіці України за останні роки вимагають критичного аналізу стану господарського механізму особливо одного з хворобливих для кожної людини ключового моменту – оплати праці. За останні декілька років заробітна платня втратила практично своє сьогодення соціально-економічне значення і не виконує кожну з своїх функцій – стимулюючу і регулюючу.

По-перше на стан оплати праці впливає загальний критичний стан економіки. Міжнародна практика організації оплати праці базується на вимогах, які передбачають виплату працівникам заробітної платні, яка дозволяє зберегти прийнятий спосіб життя в тому розумінні і на такому рівні, як це прийнято в даний час і в даній країні. У зв'язку з цим досягнення високого рівня реальної заробітної платні можливо тільки за умови рівня економічного розвитку.