Учет, контроль и анализ расчетов труда

Таблиця 3.4

Початкові дані для факторного аналізу ДП  «Шахта ім. С.М. Кірова»

Звідси середньорічне вироблення продукції одним працівником рівне твору наступних чинників:

                           ГВ= Уд*Д*П*ЧВ.                                              (3.8)

Розрахунок впливу даних чинників на зміну рівня середньорічного вироблення  промислово-виробничого персоналу проведемо способом абсолютних різниць.

За даними таблиці 3.4 і 3.5, середньорічне вироблення працівника підприємства вище за планову на 19 тис. грн. (499-480). Вона зросла на 10 тис.грн. у зв'язку із збільшенням частки робочих в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу і на 40 тис. грн. за рахунок підвищення середньочасового| вироблення робочих. Негативно на її рівень вплинули надпланові цілоденні і внутрішньозмінні втрати робочого часу, в результаті вона відповідно зменшилася на 22,27 і 8,83 тис. грн.

                                                                                          Таблиця 3.5

Розрахунок впливу чинників на рівень середньорічного вироблення працівників ДП  «Шахта ім. С.М. Кірова» способом абсолютних різниць

Аналогічним чином аналізується зміна середньорічного вироблення робочого, яке залежить від кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік, середньої тривалості робочого дня і середньочасового вироблення:

                             ГВ= Д*П*ЧВ.                                                  (3.9)

Обов'язково аналізується зміна середньочасового| вироблення як одного з основних показників продуктивності праці і чинника, від якого залежить рівень середньоденного | і середньорічного вироблення робочих. Для аналізу середньочасового| вироблення скористаємося методикою, розробленою Н.А. Русак, згідно якої величина цього показника залежить від чинників, пов'язаних із зміною трудомісткості продукції і вартісної її оцінки. До першої групи чинників відносяться такі, як технічний рівень виробництва, організація виробництва, непродуктивні витрати часу у зв'язку з браком і його виправлення. До другої групи входять чинники, пов'язані із зміною об'єму виробництва продукції у вартісній оцінці у зв'язку із зміною структури продукції і рівня кооперованих постачань. Для розрахунку впливу цих чинників на середньочасове| вироблення використовується спосіб ланцюгової підстановки. Окрім планового і фактичного рівня середньочасового| вироблення, необхідно розрахувати три умовні показники його величини.

Перший умовний показник середньочасового| вироблення повинен бути розрахований в зіставних з планом умовах (за продуктивно відпрацьоване брешемо, при плановій структурі продукції і плановому технічному рівні виробництва). Для цього фактичний об'єм виробництва товарної продукції слід скоректувати на величину його зміни в результаті структурних зрушень ( ВПстр) і кооперованих постачань  (ВПк.п.), а кількість відпрацьованого часу – на непродуктивні витрати часу (Тн) і надпланову економію часу від впровадження заходів НТП| (Те), яку можна визначити. Алгоритм розрахунку:    

ЧВ|(усл1)=(ВП+_Впстр)/(Тф-Тн+Те)=(100800-2300)/(270270-1367+8500) = 355,08 грн.

Якщо порівнювати отриманий результат з плановим, то дізнаємося, як змінилося середньочасове| вироблення за рахунок інтенсивності праці у зв'язку з поліпшенням його організації, оскільки решта умов наближені| до планових:

      G ЧВінт = 355,08- 343,05= +12,03 грн.

Другий умовний показник відрізняється від першого тим, що при його розрахунку витрати праці не коректуються на Те.

ЧВ| (усл2) = (ВПф+GВПстр)/(Тф-Тн)= (100800-2300)/(270270-1367)366,3 грн.

Різниця між отриманим і попереднім результатом показує зміну середньочасового| вироблення за рахунок надпланової економії часу у зв'язку з впровадженням заходів НТП|.

GЧВтэ = 366,3-355,08= +11,22 грн.

Третій умовний показник відрізняється від другого тим, що витрати праці   не коректується на непродуктивні витрати часу.

ЧВ|(усл3)= (ВПф+  ВПстр)/ Тф= (100800-2300) /270270= 364,45

Різниця між другим і третім умовними показниками відображає вплив непродуктивних витрат часу на рівень середньочасового| вироблення.

     HЧВтн = 364,45-366,3= -1,85 грн.             

Якщо ж порівнювати третій показник з фактичним, то можна дізнатися як змінилося середньочасове| вироблення за рахунок структурних зрушень виробництва продукції:

HЧВстр = 372,96-364,45 = +8,51 грн.

Таким чином всі чинники, за винятком третього, зробили позитивний вплив на зростання продуктивності праці робочих підприємства.

Баланс чинників: 12,30+11,22-1,85+8,51 = 29,91 грн.

В ув'язненні аналізу необхідно розробити конкретні заходи щодо забезпечення зростання продуктивності праці і визначити резерви підвищення середньочасового|, середньоденного| і середньорічного вироблення робочих.

Основні напрями пошуку резервів росту| продуктивності праці витікають з самої формули розрахунку її рівня: ЧВ| = ВП/Т, згідно якої добитися підвищення продуктивності праці можна шляхом:

а) викриття випуску продукції за рахунок повнішого використання виробничої потужності підприємства, оскільки при нарощуванні об'ємів виробництва на наявної потужності збільшується тільки змінна частина витрат робочого часу, а постійна залишається без зміни. В результаті витрати часу на одиницю продукції зменшуються;

б) скорочення витрат праці на її виробництво шляхом інтенсифікації виробництва, впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, скорочення втрат робочого часу за рахунок поліпшення організації виробництва, матеріально-технічного постачання  і інших чинників відповідно до плану організаційно-технічних і інноваційних заходів.

При цьому можливі наступні варіанти співвідношення зміни об'єму випуску продукції і витрат праці, які повинні враховується при виборі управлінської стратегії по забезпеченню зростання продуктивності праці за існуючих в даний момент економічних умов:

- відбувається збільшення об'єму випуску продукції при зниженні витрат праці на її виробництво;

- об'єм продукції росте швидше, ніж витрати праці;

- об'єм продукції росте при незмінних витратах праці;

- об'єм продукції залишається незмінним при зниженні витрат праці;

- об'єм продукції знижується повільнішими темпами, ніж витрати праці.

Незалежно від вибраного варіанту стратегічної політики резерви збільшення середньочасового| вироблення визначаються таким чином:

                                   РВ| ЧВ| = ЧВв – ЧВф                                  (3.10)

де Р ЧВ| – резерв збільшення годинного вироблення;

      ЧВв і ЧВф – відповідно можливий і фактичний рівень середньочасового| вироблення.

Помноживши резерв зростання на планову тривалість робочого дня, одержимо резерв зростання середньоденного| вироблення. Якщо ж цей резерв помножити на планований фонд робочого часу одного робочого, то дізнаємося резерв зростання середньорічного вироблення робочих.

Для визначення резерву збільшення випуску продукції необхідно можливий приріст середньочасового| вироблення помножити на планований фонд робочого часу всіх робочих. 

3.4.           Аналіз фонду заробітної платні

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. Із зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати так, щоб темпи зростання продуктивності праці обгонили темпи зростання його оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення.

В процесі його слід здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної платні (оплати праці), виявляти можливості економії засобів за рахунок зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.

Фонд заробітної платні по діючій інструкції органів статистики включає не тільки фонд оплати праці, що відноситься до поточних витрат підприємства, але і виплати за рахунок засобів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства. Відомості про використання засобів, що направляються на споживання, представлені в таблиці 3.6                                                                         

   Таблиця 3.6.

Аналіз використання засобів, що направляються на споживання

на ДП  «Шахта ім. С.М. Кірова» за 2006 р.