Структура та обсяги валютних операцій з фізичними особами в Херсонській обласній філії „Укрсоцбанку”

    Різниця курсів між  найближчими стандартними періодами поділяється на число  днів між ними, і отриманий результат  збільшується на кількість днів, що находяться між датою постачання і наступним за нею найближчим стандартним періодом. Отримане число віднімається зі значення курсу наступного стандартного періоду.

    Для деяких валют, наприклад для швейцарського  франка, в останній день місяця банки встановлюють більш високий відсоток, чим у звичайні дні місяця, що ускладнює розрахунок дисконту/премії по угодах з нестандартним терміном постачання валюти.

    Приклад. Необхідно розрахувати дисконт/премію з 3 вересня по 25 жовтня (див.таблицю 7): 

    Таблиця 7

    Розрахунок  дисконту / премії з 3 вересня по 25 жовтня

 

    (0.0203 – 0.0101) : 32 = 0.00032 за день

    14 х 0.00032 = 0.0045 за 14 днів

    (0.0203 – 0.0045) = 0.0158 = розрахований дисконт  / премія на термін з 3 вересня по 25 жовтня, тобто за 14 днів.

    Для деяких валют, наприклад для швейцарського франка, в останній день місяця банки встановлюють більш високий відсоток, чим у звичайні дні місяця, що ускладнює розрахунок дисконту/премії по угодах з нестандартним терміном постачання валюти. Необхідно розрахувати дисконт/премію з 24 вересня (дата постачання 28 вересня) на 29 жовтня (таблиця 8). 

    Таблиця 8

    Розрахунок  дисконту / премії з 24 вересня (дата постачання 28 вересня) на 29 жовтня  

 

    Дисконт за період з 28 вересня по 29 жовтня дорівнює:

 

    Серед термінових угод з іноземною валютою  виділяють угоди з «аутрайтом»  – з умовою постачання валюти на визначену дату, і угоди з «опціоном» – з умовою нефіксованої дати постачання. Валютний опціон є своєрідною формою термінової угоди двох сторін – продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону одержує право, а не зобов'язання, купити в продавця чи опціону продати йому заздалегідь визначену суму однієї валюти в обмін на іншу (чи на національну грошову одиницю) по обумовленому валютному курсі чи за курсом, визначеному на день обміну. Такий фіксований курс називають ціною виконання.

    Власник опціону має право вибору реалізувати  опціон або ж відмовитися від  нього в залежності від того, наскільки  сприятливими для нього будуть коливання валютного курсу [37, с.75].

    Продавець опціону зобов'язаний виконати валютну  операцію за курсом обміну (ціною виконання), установленому за опціонною згодою, і забезпечити власнику опціону  виконання умов угоди до завершення встановленого терміну. Якщо угода здійснена, то використовують терміни «опціон здійснений» чи «опціон виконаний».

    У залежності від місця продажі опціони розділяють на біржові, котрі вільно знаходяться в обороті, і позабіржові. Біржові опціони (tradet option) продають і купують опціонні біржі, що є своєрідними фінансовими інститутами, що стали невід'ємної складовою фінансового ринку економічно розвинутих країн.

    Біржові опціони можуть знаходитися в  обороті на вторинному ринку, вільно купуватися і продаватися третіми  особами до закінчення терміну використання. Ці опціони стандартизовані по визначених видах валют, сумами і термінами виконання.

    Стандартна  специфікація валютного опціону  містить такі реквізити:

• найменування валюти опціону;
• назва операції ( купівля або продаж);
• суму валюти;
• курс обміну;
• дату завершення дії опціонного періоду;
• умови виконання опціону (визначена дата) [15; c. 7].

 

    Таблиця 9

    Характеристика біржових опціонів [24; c. 20]

 

    Позабіржові опціони (over-the-counter option) можна розглядати як сугубо банківський інструмент. Вони продаються і купуються покупцем і банком, як правило, за індивідуальною згодою на договірних засадах і за специфікацією, що відповідає вимогам покупця. Переважно на ринку позабіржових опціонів банки працюють з великими корпораціями (див. Табл. 10).

    З огляду на переваги валютних опціонів перед іншими видами валютних деривативів, необхідно вказати, що їхнього використання вигідне (доцільне) у таких випадках:

• якщо час і сума валютних надходжень чітко не визначені;
• з метою захисту експортних і імпортних потоків товарів, чутливих до зміни цін;
• у випадку публікації прейскурантів на свої товари в іноземній валюті;
• з метою підтримки комерційної пропозиції на висновок контракту, оціненого в іноземній валюті;
• у разі потреби забезпечення одночасного страхування від комерційних і валютних ризиків [39; c. 20].

    Таблиця 10

    Характеристика  позабіржових опціонів

 

    У світовій практиці в залежності від  характеру валютообмінної операції розрізняють опціон «кол» (call) і опціон «пут» (put). Опціон «кол» надає право його власнику купити визначену суму однієї валюти в обмін на іншу. Опціон «пут» дає власнику право продати визначену суму однієї валюти в обмін на іншу. Наприклад, якщо підприємство, купуючи «пут» за гривні, одержує право продати відповідну суму в американських доларах в обмін на гривню, те це буде доларовий «пут».

    Якщо  опціон виконаний, то продавець опціону  «кол» повинен продати валюту власнику опціону, а продавець опціону  «пут» повинний купити валюту у власника опціону. Це є обов'язковою умовою виконання опціону (здійснення опціонної угоди). 

    Таблиця 11 

    Використання  опціонів комерційними банками

 

    З юридичної точки зору учасники опціонної  угоди завжди рівноправні, але з економічної в більш вигідному положенні знаходиться покупець опціону, оскільки остаточне рішення про купівлю або продаж валюти при настанні терміну (дати) здійснення опціону виносить саме він, платячи за це опціонну премію. Продавець опціону має право лише погодитися з рішенням покупця і виконати свої зобов'язання в одній із приведених нижче форм:

    1) у випадку продажі опціону «кол» продавець опціону повинен продати покупцю (власнику) опціону обумовлену суму валюти;

    2) у випадку продажі опціону «пут» продавець опціону зобов'язаний купити в покупця (власника опціону) обумовлену суму валюти;

    3) прийняти пропозицію власника опціону про відмовлення від його здійснення.

    Вартість  купівлі опціону (премія) визначається як відсоток від суми опціонної угоди  або як абсолютна сума за одиницю валюти і сплачується покупцем під час продажі опціону задовго до завершення опціонної угоди незалежно від того, буде вона взагалі здійснена чи ні.

    Вартість  опціону (премія) є договірною величиною  і залежить від обсягів купівлі-продажі валют, виду валют, поточного валютного курсу і ціни виконання опціону. Остання, у свою чергу, як правило, залежить від поточного валютного курсу і перспектив його зміни, інформацією про що можуть служити дані про форвардні курси валют, опубліковані у фінансових виданнях.

    У будь-якому випадку розрахунки ціни виконання ведуться таким способом, щоб і покупець, і продавець  після завершення опціону мали визначену  вигоду.

    У залежності від термінів завершення опціону розрізняють «американські» і «європейські» опціони (іноді вживають терміни «американський стиль» і «європейський стиль»), «Європейський» опціон (European- type option) може бути виконаний тільки в останній день опціонного періоду (на визначену дату), «американський» (American- type option) – у будь-який момент протягом всього опціонного періоду. У світовій практиці в різних країнах широко використовуються як «американські», так і «європейські» опціони. Практичне застосування опціонних угод в Україні і Росії до сих пір базується на використанні «європейського» стилю.

    Опціонні  угоди істотно відрізняються  від форвардних контрактів, про що свідчить їхня порівняльна характеристика, приведена в таблиці 6.

    Якщо  опціон закінчено, то прибуток (збитки) визначають як різниця між ціною  виконання і поточним курсом проданої чи купленої валюти мінус премія: 

    

(9) 

    де  Р – прибуток (збитки);

    К_п – поточний курс валюти;

    К_в – ціна виконання (курс, зафіксований в опціонній угоді);

    Б – сума опціонного контракту;

    П – вартість опціону (премія) [25; c. 22].

    Загальним правилом визначення доцільності здійснення опціонної угоди є  зіставлення  поточного валютного курсу на день виконання опціону з ціною  виконання. Якщо на день виконання опціону  спот - курс буде нижче ціни виконання, то вигідно здійснити опціон «пут», а «кол» – навпаки, якщо поточний курс перевищить ціну виконання. Отже, можна вважати, що прибуток і ризик продавця опціону прямо протилежні прибутки і ризику власника. Максимальний прибуток, що дорівнює сумі премії, продавець опціону може одержати в тому випадку, якщо опціон не реалізований. Якщо ж опціонна угода завершена, то продавець може навіть зазнати збитків, оскільки йому доведеться купувати (продавати) валюту за курсом, що відрізняється від поточного в невигідну для нього сторону. Але на практиці, завдяки досить надійному прогнозуванню валютних курсів, таке відбувається досить рідко, і премія враховує можливість взаємного розподілу ризиків покупця і продавця опціону.