Структура та обсяги валютних операцій з фізичними особами в Херсонській обласній філії „Укрсоцбанку”

    операції  з купівлі/продажу іноземних валют  – операції, за якими іноземна валюта придбавається / продається за національну  валюту.

    Операції  з конвертації та операції купівлі/продажу іноземних валют за дорученням клієнтів відображаються в обліку з використанням балансових рахунків 2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів», 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів», за рішенням Банку – рахунків 3540 «Дебіторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку» та 3640 «Кредиторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку».

    Здійснені за рішенням Банку операції з конвертації  підлягають відображенню за рахунком 3800 «Позиція банку щодо іноземної  валюти та банківських металів»; при цьому на рахунку 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» відображається гривневий еквівалент номіналу операції за офіційним валютним курсом.

    При обліку операцій купівлі/продажу іноземних  валют за гривню, які здійснюються за рішенням Банку, придбана/продана іноземна валюта відображається за рахунком 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»; на рахунку 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» відображається гривневий еквівалент номіналу операції за договірним (ринковим) курсом; різниця між вказаним еквівалентом номіналу операції та його гривневим еквівалентом за офіційним валютним курсом відноситься на рахунок 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

    Порядок виконання Банком доручень клієнтів на купівлю чи продаж іноземної валюти визначається чинними нормативними актами Національного банку України  та Головним офісом Банку (казначейством).

    За  операціями купівлі/продажу іноземної валюти Банком на міжбанківському та міжнародних ринках, коли дата операції не співпадає з датою валютування, активи та зобов’язання Банку, що виникають у зв’язку з цим, відображаються на позабалансових рахунках груп 920 “Валюта та банківські метали, які куплені, але не отримані”, 921 “Валюта та банківські металі, які продані, але не відіслані, 935 “Активи до отримання” та 936 “Активи до відсилання” Плану рахунків.

    Вказані операції підлягають відображенню на балансових рахунках на дату валютування. У разі, коли дата розрахунку та дата валютування не збігаються, що виникає під час передоплати або відстрочення платежу, заборгованість за операціями обліковується на рахунках 2800 “Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів”, 2900 “Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів”, 3540 “Дебіторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку” та 3640 “Кредиторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку”. 

    Купівля-продаж валюти за заявками клієнтів, перерозподіл валютної позиції, конвертація власної валютної позиції проводиться в програмному комплексі «Біржа валютно-обмінних операцій».

    Операції  «спот». Торгівля валютою відбувається у вигляді готівкових чи термінових операцій. Готівкові валютні операції здійснюють в основному на умовах «спот», що має на увазі розрахунок на другий робочий день після укладення угоди за курсом, зафіксованому в момент її укладення. Це дозволяє перевести кошти в будь-яку країну і завершити оформлення угоди. Базою для проведення операції «спот» служать кореспондентські відносини між банками. Валютні операції «спот» складають приблизно 90% усіх валютних операцій. Головними цілями їхнього проведення є:

    - забезпечення потреб клієнтів банку в іноземній валюті;

    - перелив коштів з однієї валюти в іншу;

    - проведення спекулятивних операцій [37,с.218].

    Банки використовують операції «спот» для  підтримки мінімально необхідних робочих  залишків в іноземних банках на рахунках «ностро» з метою зменшення надлишків  в одній валюті і покриття потреби  в іншій валюті. За допомогою цього банки регулюють свою валютну позицію з метою запобігання утворення непокритих залишків на рахунках. Незважаючи на короткий термін постачання іноземної валюти, контрагенти несуть валютний ризик і по цій угоді, тому що в умовах плаваючих валютних курсів, курс може змінитися і за два робочих дня. Проведення валютних операцій вимагає певної підготовки. Техніка їхнього проведення складається з декількох етапів. На підготовчій стадії проводиться аналіз стану валютних ринків, виявляються тенденції руху курсів різних валют, вивчаються причини їхньої зміни. На основі цієї інформації дилери, приймаючи в увагу наявну в них валютну позицію, за допомогою комп'ютерної техніки визначають середній курс національної валюти стосовно іноземної валюти.

    Проведений  аналіз дає можливість виробити напрямок валютних операцій, тобто забезпечити довгу чи коротку позицію в конкретній валюті, з яким вони проводять угоди. Слід зазначити, що у великих банках аналізом положення валют на ринках займаються спеціальні групи економістів-аналітиків, а дилери, спираючи на їхню інформацію, самостійно вибирають напрямки проведення валютних операцій. У менших банках функції аналітиків виконують самі дилери; вони ж безпосередньо здійснюють валютні операції: за допомогою засобів зв'язку (телефон, телекс) ведуть переговори про купівлю-продаж валют і укладають угоди. Процедура укладення угоди включає: вибір обмінюваних валют; фіксацію курсів; установлення суми угоди; валютування перерахування коштів; вказівка адреси доставки валюти. На заключному етапі здійснюється проведення угоди по рахунках і документальне її підтвердження.

    Термінові угоди. Терміновими операціями називаються  валютні операції, розрахунок по яких проводиться більш ніж через  два робочих дня після їхнього  укладення. Мета їхнього застосування:

    - страхування від зміни курсів валют;

    - витяг спекулятивного прибутку.

    Міжбанківські термінові угоди одержали назва  «форвардних». У момент укладання угоди фіксуються термін, курс і сума, але до настання терміну (звичайно 1–б місяців) ніякі суми по рахунках не проводяться [11, c.52].

    До  особливостей термінових угод відносяться:

    - існування інтервалу в часі між моментом укладання і виконання угоди;

    - курс валюти визначається в момент укладання угоди.

    У біржових котирувальних бюлетенях  публікується курс для угод «спот» і  премії чи знижки для визначення курсу по угодах «форвард» на різні терміни, як правило 1,3 або 6 місяців. Якщо валюта по угоді «форвард» котирується дорожче, ніж при негайному постачанні на умовах «спот», то вона котирується з премією.  Знижка або дисконт означає зворотне. Терміновий курс, у якому врахована премія чи знижка, іменується курсом «аутрайт». При премії валюта на термін дорожче, ніж наявний курс, при знижці – дешевше. Маючи значення премії і дисконту, обчислюється курс «аутрайт» [42; c. 639].

    Дані  показують, що долар доступний з  дисконтом проти гульдена, але  з премією проти ліри. Фунт стерлінгів доступний з дисконтом проти  долара. Слід зазначити, що курс продавця завжди вище курсу покупця.

    При операціях «форвард» ця різниця більше, ніж при операціях «спот». 

    Таблиця 6

Стандартний запис інформації про форвардні  спреди для визначення курсу аутрайт

 

    Це  досягається шляхом установлення великих чисел під курсом покупця і менших чисел під курсом продавця у випадку дисконту і навпаки у випадку премії.

    Приклад. Долар/гульден

    За  курсом «спот» маржа дорівнює 0.0015, чи 15 пунктам, по «форвард» – 0.0025, чи 25 пунктам.                           

    Приклад. Долар/ліра

    За  курсом «спот» маржа дорівнює 1.00, «форвард» – 4.00.

    Визначальним  моментом дисконту чи премії за форвардним курсом є різниця в процентних ставках по короткострокових депозитах, а розмір премії чи дисконту відповідає різниці в процентних ставках  по термінових депозитах у відповідних  валютах на термін, рівний терміну «форвардної» угоди [32; c. 12].

    Показник  розміру форвардної премії (П) чи дисконту (Д) можна представити у вигляді формули. Для розрахунку премії чи дисконту по визначенню курсу «аутрайт» на покупку валюти вона буде такою: 

    

 (5) 

    де: П (Д) _куп. – премія (чи дисконт) для форвардного курсу покупки визначеної валюти;

    Кс._куп. – спот - курс покупки визначеної валюти;

    Сд._в.   – процентна ставка по міжбанківських депозитах для валюти котирування;

    С_кр.б.  – процентна ставка по міжбанківських кредитах для базової валюти (база котирування);

    Т – термін у днях, на якому розраховується форвардний курс [32; c. 15].

    Премію (дисконт) валютного курсу «аутрайт»  на продаж валюти можна розрахувати  по формулі:  

    

 (6) 

    де: П (Д) _ін. – премія (чи дисконт) для форвардного курсу продажі визначеної валюти;

    Кс._ін. – спот - курс продажі валюти;

    С_кр.в. – процентна ставка  по міжбанківських кредитах для даної валюти;

    Сд._б.   – процентна ставка по міжбанківських депозитах для базової валюти.

    Тоді  курс «аутрайт» на покупку або  продаж валюти можна визначити: 

    

,  (7) 

    де: Кф._куп. – курс «аутрайт» на покупку визначеної валюти;

    Кс._куп. – спот - курс на покупку валюти;

    П – премія; Д – дисконт. 

    

, (8) 

    де: Кф._куп. – курс «аутрайт» на продаж визначеної валюти;

    Кс._куп. – спот - курс на продаж валюти.