Організація обліку та аудиту розрахунків з оплати праці у промислових підприємствах

Продовження табл.1.6

Якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності і веде облік витрат із застосуванням рахунків класу 9, то інформацію про елементи витрат нескладно сформувати за кредитовими оборотами, наприклад:

      на оплату праці – кредитові обороти за рахунком 661, за винятком бухгалтерського запису: Дт 652 – Кт 661 (лікарняні листки).

Забезпечити облік із застосуванням рахунків класів 8 і 9 одночасно досить складно, тому що збільшується кількість бухгалтерських записів.

1.6. Облік утримань та відрахувань із заробітної плати

Iз заробітної плати працюючих та підлеглих можуть стягуватись тільки дозволені законом утримання: прибутковий податок (із суми вище неоподаткованого мінімуму прибутків); утримання збору, належного перерахуванню у Пенсійний фонд; збору на соціальне страхування на випадок безробіття; за судебно-виконавчими документами (аліменти, штрафи і т. п.); за рішенням адміністрації (відшкодування втрат від браку, збитки інструменту та т. п.) [58].

У зв’язку з Законом України «Про оплату праці» загальна сума утримань не повинна перевищувати 20% суми заробітку, яка залишається після утримання прибуткового податку, зборів у Пенсійний фонд та збору на соціальне страхування на випадок безробіття. Ці межі не поширюються на утримання з заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправлених праць, а також стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Не дозволяється утримувати з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат [4].

Значну частину витрат більшості підприємств складає заробітна плата. Значення обліку заробітної плати полягає в тому, що керівник повинен вести звітність, підтверджуючу обов’язки по нарахуванню заробітної плати та утримання з неї. Система обліку заробітної плати часто є об’єктом скарг та можливих злочинів. Кожен працівник повинен отримувати заробітну плату у строк та мати пояснення по нарахованій йому сумі. Система обліку заробітної плати потребує строгий контроль та ефективну обробку даних, а також у регулярному інформуванні відповідних фінансових органів.

Обов’язки по утриманням та відрахуванням заробітної плати працюючих та підлеглих. Як правило, остання сума, яка сплачується працівникам та підлеглим, менш нарахованої їм заробітної плати, тому що керівник по існуючому законодавству повинен утримати частину заробітку своїх підлеглих (податки) на користь державних органів. Утримання здійснюються також у інтересах самих працюючих або підлеглих та нерідко по їх проханню.

Прибутковий податок з прибутків громадян утримується у зв’язку з Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Інструкцією по прибутковому податку з громадян, а також Законом України від 01.01.2004 «Про внесення змін у Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» [27].

Об’єктом оподаткування прибутків громадян, маючих постійне місце проживання в Україні, є суспільний оподаткований прибуток за календарний рік (який складається з місячних суспільних оподаткованих прибутків), отриманий з усіх джерел як на території України, так і за її межами. Об’єктом оподаткування громадян, не маючих постійного місця проживання в Україні, є прибуток, отриманий в Україні.

При вираженні суспільного податку враховують прибутки, отримані як готівкою, так і в натуральній формі. При цьому прибутки, отримані у натуральній формі, зараховуються у суспільний оподаткований прибуток за календарний рік по вільним ринковим цінам, окрім прибутків, отриманих від господарських підприємств, які з’ясовуються по цінам продажу державі.

Забороняється сплата прибуткового податку з громадян за рахунок коштів підприємств, закладів та організацій, а також суб’єктів підприємницької діяльності, окрім колективних господарських підприємств. Колективні господарські підприємства, враховуючи риболовецькі колгоспи, суми прибуткового податку з громадян сплачують за рахунок прибутку, залишеного у розпорядженні підприємства, по ставкам відповідно з діючим законодавством.

Не враховуються у суспільний оподаткований прибуток суми, згідно п. 1 ст. 5 Декрету:

      допомоги за рахунок коштів державного соціального страхування та державного соціального забезпечення (окрім допоміг по тимчасової непрацездатності);

      суми отриманих аліментів;

      державні пенсії, а також додаткові пенсії, які виплачуються при умові добровільного страхування пенсії;

      компенсаційні виплати у грошовій та натуральній формі у межах норм, передбачених діючим законодавством;

      прибутки громадян від продажу вирощеної на власному маєтку продукції та бджільництво;

      виграші по облігаціям державного займу та державних лотерей, відсотки та виграші по вкладенням у заклади банків, по ощадним сертифікатам та державним казначейським обов’язкам;

      суми, отримані громадянами по обов’язковому та добровільному страхуванню;

      суми, перераховані по заявам громадян (у тому числі суб’єктами підприємницької діяльності) у відділення доброчинних та екологічних фондів у межах 12 мінімальних заробітних плат на рік;

      суми, отримані робітниками у відшкодування збитку, заподіяного їм ушкодженням здоров’ю, зв’язаного з виконанням ними трудових обов’язків, а також у зв’язку з втратою годувальника;

      вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі табори (окрім туристичних міжнародних) та деякі інші прибутки, передбачені Декретом.

Сукупний оподаткований прибуток зменшується:

1) на суму встановленого діючим законодавством розміру неоподаткованого мінімуму;

2) на суму неоподаткованого прибутку громадян одному з батьків на кожну дитину до 16 років, якщо місячний сукупний оподаткований прибуток не перевищує 10 мінімальних плат;

3) на 5 неоподаткованих мінімумів:

      громадянам, постраждалих від Чорнобильської катастрофи та віднесених до 3 та 4 категорій;

      інвалідам з дитинства, інвалідам 1 та 2 груп;

      батькам або одному з подружжя загиблих або пропавших безвісті при виконанні службових обов’язків;

      одному з батьків, який виховує інваліда з дитинства;

4) на 10 неоподаткованих мінімумів:

      громадянам, постраждалих від Чорнобильської катастрофи та віднесених о 1 та 2 категорії;

5) на 15 неоподаткованих мінімумів:

      учасникам бойових дій;

      інвалідам війни;

      учасникам війни;

      лицям, маючим особливі заслуги перед Батьківщиною.

Встановлена пільга на прибутковий податок у вигляді зменшення податкової ставки на 50% для працівників атомної енергетики та виробництва. З прибутків, отриманих громадянами не по місцю основної праці, у тому числі по сполученню, за виконання разових та інших робіт на основі договору громадянсько-правового характеру прибуткового податку обчислюється по ставці 20% до суми заробітку [7].

Прибутки, отриманні громадянами у вигляді дивідендів за акціями, прибутковим податком не обкладаються. З прибутків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичного лиця (ремонт будинку, торгівля на вулиці, пошив одягу і т.п.), прибутковий податок утримується з чистого прибутку, який створює собою різницю між валовим прибутком (виручкою) та документально підтвердженими витратами, безпосередньо зв’язаними з отриманням прибутків. Якщо такі витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони висловлюються податковою інспекцією при проведені останніх розрахунків за рік по встановленим нормам.

При наданні працівнику чергової відпустки прибутковий податок утримується у такій черзі: окремо утримується податок за минулий місяць; окремо – із відпускної суми та заробітку за поточний місяць, якщо працівник буде перебувати у відпустці до кінця місяця. З сум відпускних, які приходяться на неповний майбутній місяць, при уході працівника у відпустку податок не утримується. Податок з цих сум утримується після повернення працівника з відпустки по сукупності з заробітком за весь даний місяць у загальному порядку.

При звільненні працівника з основного місця праці, бухгалтерія підприємства повинна скласти кінцевий розрахунок за відпрацьований період та надати довідку ф. № 3 по сумі сукупного прибутку, нарахованого у поточному році, або утриманні суми прибуткового податку. Цю довідку працівник повинен надати бухгалтерії по новому місцю роботи. Після закінчення року перевірка утриманого податку проводиться на новому місці роботи з обліком отриманих прибутків та утриманого податку по попередньому місцю роботи. Утримання аліментів з заробітної плати здійснюється з усіх видів основної та додаткової заробітної плати, а також з допоміг по тимчасовій непрацездатності нарахованих на звітний місяць, після утримань з них прибуткового податку, збору у Фонд соціального страхування на випадок безробіття та у Пенсійний фонд [8,9].

Основою для утримань аліментів служать виконавчі листи або письмові заяви громадян про добровільну сплату аліментів, які в бухгалтерії підприємства реєструються у окремому журналі або карточці [40].

Відрахування з заробітної плати. Об’єктом оподаткування згідно п.1 ст. 2 Закону є фактичні витрати на оплату праці працівників, які враховують витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень та виплат згідно з тарифними ставками, у вигляді заохочень, допоміг[4,7].

До цих витрат не відносять витрати на сплату допоміг по соціальному страхуванню, аліментів, компенсаційних та інших виплат, які не враховуються при нарахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій згідно Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та, які не враховуються при нарахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. Допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується згідно загального робочого стажу праці: до 5 років – 60%, від 5 до 8 років – 80% та вище 8 років – 100% заробітку.

Нарахування допомоги для відшкодування збитку, заподіяного працівнику по ушкодженню здоров’я, зв’язаного з виконанням ним трудових обов’язків, відбувається згідно з Правилами відшкодування власників підприємства, закладу та організації або упорядженим ними органами шкоди, заподіяного по виконанню працівником трудових обов’язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23. 06. 1999 № 472. У винятку з бажання потерпілого такий розрахунок проводиться або за 12, або за 3 останні повних календарних місяця праці.

Поквартальні платники збору створюють та подають у Фонд соціального страхування Розрахункові звітності, використаних та сплачених коштів збору на соціальне страхування [9].