Організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

П(С)БО 26 також визначає порядок формування виплат працівникам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством але не регламентує виплати фізичним особам, що перебувають у цивільно-правових відносинах з підприємством. Однак ці дві групи виплат призводять до виникнення персоніфікованого доходу і для підприємства є об’єктом для визначення наступного зобов’язання перед бюджетом за податком з доходів фізичних осіб. Одночасно сума виплат працівникам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством є об’єктом для визначення зобов’язання перед пенсійним фондом та фондами соціального страхування.

Слід зауважити, що однією з задач  розвитку концепцій облікової системи  є необхідність формування інформаційних  потоків щодо операцій з персоналом в таких аспектах: оцінка рівня витрат; оцінка рівня податків; оцінка рівня економічних вигод.

Тому, для теоретичного забезпечення систем бухгалтерського та податкового  обліків в механізмі прийняття  управлінських рішень щодо операцій з персоналом, на нашу думку, слід виділити три концепції, а саме: концепцію заробітної плати; концепцію фінансування особистих потреб фізичних осіб; концепцію виплат персоналу.

Також слід розширити об’єкти обліку від «розрахунків по оплаті праці» до «виплат персоналу», а «витрати на оплату праці» до «витрат на персонал», що дозволить пов’язати усі аспекти інформаційного забезпечення в єдину систему і оцінити оптимальність взаємодії витрат, податків та економічних вигод.

Узагальнюючи викладений матеріал, зазначимо, що в складаються нових умовах господарювання як народногосподарському, так і в галузевому розрізі оплата праці перестала бути жорстко керованої. Замість громіздкою, обов'язковою для застосування системи норм і нормативів, що була основою організації оплати праці на будь-якому підприємства, в даний час залишився лише нормативний мінімальний рівень тарифних ставок, що призвело до необхідності вдосконалення форм первинної і зведеної документації з обліку праці та її оплати. Документи повинні розроблятися з урахуванням орієнтації на комп'ютерний облік, з урахуванням сучасних стандартів побудови документації, з урахуванням впровадження ринкових відносин, а також бути зручним для обробки і наступних записів в облікові регістри. Ринкові відносини відбилися не тільки на документації, а й на відображенні господарських операцій в обліку. Поширення виплати заробітної плати в порядку натуральної оплати призвело до необхідності застосування додаткових рахунків при виплаті заробітної плати, а також формуванню нових кореспонденцій рахунків і відображення в нових формах бухгалтерської документації. Тому, вдосконалення форм первинних і зведених документів, а також кореспонденції рахунків дозволяє найбільш повно, точно і своєчасно відображати фактичні затрати праці та її оплату з урахуванням особливостей ринкових відносин та сучасних стандартів побудови документації.

 

3.3 Вдосконалення системи внутрішнього  аудиту розрахунків з оплати  праці на підприємстві

 

 

В ринкових умовах господарювання зростає потреба в удосконаленні  методологічних та організаційних аспектів аудиту оплати праці в економіці України.

Аудит виконує соціальну функцію в процесі управління незалежно від суспільно-політичного устрою, в умовах якого функціонує суб'єкт господарювання, та є об'єктивною необхідністю у врегулюванні соціально-трудових відносин, шляхом активізації механізму трудових ресурсів, з одного боку, та правильного розподілу витрат на їх відтворення з іншого. Необхідність удосконалення методичних аспектів аудиту розрахунків з оплати праці виходить з негативної динаміки порушення цивільних та господарських справ за розрахунками з оплати праці в Україні за останні декілька років.

Аудит є однією із функцій  управління господарською діяльністю підприємства. Одним із його вирішальних  завдань є надання інформації про діяльність підприємства для  прийняття ефективних управлінських рішень, що можливе лише за раціональної його організації. Організовуючи систему внутрішнього контролю або аудиту на підприємстві необхідно дотримуватися системного підходу, що забезпечує його найбільшу результативність та, в свою чергу, визначає раціональність контрольної діяльності.

Відповідно до Міжнародних  стандартів аудиту, внутнішній аудит – це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий відділ.

В зв’язку з відсутністю  на підприємстві служби внутрішнього аудиту, рекомендуємо її створення як окремого підрозділу, передбачивши введення в штат дві посади спеціалістів з питань аудиту розрахунків з оплати праці. Бажано, щоб функції внутрішніх аудиторів на підприємстві виконували не запрошувані спеціалісти, а штаті, в зв’язку з знанням всіх тонкощів діяльності підприємства. Схематично організаційна стуктура внутрішнього аудиту зображена на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 – Запропонована організаційна структура служби внутрішнього аудиту

 

Виходячи з необхідності ефективного виконання завдання аудиторського контролю операцій з  виплат працівникам раціоналізації вимагає процес організаційно-методичних заходів контролю. Під процесом розуміють певну узгоджену послідовність виконання визначених дій для досягнення поставленої мети.

Організаційна стадія внутрішньогосподарського контролю передбачає: визначення суб'єктів  здійснення контрольних процедур, об'єктів, що підлягають контролю; ідентифікація  питань, на які слід звернути увагу в ході перевірки; здійснення планування контролю (розробка плану здійснення внутрішньогосподарського контролю за обраним об'єктом, розробка класифікатора типових порушень, формування та розпис повноважень суб'єктів контролю); систематизація джерел інформації, що є основою для здійснення контролю, розпис прийомів документального та фактичного контролю, що доцільно застосовувати по відношенню до обраного об'єкту перевірки.

Методична стадія аудиту орієнтована на встановлення правильності оформлення та легітимності первинних документів з виплат працівникам та відображення на їх підставі даних фактів господарського життя в системі рахунків бухгалтерського обліку.

Недоцільно розпочинати  перевірку стану облікового відображення виплат працівникам з обґрунтування оцінки організації праці, встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку й балансу на однакову дату, так і з перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати.

Аудит оплати праці доцільно розпочинати з перевірки наявності та дотримання умов Колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про соціальний пакет. Після чого звернути увагу на правильність документального оформлення виплат працівникам та несуперечність їх здійснення нормам чинного законодавства та положенням внутрішніх документів підприємства, ознайомлення з якими відбулися на першому етапі методичної стадії аудиту. Третій етап аудиту доцільно присвятити перевірці правильності нарахування і виплати заробітної плати. Однак слід здійснювати дану контрольну процедури з врахуванням специфіки тієї форми оплати праці, яка застосовується на підприємстві.

Виходячи із великої кількості  суб’єктів здійснення контролю та з метою чіткого врегулювання контрольних процедур з врахуванням часу здійснення господарської операції систематизовано завдання внутрішнього контролю.

Завдання аудиту операцій з виплат працівникам підприємства (часовий  розріз):

а) попередній контроль:

1. перевірка наявності трудових книжок працівників;
2. врахування пільг згідно переліку поданих документів, що надають на це право працівнику;
3. доцільність джерел фінансування соціально гарантованих виплат працівникам;
4. відповідність нормам чинного законодавства та внутрішнім документам операцій з виплат працівникам;

б) поточний контроль:

1. контроль за повнотою та цільовим використанням коштів, спрямованих на соціальні заходи;
2. перевірка джерел здійснення виплат працівникам;
3. своєчасність погашення кредиторської заборгованості за виплатами працівникам;
4. правильність та повнота облікового відображення операцій з виплат працівникам в первинних документах, регістрах обліку, Головній книзі, бухгалтерській звітності;

в) наступний контроль:

1. достовірність відображення операцій з виплат працівникам в системі бухгалтерського обліку та звітності (фінансовий, статистичний, податковій, управлінській);
2. оформлення первинних документів, облікових регістрів та Головної книги з дотриманням законодавчо встановлених вимог;
3. відповідність нарахованого і фактично виплаченого рівня заробітної плати та інших виплат чинному законодавству та іншим нормативним документам;
4. правильність розрахунків з фондами соціального страхування та бюджетами різних рівнів;
5. додержання термінів виплат працівникам, задекларованим в розпорядчих документах підприємства.

В зв’язку з наявністю великого обсягу робіт, служба внутрішнього аудиту неможе функціонувати без Положення про службу внутрішнього аудиту, тому вважаємо доцільним запропонувати введення такого положення.

Розроблене нами положення зображено  в Додатку Ж.

Запропоноване Положення про службу внутрішнього аудиту містить:

• загальні положення;
• функції внутрішнього аудиту;
• підпорядкованість та забезпечення незалежності;
• повноваження керівника та працівників служби внутрішнього аудиту;
• забезпечення якості і оцінка діяльності внутрішнього аудиту.

Отже, внутрішній аудит розрахунків  з персоналом з оплати праці сприяє: кадровим перестановкам, які поліпшують якісний склад працівників; просуванню найбільш перспективних співробітників; підвищенню ролі служб з управління персоналом та зближує їх діяльність з цілями організації у найбільш важливих питаннях. Внутрішній аудит розрахунків з персоналом з оплати праці дозволяє переконатися у тому, що фонд оплати праці і трудовий потенціал підприємства використовується повністю і ефективно, а організація та умови праці відповідають вимогам законодавства. Запропонована технологія, процедури, напрями та послідовність проведення внутрішніх розрахунків з персоналом з оплати праці дасть змогу раціонально використовувати і розподіляти робочий час аудитора, а також знизити ризик невиявлення помилок і підвищити ефективність обробки облікової інформації та внести рекомендації стосовно підвищення ефективності систем управління оплатою праці.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ СТАНУ ОХОРОНИА ПРАЦІ  ТА БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ НА ПАТ «СУМСЬКИЙ ЗАВОД «НАСОСЕНЕРГОМАШ»

 

4.1. Аналіз системи управління охороною праці на підприємстві

 

 

На підприємстві ПАТ «Сумський  завод «Насосенергомаш» створено службу охорони праці в вигляді окремого підрозділу.

Функціонування служби охорони праці на підприємстві забезпечується керівником і реалізується через комплекс організаційних заходів, які передбачають:

• формування організаційної структури управління охороною праці, встановлення функціональних зв'язків між виробничими підрозділами і службами, порядок їх взаємодії;
• прийняття оперативних заходів щодо забезпечення функціонування СУОП;
• прийняття дисциплінарних, адміністративних та інших заходів впливу, спрямованих на підвищення персональної відповідальності керівників і фахівців за невиконання своїх обов'язків, передбачених СУОП, а робітників – за недотримання вимог інструкцій з охорони праці на робочих місцях.

Управління охороною праці на ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» здійснюється на всіх рівнях організаційної структури підприємства (підприємство, служба, цех, дільниця, бригада, робоче місце).

Управління охороною праці на підприємстві здійснюється керівником підприємства, який створює і забезпечує, встановлені діючим законодавством та нормативно-правовими актами, умови праці та несе особисту відповідальність за їх дотримання.

Виконання управлінських рішень з  питань охорони праці та забезпечення функціонування СУОП в структурних  підрозділах підприємства здійснюється керівниками цих підрозділів.

Цільовими завданнями управління охороною праці на підприємстві ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» є:

• організація та проведення навчання працівників з питань охорони праці;
• забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на кожному робочому місці;
• забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;
• забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
• організація лікувально-профілактичного обслуговування;
• забезпечення безпечного ведення технологічних процесів;
• забезпечення утримання в належному стані виробничого об-ладнання, засобів колективного захисту, будівель, споруд і території підприємства;
• забезпечення дотримання працівниками підприємства вимог правил, норм та інструкцій з охорони праці та безпеки виробництва, профілактика порушень;
• соціальний захист працюючих (соціальне страхування, надання пільг і компенсацій за роботу у важких і шкідливих умовах праці тощо).