Організація обліку і аудиту капітальних інвестицій і відтворення основних засобів підприємства

      Кошти цільового фінансування можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески юридичних та фізичних осіб тощо.

      За  кредитом рахунку 48 відображуються кошти цільового      призначення,      отримані      для фінансування    певних    заходів,   а за    дебетом - використання    суми    за   певними    напрямами визнання їх доходом майбутніх періодів і повернення невикористаних сум.

      Аналітичний облік коштів цільового фінансування й цільових надходжень та їх витрачання здійснюються згідно з їх призначенням джерелами надходжень, а також напрямами використання.

      На  рахунку 69 „Доходи майбутніх періодів” узагальнюється інформація щодо одержаних у звітному періоді доходів, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах.

      За  кредитом рахунку 69 відображують суму одержаних доходів майбутніх періодів, за дебетом - їх списання на відповідні рахунки обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду.

      Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведуть за їх видами, датами їх утворення та визнання доходами звітного періоду.

      Отримання підприємством цільового фінансування капітальних вкладень (будівництво та придбання основних засобів) із зовнішніх джерел (в тому числі ПДВ) у бухгалтерському обліку відображують так:

Д-т 31 «Рахунки в банках», 50 «Довгострокові позики» та ін.

К-т  48   «Цільове  фінансування  і  цільові надходження».

      Використання  отриманих коштів цільового фінансування для розрахунків з постачальниками та підрядниками відображують в бухгалтерському обліку записами на рахунках:

      1. На оплату з поточного рахунку  підприємства рахунку постачальника  або підрядника (з ПДВ):

Д-т  63   «Розрахунки  з  постачальниками та підрядниками»

К-т 31 «Рахунки в банках» (списання ПДВ)

(Д-т  48 - К-т 63).

      2. На використання коштів цільового фінансування для розрахунків з постачальником або підрядником (без ПДВ):

Д-т   48    «Цільове   фінансування   і   цільові надходження»

К-т 69 «Доходи майбутніх періодів»

      Витрати з технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту незалежно від суми та співвідношення до вартості основних засобів, які не збільшують майбутні первісно очікувані економічні вигоди від використання об'єкта і здійснюються для підтримання його в робочому стані, не включаються до первісної вартості основних засобів. Згідно з п. 15 П(С)БО 16 „Витрати” до складу виробничих витрат відносять витрати на всі види ремонтів основних засобів.

      Витрати на утримання основних засобів виробничого призначення відображують в бухгалтерському обліку такими записами:

      1. При виконанні робіт з утримання об'єктів основних засобів підрядним способом:

Д-т 23 „Виробництво” - на відповідну статтю витрат з утримання об'єктів основних засобів виробничого призначення

Д-т 91 „Загальновиробничі витрати” - на витрати з утримання об'єктів основних засобів загальновиробничого призначення

Д-т 92 „Адміністративні витрати” - на витрати з утримання об'єктів основних засобів загальногосподарського призначення та інших рахунків витрат

К-т 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” та ін. - на суму витрат (без ПДВ), пов'язаних з утриманням об'єктів основних засобів виробничого призначення.

      2. При виконанні робіт, пов'язаних  з утриманням основних засобів господарським способом:

Д-т 23 „Виробництво” - на відповідну статтю витрат з утримання об'єктів основних засобів виробничого призначення

Д-т 91 „Загальновиробничі витрати” - на витрати з утримання об'єктів основних засобів загальновиробничого призначення

Д-т 92 „Адміністративні витрати” - на витрати    з    утримання    об'єктів    основних    засобів загальногосподарського призначення

К-т 23 „Виробництво” - на витрати з утримання основних засобів, здійснені будівельним негоспрозрахунковим підрозділом підприємства або, якщо такого підрозділу на підприємстві немає, відповідно на дебет вказаних вище рахунків витрат або з кредиту рахунків:

205 „Будівельні матеріали” - на облікову вартість матеріалів (без ПДВ), витрачених на утримання основних засобів;

66 „Розрахунки з оплати праці” - на суму нарахованої заробітної плати, пов'язаної з утриманням основних засобів;

65 „Розрахунки за страхуванням” - на суму нарахувань на цю зарплату та за кредитом інших рахунків та ін.

      Якщо  підприємство застосовує рахунки класу  8 „Витрати за елементами”, то витрати на утримання основних засобів спочатку накопичують за дебетом рахунків цього класу й сальдо витрат щомісяця списують з кредиту цих рахунків на рахунок 23 „Виробництво” та відповідні рахунки класу 9 „Витрати діяльності”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки до розділу 2 

      1. Викладений вище порядок організації та ведення бухгалтерського обліку витрат на поліпшення утримання основних засобів сприятиме правильному й раціональному застосуванню на підприємства! і в організаціях нормативно-правових документів з цих питань.

      2. Правильна й раціональна організація  бухгалтерського обліку витрат на поліпшення та утримання основних засобів має велике значення для забезпечення об'єктивного відображення на бухгалтерських рахунках зазначених витрат і облікової вартості поліпшених основних засобів, а також для одержання необхідних даних для розкриття інформації про основні засоби в Примітках до фінансове звітності підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3 

АНАЛІЗ  КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ І ВІДТВОРЕННЯ  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ  ПІДПРИЄМСТВА 

3.1. Значення, завдання  та джерела інформації  аналізу. 

      Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та від їх використання. Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Термін корисного використання (експлуатації) основних засобів перевищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалішим за один рік).

      Розвиток  виробництва є невіддільним від  проблеми ефективного використання основних виробничих засобів.

      Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі  протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом.

      Починати  аналіз основних засобів слід з ознайомлення зі складом у цілому на підприємстві і за окремими групами. При цьому  виявляється рух і напрямок зміни основних засобів, питома вага промислових основних засобів, виробничих основних засобів в інших галузях і невиробничих основних засобів.

      Вивчаючи  зміну структури засобів у  вартісному виразі, з’ясовують, за рахунок чого вона сталася — зміни складу будівель і споруд чи складу машин, обладнання та інших груп основних засобів. Важливою умовою раціональної зміни складу будівель і споруд є зростання виробничої площі як порівняти з невиробничою, зокрема виробничої площі цехів, де відбуваються виробничі процеси.

            3.1. Значення, завдання  та джерела інформації  аналізу.

      Вивчаючи  стан основних засобів, визначають також  і забезпечення ними підприємства. Для цього спочатку аналізують потужність обладнання й те, наскільки ця потужність відповідає виробничій програмі підприємства[71, с.260].

      Якнайповніше  та якнайраціональніше використання основних засобів і виробничих потужностей  підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці та фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

      Завдання  аналізу стану та ефективності використання основних виробничих засобів можна визначити так:

      а) виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, тобто встановлення відповідності величини, складу та технічного рівня засобів виробничій програмі підприємства;

      б) визначення рівня використання основних засобів і факторів, які впливають  на нього;

      в) установлення належної комплектності наявного парку обладнання;

      г) з’ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;

      д) розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг продукції;

      е) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів.

      Джерелами інформації для аналізу основних засобів та капітальних інвестицій є: паспорт підприємства, план  економічного і соціального розвитку, план  технічного розвитку, форма 1 „Баланс підприємства” (додаток А, А', А''), форма 2 „Звіт про фінансові результати” (додаток Б, Б', Б''), форма 4 „Звіт про власний капітал” (додаток В, В', В''), форма 5 „Примітки до річної фінансової

звітності” (додаток Г, Г', Г'').

      Джерелами інформації для аналізу основних засобів підприємства є: паспорт підприємства; план економічного та соціального розвитку; план технічного розвитку; форма І „Баланс підприємства”; форма 4 „Звіт про власний капітал”; форма І-П „Звіт підприємства (об’єднання) з продукції”; форма ІІ-ОФ „Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)”.

      Крім  названих джерел інформації, для аналізу  використовуються також дані проведених на підприємстві інвентаризацій, інвентарні картки обліку тощо.

      Основні напрями аналізу використання основних засобів та послідовність його проведення показано в рис. 3.1[114, с.58].

     Аналіз  капітальних інвестицій та відновлення  основних засобів проводитимемо, використовуючи звітні дані ДП „Чортківський КХП”.Дане підприємство є загальнодержавної  форми власності, органом державного управління якого є Держкомрезерв України. Чортківський КХП знаходиться за юридичною адресою: м. Чортків, вул.. Білецька,2. основним видом економічної діяльності є випуск борошна.

Рис. 3.1. Аналіз використання основних виробничих засобів. 
 
 
 
 
 

     3.2. Аналіз розподілу  прибутку, як джерела  капітальних інвестицій. 

     Чистий  прибуток використовують відповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, сплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні і страхові фонди тощо. Розподіляючи чистий прибуток, необхідно домагатися оптимізації пропорцій між капіталізованою і споживаною сумами його з метою забезпечення:

а) необхідного  обсягу інвестицій для виробничого  розвитку;

  б) необхідної норми дохідності на інвестований капітал власникам підприємств.

     Фактори, що впливають на пропорції  розподілу прибутку, поділяють на зовнішні і внутрішні.

     До  зовнішніх факторів належать:

  • правові обмеження (ставки податків на прибуток, процентні відрахування в резервні фонди і т. ін.);

•  система  податкових пільг при реінвестуванні прибутку;

  • ринкова норма прибутку на інвестований капітал, зростання якого супроводжується тенденцією підвищення частки капіталізованої частини прибутку, і навпаки, його зниження зумовлює збільшення частки споживаного прибутку;