Організація і облік грошового обігу і розрахунків

Строк платежу  за векселем встановлюється за взаємною домовленістю між постачальником і  покупцем. При настанні строку платежу  за векселем він оплачується за рахунок  коштів платника з його розрахункового рахунку. 
Вексельний обіг, таким чином, пов’язаний з виненкненям боргу (боргових зобов’язань) у відносинах між постачальниками і покупцями (споживачами). Схема взаємозв’язків у найпростішому вигляді тут така: підприємство отримавши вексель від свого покупця, використовує цей вексель для розрахунків уже зі своїм постачальником. 
Невиконання умов вексельного обігу, несплата векселя у визначений строк призводить до банкрутства боржника на основі реалізації принципу повної матеріальної відповідальності.

Важливе значення сьогодні має формування надійного  механізму регулювання вексельного  обігу. Інституціональну основу такого механізму могла б скласти загальнодержавна вексельна палата, яка могла б організувати реєстровий контроль векселів за єдиними правилами, а також взяти на себе ведення зведеного реєстру вексельних випусків. Реєстрація векселів, відстеження шляхів їх руху дозволяє відразу ж розпізнати фальшиві векселі, підробки, виявити факти недобросовісного придбання векселів. 
Вексель є абстрактним борговим зобов’язанням, тобто у ньому не вказується матеріальна підстава боргу на відміну від інших розрахункових документів, у яких чітко зафіксовано, за які товарно-матеріальні цінності (послуги, роботи) здійснюється розрахунки.

Вексель це документ, складений у письмовій  формі на папері, який містить строго визначену кількість обов’язкових реквізитів. У цьому зв’язку малоперспективним  є розвиток розрахункових операцій з без документарними векселями, тобто використання електронної  форми векселів. Без документарний обіг не може забезпечити, наприклад, такого реквізиту векселя, як підпис того, хто його видає, що позбавляє вексель законної сили. Відсутність підпису векселедавця у векселі робить цей цінний папір беззмістовним. Без підпису немає письмового зобов’язання. 
Будь-який переказний вексель може бути переданий за допомогою здійснення особливого передатного надпису на звороті векселя індосаменту. Особа, яка при цьому поступається своїм правами, називається (індосант), а яка набуває їх “індосат”. Здійснюючи індосамент індосант бере на себе абстрактні зобов’язання, подібно до того, як це робить векселедержатель за видачі векселя. Особа у якої знаходиться переказний вексель, розглядається як векселедержатель, якщо вона засновує право на перервному ряді індосаментів. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними.  
Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми за допомогою авалю вексельного поручительства. Аваліст, тобто особа, яка здійснила аваль, приймає на себе відповідальність за виконання зобов’язання щодо оплати векселя. Аваль збільшує надійність векселя, і таким чином, сприяє широкому застосуванню цієї форми безготівкових розрахунків. Аваліст несе відповідальність так само, як і той з кого він дав аваль.

При настанні строку платежу, якщо платіж не був  здійсненний векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов’язаних осіб. Відмова у акцепті або  у платежі має бути засвідчена актом, складеним у публічному порядку (протест у неакцепті або неплатежі). У разі оголошення неспроможним платника або векселедавця для здійснення векселедержателем належних йому прав достатньо пред’явлення судового визначення щодо оголошення неспроможності. 
В умовах кризи платежів і фінансового незабезпечення міжгосподарських зв’язків вексельний обіг може стати ефективною формою безготівкових розрахунків.

 

 

 

Розділ 2 Облік руху грошових коштів і розрахунків

 

2.1 Облік і документальне оформлення  касових операцій

 

2.1.1 Облік надходження готівки  в касу

 

Каса  — рахунок бухгалтерського обліку руху і наявності грошових коштів, наявних у підприємства.

При проведенні розрахунків одержувач платежу (продавець) зобов’язаний представити платнику (покупцю, замовнику) обліковий розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт, наданих послуг, акт чи закупівлі інші документи), що засвідчує факт покупки товару, виконання роботи, надання послуги.

Розрахунки  повинні здійснюватись з оформленням  прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, які б підтверджували здійснені платниками (покупцями, замовниками) витрати готівки.

Схему документального оформлення касових  операцій подано на рис. 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 2.1. Схему документального оформлення касових операцій

Грошові кошти, що надходять  у касу підприємства, повинні вчасно й у повній сумі прибуткуватися. Відповідно до п. 2.10 Положення № 72 «Оприбуткування готівки в касу», визначається як «здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером (додаток 6) і відображенням у касовій книзі (додаток 1) в день одержання підприємством готівкових коштів». Таким чином, щоб наявні кошти вважалися оприбуткованими, необхідно оформити прибутковий касовий ордер, і зробити про це запис у касовій книзі. Причому прибутковий запис у касовій книзі не обов’язково робити відразу ж після

виписки прибуткового касового ордера, вона може бути зроблена протягом робочого дня касира в день надходження коштів.

При проведення розрахунків  наявними підприємств у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО (реєстр розрахункових операцій) чи використанням РК (розрахункові книжки) оприбуткуванням - є здійснення підприємством обліку готівки через РРО чи РК зі складанням у той же день на підставі розрахункових документів звітів  й оформленням готівки у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відповідною записом у касовій книзі в день надходження коштів.

Зазначена послідовність  оприбуткування також поширюється  на відособлені підрозділи підприємств, що працюють у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК і самостійно здають у каси установ чи банку через інкасаторів отриманий чи наявний виторг.

  При прийомі до касу грошових білетів і монет касири підприємств зобов’язані керуватися Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України, від касову книгу і прибуткують готівка у своїх касах.

У випадку роботи підприємств у вихідні і святкові дні з застосуванням РРО чи використанням РК (за умови що бухгалтерія підприємства не працювала в  дані годинник і дні) отримана підприємством за цей час готівка вважається оприбуткованої в його касі, якщо вона проведена через РРО і РК у день її фактичного надходження і не пізніше наступного робітника дня підприємства здана в його касу з оформленням у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відповідною записом у касовій книзі підприємства.

Зазначена послідовність  оприбуткування також поширюється  на відособлені підрозділи підприємств, що працюють у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг із застосуванням РРО чи використанням РК і не здійснюючі видаткові операції (виплати зв’язані з оплатою праці, витрати на відрядження і т.п.) і не ведучу касову книгу.

Прийом до касу коштів оформляється прибутковим касовим ордером. Оборотні пам’ятні і ювілейні монети, що є дійсними платіжними засобами, повинні прийматися в каси підприємств по їхньому номіналі без обмеження для усіх видів платежів.

Типова форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом

Мінстату України і повинна застосовуватися всіма підприємствами. При оформленні первинних документів відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.95 №88, необхідне заповнення всіх реквізитів. При заповненні прибуткового касового ордера в ньому варто вказати наступні реквізити:

–      найменування підприємства, організації, у касу яких надійшли грошові

відомості засоби;

–      номер  прибуткового ордера;

–      дату його складання;

–      кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського  обліку, що

використовується при  відображенні господарської операції, оформлюваної цим

прибутковим ордером;

–      сума, на яку оформляється прибутковий ордер;

–      код цільового  призначення (по можливості);

–      від кого і на якій підставі отримані кошти.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них повинні  заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних чи коштів іншими способами, що забезпечили б належну схоронність цих записів протягом установленого для збереження документів терміну 3 роки — відповідно до Переліку типових документів, що утворяться в діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із указівкою термінів збереження документів, затвердженій наказом Головного архівного керування при КМУ від 20.07.98 № 41.

У прибутковому ордері вказується документ, що служить підставою здійсненої господарської операції по прийому коштів (наприклад, авансовий звіт, чек, договір, накладна і т. д.).

Прибутковий ордер виписується  в одному екземплярі. Особі, що здає кошти в касу, видається квитанція, завірена підписами головного бухгалтера і касира і печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер, по якому отримана готівка, додається до першого екземпляра звіту касира.

При прийомі готівкових коштів до каси підприємства необхідно мати на увазі, що з 01.01.2001 набрав сили Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг» від 01.07.2000 № 1776-III) Відповідно до цього Закону «... реєстратори розрахункових операцій і розрахункових книжок не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, суспільного харчування і послуг, у випадку проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку...”.

Для прийняття готівки  в касу підприємства повинна бути підстава, підставою слугують документи  надані до бухгалтерії в момент прийняття  коштів. (таблиця 2.1)

   Таблиця 2.1

     Документи, що служать підставою для оформлення касових операцій    

    

 

№п/п	Касовий документ	Господарська операція	Підстава
1.	ПКО	Надходження торгового виторгу	-
2.	ПКО	Одержання коштів з банку  на виплату: заробітної плати,   для  видачі на господарські нестатки, командировочні витрати, позички   працівникам  і т.п.	Корінець чека з чекової  книжки
3.	ПКО	Повернення невикористаних підзвітних сум	Авансовий звіт
4.	ПКО	Погашення нестач за результатами інвентаризації	Акт інвентаризації і виписка  з протоколу зборів   комісії
5.	ПКО	Оплата покупцем за реалізовану  йому продукцію	Накладна, акт, рахунок
6.	ПКО	Передоплата покупцем за реалізовану  йому продукцію	Договір, рахунок-фактура
7.	ПКО	Повернення позички, отриманої  раніше працівником	Договір із працівником на надання позички
8.	ПКО	Оплата батьків за зміст  дітей у дитячих установах,   квартплати. Квартплата.	Договір
9.	ПКО	Внесок у статутний  фонд підприємства наявними	Чи статут протокол зборів засновників
10.	ПКО	Оприбуткування надлишку коштів за результатами   інвентаризації каси	Акт інвентаризації і виписка  з протоколу зборів   комісії

 

 Відображення  в обліку надходження готівки  в касу підприємства.

 

№ п\п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Одержано готівку в погашення : довгострокової заборгованості	30	16
	одержаних раніше векселів	30	34
	заборгованості від покупців в оплату раніше відвантаженої продукції, робіт, послуг	30	36
	винної особи, підзвітних осіб,працівників в погашення раніше виданих безвідсоткових позик	30	37
2.	Перераховано гроші з операційної  каси в касу підприємства	30	30
3.	Одержано кошті з банку в  касу	30	31
4.	Перераховано гроші для придбання  або продажу іноземної валюти	33	31
5.	Внесено готівку учасниками споживчого товариства	30	41
6.	Погашена заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу	30	46
7	Отримано готівкою пільгове фінансування з бюджету	30	48
8.	Одержано в касу: довгострокову позику	30	50
	фінансову допомогу на зворотній основі	30	55
	короткострокову позику банку	30	60
	кошти від наймачів квартир чи орендарів не житлових приміщень.	30	68
9.	Повернуто зарплату, надлишково видану працівникам	30	66
10.	Одержано готівкою: виручку від продажу товарів в роздрібній торгівлі	30	70
	штрафи, пені, неустойки за невиконання господарських договорів	30	71
	надзвичайні доходи готівкою	30	75