Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві

 

4  

Списано податковий кредит на фінансовий результат  

791  

949

 

5  

Відображено в за балансовому обліку невідшкодовані нестачі  

791  

949

 

6  

Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування  шкоди  

375  

716

 

7  

Списано із за балансового обліку суму нестачі   

-  

072

 

8  

Відображено утримання суми відшкодування шкоди  із заробітної плати винної особи   

661  

375

 

9  

Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету  

716  

641

 

10  

Відображено дохід від раніше списаних активів  на фінансовий результат  

716  

791

 

Виявлено  надлишок   

 

1  

На вартість виявлених надлишків запасів   

20  

719

 

2  

Списано на фінансовий результат  

719  

791

 

 

 

при зниженні ціни реалізації запасів (ціна продажу  нижча від собівартості);

 

– ушкодженні або частковому псуванні запасів;

 

– частковому або повному старінні запасів;

 

– зростанні  очікуваних витрат на завершення виробництва.

 

 Відповідно  до Положення „Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей” Затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства Фінансів України від 15 грудня 1999р. №149/300 випадки проведення уцінки товарів і продукції можуть бути такими:

 

– продукція  залежалась (не має збуту більше трьох місяців)

 

– продукція  та товари частково втратили свою первісну якість;

 

– надлишки товарно- матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї.

 

 Для проведення  уцінки виробничих запасів керівник (власник) підприємства затверджує  комісію, до складу якої входять  спеціалісти підприємства, обізнані  з кон’юктурою і попитом на ринку. А також складається опис-акт уцінки в якому міститься перелік запасів, що підлягають уцінці. Затверджений опис-акт передається: перший примірник – бухгалтерії, другий примірник – матеріально відповідальній особі.

 

 Уцінені  запаси повинні бути пере марковані.  Перемаркування цін являє собою закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови комісії. Якщо закреслити стару ціну неможливо, то нові ціни позначаються шляхом наклеювання ярликів.

 

 Результати  уцінки відображаються у тому  місяці, у якому було складено  опис-акт уцінки. Сума, на яку первісна  вартість запасів перевищує чисту  вартість їхньої реалізації списується  на витрати звітного періоду.[15]

 

 Для цього  складається запис: 

 

 Дебет  946 „Витрати від знецінення запасів”

 

 Кредит 20 „Виробничі запаси”

 

 Відображення  зазначеної вартості здійснюється  також в позабалансовому обліку  на рахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

 

 У випадку,  якщо чиста вартість реалізації  тих запасів, що раніше були  уцінені, збільшується, то на суму  збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попередньої  уцінки, сторнується запис про попередне уцінення вартості запасів. Для цього в бухгалтерському обліку робиться запис:

 

Дебет 20 „Виробничі запаси”

 

Кредит 946 „Витрати від знецінення запасів”.

 

При цьому  списується сума уцінки з 072 рахунку.

 

 

2.5 Облік виробничих  запасів в умовах використання 

 

інформаційних систем та комп’ютерної технології

 

 

 Головною  метою функціонування бухгалтерської  інформаційної системи на підприємстві  є забезпечення керівництва підприємства  фінансовою інформацією для прийняття  обґрунтованих рішень при виборі  альтернативних варіантів використання  обмежених ресурсів. В умовах  використання комп’ютерних бухгалтерських  систем методологія обліку змінилась  в різних напрямах, зокрема: змінюється  система, бухгалтерська система  бухгалтерського обліку, перебудовується  методологія обліку, змінюється  обліковий процес, підвищується  рівень управління, відбувається  кількісна і якісна зміна облікового  апарату та його функцій. 

 

 Комп’ютерні  системи на сьогоднішній день  дозволяють:

 

– обробляти  і зберігати велику кількість  однакових в структурному плані  одиниць інформації;

 

– здійснювати  вибірку інформації з великої  кількості даних;

 

– виконувати складні математичні розрахунки;

 

– одержувати паперову копію будь –якого документу.

 

 Застосування  комп’ютерних технологій в бухгалтерському  обліку значно підвищує продуктивність  праці бухгалтерів і суттєво  покращує його організацію на  підприємстві, де у веденні бухгалтерського  обліку часто панує безлад. Така  можливість зумовлена тим, що  комп’ютерний спосіб обробки  облікової інформації вимагає  формального та чіткого опису  облікових процедур у вигляді  алгоритмів, що впорядковує порядок  виконання обов’язків працівниками  обліку.

 

 Автоматизоване  оброблення даних з обліку  виробничих запасів на практиці  забезпечується різними способами: 

 

– розробленням спеціальною формою на замовлення управлінської  інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної  системи обліку);

 

– придбання  універсального програмного комплексу (або окремого його модуля) на ринку  програмного забезпечення;

 

– автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

 

– використанням  табличних процесорів обліковими працівниками для забезпечення автоматизованого розв’язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

 

 При цьому  слід враховувати, що облік  виробничих запасів здійснюється  на складах та в бухгалтерії  підприємства.

 

 Технологічний  процес автоматизованого оброблення  даних з обліку виробничих  запасів полягає у виконанні  всіх потрібних операцій введення, оброблення , збереження й надання  потрібної інформації, групування  даних на рахунках, із метою  контролю за наявністю та витратами  матеріальних цінностей зі своєчасним  звітності.[22]

 

 Тому для  забезпечення обліку виробничих  запасів на ТзОВ „Уніплит” створені різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Такий спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації, а єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік та формування звітності.

 

 Спільна  інформаційна база дає можливість  спільно використовувати таку  нормативно-довідкову інформацію, як  довідники: зовнішніх організацій;  структурних організацій; підрозділів,  статей обліку; допустимої кореспонденції  рахунків; номенклатури цінників, виробничих  запасів; типових господарських  операцій тощо.

 

 Для обліку  виробничих запасів використовується  типові форми первинних документів, що утворюють вхідну інформацію:

 

– прихідний ордер;

 

– товарно-транспортна  накладна;

 

– податкова  накладна;

 

– акт приймання  матеріалів;

 

– вимога;

 

– накладна на відпуск матеріалів на сторону.

 

Вихідною  інформацією складського обліку є:

 

– оборотна відомість матеріальних цінностей;

 

– довідкова  інформація;

 

– інформація про переоцінку матеріальних цінностей;

 

– реєстр первинних  документів;

 

– інвентаризаційна відомість.

 

Основною  регламентованою вихідною інформацією  в бухгалтерії з обліку виробничих запасів є:

 

– інвентаризаційна відомість;

 

– відомість  надходження матеріальних цінностей;

 

– відомість  витрачання матеріальних цінностей;

 

– оборотна відомість матеріальних цінностей;

 

– відомість  відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей  на рахунках бухгалтерського обліку;

 

– відомість  переоцінювання матеріальних цінностей;

 

– реєстр первинних  документів;

 

– журнал обліку відпуску матеріальних цінностей.[67]

 

Схематично  комп’ютерний облік надходження  і використання виробничих запасів  на ТзОВ „Уніплит” можна представити у вигляді схеми наведеної на рис.2.11.

 

 Але при  такому автоматизованому обробленні  даних з обліку виробничих  запасів виникає багато проблем,  які керівництво ТзОВ „Уніплит” намагається вирішити шляхом придбання універсального програмного продукту- бухгалтерської програми „1 С - Бухгалтерія”.

 

 Ця програма  дасть можливість більш ефективно  налагодити роботу бухгалтері

 

На більшості  підприємств, в тому числі й ТзОВ „Уніплит” обсяг операцій з виробничими запасами є досить значним, тому їх перевірка є досить трудомістким процесом. Основною метою проведення аудиторської перевірки виробничих запасів є: встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з виробничими запасами, правильності їх відображення в обліку. Виходячи з мети аудиту виробничих запасів формуються основні завдання аудиту виробничих запасів:

 

1. Превірка фактичної наявності запасів.

 

2. Превірка організації складського господарства, стану збереження запасів.

 

3. Перевірка  організації обліку заготівлі,  придбання та витрачання запасів. 

 

4. Перевірка  повноти оприбуткування запасів  при наявності документів, які  підтверджують їх придбання. 

 

5. Перевірка  правильності визначення первісної  вартості запасів при їх надходженні  на підприємство.

 

6. Перевірка  правильності оформлення надходжень  та відпуску запасів. 

 

7. Перевірка  дотримання лімітів з відпуску  запасів. 

 

8. Перевірка  законності списання запасів  при втратах. 

 

9. Перевірка  незавершеного виробництва, правильності  формування собівартості продукції. 

 

10. Визначення  правильності ведення синтетичного  і аналітичного обліку виробничих  запасів. 

 

11. Оцінка  повноти та правильності відображення  господарських операцій із запасами  в бухгалтерському обліку та  звітності. 

 

 Джерелами  інформації для аудиту операції  із запасами є наступні:

 

1. Наказ про  облікову політику.

 

2. Первинні  документи з обліку запасів. 

 

3. Облікові  регістри, що використовуються для  відображення господарських операцій  з обліку запасів. 

 

4. Акти і  довідки попередніх аудиторських  перевірок, аудиторські висновки  та інша документація, що узагальнює  результати контролю.

 

5. Звітність.[34]

 

 У процесі  фінансово –економічного аналізу виробничих запасів підприємства виникають питання, які пов’язанні з аналізом матеріального забезпечення підприємства та ефективності використання матеріальних ресурсів. Тому основними завданнями фінансово- економічного аналізу виробничих запасів є:

 

1. Аналіз  якості розрахунків, які здійснюються  на підприємстві для визначення  потреби у матеріальних ресурсах  та аналіз якості норм витрат 

 

сировини  на виробництво продукції.

 

2. Оцінка  роботи служб матеріально- технічного забезпечення з точки зору забезпечення безперебійності постачання виробництва усіма необхідними видами матеріальних ресурсів.

 

3. Аналіз  ефективності використання виробничих  запасів. 

 

4. Факторний  аналіз ефективності використання  виробничих запасів. 

 

5. Виявлення  резервів зниження матеріальних  витрат.

 

6. Аналіз  впливу запроваджених резервів.

 

 Серед  обов’язкових державних форм  бухгалтерської та статистичної  звітності, запроваджених в Україні,  немає таких, які давали змогу  оцінити стан використання предметів  праці у суб’єктів підприємницької  діяльності хоча б за узагальнюючими  показниками. Тому основну інформаційну  базу фінансово-економічного аналізу становлять дані бухгалтерського та управлінського обліку, планові та звітні калькуляції собівартості продукції, матеріали планових та фінансових служб та інших підрозділів підприємства, які беруть безпосередньо участь в організації безперебійного постачання підприємства всіма необхідними виробничими запасами та в пошуку резервів економії цих ресурсів.[53]

 

 

3.2. Аудит  виробничих запасів 

 

 Згідно  нормативу №9 „Планування аудиту” були закладені методичні рекомендації щодо планування діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт.

 

В процесі  планування складають два основних документи:

 

1.Загальний  план.

 

2.Програму  перевірки. 

 

 Найголовнішою  вимогою до сучасного аудиту  є його обов’язкове планування. Такі науковці як С.Ф.Голов, С.Я.Зубілевич зазначають, що планування – це визначення засобів для досягнення цілей аудиту.