Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві

 

 Під час  планування використовується наступна  інформація:

 

– умови договору;

 

– складаються  і заповняються анкети оцінки ризику;

 

– нормативно- правові документи, що регулюють аудит;

 

– наявність  аудиторських доказів;

 

– рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

 

– облікова інформація підприємства;

 

– визначений рівень ризику та суттєвості.

 

 План розробляється  таким чином, щоб у ньому  визначався час проведення кожної  конкретної аудиторської процедури.  У плані відображається перелік  і обсяг виконаних робіт, строки  виконання, процедури, що здійснюється  аудитором. 

 

 Одним  із найважливіших моментів виконання  плану аудиторських робіт є  програма аудиту - це документ, який  містить завдання аудиту для  конкретного об’єкту, процедури,  необхідні для виконання поставлених  завдань (обсяг та термін їх  виконання).[47]

 

 Аудит  виробничих запасів здійснюється  за двома напрямами: 

 

1.Перевірка  їх фактичної наявності, яка  здійснюється за допомогою інвентаризації.

 

2.Перевірка  правильності оцінки запасів  в обліку і звітності. 

 

 У рамках  першого напрямку проводиться  інвентаризація, яка дає можливість  виявити недостачі або лишки  запасів та інші відхилення  в обліку, якщо такі мають місце  на підприємстві. Послідовність  проведення інвентаризації та  аудиторських процедур під час  інвентаризації на ТзОВ „Уніплит” наведена на рис.3.1.

 

 Під час  проведення інвентаризації аудитор  не може бути членом інвентаризаційної  комісії, але, спостерігаючи за  її роботою може:

 

– спостерігати за виконанням процедур інвентаризації;

 

– перевірити правильність підрахунку на основі випадкової вибірки;

 

Аудит інвентаризації виробничих запасів на базі підприємства ТзОВ „Уніплит”

 

– вивчати  обґрунтованість віднесення операцій до певного звітного періоду;

 

– отримувати пояснення з приводу значних  відхилень виробничих запасів з  даними бухгалтерських записів;

 

– перевірити правильність оцінки фактичного обсягу запасів.

 

 Аудиторські  процедури поділяються на ті, що проводяться: 

 

– до інвентаризації;

 

– під час  інвентаризації;

 

– після закінчення інвентаризації.

 

 До проведення  інвентаризації аудитор перевіряє  чи на підприємстві ТзОВ „Уніплит” чітко організовано складське господарство та контрольно- пропускна система. Аудитором було здійснено процедури перевірки таких фактів:

 

– як здійснюється охорона об’єкта;

 

– як укладені та чи правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність з працівниками, яким передано матеріальні  цінності на зберігання;

 

– чи створені умови матеріально відповідальним особам для забезпечення збережності виробничих запасів, чи є в наявності складські приміщення, шафи, сейфи;

 

– чи є в  наявності ваго-вимірювальні пристрої;

 

– чи існує  контроль за порядком ввезення і вивезення  матеріальних цінностей.

 

 Під час  проведення інвентаризації аудитор  спостерігає за роботою інвентаризаційної  комісії. А також аудитор проводить  контрольні перевірки, час від  часу звіряючи дані з даними  інвентаризаційних описів. Особливу  увагу аудитор звертає на номери, марки назви, оскільки тут найчастіше  виявляється заміна. Аудитор звертає  також увагу на перевірку подій  після складання балансу та  правильності їх віднесення до  того чи іншого звітного періоду.[61]

 

 При цьому  аудитор виконує такі процедури:  відбирає операції з відпуску  матеріалів, обліковані на початку  звітного періоду для вибіркового  листування та порівнює їх  з накладними та рахунками. 

 

 У рамках  другого напряму аудиторської  перевірки аудитор здійснює документальну  перевірку операцій запасами  в такій послідовності: 

 

1. Перевірка  правильності оцінки запасів  при надходженні, придбанні. 

 

При проведенні такої перевірки аудитор враховує те, в синтетичному обліку придбання  запасів може здійснюватись в  оцінці за фактичною вартістю або  за обліковими цінами (за нормативною  собівартістю).

 

При перевірці  руху матеріалів аудитор перевіряє  правильність їх оприбуткування. Неповне  оприбуткування призводить до утворення  не відображених в обліку залишків. Тому порівнюють дані прибуткових ордерів  з даними супровідних документів постачальників (накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних тощо).

 

2. Перевірка  повноти оприбуткування запасів  та наявності документів, що підтверджують  їх придбання. Для нього аудитор  перевіряє: 

 

– чи дотримуються на підприємстві ТзОВ „Уніплит” порядок приймання та оформлення документів з приймання запасів;

 

– чи повністю оприбутковані запаси, зазначені  в документах постачальника;

 

– чи відповідає якість запасів, що визначена в прибуткових  документах, якості, що зазначена в  сертифікатах постачальника або  аналізі лабораторії підприємства.

 

 При перевірці  обліку запасів аудитор особливу  увагу приділяє перевірці первинної  документації. При цьому оцінюється  правомірність використання тих  чи інших форм документів, перевіряється  дотримання порядку їх заповнення  та складання (чи складаються  вони в момент здійснення операції).

 

 При перевірці  документів здійснюється взаємна  звірка господарських договорів,  рахунків- фактур, накладних, прибуткових ордерів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо.

 

 Порівняння  кількісних показників оригіналів  рахунків- фактур, сертифікатів і специфікацій постачальника дозволяє встановити, чи всі запаси оприбуткованні.

 

 Зустрічна  перевірка документів, що відображають  надходження запасів, з документами  постачальника дає можливість  виявити факти не оприбуткування  запасів або неповне їх оприбуткування.[31]

 

 Превіряючи реальність операцій, необхідно встановити наявність договорів про поставку матеріалів, правильність їх складанню, порівняти дані документів з оплати даними документів на оприбуткування запасів.

 

3. Перевірка  організації контролю за зберіганням  і використанням довіреностей. Перевірці  підлягає правильність нумерації  аркушів книг довіреностей, перевіряється  наявність їх реєстрації з  обліку виданих довіреностей.

 

 Дата видачі  довіреностей дає можливість  визначити її термін дії. По  прибуткових документах перевіряється,  чи не було випадків передачі  довіреностей іншим особам, зміни  назви постачальника, внесення  підробок до документів на  отримання запасів. 

 

4. Вивчення  організації контролю за погашенням  довіреностей. З метою перевірки  правильності погашення довіреностей  аудитор порівнює дані граф  „Відмітка про виконання довіреностей” в журналі обліку довіреностей і первинних документів, що характеризують надходження запасів на склад підприємство. При цьому звертається увага на те, чи не видаються нові довіреності особам, які не відзвітувались у використанні попередньо одержаних довіреностей.

 

 Важливе  значення має і своєчасність  здачі до бухгалтерії невикористаних  довіреностей.

 

5. Перевірка  достовірності відображення руху  запасів в бухгалтерському . В  ході такої перевірки аудитор  вирішує такі питання: 

 

– як обліковується  надходження та витрачання запасів  на складах та інших об’єктах;

 

– чи не було фактів неоприбуткування (повного або часткового), запасів, що надійшли ;

 

– чи не списувались  на витрати запаси понад встановленні норми і без вагомих підстав;

 

– чи відповідає фактичне витрачання запасів документальним даним;

 

– чи не приховують недостачі запасів різними необґрунтованими проводками.

 

 Для з’ясування  вище перелічених питань важливе  значення має аналіз первинних  документів з обліку запасів  за місцями зберігання.

 

 У ході  перевірки операцій з відпуску  матеріалів аудитор перевіряє  відпуск матеріалів у виробництво  і обґрунтованість їх списання  на витрати. 

 

Також необхідно  переконатися чи не списуються виробничі  запаси на витрати виробництва без  попереднього їх оформлення і без  оформлення на них видаткових документів.

 

 Окрему  увагу аудитор приділяє складському  господарству переглядаючи картки  та перевіряючи своєчасність  записів в них. 

 

 При аудиті  операцій із запасами аудитор  перевіряє, чи не допускалась  їх передача без оплати. Якщо  запаси реалізовувались на сторону,  необхідно виявити, коли і за  якою ціною вони придбані, коли  і кому продані, їх ціну, ПДВ,  транспортні витрати, уточнити  роздрібні ціни на момент реалізації.

 

 При реалізації  запасів на сторону перевіряється  наявність накладних, довіреностей, оцінка вартості реалізації надходження  виручки від реалізації в повному  обсязі на поточний рахунок. 

 

6. Перевірка  законності списання запасів  при їх втратах. Під час перевірки  аудитор встановлює правильність  визначення розміру допустимих  втрат при зберіганні і виявлення  фактів пересортування запасів,  а також правильність оформлення  актів. В ході перевірки досліджуються  акти інвентаризації за період, що визначається документами,  що підтверджують вивезення і  використання відходів.[64]

 

 Результати  проведених аудиторських процедур  аудитор оформляє у вигляді  робочих документів, які представлені  в Додатку .

 

 

3.3. Аналіз  забезпеченості виробничих запасів  на підприємстві 

 

 Важливим  фактором розвитку виробництва  є стабільна забезпеченість підприємства  матеріальними ресурсами та їх  ефективне використання. Враховуючи  те, що витрати сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів займають 80-90% серед всіх витрат на виробництво  нової продукції, то головною  метою аналізу є визначення  забезпеченості підприємства різними  видами матеріальних ресурсів  та пошук резервів раціонального  їх використання. Цими питаннями  на ТзОВ „Уніплит” займається відділ матеріально-технічного постачання та планово- економічний відділ. Служба матеріально-технічного постачання складає графіки укладання договорів з підприємствами-постачальниками з урахуванням розрахунків планово-економічного відділу.

 

 Важливим  фактором забезпеченості підприємства  виробничими запасами є правильність  розрахунку потреби в них. Планування  потреб у виробничих запасах  здійснюється на основі наукових  методів залежно від специфіки  технологічних процесів виробництва  продукції, призначення запасів  та інших особливостей.

 

 Загальна  потреба підприємства у виробничих  запасах в тому чи іншому  виді можна визначити за формулою (3.1):

 

 Пз=Пп.+Пе+Пр+Пзв-Зо , (3.1)

 

де Пз – загальна потреба;

 

 Пп –потреба на виробництво продукції;

 

 Пе – потреба на експериментально – дослідні роботи;

 

 Пр – потреба на ремонт;

 

 Пзв – потреба на утворення нормативних залишків на кінець періоду;

 

 Зо– запас на початок періоду.

 

 В основу  розрахунку потреби підприємства  в виробничих запасах покладено  нормативи та норми їх витрачання, норми складських запасів.Норма – це завдання, яке фіксує гранично допустимі витати конкретного виду матеріального ресурсу на виробництво одиниці продукції. Норми встановлюються виходячи з того, що вони повинні враховувати зростання якості продукції, її конкурентноспроможність.Стан нормативної бази на даний час ще не повністю відповідає вимогам підвищення ефективності виробництва. Більшість норм встановлюється за фактичними витратами за попередній період. Тому на практиці застосовуються застарілі та завищені норми витрат.[53]

 

 Враховуючи  те, що на ТзОВ „Уніплит” є велика номенклатура виробничих запасів то оцінюють обґрунтованість потреб у запасах, які мають найбільшу питому вагу у собівартості продукції.

 

 За даними  таблиці 3.1. визначимо повноту  забезпеченості потреби у виробничих  запасах. 

 

 З даними  табл.3.1 можна зробити висновок, що  розрахункова потреба була завищена  на 184,00 тис.грн. Потреба на технологічну тріску була занижена на 450,00 тис.грн., а на пиломатеріали реквізитні, пилових хвойних та баланси хвойні завишена на 607,00 тис.грн; 1434 тис.грн. та 271 тис.грн. відповідно. Потреба на ліс будівельний була занижена на 1678 тис.грн.

 

 Таблиця  3.1

 

Аналіз забезпеченості підприємства за окремими

 

видами лісопродукції

Назва матеріалу   

Потреба, тис.

 

грн  

У тому числі   

Потреба, встановлена  в процесі аналізу, тис.грн.  

Відхилення,тис.грн.

 

Випуск продукціїтис.грн.  

Ремонтно-експлуатаційні потреби, тис,грн

 

Технологічна  тріска. Пиломатеріал реквізитний.

 

Пиловник хвойний.

 

Баланси хвойні.

 

Ліс будівельний.

 

Разом  

26450,00

 

14765,00

 

76745,00

 

48727,00

 

27050,00

 

193737,00  

20775,00

 

10555,00

 

61370,00

 

36330,00

 

19409,00

 

148439,00  

5675,00

 

4210,00

 

15375,00

 

12397,00

 

7641,00

 

178568,00  

26000,0

 

15372,00

 

78179,00

 

48998,00

 

25372,00

 

193921,00  

-450,00

 

+607,00

 

+1434,00