Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві

Найменування  первинного документа  

Складання і  передача документу  

Обробка документа   

Обробка і  узагальнення даних в бухгалтерії 

 

Відповідальний  за складання і передачу документа   

Строк передачі документа  

Служба що прийняла документ  

Коли і  кому передається  

Обробка документа  і узагальнення данних  

Кому і  коли передається документ

 

1  

2  

3  

4  

5  

6  

7

 

Рахунок постачальника   

Касир-інкасатор   

В день отримання   

Відділ матеріально  –технічного постачання  

Щодня до бухгалтерії   

Оплата або  підготовка відмови від оплати  

На другий день після отримання матеріалів завскладом

 

Прибутковий ордер  

Завскладом  на час надходження матеріалів  

Кожного 1-го,4,8 і т.д. числа.  

Відділ матеріально-технічного постачання,  

Бухгалтерії кожного 5,9,13 –го числа  

Контроль  за змістом, визначенням цін, запис  до  

Обчислювальний  центр не пізніше другого дня  після одержання, поточний

 

 

Продовження табл.2.2

1  

2  

3  

4  

5  

6  

7

         

обчислювальний  центр     

облікових регістрів   

архів

 

Накладна  вимога  

Завідуючий  складом  

щодня  

Відділ матеріально-технічного постачання  

Бухгалтерії наступного дня після отримання   

Контроль  за визначенням цін, запис до облікових  регістрів  

Обчислювальний  центр не пізніше другого дня  після одержання 

 

Лімітно-забірна  картка(ярлик)  

Завідуючий  складом  

Щодня  

Відділ матеріально-технічного постачання  

Бухгалтерії наступного дня після отримання   

Контроль  за правильністю оформлення, запис  до облікових регістрів  

Обчислювальний  центр 

 

 

Усі операції надходження запасів на підприємство оформляються відповідними первинними документами, незалежно від напрямів надходження запасів на підприємство. Основними напрямами надходження  запасів на підприємство є:

 

– придбання  у постачальника;

 

– придбання  підзвітними особами;

 

– виготовлення на даному підприємстві;

 

– безкоштовне  отримання;

 

– виявлення  надлишків при проведенні інвентаризації;

 

– внески до статутного капіталу підприємства його учасниками;

 

– обмін на подібні і неподібні активи.

 

 При отриманні  запасів безпосередньо від постачальника,  контроль за виконанням плану  договорів, вчасним надходженням  і оприбуткуванням виробничих  запасів здійснює служба постачання  на договірних засадах. Порядок  документального оформлення придбання  запасів, які надходять на підприємство  від постачальника на ТзОВ „Уніплит” представити на рис. 2.1.

 

 Для отримання  запасів від постачальника ТзОВ „Уніплит” виписується довіреність (ф М-2), бланки довіреностей є довіреностей є документами суворої звітності, підприємство купує їх. Наказом керівника підприємства визначений перелік працівників підприємства, які можуть отримувати довіреності.Видача кожного бланку довіреності реєструється в журналі реєстрації виданих довіреностей (ф. М-3). При видачі довіреностей у журналі вказується інформація про дату, місце та підставу їх видачі, а також строк дії довіреності. Строк дії довіреності не може перевищувати 10 днів. У бланку довіреності відображається номенклатура та кількість запасів, які має отримати його представник, та засвідчується підписом.

 

 Якщо виписана  довіреність не використана у  визначений термін, то вона повертається  в бухгалтерію, анулюється і  зберігається разом з журналом  протягом трьох років, а в  журналі робиться відмітка про  те, що довіреність не використана.[13]

 

 Запаси, які  надходять на підприємство, приймаються  за кількістю і якістю. Якщо  фактична наявність поставлених  матеріалів відповідає угоді  та супровідним документам (накладні  ф.М-11 прийомні акти ф. М-7, товарно транспортні накладні ф. М-6), їх оприбуткування здійснюється за документами постачальника або за прибутковим ордером ( ф.М-4 ). Прибуткові ордери

 

Довіреність

 

 

 

 

 

Рис.2.1 Порядок  документального оформлення запасів, які надходять на ТзОВ „Уніплит” від постачальника

 

виписуються на кожну партію поставки. У випадку  виявлення розбіжностей фактичної  поставки запасів до вказаної в супровідних  документах чи в договорі створюється  за наказом керівника спеціальна комісія, в яку обов’язково мають  входити представники постачальника, а у випадку виникнення суперечливих питань з метою з’ясування непорозумінь можна залучати відповідних спеціалістів – експертів (юристів, аудиторів). Ця комісія складає акт про приймання  матеріалів (ф.М-7).

 

 Цей документ  застосовують у разі наявності  розбіжностей у кількості та  або якості товару, який надходить,  незалежно від того, з чиєї  вини виникла розбіжність (постачальника  чи транспортної організації), і  від виду транспортного перевезення  вантажу.

 

 

У складеному акті перелічують лише ті позиції  запасів, за якими встановлено розбіжності. Запаси, за якими розбіжності за кількістю та якістю не виявлені, в  акті не перелічуються, про що роблять  відмітку (в кінці акта) „За іншими товарно-матеріальними цінностями розбіжностей немає” . Акт складають у трьох примірниках: перший примірник акта разом з товаросупровідними документами передають до бухгалтерії для обліку руху матеріальних цінностей; другий разом з претензійним листом надсилають постачальнику або транспортній організації, яка доставила вантаж; третій залишають у матеріально відповідальної особи (завскладом).

 

 Коли запаси  надійшли на ТзОВ „Уніплит” (покупцю) , а документів, які підтверджують його ціну, кількість, загальну вартість та якість, немає, таку поставку називають невідфактурованою. В такому випадку вантажоодержувачу (покупцю) для вирішення цієї проблеми потрібно керуватись умовами договору, поставки, або нормами частини восьмої ст.268 Господарського кодексу України. Згідно з цією статтею вантажоодержувач (покупець) має право відмовитись від прийняття невідфактурованої поставки. Проте вантажоодержувач може і не відмовлятись від поставки. У цьому випадку він оформляє акт про приймання матеріалів (за типовою формою №М-7), який складають у двох примірниках: перший надсилають постачальнику з вимогою урегулювати ситуацію, яка виникла; другий передають до бухгалтерії, він і є підставою для оприбуткування матеріальних цінностей. Акт приймання підписує комісія, до складу якої включають матеріально відповідальну особу, спеціаліста (товарознавця), представника адміністрації підприємства або незаінтересовану особу.

 

 

 У разі  псування або пошкодження товару  під час перевезення автомобільним  транспортом оформляють спеціальний  акт, який додають до товарно-транспортної  накладної або шляхового листа  і підписаний представником вантажоодержувача  і водія. Кожна зі сторін, якщо  вона не згодна зі змістом  акта, має право викласти свої  зауваження у розділі „Особливі відмітки”. Про те, що такий акт складено, роблять відповідну відмітку в розділі „Відмітки про складенні акти” зворотної сторони товаро-транспортної накладної.

 

 У разі  доставки запасів залізницею  постачальник оформляє накладну  спеціальної форми, яка є супровідним  документом і яку видають вантажоодержувачу  на станції призначення. На  станції відправлення під час  передачі матеріальних цінностей  перевізну оформляють вантажну  квитанцію, яку постачальник відправляє  вантажоодержувачу (покупцеві). На  станції призначення представник  покупця (експедитор) отримує залізничну  накладну на перевезення вантажу.  Перевіряє правильність заповнення  всіх її реквізитів і своєчасність  прибуття вантажу. 

 

 У разі  невідповідності найменування, маси  та кількості мість фактично отриманого вантажу даним, наведеним у супровідних документах, складається комерційний акт, який є підставою для пред’явлення претензії транспортній організації. Комерційний акт також складається у разі виявлення вантажу без документів або документів без вантажу, псування або пошкодження вантажу.

 

 У разі  недостачі запасів в межах  природного убутку діє загальне  правило: комерційний акт не  складають, а роблять відмітку  про це в накладній. При цьому  згідно з п.27 Правил видачі  вантажів затверджених наказом  Міністерства транспорту України  від 21.11.2000р. №644, вантаж вважають  доставленим без втрат, якщо  різниця між масою, зазначеною  у залізничній накладній у  пункті відправки, і масою,  визначеною на станції призначення,  не перевищує норм природного  убутку та граничної розбіжності  у визначенні маси нетто. 

 

 У комерційному  акті зазначають найменування  товару, його кількість або масу  згідно з документами та фактичну, а також розмір завданого збитку. Акт підписують начальник станції  (його заступник), завідуючий вантажним  двором (складом), представник одержувача  та особи, які беруть участь  у перевірці вантажу. Комерційний  акт заповнюють на бланках  встановленої форми у трьох  примірниках. 

 

Якщо недостачі  або псування запасів не виявлено, експедитор розписується про його приймання  у дорожній відомості, а представник  залізниця підтверджує передачу вантажу своїм підписом у залізничній  накладній.[71]

 

 При надходженні  запасів на підприємство шляхом  придбання підзвітними особами  первинними документами, що підтверджують  вартість є товарний рахунок,  акт (довідка), а оприбуткування  здійснюється шляхом складання  прибуткового ордеру (ф.М-4) в одному  примірнику.

 

 Після  надходження запасів документи  на їх оприбуткування відображаються  у реєстрі приймання-здачі документів (ф.М-13), який передається завідувачем  складу в бухгалтерію в одному  примірнику разом з первинними  документами. 

 

 При надходженні  запасів на склад, виготовленими  власними силами, їх оприбуткування  здійснюється на підставі накладної  вимоги (ф.М-11). Вона складається матеріально  –відповідальною особою, що передає записи у двох примірниках. Перший примірник є основою для списання запасів з матеріально відповідальної особи цеху (комірника, бригадира), другий-передається на склад для оприбуткування запасів.

 

 Для правильної  організації обліку бухгалтерією  виписується картка складського  обліку матеріалів (ф.М-12) на кожне  найменування, вид або номенклатурний  номер матеріалів, яка реєструється  у реєстрі і отримує реєстраційний  номер. В ній проводяться записи  по кожному факту надходження  та вибуття запасів. Підставою  для запису в картках складського  обліку є прибутковий ордер  (ф.М-4) , акт про приймання матеріалів (ф.М-7) товарно-транспортна накладна (ф.М-6) - по надходженню, а по  видатку - „Лімітно-забірні картки” (ф.М-8, М-9, М28а), акт – вимога на заміну (додатковий відпуск матеріалів ф.М-10), накладна- вимога на відпуск (внутрішне переміщення матеріалів ф.М-11). На ТзОВ „Уніплит” такі картки не ведуться, замість них складають матеріальні ярлики ф.М-16. Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу.

 

 Тільки  після того, як запаси оприбутковані,  дозволяється їх відпуск зі  складу.

 

 Відпуск  виробничих запасів зі складу  здійснюється за такими напрямами: 

 

–відпуск на виробництво та загальновиробничі потреби;

 

–відпуск для задоволення адміністративних потреб;

 

–відпуск для задоволення потреб відділу збуту;

 

–списання за невідповідності критеріям визнання активом;

 

–безоплатна передача;

 

–реалізація на сторону;

 

–обмін на подібні та неподібні активи.

 

 Відпуск  цінностей зі складу здійснюється  тільки особами, які мають на  це право. Список цих працівників  складений і затверджений головним  бухгалтером та керівником підприємства.

 

 Підставою  для відпуску матеріалів зі  складу у виробничі цехи, дільниці  для одноразового відпуску є:  накладна-вимога (ф.М-11), а для систематичного  відпуску цінностей –лімітно- забірні картки (ф.М-8, М-9, М-28). Ліміт Встановлюється для кожного підрозділу на підставі розрахунків економічного відділу підприємства і затверджується керівником.

 

 Для багаторазового  відпуску запасів протягом місяця  використовують лімітно -забірні картки (ф.М-8). Відпускаючи запаси зі складу на підставі лімітно- забірних карток, комірник зобов’язаний слідкувати за встановленим лімітом. Підвищення ліміту допускається тільки з дозволу керівника. В цьому випадку складається акт-вимога на заміну(додатковий відпуск матеріалів ф.М-10) у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а інший у комірника.

 

 При реалізації  і безкоштовній передачі матеріалів  на сторону складають накладну  на відпуск товарно- матеріальних цінностей (ф.М-20) або товарно-транспортну накладну (ф.М-6).

 

 Накладна  на відпуск товарно-матеріальних  цінностей виписується підприємством,  що здійснює їх відпуск у  трьох примірниках. У ній вказується  така інформація: дата виписки,  назва підприємства-постачальника,  назва підприємства-покупця, номенклатура  і характеристика запасів, що  відпускаються, їх ціна, кількість та сума, через кого отримуються цінності, дата і номер довіреності підприємства-покупця. Дозвіл на відпуск підписує уповноважена особа підприємства та головний бухгалтер. Перший примірник накладної отримує підприємство одержувач запасів, за яким здійснює їх оприбуткування, другий залишається на пропускному пункті підприємства-постачальника для контролю за вивезенням матеріальних цінностей з підприємства.

 

Товарно-транспортна  накладна використовується при перевезенні  матеріальних цінностей вантажним  автотранспортом. У ній відображують перелік усіх матеріальних цінностей  що підлягають перевезенню на данному автомобілі, та наводять їх характеристики. За неможливості переліку в товарно-транспортній накладній усієї номенклатури запасів, що будуть перевозитись, до неї додається товарна накладна, накладна на відпуск матеріалів, сертифікат. Відвантаження матеріалів покупцям здійснюється на підставі довіреності (ф.М-2).[42]