Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві

 

+271,00

 

-1678,00

 

+184,00

 

 

З даними табл.3.1 можна зробити висновок, що розрахункова потреба була завищена на 184,00 тис.грн. Потреба на технологічну тріску була занижена на 450,00 тис.грн., а на пиломатеріали реквізитні, пилових хвойних та баланси хвойні завишена на 607,00 тис.грн; 1434 тис.грн. та 271 тис.грн. відповідно. Потреба на ліс будівельний була занижена на 1678 тис.грн.

 

 Перевіряючи  розрахунки потреб, необхідно з’ясувати  чи враховані: 

 

– зміни у  номенклатурі та асортименті призначеної  для випуску продукції;

 

– зміни норм витрат на одиницю продукції;

 

– заходи, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва  та удосконалення організації праці.

 

 Для аналізу  виконання програми матеріально-технічного  забезпечення підприємства доцільно  провести розрахунки наведені  в табл.3.2.

 

 Таблиця  3.2

 

Забезпеченість  підприємства лісопродукцією

Назва матеріалу   

Потреба, встановлена  в процесі аналізу  

Фактичне  надходження  

Фактичне  надходження 2005  

% виконання   

Відхилення +/-

 

2004  

% виконання   

Відхилення +/-

 

Технологічна  тріска ,м3

 

Пиломатеріал  реквізитний, м3

 

Пиловник хвойний, м3

 

Баланси букові, м3

 

Баланси хвойні, м3

 

Пиловник буковий, м3

 

Будівельний ліс, м3  

325,0

 

1274,0

 

1600,00

 

900,00

 

1100,0

 

1470,0

 

160,00  

315,0

 

1250,0

 

1731,5

 

950,0

 

1058,0

 

1500,0

 

187,0  

96,9

 

98,1

 

108,2

 

105,5

 

96,2

 

102,0

 

116,9  

-10,0

 

-24

 

131,5

 

50,0

 

-42,0

 

30,0

 

27,0  

347,4

 

1274,0

 

1718,55

 

873,3

 

1301,7

 

1569,0

 

178,7  

106,8

 

100,0

 

107,4

 

97,0

 

118,3

 

106,7

 

111,69  

22,4

 

0

 

118,55

 

-27,0

 

201,7

 

99,0

 

18,7

 

 

Як показують  дані табл.3.2. забезпеченість ТзОВ „Уніплит” лісопродукцією в 2005 році покращилась порівняно з 2004 роком і перевищує 100% це перевищення складає 6-8 %, балансами буковими в 2005 році підприємство не було забезпечене на 3% (100-97%). Та в цілому на забезпеченість це не мало великого впливу.

 

 Аналогічні  розрахунки доцільно провести  по групах: сировина й матеріали,  паливо, тара й тарні матеріали,  матеріали передані в переробку, запасні частини, та інші матеріали. Після цього складається узагальнююча таблиця, яка узагальнює оцінку роботи підприємства з матеріально- технічного забезпечення, такі розрахунки наведені в табл.3.3.

 

 Таблиця  3.3

 

Стан матеріально-технічного забезпечення

 

ТзОВ “Уніплит”

Група матеріально-технічного забезпечення  

Фактичне  надходження, тис.грн.

 

2004 р.  

Фактичне  надходження,тис.грн2005 р.  

Відхилення,

 

+/-  

% виконання 

 

Сировина  і матеріали  

1215370,12  

1255809,07  

+40438,95  

103,3

 

Паливо  

33012,50  

35167,0  

+2154,5  

106,5

 

Тара й  тарні матеріали  

5325,62  

5477,52  

+151,9  

102,9

 

Матеріали передані в переробку  

837420,00  

812741,55  

-24678,45  

97,0

 

Запасні частини   

62251,60  

61286,3  

-965,3  

98,4

 

Інші матеріали   

5679,75  

4378,30  

-1298,45  

77,1

 

Разом  

2159059,59  

2174859,74  

15800,15  

100,7

 

 

Дані табл.3.3 свідчать про те, що служба матеріально-технічного забезпечення в 2005 році не спромоглася  забезпечити підприємство запасними  частинами, матеріалами переданими в переробку та іншими матеріалами  відповідно на 1,6%; 3% та 23%.

 

 Але в  цілому забезпеченість підприємства  виробничими запасами складає  100,7%, що свідчить про хороший  рівень роботи відділу матеріально-технічного  забезпечення підприємства.

 

 За даними  бухгалтерського обліку необхідно  також оцінити ритмічність надходження  на підприємство конкретних видів  сировини, напівфабрикатів і комплектуючих  та інших матеріальних ресурсів.[44]

 

 Так визначимо  ритмічність постачання пиловника хвойного за 2005 рік, з врахуванням того, якщо планове надходження 1600 м3.

 

Таблиця 3.4

 

Аналіз ритмічності  постачання пиловника

 

хвойного  за 2005 рік на ТзОВ „Уніплит”

№  

Період  

Одиниці виміру  

Фактичне  надходження  

Фактичне  надходження в межах планового 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

8

 

9

 

10

 

11

 

12  

На 01.01

 

На 01.02

 

На 01.03

 

На 01.04

 

На 01.05

 

На 01.06

 

На 01.07

 

На 01.08

 

На 01.09

 

На 01.10

 

На 01.11

 

На 01.12  

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3

 

М3  

1500

 

1670

 

1873

 

1857

 

1897

 

1792

 

1897

 

1903

 

1757

 

1600

 

1590

 

1544  

1500

 

1600

 

1600

 

1600

 

1600

 

1600

 

1600

 

1600

 

1600

 

1600

 

1590

 

1544

 

13  

ВСЬОГО     

20880,0  

19034,0

 

 

Приймаючи в  розрахунок ритмічності постачання пиловника хвойного підприємству фактичне надходження на початок кожного місяця (але не більше планового), можна визначати коефіцієнт, який дасть уявлення про стан постачання пиловника хвойного за формулою:

 

∑Фн

 

 Крп = , (3.2)

 

и*Пн

 

де Крn – коефіцієнт ритмічності поставок

 

 и –  кількість періодів, на які розбито  аналізований період;

 

 Пн – планове надходження;

 

Фн – фактичний запас (у межах нормативного)

 

Таким чином:

 

19034,0

 

Крn = = 0,91

 

20880,0

 

Отже, при  виконанні плану постачання пиловника хвойного на 107,4% (табл. 3.2) постачання відбувалось на протязі року не ритмічно, оскільки коефіцієнт ритмічності 0,91, це свідчить про те, що у виробництві могли виникати простої.

 

 На основі  проведеного аналізу забезпеченості  ТзОВ „Уніплит” виробничими запасами можна стверджувати, що забезпеченість по основних видах запасів складає 100 %, але перед планово-економічним відділом постає завдання покращити норми витрачання, оскільки вони в 2005 році були завищені на 184,00 тис.гривень. Крім того постачання запасами відбувалось в 2005 році не ритмічно. Неритмічність поставок сировини та інших матеріалів зумовлює простої, втрати робочого часу, необхідність понаднормових робіт.

 

Все це збільшує собівартість продукції, що випускається, і відповідно зменшує прибуток підприємства.

 

 З метою  покращення забезпеченості ТзОВ „Уніплит” запасами доцільно визначити оптимальний розмір поставок, застосувавши модель “економічного обгрунтування розміру поставки”. Ця модель базується на виборі розміру поставки, яка мінімізує витрати на доставку та зберігання, крім того дана модель дозволяє:

 

- прискорити  оборотність запасів; 

 

- забезпечити  безперебійність виробництва; 

 

- знизити  ризик старіння та псування  запасів. 

 

 Для обчислення  оптимального розміру поставки  використовують формулу: 

 

2*РВЗ*СВЗ 

 

 

 РППО = , (3.3)

 

ВЗЗ

 

 де РППО  – оптимальний розмір партії  поставки;

 

 РВЗ –  розмір використаних запасів  в звітному періоді; 

 

 СВЗ –  середня вартість одного замовлення;

 

 ВЗЗ –  вартість зберігання одиниці  запасів в звітному періоді.[19]

 

 На основі  зведених даних бухгалтерського  обліку можна визначити: оптимальний  розмір партії поставок пиловника хвойного, кількість поставок в рік та тривалість між партіями.

 

Таблиця 3.5

 

Визначення  оптимального розміру партії поставок

№п/п  

Назва витрат  

Сума 

 

1  

Матеріальні затрати пиловника хвойного за рік, м³  

20880,0

 

2  

Витрати на доставку:  

1510

 

2.1  

Оплата АТП  за перевезення  

400

 

2.2  

Витрати на навантаження, розвантаження і складування   

290

 

2.3  

Витрати на страхування   

170

 

2.4  

Послуги прокерам  

500

 

2.5  

Інші витрати  на доставку  

150

 

3  

Витрати на зберігання:  

 

3.1  

Витрати на утримання  запасів на складах підприємства за 1 день  

35

 

3.2  

Інші витрати  на зберінання  

6

 

4  

Оптимальний розмір партії, м³  

1240,2

 

5  

Кількість поставок в рік (р.1/р.4)  

16

 

6  

Тривалість  між поставками, днів (360/р.5)  

22

 

 

Отже, згідно моделі “економічного обгрунтування розміру поставки” постачання повинно відбуватися 16 разів в рік кожні 22 дні в розмірі 1240,2 м³. При таких умовах витрати на доставку і зберігання будуть мінімальними, а забезпеченість буде достатньою.

 

 Такі розрахунки  необхідно проводити по тих  видах виробничих запасів, які  займають основну частину у  виробництві, а також по тих  запасах, забезпеченість яких  не є оптимальною. 

 

 

3.4. Аналіз  ефективності використання виробничих  запасів 

 

 Недоліки  в постачанні, зменшення обсягів  матеріалів у поточних запасах  та перевитрати матеріалів при  їх використанні може певною  мірою компенсуватися економією  їх у виробничому процесі, але  для цього необхідно провести  оцінку ефективності використання  матеріальних ресурсів за допомогою  системи різноманітних показників, зокрема таких як: матеріаломісткість  продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання матеріалів; швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів). Розрахунок коефіцієнта оборотності запасів та тривалості обороту здійснюється на основі даних звітності представлених в Додатку Б.

 

 Коефіцієнт  оборотності запасів (коефіцієнт  інтенсивності використання) розраховується  діленням собівартості реалізованої  за звітний період продукції  на вартість виробничих запасів. 

 

47199,7

 

 

 Кο2005= = 9 (оборотів)

 

3125,0

 

29330,4

 

 

 Кο2004= = 7 (оборотів)

 

4076,4

 

Рівень оборотності  виробничих запасів значною мірою  залежить від галузевих особливостей і підвищення його в 2005 році до 9 оборотів означає покращення організації  взаємозв’язків з клієнтами.

 

 Тривалість  обороту виробничих запасів представляє  собою кількість днів, яка необхідна  для перетворення виробничих  запасів в грошову форму і  є величиною оберненою до коефіцієнта  оборотності. 

 

360

 

 

 Тο= 2005 = 40 (днів)

 

9

 

360

 

 

 Тο2004= = 51 (днів)

 

7

 

Скорочення  терміну оборотності в 2005 році на 11 днів (51-40) є позитивним.

 

 Матеріаломісткість  продукції є узагальнюючим вартісним  показником і визначається як  співвідношення суми матеріальних  витрат до вартості виготовленої  продукції і показує, скільки  матеріальних витрат припадає  на кожну гривню виготовленої  продукції.

 

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:

 

– визначається загальна оцінка матеріаломісткості продукції;

 

– аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

 

– визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

 

– визначається вплив факторів на матеріаломісткість .

 

 Аналіз  матеріаломісткості продукції дає  можливість пошуку резервів скорочення  матеріальних витрат на виробництво  продукції та сприяє зниженню  собівартості.[39]

 

 Аналіз  матеріаломісткості проводиться  за структурно-логічною, адактивною, краткою або мультиплікаційною факторними моделями.

 

 Структурно-логічна  факторна модель матеріальних  витрат відображає зміну матеріаломісткості  залежно від зміни загальної  матеріаломісткості продукції, на  які, у свою чергу, впливають  фактори другого і третього  рівнів. Структурно-логічна модель  матеріальних витрат для ТзОВ „Уніплит” наведена на рис.3.2.

 

 

Фактори, що впливають на зміну матеріаломісткості продукції і розміри матеріальних витрат на ТзОВ „Уніплит”[35]

 

 Таким  чином матеріаломісткість залежить  від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних  витрат на її виробництво. У  свою чергу обсяг валової продукції  у вартісному вираженні може  змінюватися за рахунок кількості  виготовленої продукції, її структури  та рівня відпускних цін. Сума  матеріальних витрат також залежить  від обсягу виготовленої продукції,  її структури, витрачання матеріалів  на одиницю продукції і вартості  матеріалів.

 

Структурно-логічна  факторна модель дає лише загальну картину факторів впливу на матеріаломісткість, їх можна визначити на підставі табл.3.6., використовуючи метод ланцюгових підстановок.

 

 Таблиця  3.6

 

Аналіз матеріаломісткості за прямими витратами 

№  

Показник   

Умовні позначення  

2004рік тис.грн.  

2005рік тис.грн.  

Відхилення 

 

+/-  

%

 

1  

2  

3  

4  

5  

6  

7

 

1  

Обсяг випущеної  продукції (без ПДВ)  

ВП  

31760,5  

55174,0  

+23413,5   

 

2

 

2.1

 

2.2

 

2.3

 

2.4