Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві

 

– у разі встановлення серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших  випадках проводити за дорученням керівника  підприємства повторні суцільні інвентаризації;

 

– розгляд  письмових пояснень осіб. Які допустили  нестачу чи псування цінностей або  інших порушень і відображення в  протоколі своїх пропозицій щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці.

 

 На підприємстві, де через великий обсяг робіт  інвентаризації не може бути  забезпечена однією комісією, для  безпосереднього проведення інвентаризації  у місцях збереження та виробництва  наказом керівника створенні  робочі інвентаризаційні комісії  у складі інженера, технолога,  механіка, економіста, бухгалтера та  інших працівників, які добре  знають об’єкт інвентаризації. Забороняється  призначати головою робочої інвентаризаційної  комісії тих самих матеріально  – відповідальних осіб одного  й того ж працівника два  роки підряд. При цьому слід  пам’ятати, що матеріально відповідальні  особи до складу інвентаризаційних  комісій не входять. 

 

 Робочі  інвентаризаційні комісії: 

 

– здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, і незавершеного  виробництва у місцях зберігання та виробництва;

 

– разом з  бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач у межах норм природного збитку;

 

– вносять  пропозиції з питань упорядкування, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку і контролю за їх зберігання, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

 

– несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку  проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних  про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в  розрахунках;

 

– оформляють протокол із зазначеним в ньому стану  складського господарства, результатів  інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в списках норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

 

 Інвентаризація  проводиться після підписання  наказу керівника підприємства  про проведення інвентаризації.

 

 До початку  проведення інвентаризації необхідно: 

 

– вивести  залишки цінностей на день інвентаризації;

 

– матеріально  –відповідальній особі всі видаткові та прибуткові документи й цінності здати в бухгалтерію, цінності що надійшли-оприбуткувати, а ті, що вибули – описати;

 

– опломбувати  місця зберігання, що мають окремі входи і виходи;

 

– перевірити стан вимірювального господарства-точність ваг, гир і іншої апаратури.

 

 Відповідно  до листа Мінфіну України від  21.10.2003р. №31-04200-30-23/154 проводити інвентаризацію  в неповному складі інвентаризаційної  комісії забороняється. 

 

 Запаси  належать до оборотних активів  і є найрухомішою частиною активів підприємства, тому їх облік та інвентаризації на ТзОВ „Уніплит” приділяють значну увагу.

 

 Матеріально  відповідальна особа дає комісії  розписку, в якій підтверджує,  що всі прибуткові та видаткові  документи здані в бухгалтерію,  а всі матеріальні цінності  оприбутковані й знаходяться  в приміщенні складу.

 

 Після  чого комісія приступає безпосередньо  до проведення інвентаризації. Оскільки  одиницею обліку запасів є  кожне найменування або однорідна  група, то інвентаризації підлягають  кожне найменування чи однорідна  група. 

 

 Їх переважування,  обмір, підрахунок проводиться  у порядку розміщення цінностей  у приміщенні, не допускаючи безладного  переходу комісії від одного  виду цінностей до іншого. У  разі зберігання матеріальних  цінностей в різних ізольованих  приміщеннях у однієї матеріально  відповідальної особи інвентаризація  проводиться послідовно за місцями  зберігання, Після перевірки цінностей  вхід до приміщення опломбовується  і комісія переходить у наступне  приміщення.

 

 

Кількість цінностей, що знаходяться у непошкодженій  упаковці постачальника, може визначатись  на підставі документів за умови обов’язкової перевірки в натурі частини зазначених цінностей.

 

 В разі  надходження матеріальних цінностей  від постачальника під час  проведення інвентаризації на  прибуткових документах матеріально  відповідальною особою у присутності  членів інвентаризаційної комісії  за підписом її голови робиться  відмітка „після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записані ці цінності.

 

 При відпуску  матеріальних цінностей зі складу  під час інвентаризації з дозволу  керівника підприємства і головного  бухгалтера на видаткових документах  у присутності членів інвентаризаційної  комісії за підписом її голови, робиться відмітка і вони заносять  їх до окремого опису в порядку,  аналогічному порядку, для цінностей,  що надійшли під час інвентаризації.

 

 При інвентаризації  матеріальних цінностей, що перебувають  у дорозі, неоплачені у строк  покупцями відвантаженні цінності, та на ті , що перебувають на  складах інших підприємств (на  відповідальному зберіганні, на  комісії, у переробці), інвентаризаційні  описи складаються окремо.[76]

 

 Усі дані  отримані інвентаризаційною комісією  під час інвентаризації, вносять  в інвентаризаційні описи, в  яких назву цінностей, їх кількість  наводять у номенклатурі, а також  в одиницях. Проте інвентаризаційні  описи не ведуться,а лише інвентаризаційні  переліки (Додаток Д).

 

 На кожній  сторінці опису прописом проставляють  кількість порядкових номерів  цінностей записаних на цій  сторінці. Після цього оформлений  інвентаризаційний перелік здають  до бухгалтерії де результати  інвентаризації зіставляють з  обліковими даними у порівняльній  відомості. Внаслідок такого зіставлення  може бути виявлено:

 

1. Відповідність  фактичних даних і бухгалтерських  записів. 

 

2. Вартісна  оцінка фактичного залишку менша  від облікової - нестача. 

 

3. Вартісна  оцінка фактичного залишку більша  від облікової - надлишок.

 

Пропозиції  щодо врегулювання інвентаризаційних  розбіжностей ґрунтуються на таких  підходах:

 

1. Надлишки  запасів мають бути включені  до балансу із збільшенням  доходів підприємства.

 

2. Взаємний  залік нестач і надлишків внаслідок  пересортиці може бути здійснений тільки щодо запасів однакового найменування, однієї і тієї самої групи запасів в тотожній кількості та в однієї і тієїж самої матеріально відповідальної особи.

 

 Якщо при  взаємному заліку нестач і  надлишків внаслідок пересортиці вартість цінностей, що виявились у надлишку, перевищує вартість запасів, яких не вистачає, то цю різницю додають до облікової вартості запасів, що виявились у нестачі, над вартістю надлишкових цінностей (взаємний залік кількісних розбіжностей неприпустимий) розглядають як вартісну нестачу, списують на операційні витрати підприємства з одночасним визнанням доходів по вартості, якщо конкретних винуватців нестачі не встановлено.

 

Після взаємного  заліку внаслідок пересортиці до нестач можуть застосовуватись норми природного убитку тільки при виявлені фактичних нестач.

 

 Після  виконання наведеного порядку  врегулювання інвентаризаційних  розбіжностей нестачі цінностей  для відшкодування винними особами  оцінюються відповідно до законодавства  про обчислення шкоди від розкрадання,  нестачі, знищення і псування  матеріальних цінностей.[77]

 

 Матеріали  інвентаризації та рішення щодо  регулювання розбіжностей оформляються  протоколом та затверджуються  керівником підприємства. До протоколу  додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів  інвентаризації.

 

 Механізм  визначення розміру збитків від  розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім  дорогоцінних металів, дорогоцінного  каміння та валютних цінностей  встановлений Постановою Кабінету  Міністрів України „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.01.96р. №116.

 

Відповідно  до цього Порядку розмір збитків  від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей  визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків  від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням  індексів інфляції, які щомісячно  визначає Держкомстат, відповідного розміру  податку на додану вартість та розміру  акцизного збору за формулою:

 

 Р3= [ (Бв- А)*Інфл.+ПДВ+Азб]*2, (2.1)

 

де, Р3 – розмір збитків (у гривнях);

 

 Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі,

 

знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

 

 А –  амортизаційні відрахування (у гривнях);

 

 Інфл. – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

 

 ПДВ –  розмір податку на додану вартість (у гривнях);

 

 Азб – розмір акцизного збору (у гривнях).

 

 Вартість  вузлів, деталей, напівфабрикатів  та іншої продукції, що виготовляється  підприємством для внутрішньо-виробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

 

Вартість  спирту етилового питного, спирту етилового  ректифікованого, спирту етилового  сирцю, спирту, що використовується для  виготовлення вин, шампанського, коньяків, спирту коньячного, соків спиртових, спиртових напоїв визначається на підставі оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної у такий спосіб ціни застосовується коефіцієнт 3.

 

 Вартість  плодово-ягідних соків, консервованих  з використанням сірчаного ангідриду  або бензокислого натрію, визначається на підставі оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

 

 Розмір  збитків від розкрадання, нестачі,  знищення (псування) бланків цінних  паперів та документів суворого  обліку обчислюється із застосуванням  коефіцієнта: 

 

5 – до  номінальної вартості, зазначеної  на бланках цінних паперів  та документів суворого обліку;

 

50 – до  вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та  документів суворого обліку, на  яких не зазначається номінальна  вартість або вартість яких  не встановлена законодавством.[14]

 

 Записи  в бухгалтерському обліку, пов’язані  з урегулюванням інвентаризаційних  розбіжностей, здійснюється в тому  місяці, коли завершено інвентаризацію, а щодо розбіжностей, встановлених  інвентаризацією, яку провадили  за станом на кінець року  – у грудні.

 

 Коли нестача  перевищує встановлені на підприємстві  норми допустимих витрат і  винна особа не встановлена,  то суму нестачі відображають  в складі інших операційних  витрат на рахунку 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”. Одночасно ця сума зазначається на позабалансовому рахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Суми нестач, які підлягають відшкодуванню винними особами відображають за дебетом субрахунку 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, одночасно списуючи цю суму з позабалансового рахунку.

 

 Результати  інвентаризації слід також висвітлювати  у Примітках до річної фінансової  звітності.[6]

 

 В бухгалтерському  обліку результати інвентаризації  відображають в табл.2.10.

 

 Якщо під  час інвентаризації виявлено, що  собівартість придбання запасів  вища від можливої ціни реалізації  у такому разі з метою правдивого  відображення інформації проводять  їх переоцінку. Переоцінку проводять  у таких випадках:

 

Таблиця 2.10

 

Відображення  в бухгалтерському обліку результатів  інвентаризації

№з/п  

Зміст господарської  операції  

Дебет  

Кредет

   

Виявлено  нестачу      

   

 а)списання  нестачі запасів в межах норм    

 

1  

Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає  

91  

20

 

2  

Відображення  податкового кредиту  

949  

641

 

 б)списання  нестачі запасів понад норми    

 

1  

Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає  

947  

20

 

2  

Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового  кредиту запасів, яких не вистачає  

949  

641

 

3  

Списано нестачу  на фінансовий результат  

971  

947