Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві

2.5  

Прямі матеріальні  витрати 

 

Сировина  і матеріали 

 

Паливно мастильні матеріали

 

Електроенергія 

 

Комплектуючі  вироби, запасні частини і допоміжні  матеріали 

 

Іеші матеріальні затрати  

М  

20173,3

 

15320,0

 

1291,4

 

2267,3

 

1036,5

 

258,1  

36782,7

 

29139,5

 

1379,4

 

2347,8

 

1884,7

 

1401,3  

16609,4

 

14419,5

 

88,0

 

80,5

 

848,2

 

1143,2  

82,31

 

94,12

 

6,81

 

3,55

 

81,83

 

-

 

3  

Матеріаломісткість  за прямими витратами  

Мм   

0,64  

0,67  

0,03  

4,69

 

4  

Прямі матеріальні  затрати на підставі планової калькуляції  виходячи з фактичного обсягу  

Мк  

19329,4  

36,9413  

-  

-

 

5  

Відхилення  цін на матеріальні ресурси  

∆Цр  

–  

11030,0  

-  

-

 

6  

Відхилення  відпускних цін на продукцію  

∆Ц  

-  

5600,0  

-  

-

 

 

Відповідно  до даних табл.3.6 матеріаломісткість продукції в 2005 році збільшилась  на 0,03 і складає 0,67. Збільшення матеріаломісткості відбулось за рахунок наступних  факторів:

 

1) при збільшенні  обсягу продукції у фактичних  цінах змінилася структура продукції.  Прямі матеріальні витрати на  підставі планової калькуляції.  Та обсягу продукції у 2005 році  мали бути 36941,3 тис.грн., фактично склали 36782,7 тис.грн., тобто підвищилась частка менш матеріаломістких видів продукції;

 

2) оскільки  загальне відхилення обсягу продукції  23413,5 тис.грн. то воно виникає за рахунок зміни цін на продукцію, або на підставі планової калькуляції, або дії обох факторів.

 

 На основі  табл.3.6 методом ланцюгових підстановок  можна розрахувати зміну матеріаломісткості  за прямими матеріальними витратами. 

 

1. Розраховується  вплив зміни структури продукції:  матеріаломісткість оцінюється  як відношення витрат на підставі  калькуляції, фактичного обсягу  до фактичного випуску продукції  без урахування впливу зміни  ціни на продукцію: 

 

Мцм1=Мк/(ВП2005-ВЦ)=36941,3/(55174,0-5600,0)=0,745

 

Вплив зміни  структури продукції на матеріаломісткість за прямими матеріальними витратами  складає:

 

∆Ммпв=Мцмі-Мм2004=0,745-0,64=0,105

 

Отриманий результат  свідчить, про те, що у випуску  продукції збільшилась частка матеріаломістких виробів.

 

1. Визначається  зміна рівня матеріальних витрат  за окремими виробами:

 

Мцм2=(М2005-∆Цр)/(ВП2004-∆Ц)=(36782,7-11030,0)/(55174,0-5600,0)=0,519

 

∆Ммп=Ммп-Ммпв=0,519-0,745=-0,226

 

Отриманий результат  свідчить про те, що в 2005 році на ТзОВ „Уніплит” скоротився рівень матеріальних витрат на окремі вироби.

 

3.Вплив цін  на матеріальні ресурси на  показник матеріаломісткості:

 

 Мцм3=М2005/(ВП-∆Ц)=36782,7/(55174,0-5600,0)=0,742

 

 ∆Ммц=Ммц-Мп=0,742-0,519=0,223

 

У результаті зростання цін на матеріальні  ресурси матеріаломісткість збільшилась  на 23грн.

 

4. Вплив зміни  відпускних цін на продукцію  на результативний показник:

 

 ∆Ммо=Мм-Ммц=0,67-0,742=-0,072,

 

Отриманий результат  свідчить свідчить про те, що матеріаломісткість знизилась на 72 грн. за рахунок збільшення відпускних цін на продукцію.

 

За даними проведених розрахунків можна зробити  висновок, що найбільший вплив на зміну  матеріаломісткості спричинила зміна  структури на 0,105. Позитивний вплив  на матеріаломісткість мала зміна рівня  матеріальних витрат на окремі вироби, що зменшило матеріаломісткість на 0,226.

 

 Іншим  узагальнюючим показником, є ефективність  використання матеріалів, який визначається  як співвідношення суми фактичних  матеріальних витрат до величини  матеріальних витрат виходячи  з планової калькуляції і фактичного  обсягу випуску продукції. Цей  показник можна визначити за  формулою:

 

вм=Мф/Мпм, (3.4)

 

де Квм – коефіцієнт використання матеріалів;

 

 Мф – сума фактичних матеріальних витрат, тис.грн;

 

 Мпм – сума матеріальних витрат виходячи з планової калькуляції і фактичного випуску продукції.[20]

 

Отже, на основі даних табл.3.5 можна визначити  коефіцієнт використання матеріалів:

 

 

20173,3

 

Квм2004= –––––––––– =1,04

 

19329,4

 

36782,7

 

Квм2005= –––––––––– = 0,99

 

36941,3

 

Цей показник відображає рівень ефективності використання матеріалів, так в 2004 році цей коефіцієнт більше одиниці (1,04) і свідчить про  перевитрачання матеріалів, але в 2005 році він дорівнює 0,99 і свідчить про економію на підприємстві матеріальних ресурсів.

 

 Аналізуючи  ефективність використання виробничих  запасів на основі узагальнюючих  показників матеріалоємності та  коефіцієнту корисного використання  матеріалів можна зробити висновки:

 

ТзОВ „Уніплит” в 2005 році збільшило матеріалоємність продукції, тобто сума матеріальних витрат у виробництво продукції збільшилось, але це не слід розглядати як негативне явище, оскільки на окремі види продукції рівень матеріаломісткості зменшився, про що свідчить коефіцієнт використання матеріалів. Тому підприємству необхідно і в майбутньому знизити матеріаломісткість продукції це можливе за рахунок:

 

1.Скорочення  частки відходів і браку у  виробництві. 

 

2.Прегляд  норм витрачання матеріалів у  виробництво. 

 

3.Заміна  матеріалів, та інше.

 

РОЗДІЛ 4

 

ОХОРОНА ПРАЦІ  НА ТЗОВ “УНІПЛИТ” 

 

 Необхідність  забезпечення здорових і безпечних  умов праці, формування цілісних  орієнтацій пріорітетності життя і здоров’я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу вивчення охорони праці. Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних та лікувально - профілактичних зоходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.[4]

 

 Правовою  основою законодавства щодо охорони  праці є Конституція України,  Закони України: “Про охорону  праці”, “Про охорону здоров’я”,  “Про пожежну безпеку”, “Про  забезпечення санітарного та  епідеміологічного благополуччя  населення”, а також Кодекс законів  про працю Україну (КЗпПУ).

 

 Основоположним  законодавчим документом в галузі  охорони праці є Закон України  “Про охорону праці”, дія якого  поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно  від форм власності та видів  їх діяльності, на усіх громадян, які працюють. Цей закон визначає  основні положення щодо реалізації  конституційного права громадян  про охорону їх життя і здоров’я  в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних  державних органів відносини  між власником підприємства, організації  і працівником з питань безпеки,  гігієни праці та виробничого  середовища і встановлює єдиний  порядок організації охорони  праці в Україні. 

 

 Соціальне  значення охорони праці полягає  в сприянні росту ефективності  суспільного виробництва шляхом  безперервного вдосконалення і  поліпшення умов праці, підвищення  їх безпеки, зниження виробничого  травматизну і профзахворювань.

 

 Соціальне  значення охорони праці проявляється  в зростанні продуктивності праці,  збереженні трудових ресурсів.

 

 Економічне  значення охорони праці визначається  ефективністю заходів з покращення  умов і підвищення безпеки  праці та є економічним виразом  соціальної значущості охорони  праці.Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами , отриманими при зміні показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці і підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов’язаних з плинністю кадрів тощо.[27]

 

 Управління  охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень  по здійсненню організаційних, технічних,  санітарно – гігієнічних і  лікувально - профілактичних зоходів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праці є складовою частиною загальної системи управління підприємством. Об’єктом управління є діяльність структурних підрозділів підприємства, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці.

 

 Служба  охорони праці підприємства створюється  на підприємствах, установах і  організаціях незалежно від форми  власності та виду діяльності  для виконання правових, соціально  – економічних, організаційно  – технічних, санітарно – гігієнічних  та лікувально - профілактичних зоходів, спрямованих на

 

запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням  і аваріям в процесі праці.

 

 Для реалізації  перелічених вище цілей служба  охорони праці повинна вирішувати  такі завдання:

 

- здійснювати  контроль за безпекою виробничих  процесів, устаткування, будівель і  споруд;

 

- забезпечувати  працюючих засобами індивідуального  і колективного захисту; 

 

- забезпечувати  професійну підготовку і підвищення  кваліфікації працівників із  питань охорони праці; 

 

- забезпечувати  оптимальні режими праці і  відпочинку працюючих; 

 

- вимагати  професійного доборукадрів для визначених видів робіт.

 

 Основними  функціями управління охороною  праці на ТзОВ “Уніплит”, що розробила і втілює служба охорони праці, є:

 

1. Створення  ефективної системи управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню  діяльності кожного структурного  підрозділу і кожної посадової  особи. 

 

2. Здійснення  оперативно – методичного керівництва  роботою з охорони праці. 

 

3. Розробка  разом із структурними підрозділами  заходів по забезпеченню норм  безпеки, гігієни праці та виробничого  середовища або їх підвищення, а також підготовка розділу  “Охорона праці” колективного  договору.

 

4. Розробка  змісту та методики проведення  інструктажу з питань охорони  праці. 

 

5. Забезпечення  працюючих правилами, стандартами,  нормами, положеннями, інструкціями  та іншими нормативними актами.

 

6. Проведення  паспортизації цехів, дільниць, робочих  місць щодо відповідності їх  вимогам безпеки. 

 

7. Здійснення  оперативного та поточного контролю  за станом охорони праці на  підприємстві.

 

8. Розслідування,  облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від  них. 

 

9. Участь  у підготовці та складнні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.

 

10. Розробк аперспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.

 

11. Планування  та контроль витрат коштів  на охорону праці. 

 

12. Організація  навчання, підвищення кваліфікації  та перевірки знань з питань  охорони праці посадових осіб.

 

13. Участь  у роботі комісії з питань  охорони праці підприємства, допомога  в опрацюванні необхідних матеріалів  та реалізації її рекомендацій.

 

14. Участь  у комісіях по введенню в  дію цехів, дільниць, нового устаткування  або після капітального ремонту. 

 

15. Забезпечення  працюючих колективними та індивідуальними  засобами захисту від шкідливих  та небезпечних чинників виробництва,  лікувально – профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно – побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних із важкими і шкідливими умовами праці.

 

16. Контроль  за дотримання вимог трудового  законодавства щодо використання  праці неповнолітніх, інвалідів  та жінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов’язкових  та інших, передбачених відповідними  документами, медичних оглядів  працівниками підприємства.

 

17. Контроль  за дотримання чинного законодавства,  міжгалузевих, галузевих та інших  нормативних актів, виконанням  посадових інструкцій, проведенням  інструктажів на робочому місці,  виконанням приписів органів  державного нагляду, наказів,  розпоряджень, а також заходів  по усуненню причин нещасних  випадків і аварій, відзначених  в актах розслідувань.

 

18. Контроль  за відповідністю нормативним  актам про охорону праці машин,  механізмів, устаткування, транспортних  засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного  та індивідуального захисту працюючих,  наявністю технологічної документації  на робочих місцях.

 

Служба охорони  праці підпорядковується безпосередньо  керівникові підприємства. Служба охорони  праці на ТзОВ “Уніплит” функціонує як самостійний підрозділ підприємства.[30]

 

 На основі  ДНАОП на ТзОВ “Уніплит” розроблені і затверджені власні положення та інструкції про охорону праці (Додаток Є). Відповідно до ДНАОП 0.00-8.03-94 “Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві до основних нормативних актів підприємства належать: