Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 18:39, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є вивчення методичних аспектів обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів.
Для досягнення вказаної мети були поставленні і вирішені наступні задачі:
- досліджено економічну сутність виробничих запасів як об’єкту обліку, аналізу та аудиту;
- вивчено методику аналізу забезпеченості та ефективності використання виробничих запасів;
- досліджено методичні аспекти зовнішнього (незалежного) аудиту виробничих запасів.

Содержание

РОЗДІЛ1.Теорико–економічна сутність виробничих запасів та їх характеристика як об’єкту обліку та аудиту
1.1. Економічна сутність запасів та іх класифікація
1.2. Оцінка виробничих запасів для цілей обліку
1.3. Нормативно-правова база з обліку та аудиту виробничих запасів
1.4. Загально-економічна характеристика ТзОВ „Уніплит”, як базового підприємства
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
2.1. Характеристика первинних документів з обліку виробничих запасів та їх руху на підприємстві
2.2. Організація синтетичного і аналітичного обліку виробничих запасів
2.3. Облік надходжень та вибуття запасів на виробництво
2.4. Особливості обліку результатів інвентаризації та переоцінки виробничих запасів
2.5. Облік виробничих запасів в умовах використання інформаційних систем та комп’ютерної технології
РОЗДІЛ 3. АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
3.1. Аудит виробничих запасів
3.2. Аналіз забезпеченості виробничих запасів на підприємстві
3.3. Аналіз ефективності використання виробничих запасів
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТЗОВ “УНІПЛИТ”
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Работа содержит 1 файл

АУДИТ КУРСОВАЯ.docx

— 198.77 Кб (Скачать)

 

- матеріальні  цінності, отримані за договором  схову; 

 

- матеріальні  цінності, отримані в довічне  утримання; 

 

- попередня  оплата за матеріальні цінності.

 

Для правильної організації обліку запасів важливе  значення має їх науково обгрунтована класифікація. Запаси класифікуються за наступними ознаками (табл.1.1).

 

Таблиця 1.1

 

Класифікація  запасів та їх характеристика

 

з/п  

Класифікаційні  групи запасів   

Вид запасів   

Характеристика 

 

1  

2  

3  

4

 

1.  

За призначенням та причинами утворення  

Постійні   

Частина виробничих і товарих запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками

 

Сезонні  

Запаси, що утворюються, при сезонному виробництві продукції  чи при сезонному транспортуванні 

 

2.  

За місцем знаходження  

Складські   

Запаси, що знаходяться  на складах підприємства

 

У виробництві   

Запаси, що знаходяться  в процесі обробки 

 

В дорозі  

Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним  не отримана, знаходиться в дорозі

 

3.  

За рівнем наявності на підприємстві  

Номативні   

Запаси, що відповідають запланованим обсягом запасів, необхідним для забезпечення безперервної роботи підприємства

 

Понаднор

 

мові  

Запаси, що перевищують  їх нормативну кількість 

 

4.  

За наявністю  на початок і кінець звітного періоду   

Початкові

 

Кінцеві  

Величина  запасів на початок звітного періоду 

 

Величина  запасів на кінець звітного періоду 

 

Продовження табл. 1.1

 

1  

2  

3  

4

 

5.  

Відносно  балансу  

Балансові   

Запаси, що є  власністю підприємства і відображаються в балансі 

 

Позабалан

 

сові  

Запаси, що не належать підприємству і знаходяться  у нього через певні обставини 

 

6.  

За ступенем ліквідності  

Ліквідні   

Виробничі та товарні запаси,що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної  вртості таких запасів

 

Неліквідні   

Виробничі та товарні запаси,які не можливо  легко перетворити на грошові  кошти у короткий термін і без  значних втрат первісної вртості таких запасів

 

7.  

За походженням   

Первинні   

Запаси,що надійшли на підприємство від інших підприємств  і не підлягали обробці на даному підприємстві

 

Вторинні   

Матеріали та вироби, що після парвинного використання можуть застосовуватися в друге у виробництві

 

8.  

За обсягом   

Вільні   

Запаси, що знаходяться  у надлишку на підприємстві

 

Обмежені   

Запаси, що знаходяться  в обмеженій кількості на підприємстві

 

9.  

За сферою використання  

У сфері виробниц

 

тва  

Запаси, що знаходяться  в процесі виробництва (виробничі  запаси, незавершене виробництво)

 

У сфері обсягу  

Запаси, що знаходяться  у сфері обігу (готова продукція, товари)

 

Уневиробничій сфері  

Запаси,щоне використовуються у виробництві

 

10.  

За складом  і структурою  

Запаси виробничі (предмети і засоби праці)  

Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва,купівельних  напівфабрикатів,комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів,МШП

 

1  

2  

3  

4

      

Запаси незаверше

 

ного виробниц

 

тва(предмети праці)  

Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки  та неприйнята відділом технічного контролю (ВТК)

 

Запаси готової  продукції (продукти праці)  

Продукція закінчена  виробництвом, що прийнята ВТК і  знаходяться на складі

 

Запаси товарні (продукти праці)  

Товари, що знаходяться  у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі

 

 

 Така класифікація  запасів забезпечує виконання  основних завдань обліку та  контролю запасів серед яких:

 

1. Забезпечення  своєчасного документального оформлення  руху запасів. 

 

2. Контроль  за повним і своєчасним оприбуткуванням  запасів та їх збереження у  місцях зберігання і на всіх  стадіях обробки. 

 

3. Забезпачення відповідності складських запасів нормативом.

 

4. Достовірна  оцінка запасів. 

 

5. Розрахунок  фактичної собівартості витрачених  матеріалів та їх зилишків.

 

6. Відображення  операцій з оприбуткування та  витрачання запасів у системі  бухгалтерського обліку тощо.

 

 Перераховані  завдання сприяють формуванню  інформації для управління запасами. В питанні управління запасами  важливою є інформація щодо  формування необхідного обсягу  та складу товарно-виробничих  запасів з метою забезпечення  безперервного процесу виробництва  та реалізації продукції з  одночасною мінімізацією поточних  витрат з обслуговування та  забезпечення ефективного контролю  за їх рухом. В цілях управління  облікова інформація використовується  для: 

 

1. Визначення  принципових підходів до формування  запасів підприємства.

 

2. Щоденного  отримання інформації про надходження  та витрачання запасів у розрізі  їх кількості, якості та матеріально  відповідальних осіб.

 

3. Аналізу  наявності та руху запасів  у попередніх періодах.

 

4. Безперервної  оцінки реальної вартості запасів  на складі, та проведення аналізу  ефективності використання запасів. 

 

5. Оптимізації  обсягу закупівлі запасів, виявлення  резервів зниження витрат, пов’язаних  із заготівлею запасів. 

 

6. Оптимізації  обсягу основних груп запасів. 

 

7. Вибору  методу оцінки запасів при  їх вибутті, який найкраще підходить  для підприємства.

 

8. Створення  ефективної системи контролю  за рухом запасів на підприємстві.

 

9. Контролю  за дотриманням встановлених  підприємством норм запасів. 

 

10. Підвищення  достовірності відображення на  рахунках аналітичного обсягу  господарських операцій з надходження  та витрачання запасів. 

 

11. Своєчасного  складання та подання звітності  про рух запасів.[56]

 

 

1.2. Оцінка  виробничих запасів для цілей  обліку 

 

 Оцінка  запасів відіграє значну роль  при формуванні облікової політики.

 

Важливим  в оцінці запасів є принцип  обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів  оцінки запасів, що повинні запобігти  завищенню оцінки активів, а також  забезпечувати точність фінансових результатів підприємства.

 

 Згідно  з міжнародними стандартами бухгалтерського  обліку у звітному бухгалтерському  балансі матеріальні цінності  оцінюють за мінімально можливою  вартістю, яку отримують порівнянням  фактичної собівартості придбаних  запасів з їх ринковими цінами  на момент складання звітного  балансу. 

 

 Для відображення  запасів товарно- матеріальних ціностей у звітному балансі в міжнародній практиці використовують методи оцінки за вартістю:

 

– первісною, до якої входять витрати на придбання  конкретного об’єкта;

 

– відновною, яка є сумою грошових коштів, що необхідно було б сплатити в певний момент в разі заміни об’єкта відповідним  іншим об’єктом;

 

– чистою реалізацією  – ціною продажу за вирахуванням торгових витрат і розумного прибутку;

 

– приведеною-дисконтованою величиною майбутніх надходжень грошових коштів, які як очікується може принести реалізація певного предмета в ході звичайної „комерційної операції”.

 

 Відповідно  до П(С)БО в балансі відображаються  за:

 

– первісною  вартістю- сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення;

 

– чистою вартістю реалізації запасів- це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію ;

 

– справедливою вартістю- сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість за операцією між проінформованими, зацікавленими та незацікавленими сторонами.

 

 На практиці  для відображення в бухгалтерському  балансі і фінансовій звітності  запасів товарно-матеріальних цінностей  у грошовій оцінці використовують  ціни:

 

1) історичні,  або ціни придбання, які були  актуальними минулому, тобто в  момент отримання запасу;

 

2) поточні,  що використовуються в момент  виконання оцінки;

 

3) ціни відтворення,  або репродукційні – це ціни  передбачення визначених складових,  відповідних у момент, коли цю  складову буде замінено.

 

 Зміну  цін спричиняють дві складові. Одна є результатом дії ринкових  чинників – попиту і пропозиції, а друга – зміни цін, зумовленої  інфляцією. Тому одним з недоліків  структури грошового вираження  вартості є відсутність стабільності  грошової одиниці з погляду  вибраної реальної одиниці вартості, що виявляється у тенденції  до зростання цін. 

 

 Слід наголосити, що оцінка активів щодо історичної  вартості не є метою, оскільки  в основному покладено можливо  дійсну і правдиву інформацію  про вартість активів. Теорія  і практика обліку підтверджують,  що за помірної інфляції такий  етап досягається при використанні  історичної вартості придбання  як вимір вартості активів.[75]

 

 Дійсне  визначення вартості дає важливу  інформацію, яка вказує на призначення  окремого продукту, відповідність  виробу вимогам споживачів. У  зв’язку з цим оцінка вартості  дає змогу зробити певні висновки, порівняти результати з початковими  судженнями або проконтролювати  кожну зміну крок за кроком, орієнтуючись на отримання максимальної  віддачі. Саме правильний вибір  обліку вартості може створити  атмосферу боротьби за максимальний  прибуток і скоординувати плани  з метою досягнення кращих  результатів встановленням реальної  ціни на продукцію. 

 

 При надходженні  запасів на підприємство їх  первісна вартість визначається  залежно від способу надходження  на підприємство. Запаси можуть  надходити на підприємство в  результаті:

 

- придбання  за грошові кошти та їх еквівалентами; 

 

- виготовлення  власними силами підприємства;

 

- внесення  до статутного капіталу;

 

- безоплатного  одержання; 

 

- придбання  в результаті обліку на подібні  активи;

 

- придбання  в результаті обліку на неподібні  активи;

 

- виявлення  як надлишок при інвентаризації.

 

 Формування  первісної вартості запасів залежно  від напрямів надходження на  підприємство можна представити  у вигляді табл.1.2.

 

 Таблиця 1.2.

 

Формування первісної вартості запасів залежно від напрямів надходження 

№  

Напрями надходження  

Первісна вартість

 

1  

2  

3

 

1  

Придбання за плату.  

Усі витрати з придбанням запасів  і доведенням їх до стану, в якому  вони придатні до використання в за планованих цілях.

 

2  

Придбання за рахунок банку.  

Усі витрати на придбання і доведення  їх до стану, в якому вони придатні до використання без урахування витрат на сплату відсотків за кредит банку.

 

3  

Виготовлення власними силами.  

Собівартість їх виробництва, яка  визначається ПСБО 16 „Витрати”

 

1  

2  

3

 

4  

Внесок до статутного капіталу.  

Узгоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість.

 

5  

Одержання безоплатно.  

Справедлива вартість.

 

6  

Обмін на подібні активи.  

Балансова вартість переданих запасів (якщо балансова вартість переданих  запасів перевищує їх справедливу  вартість, то первісною вартістю отриманих  запасів є їх справедлива вартість)

 

7  

Обмін на неподібні активи.  

Справедлива вартість переданих запасів, збільшена (знижена)на суму грошових коштів, яка була передана (отримана) в процесі  обміну.

 

8  

Виявлення як надлишок при інвентаризації.  

Справедлива вартість.

 

 

Не включаються  до первісної вартості запасів, а  належать до витрат того періоду, в  якому вони були здійснені:

 

– понаднормові втрати і недостачі запасів;

 

– відсотки за користування позиками;

 

– надані знижки;

 

– витрати  на збут;

 

– адміністративні  та інші витрати, не пов’язані безпосередньо  з придбанням і доставкою запасів  та приведенням їх до стану, в якому  вони придатні до використання у запланованих цілях.

 

 

. Транспортно-заготівельні витрати згідно зі П(С)БО 9 включають витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту), за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на страхування ризиків транспортування запасів.

 

  Метод  розподілу транспортно-заготівельних  витрат за середнім відсотком  на відміну від прямого розрахунку  не застосовується безпосередньо  при одержанні запасів. Згідно  з П(С)БО 9 „Запаси” при використанні розподілу за середнім відсотком транспортно-заготівельні витрати загальною сумою відображаються на окремому субрахунку обліку запасів.

Информация о работе Організація і методика аудиту обліку виробничих запасів на підприємстві