Оплата праці

• продукції виробничо-технічного призначення;
• будівельних матеріалів;

7. Зовнішньоекономічна діяльність, а саме:

• експорт та імпорт товарів і продукції;
• розрахункові операції з іноземними суб’єктами господарської діяльності;
• спільна підприємницька діяльність з іноземними суб’єктами господарської діяльності, як на території України та і за її межами за згодою власника;
• інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені чинним законодавством України;

8. Надання таких послуг:

• інформаційні;
• посередницькі послуги при купівлі, продажу товарів народного споживання та продукції лісовиробничої та лісопереробної діяльності;
• постачальницько-збутові;
• по організації переробки сировини;

9. Пусконалагоджувальні роботи в цехах деревопереробки;

10. Рекламна діяльність;
11. Відкриття фірмових спеціалізованих крамниць, створених оптових та роздрібних баз;
12. Інші види діяльності, які не заборонені чинним законодавством України;

У випадках, передбачених чинним законодавством, підприємство одержує ліцензії та дозволи на заняття  окремими видами діяльності.

Для того, щоб детально розглянути господарську діяльність досліджуваного підприємства дамо аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009 - 2010 рр. за даними Балансів (Додаток №4) і Звітів про фінансові результати (Додаток №5) та Таблиці 4.

                                                                                                                 

   Таблиця 4

Основні показники  фінансово-господарської діяльності за 2009-2010 рр.

№	Найменування показника	Роки		Відхилення (+ , -)	Темп зростання, %
		2009 р.	2010 р.
1.	Вартість майна підприємства,  тис. грн..	2333,7	2317,0	-16,7	99,3
2.	Чистий доход (виручка) від реалізації продукції без ПДВ, тис. грн..	4020,9	4724,0	703,1	117,5
3.	Чистий прибуток (збиток), тис.грн..	94,3	188,0	93,7	199,4
4.	Фонд оплати праці, тис. грн..	2051,4	2686	634,6	130,9
4.	Середньооблікова чисельність  працівників, чол..	127	136	9,0	107,1
5.	Продуктивність праці: Виробіток  на одного працівника у вартісному виразі, тис. грн../чол..	31,66	34,74	3,08	109,7
6.	Середньомісячна зарплата одного працівника, грн..	1346,06	1645,83	299,77	122,3
7.	Фондовіддача, грн..	1,72	2,04	0,32	118,6
8.	Коефіцієнт загальної ліквідності	1,48633	1,44375	-0,04258	97,1
9.	Коефіцієнт економічної незалежності	0,595	0,655	0,06	110,1
10.	Коефіцієнт оборотності капіталу	2,98	3,25	0,27	109,1
11.	Рентабельність продажу, грн..	0,095	0,08	-0,015	84,2
12.	Рентабельність виробництва, грн..	0,104	0,087	-0,017	83,7

 

Проаналізувавши показник чистого доходу (виручки) від реалізації продукції необхідно зазначити, що протягом двох років, які аналізуються, він зростає. Так у 2010 р. виручка зросла на 703,1 тис. грн. або на 17,5% в порівнянні з 2009 р. Основною причиною такого зростання виручки від реалізації є те, що розширилися ринки збуту та збільшилися обсяги виробництва продукції на ДП “Дзержинський лісгосп АПК”.

Ми бачимо, що фонд  оплати праці помітно зростає. У 2010 р. в порівнянні з 2009 р. фонд оплати праці зріс на 634,6 тис. грн.. або на 30,9 %, що пояснюється збільшенням кількості штатних працівників та збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. При цьому середньооблікова чисельність працівників у еквіваленті повної зайнятості з кожним роком зростає. Так в 2010 р. порівняно з 2009 р. працівників збільшилось на 9 чоловік або на 7,1 %. Причиною збільшення даного показника є потреба у робочій силі, оскільки підприємство розширювало ринок збуту, а відповідно і збільшувало обсяги виробництва продукції.

Маючи на увазі факт зростання  фонду оплати праці, середньомісячна заробітна плата працівників у еквіваленті повної зайнятості збільшується. Отже, додатній приріст фонду оплати праці забезпечений збільшенням заробітної плати працівників. Так у 2010 р. середньомісячна заробітна плата працівників становила 1645,83 грн., що на 299,77 грн. або на 22,3 % більше ніж в 2009 р. Дані зміни пов’язані в першу чергу, з економічною і соціальною політикою країни (підвищенням прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у зв’язку з підвищенням цін на життєво необхідні продукти споживання та ін..), а також із фінансовим становищем підприємства.

 Позитивним є той факт, що показник продуктивності праці збільшується у 2010 р. на 3,08 тис. грн../чол.. або 9,7% в порівнянні з минулим роком. Причиною збільшення даного показника є зростання доходу підприємства у 2010 р. в порівнянні з 2009р., оскільки продуктивність праці прямо пропорційна доходу підприємства.

Фондовіддача показує  в якій мірі поточні активи покривають поточні зобов’язання підприємства. У 2009 р. цей показник склав 1,48633, а у 2010 р. – 1,44375. Так у 2010 р. відбулося зменшення на 0,04258 або на 2,9 %. Відповідно до загальноприйнятих стандартів заведено вважати, що цей показник має перебувати від 1 до 2. Отже, в нашому випадку можна вважати, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів. Які сформувалися завдяки власних джерел, а тому воно є більш стабільним.

Провівши аналіз коефіцієнта  економічної незалежності, який характеризує частку власного капіталу у загальній  вартості майна. Бачимо, що при порівнянні 2010 р. з 2009 р. відбулось зростання даного коефіцієнта на 0,06 або 10,1%. Тобто, у 2009 р. він склав 0,595, а у 2010 р. – 0,655. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним та незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство.

Таким чином, можна говорити про те, що в 2010 році спостерігається  підвищення ефективності діяльності підприємства в зв’язку із зниженням понесених  витрат над доходами в порівнянні з 2009 р..

 

 

 

 

2.2. Організація обліку на підприємстві

 

Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про  бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні", означає  сукупність принципів, методів і  процедур, що використовується підприємством  для складання та подання фінансової звітності.

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Документом, в якому  фіксуються положення облікової  політики, є наказ або розпорядження  керівника підприємства. Складання  наказу, що затверджує прийняту методологію бухгалтерського обліку та його організацію вимагається Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Наказ про облікову політику - це документ внутрішнього користування, який підписують особи, що мають право першого та другого підпису (традиційно — керівник та головний бухгалтер або бухгалтер). При складанні наказу, крім факторів нормативно-правового характеру, необхідно також враховувати: юридичний статус підприємства (форма власності та організаційно-правова форма), галузеву специфіку підприємства, наявність кваліфікованих бухгалтерських кадрів та ін.

Розглянемо приклад  складання наказу про облікову політику (Додаток №6). Наказ про облікову політику виданий керівником підприємства за №1 від 04.01.2004 р. Даний наказ містить 2 розділи. У першому розділі наказу відображено: - нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися);

• зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функціонування, нарахування і відображення амортизації;
• порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат;
• види створюваних резервів;
• визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку.

У другому розділі наказу затверджено робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообігу, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт, визначають організаційну структуру бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів.

Таким чином, вище вказане підприємство самостійно встановило облікову політику, виходячи з принципу доцільності, не порушуючи чинних положень бухгалтерського  обліку.

Отже, облікова політика є важливим інструментом організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Вдало, попередньо глибоко проаналізована комбінація можливих варіантів облікової політики дає змогу підприємству ефективно здійснювати господарську діяльність. Бухгалтерський облік в ДП „Дзержинський лісгосп АПК” проводиться по журнально-ордерній формі обліку. Всього на даному підприємстві затверджено 31 посадову інструкцію (Список у Додатку №7). 

Директору підпорядкована  бухгалтерія, яка веде облік виробництва, всіх розрахункових та інших операцій на даному підприємстві.

Основні обов’язки, які мають виконувати головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського  обліку підприємства, визначені п. 7 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV. З метою достовірності та правильності ведення бухгалтерського обліку керівником підприємства, затверджені посадові обов’язки працівників центральної бухгалтерії, а саме: головного бухгалтера (Додаток №8), заступника головного бухгалтера (Додаток №9), бухгалтера І категорії (Додаток №10) та старшого касира бухгалтерії (Додаток №11).

Документообіг - це рух  документів від моменту їх складання  або одержання від інших підприємств, організацій до використання для бухгалтерських записів і наступної передачі до архіву.

У графіку, який затверджується наказом керівника підприємства, зазначаються строки оформлення документів або одержання таких документів від інших підприємств, організацій, час перебування документів у різних підрозділах або службах підприємства, крайні строки передачі первинних документів для обробки, до бухгалтерської служби.

Відповідно до наказу керівника підприємства від 12.12.2007 № 112а “Про бухгалтерський документообіг  на підприємстві” (Додаток №12) та для оптимальної і своєчасної подачі бухгалтерських даних з метою достовірності на підприємстві встановлено терміни перевірки та обробки первинної бухгалтерської документації спеціалістами центральної бухгалтерії.

2.3. Структура  активів і пасивів

 

Аналіз змін активу балансу

 

Проаналізувавши діяльність підприємства за 3 роки,ми бачимо, що при порівнянні 2009 р. з 2008 р. підсумок активу балансу  зменшився на 8,2 % або на 208,1 тис.грн., а при порівнянні 2010 р. з 2009 р. це зменшення не значне і становить 0,7 % або 16,7 тис.грн. Це є негативною зміною в роботі підприємства, адже воно розширює свою діяльність, але внаслідок чого зростають виробничі запаси, зменшується виробництво і збільшується заборгованість покупців.

Проаналізуємо докладніше зміни, які відбулися в 2008, 2009 і 2010 рр., порівнюючи роки з попередніми.

Порівнюючи 2009 р. з 2008 р. вартість основних засобів збільшилась на 5,4 тис.грн. або на 0,8%, а в 2010 р. з 2009 р. дана вартість також збільшилась але на 357,1 тис.грн. або на 51,2%, що становить половину всіх основних засобів. Ці зміни є позитивними для роботи підприємства, оскільки воно вводить в експлуатацію нові основні засоби, що сприятиме збільшенню виробництва та реалізації продукції.

При порівнянні обсягів  виробництва, спостерігаємо що у 2009 р. в порівнянні з 2008 р. відбулося зменшення на 407,5 тис.грн. або на 27,3%, а у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. зменшення становить 213,3 тис.грн. або 19,7%. Ці суттєві зменшення є негативними для діяльності підприємства, оскільки воно вводить в дію нові основні засоби, а виробництво навпаки зменшується, внаслідок чого зменшується готова продукція, яка має реалізовуватися і приносити прибутки.

При порівнянні заборгованості покупців 2009 р. з 2008 р., дана заборгованість збільшилась на 25,7 тис.грн. або на 16,5%. Це є негативним для роботи даного підприємства, тому що покупці є неплатоспроможними і вчасно не розраховуються за надану продукцію. Внаслідок чого підприємство має збиток і не може направити обігові кошти на розширення діяльності. А при порівнянні  2010 р. з 2009 р. спостерігаємо, що заборгованість покупців зменшилась на 46,6 тис.грн або на 25,7%. Таке зменшення є позитивним, адже підприємство може направити дані кошти на збільшення та розширення виробництва.