Облік та аудит праці та її оплати

    Суму  оплати відпусток, тривалість яких розраховують у календарних днях, визначають діленням сукупного заробітку за останні перед початком відпустки дванадцять місяців (менший фактично відпрацьований період), на відповідну кількість календарних днів року (менший відпрацьований період за винятком святкових і неробочих днів) і множенням отриманої суми на кількість календарних днів відпустки.

    Розглянутий порядок розрахунку відпускних можна подати у вигляді формули:

    ЗПВ = ЗП : (365 - СН) * ДВ

    де  ЗПВ - заробітна плата за час відпустки;

    ЗП - сума заробітної плати за 12 календарних  місяців чи за фактично відпрацьований період (меншої тривалості);

    365 - кількість календарних днів  за 12 місяців (у високосному році - 366);

    СН - кількість святкових і неробочих  днів;

    ДВ - кількість календарних днів відпустки.

    Варто звернути особливу увагу на своєчасність виплати відпускних. Відповідно Закону про відпустки зарплата за час відпустки має бути виплачена працівнику не пізніше ніж за три дні до її початку. У разі порушення зазначеної норми працівник має право вимагати перенесення відпустки на інший період.

    Рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх  витрат і платежів і включення  їх до витрат поточного періоду, обліковується  на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх  витрат і платежів". Це пасивний рахунок, за кредитом якого відображається нарахування забезпечень, за дебетом — їх використання.

    Щорічні відпускні включаються у фонд додаткової заробітної плати. З метою  обкладанням податком з доходів фізичних осіб вони включаються в оподатковуваний дохід. Нарахування та утримання внесків із відпускних здійснюється в звичайному порядку: заробітна плата плюс відпускні, і одержана сума використовується для утримань та нарахувань за поточний місяць.

    Вихідною  допомогою називається сума коштів, яка одноразово сплачується робітнику  при його звільненні у зв’язку  з реорганізацією підприємства, скороченням  штату, призивом в армію працівника та ін.

    Вихідна допомога в розмірі не менш одного середнього місячного заробітку  виплачується на таких підставах:

• угода сторін;
• закінчення терміну дії трудового договору (крім випадків, коли трудові відносини фактично продовжуються, і жодна зі сторін не зажадала їхніх закінчень);
• відмовлення працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством;
• відмовлення співробітника від роботи в зв'язку з істотними змінами умов праці.

    Вихідна допомога в розмірі не менш двомісячного середнього заробітку виплачується у випадку призову працівника на військову або альтернативну  службу.

    Вихідна допомога в розмірі не менш тримісячного середнього заробітку виплачується працівникові при порушенні керівництвом трудового законодавства, колективного або трудового договору. Конкретна  сума передбачається колективним договором.

    Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в  установленому порядку листок непрацездатності.

    На  підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи:

• проставляють дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;
• на підставі трудової книжки зазначають страховий стаж;
• зазначають розмір належної допомоги (60 %, 80 % або 100 %), а також кількість днів, за які її призначають.

    Допомога  з тимчасової непрацездатності надається  застрахованій особі у формі  матеріального забезпечення, яке  повністю або частково компенсує  втрату заробітної плати (доходу). Сума допомоги  з тимчасової непрацездатності залежить від середнього (середньогодинного) заробітку і страхового стажу.

    Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві оплачується за рахунок  коштів підприємства. Починаючи з  шостого дня непрацездатності і  за весь період до відновлення працездатності оплачується за рахунок Фонду  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

    Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 6 календарних  місяців роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з  інших поважних причин не працювали  і за ними не зберігався заробіток  або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

    Одноразова  винагорода за  підсумками  роботи  за  рік  і  за вислугу років  включається до середнього заробітку  шляхом додавання до заробітку     кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди,  нарахованої  в  поточному  році  за  попередній календарний  рік.

    Якщо  перед настанням тимчасової непрацездатності або в інших випадках, коли нарахування  проводяться виходячи із середньої  заробітної плати, працівник не мав  заробітку, розрахунки проводяться  виходячи з установлених йому в трудовому  договорі тарифної ставки, посадового  (місячного) окладу. 

2.5. Синтетичний та  аналітичний облік  праці та її  оплати 

    Нарахована  оплата праці в первинних документах в подальшому обліковому процесі  повинна бути накопичена по двох напрямках:

• по кожному працівнику – для організації розрахунків по оплаті праці;
• по об’єктах обліку – для віднесення сум оплати праці по конкретних об’єктах (споживачах).

    В Романівській філії ПрАТ «Райз-Максимко»  для підрахунку даних про нараховану оплату праці по кожному працівнику застосовують «Книгу обліку розрахунків  по оплаті праці». 

    На  У «Книзі обліку розрахунків по оплаті праці»  розрахунки  записують  за кожний місяць окремо, тобто після запису на першому аркуші прізвищ працівників залишають чистими стільки аркушів, на скільки місяців розрахована Книга. У цьому разі прізвища щомісяця не переписують і книгу використовують як оборотну відомість. Книга складається по окремих структурних підрозділах  агрофірми. Записують усіх працівників підрозділу за категоріями  із зазначенням прізвища, професії, посади, відпрацьованих днів (годин).

      В окремі графи розділу «Нараховано»  записують суми  нарахованої основної  і додаткової заробітної плати  за її видами. Підставою для  запису є «Табель обліку робочого  часу», «Накопичувальні відомості  обліку  вантажного автотранспорту»,  «Накопичувальні відомості обліку  використання машинно-тракторного  парку», «Наряд на відрядну роботу».

    Дані  про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах, премій та нарахування у «Книгу обліку розрахунків по оплаті праці» записують  із «Розрахунків по заробітній платі», листів непрацездатності тощо. Після підрахування суми, нарахованої за місяць, визначають суму за графою «Всього належить». Для цього до суми, нарахованої за даний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.

    У розділі «Утримано і виплачено» спочатку в окремих графах записують  видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і  аванс в рахунок заробітку  за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів  є звіти касира і платіжні відомості. Після цього відповідно до  Закону України «Про податок на доходи з фізичних осіб» утримується податок [61]. З поточного року ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15 %.

    Книга обліку розрахунків по оплаті праці, підписана керівником і головним бухгалтером, одночасно є особовим рахунком працюючих та оборотними відомостями  до рахунка 66 «Розрахунки за виплатами  працівникам».

    При веденні «Книги обліку розрахунків  по оплаті праці» не включаються виплати, які не входять у виплати і  в заробітну плату працівників  при підрахунку її середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються  податком (одноразова допомога, добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім’ям на дітей, допомога на поховання  тощо). Ці суми виплачуються окремо по платіжних відомостях або видаткових касових ордерах.

    Виплату заробітної плати, пенсій, премій за платіжними відомостями можна здійснювати  протягом 3-х днів, після чого касир  навпроти прізвища працівника, який не одержав заробітної плати, на місці  його підпису ставить відмітку «Депоновано» і складає реєстр депонованих  сум.

    Для аналітичного обліку заробітної плати на досліджуваному підприємстві на працівників ведеться  «Книга обліку депонованої заробітної плати», де по кожному працівникові позиційним способом записують заборгованість, табельний номер. Прізвище, ім’я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку  про видачу або перерахування в бюджет по закінченні строку позивної давності по цих сумах. Сума не виданої заробітної плати здається в банк у день закриття платіжної відомості.

      Суми нарахованої заробітної  плати для віднесення її на  витрати виробництва систематизують  і групують у спеціальних накопичувальних  документах та реєстрах: «Журналі  обліку робіт і витрат»,  «Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку», «Накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту», «Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні» .

    До  «Журналу обліку робіт і витрат» (ф. № 37) по кожній культурі (групі культур), записують назву роботи, дату і номер документа, обсяг виконаних робіт, суму оплати праці трактористів-машиністів та інших працівників із визначенням відпрацьованого часу, кількості витраченого палива, інших окремих витрат.

    У «Журналі обліку витрат у ремонтній  майстерні» (ф. № 37) систематизують дані про виконані роботи, а також про  затрати праці  і види прямих витрат у процесі виконання цих робіт. В цій відомості відкривають  аналітичні рахунки по видах ремонтів та видах виробів, які виготовляються майстернею. Витрати систематизують  по кожній складній машині (трактор, комбайн, автомобіль, і т.п.), а по нескладних – за їх видами чи групами.

    В Романівській філії на підставі «Журналу обліку робіт і витрат», накопичувальних відомостей, розглянутих вище, складається «Виробничий звіт».

    Розрахунки  з оплати праці ведуть на синтетичному рахунку                      66 «Розрахунки за виплатами працівникам». На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки за  виплатами  працівникам, які  належать  як  до  облікового,  так  і  до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної  плати, премій,  допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства  суми  з  виплат  працівникам,  за  іншими  поточними виплатами.

    Рахунок 66 "Розрахунки за  виплатами  працівникам"  має  такі субрахунки:

         661 "Розрахунки за заробітною  платою";

         662 "Розрахунки з депонентами";

         663 "Розрахунки за іншими виплатами".

    За  кредитом  рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" відображаються  нарахована  працівникам  підприємства  основна  та додаткова   заробітна   плата,   премії,  допомога  по  тимчасовій непрацездатності, інші належні  до нарахування працівникам виплати, за  дебетом  -  виплата  основної  та додаткової заробітної плати, премій,  допомоги по тимчасовій  непрацездатності  тощо;  вартість одержаних  матеріалів,  продукції  та товарів у рахунок заробітної плати  (погашення  заборгованості  перед  працівниками  за  іншими виплатами);  утримання  податку з доходів фізичних осіб,  платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

    Заборгованість  підприємства   з  виплат  працівникам  у  разі одержання   підприємством   готівки   для   виплати   через   касу підприємства  та  неотримання її працівниками в установлений строк  відображається  за  дебетом   субрахунків   661   "Розрахунки   за заробітною  платою"  і                663  "Розрахунки  за  іншими виплатами" та кредитом субрахунку                662 "Розрахунки з депонентами".

    На  субрахунку  663  "Розрахунки за іншими виплатами" ведеться облік  розрахунків за виплатами,  що не належать  до  фонду  оплати праці,  зокрема  допомога  по  частковому безробіттю,  допомога по тимчасовій непрацездатності.

    Синтетичний облік розрахунків з оплати праці  ведеться в «Журналі-ордері по даному рахунку.

    Журнал-ордер  відкривається на місяць. В Журналі-ордері відображують нараховану заробітну плату та пов’язані з нею суми відрахувань. Підставою для відображення дебетових оборотів є «Книга обліку розрахунків з оплати праці».