Облік та аудит праці та її оплати

       Погодинно-преміювальна - це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток за кількість відпрацьованого часу, але і визначений відсоток премії до цього заробітку.

       Система посадових окладів. По цій системі оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

       Погодинну систему оплати праці найбільш вигідно  застосовувати, якщо:

       - на підприємстві функціонують  потокові і конвеєрні лінії  зі строго заданим ритмом;

       - функції робітника зводяться  до спостереження і контролю  за ходом технологічного процесу;

       - витрати на визначення планової  та облік зробленої кількості  продукції відносно великі;

       - кількісний результат праці не  може бути виміряний і не  є визначальним;

       - якість праці важливіше його  кількості;

       - робота є небезпечною;

       - робота неоднорідна за своїм  характером і нерегулярна по  навантаженню;

       - на даний момент збільшення  випуску продукції (робіт, послуг) на тому або іншому робочому  місці є недоцільним для підприємства;

       - збільшення випуску продукції  може призвести до браку або  зниження її якості.

       Тарифна система (Tariff system) являє собою основу для диференціації заробітної плати відповідно по кваліфікації, умовам і шкідливості праці, а також у районному, міжгалузевому, галузевому і внутрішньозаводському розрізах. Вона містить у собі нормативні документи, що характеризують якісні особливості різної конкретної праці, дозволяє зіставляти між собою всі різноманітні види праці, враховувати їхню складність, умови виконання і народногосподарське значення, відбивати якість праці в заробітній платі.

       У тарифній системі відображені питання  поділу праці робітників по професіях, фахам і кваліфікації.

       Тарифно-кваліфікаційні довідники - це нормативні документи, у яких усі види робіт, що виконуються в тому або іншому виробництві, діляться на групи в залежності від їхньої складності.

       Тарифна ставка - абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю часу. Вона встановлюється урядом по кожній галузі окремо, як правило, для робітників, праця яких по складності відноситься до першого розряду. Ставка першого розряду визначається згідно з встановленим державою розміром мінімальної заробітної плати і визначає рівень заробітної плати некваліфікованого робітника. Тарифні ставки інших (наступних) розрядів розраховуються множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.

       Оплата  праці керівників і службовців здійснюється відповідно до посадових окладів. Розподіл працівників по посадах здійснюється за допомогою Єдиної номенклатури (переліку) посад і Кваліфікаційного довідника посад керівників і службовців. У довіднику відображені кваліфікаційні характеристики по кожній посаді, які складаються з трьох розділів: посадові обов'язки, професійні знання, кваліфікаційні вимоги. Схема посадових окладів являє собою перелік посад на підприємствах відповідних галузей промисловості з вказівкою місячного посадового окладу або коефіцієнта.

       Кваліфікаційний рівень визначається діленням заробітної плати окремих працівників на сформований на підприємстві мінімальний  рівень оплати праці. При віднесенні робочого або фахівця до тієї або  іншої кваліфікаційної групи  приймається в увагу не тільки кваліфікаційний рівень, розрахований на основі заробітної плати, але і відповідність працівника професійним вимогам, а також конкретні посадові обов'язки. Виконання робіт більш високої кваліфікаційної групи може служити підставою для переводу конкретного працівника в цю групу і присвоєння йому відповідного кваліфікаційного рівня.

       Цей метод розрахунку фонду оплати праці  простий, зрозумілий робочим, позитивно  ними сприймається. Він припускає  пряме ув'язування трудового внеску працівників з оплатою і просуванням  по службовим східцям.  

       2.3. Організація первинного обліку оплати праці 

       В Романівській філії ПрАТ «Райз-Максимко» первинний облік праці та її оплати автоматизований частково. Первинним документом з обліку чисельності робітників є Наказ про прийняття на роботу (ф. П-1).

      На  підставі підписаного наказу про  прийняття на роботу відділ кадрів заповнює форму П-2 “Особова картка”  і робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок.

           Основним документом про трудову діяльність працівників  є Трудові книжки. Для обліку трудових книжок на підприємстві ведуть Книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

     В програмі 1С: «Підприємство» накази про  відсутність (відпустку)  працівника та інші дні неявки на роботу оформляються наказами в системі 1С: «Підприємство». Ці дані автоматично попадають в  Табель обліку використання робочого часу. При виборі прізвища працівника автоматично проставляється ставка та кількість днів виходу на роботу. Сума Лікарняних та відпускних розраховується в окремих документах («Нарахування лікарняних», «Нарахування відпускних»).

      Для обліку праці та її оплати у Романівській філії ПрАТ «Райз-Максимко» застосовується значна кількість первинних документів. Частина їх складається на бланках типової форми, а інші - спеціалізованої форми (для сільського господарства).

      Первинний облік праці та її оплати в бригадах ведуть бригадири. Первинні документи  з обліку праці та її оплати ведуть на бланках типової форми. Для  обліку праці та її оплати в галузі рослинництва  на підприємстві використовують:

• Обліковий лист тракториста-машиніста,
• Дорожній лист трактора.

      Недоліком заповнення цього документа є  неповне подання інформації щодо  окремих граф.

     Обліковий лист тракториста-машиніста призначений для обліку механізованих робіт. Його виписують на кожного тракториста-машиніста. У ньому записують дні, вид робіт, кількість виходів на роботу, кількість відпрацьованих годин та розцінки і суму нарахованої заробітної плати. Даний документ підписують  тракторист-машиніст та бригадир. Агроном оцінює виконані роботи і підписує листок, після чого цей документ затверджує керівник господарства і передає до бухгалтерії для нарахування заробітку, списання палива, віднесення оплати по об’єктах витрат.  Цей лист необхідно виписувати трактористу-машиністу в залежності від графіку документообігу підприємства.

      Основним  недоліком заповнення облікового листа  в Романівській філії ПрАТ «Райз-Максимко» є те, що його використовують на протязі місяця, а не протягом кількох днів.

      Дорожній  лист трактора застосовують для обліку транспортних робіт тракторів по перевезенню різних вантажів. Цей документ виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видає на руки трактористу, затвердивши своїм підписом, попередньо перевіривши справність трактора. Тракторист підписується в одержанні документа. В ньому зазначається завдання для тракториста, вид та режим роботи, кількість перевезених вантажів, їх клас, обсяг виконаних робіт у переведенні на умовні еталонні гектари, кількість виданого пального сума нарахованого заробітку.

      Недоліком застосування дорожнього листа трактора в господарстві можна назвати  його неповне заповнення і використання його протягом тижня. Не заповнюються графи “видача пального” та “відстань” при погодинній оплаті праці і не заповнюється  зворотній бік листка.

      Для обліку праці та заробітної плати  працівникам будівельної бригади застосовують Наряд на відрядну роботу: для бригади та індивідуальний. Його виписують на строк до одного місяця в одному примірнику. В даному документі відображають виконані роботи, а на зворотній стороні ведуть  Табель, в якому зазначають час, відпрацьований кожним членом бригади. Після виконання завдань визначають загальну суму оплати праці за роботу. Заробіток кожного працівника залежить від його розряду й кількості відпрацьованого часу в процесі виконання завдання-наряду. Підписаний керівником виробничого підрозділу наряд здають до бухгалтерії господарства для складання розрахунково-платіжних відомостей і віднесення затрат на об’єкти виробництва.

      Використання  цього документу має недоліки щодо його оформлення в господарстві, а саме: деякі графи взагалі  не заповнюються, не вказується, скільки  годин відводиться на виконання  певного виду робіт за нормативом.

      Первинним документом з обліку праці водіїв автогаражу є Подорожній лист вантажного автомобіля. Цей лист виписується  кожному водієві на один день. Подорожні  листи, оформлені належним чином, видаються  водієві під розпис. На лицьовому  його боці записують завдання водієві  і характеристику автомобіля та реєструють  видачу палива, на зворотному – виконання  завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після  виконання робіт здаються у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день, визначають обсяг виконаних робіт та наданих  послуг.

      Нарахування заробітку за чергову чи навчальну  відпустку, а також звільнення з  роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунком по заробітній платі, де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати і утримань, а також визначається сума до виплати. 

2.4. Облік розрахунків допомоги по тимчасовій

непрацездатності  та відпускних 

    Надання відпусток в Романівській філії регулюється Законом України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВІ, з наступними змінами і доповненнями.[28]

    Законом про відпустки встановлено такі види відпусток: щорічні відпустки (основна щорічна та додаткова); додаткова  відпустка у зв’язку з навчанням; творча відпустка; соціальна відпустка; відпустка без збереження заробітної плати.

    Щорічна основна відпустка надається  працівникам тривалістю не менш як 24 і не більше 56 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання  трудового договору.

    Щорічна додаткова відпустка надається  окремим категоріям працівників, що мають право на неї, а саме: за роботу зі шкідливими і тяжкими умовами праці, а також за особливий характер праці.

    Визначення  заробітної плати працівникам за час відпусток та компенсації за невикористані відпустки здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, з наступними змінами і доповненнями.[34]

    Згідно  з Порядком № 100 для визначення суми відпускних необхідно розрахувати середню заробітну плату виходячи з виплат за останні                12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівник відробив менш як 12 місяців, то середню заробітну плату розраховують виходячи з виплат за фактично відпрацьований період, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надається відпустка.

    При розрахунку середньої зарплати для  нарахування відпускних у її розрахунок включають такі виплати:

• основна і додаткова заробітна плата;
• доплата і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час, суміщення професій, особливі умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою тощо);
• премії, винагороди за підсумками роботи за рік та ін.;
• допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата за рахунок коштів підприємства перших п'яти днів тимчасової непрацездатності.

    Крім  зазначених виплат, до фактичного заробітку  включають виплати за той час, упродовж якого за працівником зберігається середній заробіток, зокрема за час  відрядження, попередньої відпустки, а також виконання державних  і громадських обов'язків.

    Усі перелічені виплати включають до розрахунку середньої заробітної плати, виходячи з їх нарахованої суми, тобто без утримань з них податків і зборів, аліментів тощо. Винятком є утримання із заробітної плати осіб, що присуджені судом до виправних робіт без позбавлення волі.

    Під час визначення середнього заробітку для розрахунку відпускних не враховують такі виплати:

• виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника;
• одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога);
• компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати з наймання житла) і в разі переведення на іншу роботу;
• окремі види премій;
• пенсії, державні допомоги, соціальні й компенсаційні виплати;
• вартість безплатно виданого спецодягу;
• виплати, пов'язані з ювілейними датами;
• суми відшкодування збитку, заподіяного працівникам каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я;
• компенсація   працівникам   утрати  частини  зарплати в зв'язку з порушенням термінів виплати її.