Облік грошових коштів підприємства

 

Зміст

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні  основи  обліку  грошових  коштів 5

1.1. Облік грошових коштів: План, завдання класифікація грошових коштів 5

1.2. Нормативно-законодавче регулювання обліку  грошових  коштів Ошибка! Закладка не определена.

РОЗДІЛ 2. Стан обліку грошових коштів на підприємстві 17

2.1. Загальні відомості про підприємство. Характеристика фінансового стану і бухгалтерської служби підпримства 17

2.2. Облік касових операцій на підприємстві 27

2.3. Облік грошових коштів на рахунках в банку Ошибка! Закладка не определена.

2.4. Облік інших грошових коштів на підприємстві Ошибка! Закладка не определена.

2.5. Відображення руху грошових коштів в звітності підприємства Ошибка! Закладка не определена.

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення обліку грошових коштів на підприємстві Ошибка! Закладка не определена.

3.1.Вдосконалення первинного та синтетичного обліку грошових коштів Ошибка! Закладка не определена.

3.2. Організація обліку грошових коштів на підприємстві при застосуванні комп’ютерних систем обліку 58

ВИСНОВКИ  І   ПРОПОЗИЦІЇ 65

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………….......68

ДОДАТКИ 72

 

 

 ВСТУП

Актуальність. Більшість операцій, що відбуваються на підприємстві, пов'язані з придбанням, виробництвом і продажем товарів та послуг, і, у зв'язку з цим оплатою та одержанням грошових  коштів. Оскільки грошові кошти  мають здатність обертатись, ступінь ризику помилок  в  обліку  та  контролю на  цій   ділянці  обліку   досить великий.  Тому важливим завданням  є організація  обліку,  аналізу  і  аудиту   грошових коштів з метою забезпечення мінімальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності, реальності, повноти і законності наведеної інформації про неї.  Отже,   питанням  обліку   грошових  коштів   має  приділятись   серйозна  увага.

Вказані   обставини   вимагають    подальшого   дослідження   особливостей  обліку    операцій   з грошовими коштами     і  внесення,   на  цій   основі,   пропозицій   по   удосконаленню   обліку  та  аналізу   господарської  діяльності  підприємства.  Крім     того,   необхідна   також   подальша   наукова   розробка    питань,   пов’язаних    з   дослідження  суті   поняття  “грошові кошти”,  її   ролі   в  інформаційному  забезпеченні управління  підприємством,    оптимізації    основних   показників   і  кількості    носіїв    первинної   інформації    по   складанню  і  аналізу  фінансової   звітності.

Суттєве   практичне   значення   викладених   питань   дозволить   виявити    шляхи   покращення   фінансово-економічного  становища  підприємства.

Тема: „Облік грошових коштів підприємства”.

Метою   роботи  є вивчення   та  практична   оцінка   обліку грошових   коштів     підприємства,   а також    напрямів   його   удосконалення.

Виходячи з поставленої    мети, можна сформувати завдання   роботи :

- вивчення  теоретичних  аспектів   обліку  грошових  коштів;

- характеристика   підприємства  і  технології   виробництва;

- висвітлення  питань  організації    і  ведення   бухгалтерського  обліку,  аналізу  і  аудиту   грошових коштів   на  підприємстві;

- на  підставі  узагальнених   даних   дослідження     висунути     рекомендації   та  пропозиції   щодо  обліку грошових  коштів   на  підприємстві.

Об'єктом  дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю „Слав`яна Стиль ”, основним   видом   діяльності    якого є   деревообробка та виготовлення меблевих  виробів. 

Предмет дослідження – облік   операцій з грошовими коштами на  підприємстві.

Основні    показники та  дані бухгалтерського  обліку, які  в    курсовій  роботі   використовуються   для аналітичних   розрахунків    були   взяті з   річної    фінансової  звітності,   первинних   документів    та  інших   облікових   регістрів    досліджуваного  підприємства.  

Структура роботи: Робота складається з вступу, 3-х розділів, списку використаних джерел та додатків.

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1. Облік грошових коштів

Для розуміння  сутності  грошових  коштів, потрібно уяснити їхню роль. В зв’язку з цим прийнято вважати, що  найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях.

Традиційно в економічній науці  виділяють п’ять основних функцій  грошей:

1. міра вартості;

2. засіб обігу;

3. засіб платежу;

4. засіб нагромадження;

5. світові гроші.

Перелічені  функції  у своїй  системній єдності становлять реальне  функціонування грошової маси.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару  неможливе  ринкове господарство й еквівалентний  товарний зв`язок  між товаровиробниками.

Для забезпечення виконання грошима  функції міри вартості  держава  у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну  грошову одиницю розрахунків  – національну валюту. Масштаб  цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції  міри вартості.

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при   купівлі-продажу  товарів  гроші   (готівкою  або  на   банківському  рахунку)  обов`язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Акт реалізації товару на ринку  або  акт перетворення товару в гроші  – центральний, найважливіший у  ринковому господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою: Т1 – Г – Т2; де  Т1 – Г  - продаж товару;  Г – Т2   - купівля іншого товару на гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб`єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

Ці дві основні функції найбільше  зумовлюють сутність грошей. Функція  грошей як засобу обігу доповнює  функцію грошей  як міри вартості, а  ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб  обігу.

Функція грошей як засобу платежу  відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу  товарів у кредит з відстрочкою  оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують  гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються  з товарного обігу і нагромаджуються  на банківських рахунках. Такі заощадження  є об`єктивною потребою розвитку ринкового  господарства. Банки акумулюють гроші  як засіб нагромадження і через  позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного  господарства.

Світові гроші у функціональному  плані відображають вихід товарно-грошового  обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При  цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Зі сказаного вище  можна виділити три основні властивості грошей, що розкривають їх суть:

- гроші забезпечують всезагальну  безпосередню обмінюваність. На  них можна придбати будь-який  товар;

- гроші виражають мінливу вартість  товарів.  Через них визначається  ціна товару, а це дає кількісне  порівняння різних за споживчою  вартістю товарів;

- гроші виступають матеріалізацією  всезагального робочого часу  закладеного в товарі.

Кожна з вищевказаних функцій має  свою специфіку, але при цьому  діє у взаємозв`язку з іншими функціями, і будь-яке непорозуміння в  системі функціонування грошей руйнує  їх стійкість та протидіє виконанню  законів грошового обігу.

На підприємстві грошові кошти  формуються при утворенні статутного фонду, який являється початковим джерелом власних коштів підприємства та в  подальшому використовуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства.

Грошові кошти підприємств знаходяться  на розрахунковому,  валютному та інших рахунках,  в касі.

Джерелами грошових коштів на підприємстві є:

-  надходження від основної діяльності: виручка від реалізації продукції, робіт та послуг;

- надходження від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства: фінансово-банківської та страхової системи; від продажу акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; внесення коштів на депозитні рахунки; від здачі майна в оренду.

Частина отриманих коштів відраховується до бюджету та позабюджетних фондів,  виконання зобов’язань перед  банками, страховими організаціями, іншими суб’єктами господарювання, а частина  формує валовий та чистий прибуток підприємства.

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування.  До грошових фондів відносяться: статутний  фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), фонд розвитку виробництва, фонд соціальних потреб, фонд матеріальної допомоги, резервний фонд.

Статутний фонд використовується для  інвестування в оборотні та основні  фонди. Фонд оплати праці – для  виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам.  Амортизаційний фонд – для фінансування капітальних  вкладень і капітального ремонту. Фонд споживання – для фінансування відтворення  робочої сили.  Фонд накопичення  – для розвитку підприємства.

Фінансові ресурси – грошові  кошти,  які знаходяться в розпорядженні  підприємства і призначені для реалізації його фінансових зобов’язань та витрат стосовно розширеного відтворення. 

Джерелами утворення фінансових ресурсів на підприємстві є власні (і прирівняні до них) та залучені кошти.

Обсяг виробництва, його ефективність обумовлює розмір, склад та структуру  фінансових ресурсів підприємства.  В свою чергу від величини фінансових ресурсів залежить ріст виробництва, соціально-економічний  розвиток підприємства.

Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне  використання визначають  платоспроможність,  ліквідність,  фінансову стійкість  підприємства.  

Отже, грошові  кошти  -  кошти  у вигляді грошей, які знаходяться  в касі підприємства, на рахунках в  установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і так далі.

Основним джерелом (каналом) надходження  грошових коштів в госпрозрахункових  підприємствах є виручка від  реалізації продукції, робіт та послуг, здійснених на сторону. Крім цього, грошові  кошти на рахунки підприємств  можуть надходити у вигляді бюджетних  асигнувань, виручки від ліквідації основних засобів, реалізації непотрібного майна, у вигляді страхових відшкодувань, від продажу валюти та валютних цінностей, від здачі майна в оренду, у  вигляді фінансової допомоги від  вищестоящих органів управління, у вигляді банківських відсотків  по розрахунково-депозитним операціям, у вигляді пені, штрафів, недоїмок за порушення господарських договорів, у вигляді бюджетних дотацій, субвенцій і т.д.

При цьому, виручка від продажу  продукції, товарів, робіт та послуг підприємствам та організаціям, робітникам, службовцям та населенню може надходити  як у безготівковому порядку на відповідні рахунки підприємств-постачальників (продавців) в банках, так і готівкою в їх каси з подальшим її внесенням  в банк для зарахування на поточний рахунок. Інші надходження грошових коштів зараховуються як правило  на поточний рахунок підприємства.

Всі грошові кошти що надходять  підприємству або на його ім'я, зберігаються на відповідних рахунках в установах  банку. Однак в межах ліміту, встановленого  банком, грошові кошти можуть зберігатися  і в касі підприємства. Зберігання грошових коштів в касі господарства понад ліміту допускається на протязі  трьох днів під час виплати  заробітної плати (оплати праці).

Таким  чином, грошові кошти є  найбільш ліквідними активами. Вони присутні на  початковому та кінцевому  етапах облікового циклу, який включає  придбання товарів, виробництво  продукції, виконання робіт, надання  послуг, а також їх продаж і отримання  виручки.

Грошові кошти можуть бути охарактеризовані на базі застосування статичного та динамічного  підходів (див рис1.1).

Статичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок  коштів, що знаходяться в розпорядженні  підприємства на конкретний час. В рамках статичного підходу грошові кошти  прийнято розглядати з двох точок  зору: бухгалтерської та економічної.