ЗМІСТ 

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні положення і економічна сутність фінансових інвестицій 5

1.1. Поняття і сутність фінансових інвестицій 5

1.2. Значення фінансових інвестицій в системі управління базового підприємства 12

Розділ 2. Методика і організація обліку фінансових інвестицій 19

2.1. Аналіз літературних джерел з обліку фінансових інвестицій 19

2.2. Сучасний стан функціонування бухгалтерського обліку фінансових інвестицій на базовому підприємстві 23

2.3. Рекомендована методика і організація обліку фінансових інвестицій 36

Розділ 3. Методика і організація аналізу фінансових інвестицій 44

3.1. Організація аналізу фінансових інвестицій на базовому підприємстві 44

3.2. Рекомендована методика аналізу фінансових інвестицій 55

Розділ 4. Організація обліку і аналізу фінансових інвестицій в комп'ютерному середовищі 59

4.1. Характеристика сучасних АРМБ. Аналіз пакетів прикладних програм (ППП) автоматизації бухгалтерського обліку, контролю і аудиту 59

4.2. Загальна характеристика інформаційного забезпечення АРМ бухгалтера з фінансових інвестицій 65

Висновки і пропозиції 77

Список використаної літератури 79

Додатки 81

 

ВСТУП 

     Цінні папери, біржа, фондовий ринок —  слова, які непомітно ввійшли  в наш обіг. Кожна освічена людина повинна мати уяву про такі, ще кілька років тому малознайомі більшості  терміни.

     Створення акціонерних товариств, підприємств  з участю іноземного капіталу, асоціацій, корпорацій, а також розвиток міжнародних  економічних зв’язків України, як самостійної  держави, потребує певного підходу  до всього процесу господарської  діяльності з метою підвищення раціонального  і більш ефективного використання ресурсів виробництва, для виявлення  негативних і позитивних факторів роботи підприємства.

     З розвитком ринкових відносин в практиці господарської діяльності підприємств  всіх форм власності широке розповсюдження отримали фінансові активи, тобто  цінні папери.

     Для того, щоб орієнтуватися в різноманітності  цінних паперів, необхідно розбиратися  в їх економічному призначенні, умовах випуску і обігу, можливих варіантах  отримання доходу.

     Особливо  актуальна ця тема на сучасному етапі  розвитку України, коли проводиться  приватизація більшості державних  підприємств, створюється значна кількість  акціонерних товариств і кожний може зіткнутися з цікавою, ризиковою  частиною ринку - ринком цінних паперів.

     Ринок цінних паперів є багатоаспектною  соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка  в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу  і соціальну сфери, структурній  перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню добробуту кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження  цінними паперами, психологічній  готовності населення до ринкових відносин.

     Формування  та розвиток ринку цінних паперів  являє собою об’єктивний процес. Наскільки успішно він буде здійснюватися, наскільки стабільно складатиметься інфраструктура фондового ринку, настільки можна сподіватися на розширення ринкових відносин взагалі, зростання виробництва, покращення добробуту народу. Важливим елементом ринку цінних паперів, його сталого функціонування є фондова біржа, яка акумулює вільні грошові ресурси, перетворюючи грошову масу в функціонуючий капітал, стимулює його накопичення та сприяє прискоренню обігу.

     В Україні ринок цінних паперів  перебуває на стадії свого становлення. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, торговців  цінними паперами, інвестиційних  фондів і компаній. Збільшується число  емітентів, які зареєстрували випуск своїх цінних паперів у Державній  комісії з цінних паперів та фондового  ринку України, невпинно зростає  загальний обсяг їх емісії.

     Отже  для ефективної та прибуткової діяльності будь-якого  підприємства велике значення мають як правильно організований  і законодавчо обґрунтований бухгалтерський облік, всебічний економічний аналіз (аудит), так і постійне спостереження за змінами на ринку цінних паперів в цілому.

     Метою дипломної роботи є викладення питань обліку фінансових вкладень і цінних паперів, як у підприємства-емітента, так і у підприємства-інвестора, виконання економічного аналізу на прикладі ВАТ “Медицина”, що займається виробництвом медичних інструментів, і є найбільшим виконавцем державних замовлень за цим видом продукції, особливості аудиту цінних паперів та фінансових вкладень, а також питання автоматизації бухгалтерського обліку.

 

      Розділ 1. Теоретичні положення і  економічна сутність фінансових інвестицій

1. Поняття і сутність фінансових інвестицій

 

     Більшість підприємств має .в своєму розпорядженні  тимчасово не зайняті грошові  кошти, крім тих мінімальних коштів, які необхідні для здійснення щоденних операцій. З метою отримання  прибутку такі тимчасово вільні кошти  підприємство може інвестувати в  окремі об'єкти різних галузей економічної  діяльності.

     Методологія обліку фінансових інвестицій і порядок  розкриття інформації про них  у фінансовій звітності визначається П(С)БО 12 "Інвестиції".

     Поняття Інвестиції - грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що інвестицій вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

     Одним з видів інвестицій є грошові  внески, пільгові банківські вклади, паї, облігації державних позик, облігації  інших підприємств, депозитні сертифікати  банків, акції та інші цінні папери.

     Вкладення підприємством з метою отримання  додаткових доходів вільних ресурсів, включаючи грошові кошти, в активи, не пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) і створенням об'єктів  тривалого використання, називаються  фінансовими вкладеннями.

     Фінансові інвестиції згідно з П(С)БО 2 "Баланс" - це активи, які підприємством з метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Інвестор - юридична чи фізична особа, що здійснює вкладення позикових і залучених коштів в створення і відтворення основних фондів та інших довгострокових активів.

     До  інвесторів належать фізичні особи, підприємства та організації, категорія  інвесторів складається з власників, потенційних власників, а також  фінансових аналітиків (оскільки вони дають поради інвесторам). Фінансові вкладення здійснюються з метою:

     => отримання відповідного, як правило,  сталого доходу. Наприклад, більшість  інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримати  прибуток, який складається з  двох елементів:

     1) доходу у вигляді дивідендів, отриманих протягом інвестиційного  періоду;

     2) зростання ринкової вартості  акцій, що знаходяться у власності  інвестора. Інвестори зацікавлені  у розширенні підприємства, оскільки  це призводить до зростання  ринкової вартості акцій.

     Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої в сфері матеріального виробництва  або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання  доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові  вкладення не є вилученням ресурсів і, як наслідок, не є фінансовими  вкладеннями. Для вказаних організацій  робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде складати предмет їх основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, - посередницьку діяльність;

     => виявлення впливу на діяльність  підприємства, що інвестується. Цей  вплив може виявлятися у можливостях  інвестора контролювати повністю  або частково виробничу чи  фінансову діяльність об'єкта  інвестицій.

     Підприємства, відносини між якими обумовлюють  можливість однієї сторони контролювати іншу або суттєво впливати на прийняття  фінансових і оперативних рішень іншою стороною, називаються пов'язаними сторонами;

     => отримання податкових пільг по  інвестиціях.

     За  видами фінансові інвестиції поділяються на:

• вкладення до статутного капіталу інших підприємств, включаючи дочірні та залежні підприємства;
• придбання цінних паперів інших емітентів;
• надання позик іншим юридичним і фізичним особам;
• переведення грошових коштів на депозити в банки.

     Поряд з цим, підприємства, що здійснюють спільну діяльність, в складі фінансових вкладень обліковують грошові кошти  і вартість майна, переданих основному  учаснику для ведення ним діяльності, на балансі простого товариства у  відповідності з договором про  спільну діяльність.

     За  терміновістю фінансові вкладення  поділяються на довгострокові вкладення - інвестиції з строком більше одного року, та короткострокові - на строк  менше одного року.

     Довгострокові фінансові інвестиції - це витрати підприємства на придбання цінних паперів, вкладення коштів в дочірні та інші підприємства, а також в довгострокову дебіторську заборгованість (довгострокові інвестиції здійснюють на тривалий термін з метою участі в розподілі прибутку, отриманні процентів та дивідендів). До таких інвестицій відносяться довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

     Строк вилучення ресурсів у фінансові  вкладення визначає саме підприємство, якщо це не зазначено у відповідних  документах (установчих договорах - документах, які визначають строки функціонування цінних паперів тощо).

     Фінансові вкладення можуть здійснюватися  підприємствами як за рахунок власних  коштів, так і за рахунок тимчасово  залучених коштів і зобов'язань.

     До  власних джерел фінансових вкладень відносяться кошти: резервного капіталу; додаткового капіталу (в частині  емісійного доходу та фінансової допомоги); нерозподіленого (чистого) прибутку, а  також невикористані амортизаційні  відрахування на оновлення основних засобів та нематеріальних активів.

     До  тимчасово залучених засобів  відносяться позикові кошти (кредити  банків та позики інших юридичних  і фізичних осіб); кошти цільового  фінансування; аванси, одержані підприємством під продукцію (роботи, послуги), роботи з виробництва яких за строком ще не настали або виконані в незначних розмірах; кредиторська заборгованість, строк оплати якої в даний період не настав тощо.

     Інвестиції  відображаються за фактичною собівартістю, яка включає витрати на їх придбання, в тому числі комісійні винагороди, гонорари, податки і банківські збори.

     Фактичними  затратами на придбання фінансових вкладень можуть бути: суми, які сплачуються  згідно з договором продавцю; суми, які сплачуються спеціалізованим  підприємствам, іншим підприємствам  і особам за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням цінних паперів; винагороди, які сплачуються  посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери; витрати  по сплаті відсотків по позикових  коштах, які використовуються на придбання  цінних паперів; інші витрати, безпосередньо  пов'язані з придбанням цінних паперів.