Аудит фінансових результатів діяльності підприємства

висновок аудитора про  перевірену фінансову звітність  — у цьому розділі дається  висновок аудитора про фінансову  звітність, про її правильність в  усіх суттєвих аспектах;

дата аудиторського  висновку — аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку;

підпис аудиторського  висновку — аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вид проведеного аудиту;

адреса аудиторської фірми — в аудиторському висновку вказується адреса місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.

В умовах нових форм організації  праці, діяльності суб’єктів господарювання з різною формою власності значно зросла роль контролю використання основних засобів та збереження власності.

З огляду на те, що основні  засоби займають значну частину в  загальному фонді майна на більшості  підприємств, на сучасному етапі розвитку важливого значення набувають питання їх ефективного використання та збереження. Цьому значною мірою сприяє здійснення дієвого контролю за станом та використанням цих об’єктів.

Дослідження теоретичних  положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про  господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і  звітності. Аудит витрат операційної  діяльності і, зокрема, адміністративних витрат є частиною загального аудиту підприємства.

Аудит фінансово-господарської  діяльності активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв’язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності. Аудит адміністративних витрат дозволяє встановити стан внутрішнього контролю на підприємстві, виявити резерви зниження цих витрат і покращення тим самим фінансового результату від операційної діяльності.

Аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності ТОВ «ХХХ» наведений в Додатку Л.

4. Узагальнення результатів аудиту фінансових результатів діяльності підприємства

 

Аудиторські фірми та аудитори у  процесі своєї діяльності виконують  аудит (перевірку і підтвердження фінансової звітності) та надають аудиторські послуги (консультації, підготовку звітів та іншої інформації для керівництва, аналітичні огляди тощо). Законодавство вимагає складання аудиторського висновку при здійсненні аудиту фінансової звітності. В інших випадках надається аудиторський звіт про виконану роботу.

Висловлюючи у висновку свою думку, аудитор забезпечує впевненість  користувачів інформації у тому, що звітність є достовірною.

Складання аудиторського  висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність і висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти відповідності чинному законодавству. Аудиторський звіт і висновок – це «продукт» праці аудитора.

Під час формування аудиторського  висновку слід враховувати дію таких  основних законодавчих і нормативних  актів:

Закону України „Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ (зі змінами та доповненнями);

Міжнародного стандарту  аудиту 700 „Аудиторський висновок про фінансову звітність”;

Міжнародного стандарту  аудиту 800 „Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення”;

Вимог до аудиторського  висновку та довідки про фінансовий стан, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, а також аудиторського висновку при поданні регулярної інформації акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій (крім банків), затверджених рішенням Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.01.2001 р. № 5 зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін’юсті України 15.02.2001 р. за № 139/5330).

Крім того, низка інших  МСА містить спеціальні пояснення  щодо впливу тих чи інших обставин на висновок аудитора.

Аудиторський висновок складається з метою донесення  думки аудитора про перевірену ним  звітність до її зовнішніх користувачів, власників, адміністрації підприємства. На нашу думку, основною вимогою до аудиторського висновку є його зрозумілість i доступність сприйняття. Тому структура аудиторського висновку i формулювання, які використовуються в ньому (залежно від його виду), повинні бути одноманітними, типовими.

Основні елементи аудиторського  висновку визначено пунктами 5 – 26 МСА 700.

Вважають, що аудиторський висновок може бути складений у вільній  формі, але обов'язково повинен містити  такі елементи:

назву (заголовок);

адресата;

вступ або вступний (початковий) параграф;

параграф, який описує обсяг (характер) аудиторської перевірки;

параграф, у якому висловлено думку аудитора про фінансову  звітність;

дату видачі аудиторського  висновку;

адресу аудитора (аудиторської фірми);

підпис аудитора (керівника аудиторської фірми).

Викладемо у стислому вигляді призначення i суть зазначених елементів аудиторського висновку.

Аудиторський висновок повинен мати відповідну назву. Слід наголосити, що він виданий незалежним аудитором, для того щоб відрізнити аудиторський висновок від інших звітів, які можуть бути складені на підприємстві. У цьому параграфі зазначаються прізвище аудитора, який проводив перевірку, або назва аудиторської фірми, номер i дата видачі реєстраційного свідоцтва.

Аудиторський висновок повинен бути належним чином адресований згідно з умовами договору на аудит та місцевими нормативними актами. Традиційно аудиторський висновок адресується акціонерам, власникам або раді директорів підприємства, фінансова звітність якого перевіряється. Якщо аудит проводиться на вимогу певних органів або установ (банку, Фонду держмайна, ДПА України, суду, арбітражу, конкретного інвестора тощо), у висновку можуть бути зазначені інші відповідні адресати.

У вступному параграфі потрібно зазначити перелік звітних форм, які були перевірені аудитором, звітний період i дату, на яку складено звіти. Крім того, зазначається відповідальність керівництва за підготовку та достовірність звітності, а також те, що обов'язком аудитора є висловлення об'єктивної незалежної думки щодо цієї звітності на підставі проведеної ним аудиторської перевірки.

Параграф, який описує обсяг (характер) перевірки повинен подавати інформацію про виконання аудитором усіх потрібних процедур у процесі перевірки за умов, що склалися. З цією метою потрібно зробити посилання на те, що перевірку було проведено відповідно до МСА або інших стандартів.

Аудиторський висновок повинен містити вказівку на те, що аудиторську перевірку було сплановано i проведено з метою забезпечення достатньої впевненості в тому, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень.

Обов'язково у висновку слід навести основні види робіт (напрями перевірки), які були виконані аудитором:

визначення відповідності  фінансової звітності основним принципам  обліку, встановленим обліковою політикою підприємства, або загальноприйнятим принципам обліку;

аналіз (шляхом тестування) аудиторських доказів, які дають  змогу підтвердити зазначені  у звітності суми i показники, та наведені пояснення до них;

дослідження суттєвих облікових оцінок, зроблених керівництвом під час підготовки фінансової звітності;

оцінка надійності систем бухгалтерського обліку i внутрішнього контролю підприємства, можливості виникнення помилок i їх суттєвого впливу на звітність;

здійснення вибіркового  контролю;

оцінка загального подання  фінансової звітності.

У кінці цього параграфа  аудитор повинен зробити підтвердження  того, що ним зібрано достатньо  якісних доказів, які є підставою  для висловлення ним об'єктивної думки про фінансову звітність, тобто аудитор зазначає, що аудиторська перевірка надає обґрунтовану впевненість для висловлення думки.

В параграфі щодо висловлення думки повинна бути чітко сформульована думка аудитора про те, чи є фінансова звітність достовірною, повною, об'єктивною, складеною відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (ПБО) чи інших законодавчих актів (тобто відповідно до визначеної концептуальної основи). Зауважимо, що аудитор повинен оцінити об'єктивність звітності за всіма суттєвими аспектами.

Якщо користувачі фінансової звітності перебувають за межами країни, в якій функціонує підприємство чи розташована аудиторська фірма, то доцільно конкретно називати країну, принципи ведення бухгалтерського  обліку i підготовки звітності якої було використано.

Цей документ повинен  мати дату його підписання, після якої до нього не може бути внесено жодних змін, не обумовлених із підприємством (крім виняткових випадків).

До дати підписання висновку повинно бути завершено збирання аудиторських доказів, їх оцінка, а також отримання інформації про наступні події, які сталися після дати балансу. Зауважимо, що аудитор (аудиторська фірма) не може датувати свій висновок раніше, ніж буде затверджено фінансову звітність керівництвом підприємства. Перед оприлюдненням звітності можуть бути виявлені події, які існували на дату складання висновку i про які аудитора не було поінформовано, та які суттєво впливають на звітність (наприклад, сумнів у можливості подальшого функціонування підприємства). У такому разі аудитор може доповнити свій висновок спеціальним додатком. При цьому можливе подвійне датування висновку.

Після цього зазначається юридична адреса місцезнаходження аудитора (аудиторської фірми). У зарубіжній практиці часто проставляється лише назва міста, де розташовано офіс аудитора (партнера), відповідального за перевірку.

Згідно з п. 26 МСА 700 аудиторський висновок повинен бути підписаний від імені аудиторської фірми, особисто від імені аудитора або, за потреби, завірений обома підписами.

В Україні, як правило, аудиторський висновок підписують керівник аудиторської фірми й аудитор, який проводив аудит, із зазначенням номерів їх аудиторських сертифікатів. Також у вітчизняній  практиці аудиторський висновок засвідчується печаткою аудиторської фірми або особистою печаткою аудитора. Зарубіжний досвід свідчить, що в окремих випадках навіть може не проставлятися прізвище аудитора чи керівника аудиторської фірми, а лише зазначатися її назва. Цю практику широко застосовують аудиторські фірми «великої четвірки».

Структуру i зміст стандартного аудиторського висновку подано згідно з МСА в таблиці (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Структура стандартного аудиторського висновку

Складові аудиторського висновку	Пояснення змісту параграфів
1	2
Назва (заголовок)	Аудиторський висновок  Прізвище аудитора (назва аудиторської фірми)  Номер реєстраційного свідоцтва
Адресат	Акціонери, рада директорів, інші можливі користувачі
Вступний параграф	Перелік перевірених  форм звітності. Відповідальність керівництва підприємства.Обов'язки аудитора
Параграф, який описує обсяг (характер) перевірки	Посилання на МСА  Зазначення, що перевірку було сплановано і проведено згідно з поставленою метою  Визначення основних елементів аудиторської перевірки  Вказівка на те, що існують достатні підстави для висловлення думки аудитора
Параграф, у якому висловлено думку аудитора про фінансову  звітність	Висновок аудитора про  перевірену фінансову звітність. Слід відзначити її: достовірність; об'єктивність; відповідність законодавчим вимогам (за потреби)
Дата аудиторського  висновку	Дата закінчення аудиторської перевірки звітності на підприємстві
Адреса аудитора (аудиторської фірми)	Повна юридична адреса, телефон  або тільки назва міста
Підпис аудитора	Підпис аудитора та/або керівника аудиторської фірми   Печатка