Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 13:34, дипломная работа
На сучасному етапі економічного розвитку України в умовах реальної самостійності суб'єктів господарювання все більшого значення набуває реалізація принципів самоокупності та самофінансування. Основним фактором їхньої реалізації є формування достатнього розміру фінансових результатів, які одночасно завершують цикл діяльності підприємства та виступають необхідною умовою наступного циклу. Провідна роль фінансових результатів полягає в тому, що вони забезпечують зміцнення бюджету держави, сприяють інвестиційній привабливості, діловій активності підприємств у виробничій і фінансовій сферах.
ВСТУП………………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методичні основи аудиту фінансових результатів діяльності підприємства …………………………………………………………….7
1.1. Економічна сутність фінансових результатів підприємства………………..7
1.2. Методичні та методологічні основи аудиту фінансових результатів ……..18
РОЗДІЛ 2. Організація та методика аудиту фінансових результатів діяльності підприємства ……………… ………………………………………….25
2.1. Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «ХХХ»…………………………………………….25
2.2. Організація та планування аудиту фінансових результатів діяльності підприємства………………………………………………………………………..33
2.3. Методика аудиторської перевірки фінансових результатів підприємства ……………………………………………………………………….39
2.4. Узагальнення результатів аудиту фінансових результатів діяльності підприємства………………………………………………………………………..50
РОЗДІЛ 3. Методичні та практичні рекомендації з удосконалення аудиту фінансових результатів підприємства.....................................................................63
3.1. Удосконалення нормативно-правової бази аудиту фінансових результатів діяльності підприємства............................... .......................................63
3.2. Резерви підвищення прибутковості підприємства..........................................68
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...80
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................86
ДОДАТКИ..................................................................................................................91
При цьому у виконання плану по асортименту зараховується фактичний випуск продукції кожного виду, але не більше запланованого.
Розрахунок коефіцієнту:
Кас= (600 + 713 + 343,2 + 485,7 + 989)/3142,9= 0,98
Коефіцієнт (Кас= 0,98) вказує на суттєві зміни в асортиментній політиці підприємства: максимальне зменшення випуску продукції В становить лише 1,9% а максимальне збільшення випуску продукції Є – 3,53%.
Збільшення об’єму реалізації одних видів та скорочення інших видів продукції призводить до зміни її структури, тобто питома вага одних видів продукції зростає, а інших – зменшується.
Під структурою асортименту розуміють номенклатуру однотипних видів виробів. Основний асортимент являє собою головну складову асортименту, що приносить переважаючу частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, що надаються підприємством. Як правило, в додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують прибуток. Це досягається у випадках, коли споживач не сподівається знайти такі товари у продажу (приємний сюрприз, несподіванка). З розширенням асортименту зв’язують продаж додаткових видів продукції, товарів та груп товарів.
Зміна структури продажу впливає на всі економічні показники: обсяг продажу в вартісній оцінці, матеріаломісткості, собівартості, прибутку та рентабельності. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її продажу збільшиться, і навпаки. Те саме відбувається і з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної продукції і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції.
В структурі продажу найбільшу частку мають низькорентабельні види продукції 72,1 % , внесок до загального зменшення витрат становить 0,2 %. Загальне зменшення витрат на 1,9 %, було досягнуто завдяки позитивній зміні у групі високорентабельної продукції Г на 11,3 %. Нерентабельною виявилась нова продукція В, тому слід переконатися в доцільності впровадження цієї продукції і переконатися, що саме додаткові витрати на її освоєння спричиняють низьку рентабельність.
Стосовно низькорентабельної продукції ( А, Б, Є ) треба переконатися в доцільності подальшої реалізації, при цьому треба врахувати критичний для підприємства обсяг реалізації і чи не призведе припинення продажу цієї продукції до непокриття постійних витрат.
Поглиблення асортименту – це спосіб розширення можливостей збуту за рахунок індивідуальних, особливих товарів, які задовольняють унікальні бажання споживачів. Такі дії передбачають пропонування покупцям деяких видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обмеження асортименту здійснюється за обмежених виробничих та фінансових можливостей фірми, що виникли внаслідок коливань попиту і погіршення кон’юнктури. В цьому випадку доцільно скоротити асортимент і зосередити зусилля на продажі найбільш конкурентноспроможних товарів.
Під час написання магістерської роботи з’ясовано, що результатом господарської діяльності підприємства є її економічний підсумок, який має дві форми прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток. Прибуток є основним фактором, що забезпечує економічне зростання підприємства. Він виступає джерелом фінансових ресурсів і відображає суперечності між державними інтересами, що спрямовані на успішне розв’язання фіскально-розподільчих завдань та розвитком виробничої сфери, і в першу чергу, безпосередніх суб’єктів господарювання та громадян.
На сьогодні прибуток можна визначити, як частину додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.
Розглянувши схеми формування загального і чистого прибутку на підприємстві, можна сказати, що саме ці показники характеризують ефективність господарювання підприємства. І мета діяльності кожного підприємства — це одержання доходів і прибутку, які в умовах ринкової економіки становлять основу економічного розвитку підприємства.
Незважаючи на те, що прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства, всі аспекти проведення його виробничої і господарської роботи за допомогою прибутку оцінити неможливо. Тому при аналізі господарської і фінансової діяльності підприємства застосована система відносних показників – показників рентабельності.
Власне процес управління фінансовими результатами визначається як система раціонально організованого механізму, що забезпечує розробку та вирішення об'єктивно зумовлених завдань формування, розподілу та використання фінансових результатів діяльності підприємницьких структур, а також забезпечення контролю реалізації дій щодо отримання оптимальної (або максимальної) суми прибутку підприємств.
За видами діяльності фінансові результати поділяються на прибутки (збитки) від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Звичайною є будь-яка діяльність, а також операції, що відбуваються часто та регулярно. Її характеризують надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг), розрахунки з постачальниками, робітниками, банківськими установами, податковими органами, надходження коштів за надання права користування активами, їхнього продажу та інші операції. Надзвичайна діяльність має тимчасовий характер на відміну від звичайної і пов’язана, в основному зі стихійними лихами та техногенними аваріями.
На формування величини чистого прибутку як результату операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної діяльності суттєво впливають чистий дохід (виручка) від реалізації продукції; валовий прибуток (збитків); фінансовий результат від операційної діяльності; фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування; фінансовий результат від звичайної діяльності.
Провівши аналіз показників
фінансово-економічної
Спостерігається покращення
основного показника
Продуктивність праці на підприємстві в 2006-2008рр. мала позитивну динаміку за рахунок збільшення виручки від реалізації. Показники продуктивності є не досить високими.
Аналізуючи фінансові результати діяльності підприємства за 2006-2008 роки, було виявлено, що чистий дохід від реалізації продукції зріс 2008 р. по відношенню до попереднього на 35,9 %, собівартість реалізованої продукції з урахуванням всіх витрат зросла на 47,5 %. Внаслідок перевищення темпів зростання собівартості реалізованої продукції над темпами зростання чистого доходу від реалізації в звітному періоді Підприємство отримало на 54,5 % менше чистого прибутку в порівнянні з попереднім періодом. У звітному періоді на 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції підприємство витрачало 0,96 грн., а в попередньому періоді 0,88 грн.
Проведений аналіз формування прибутку від реалізації продукції за кожним конкретним видом продукції показав, що найбільшу частку в обсязі прибутку від реалізації в 2007 році займає продукція виду Г, Б та Є. Відповідно за 2007 рік – продукція виду Є, Б та Г. Збитковим в 2008 році виявився продаж продукції В, оскільки собівартість реалізованої продукції виду В перевищила виручку від реалізації цього виду продукції на 59 тис. грн. В структурі прибутку від реалізації за видами продукції в 2007 році найменшу частку становила продукція виду Д, тому в 2008 році її було знято з продажу, а введено в продаж новий вид продукції В. Необхідно відмітити значне скорочення в 2008 році порівняно з 2007 роком частки таких видів продукції в забезпеченні формування прибутку від реалізації: прибуток від реалізації продукції виду А зменшився на 68%, виду Є – на 52,7 %. Отже, за 2008 рік відбулося зниження прибутку від реалізації продукції за всіма видами продукції, крім виду Г (зріс на 93,0 %), що призвело до загального зменшення прибутку від реалізації продукції на 139,70 тис. грн.
Аудит являє собою сукупність дій аудитора, які називаються аудиторськими процедурами. В Україні необхідність та основні положення регулювання і здійснення аудиторської діяльності були закладені в Законі України “Про аудиторську діяльність ”. Найбільш доцільно виділяти три основні етапи проведення аудиторської перевірки: попередній етап – підготовка і планування аудиту; основний етап – здійснення (проведення) аудиторської перевірки; завершальний етап – оформлення результатів аудиторської перевірки.
Починаючи перевірку, аудитор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (Ф №2), звітом про рух грошових коштів (Ф№3), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва. Потім проводиться аудит в розрізі джерел формування фінансових результатів.
Джерелами інформації для аудиту є дані ж/о № 11,12, відомості №16 або відповідних машинограм при застосуванні комп’ютерної форми обліку з рахунків 701,702,703,704. За Кредитом рахунків відображається збільшення (одержання) доходу, за Дебетом - належна сума непрямих податків (Акцизного збору, ПДВ).
Проводячи аналіз ТОВ «ХХХ» визначено, що фінансовий стан підприємства можна вважати нормальним, коефіцієнт поточної ліквідності показує, що у підприємства достатньо обігових коштів для покриття зобов’язань. Рентабельність підприємства зменшилась порівняно з попереднім роком, значно збільшилась собівартість та зменшився чистий прибуток. Проаналізувавши рентабельність продукції виявлено, що вироби товарної групи В нерентабельні, тому їх краще замінити новою продукцією, високорентабельною. Обсяги реалізації продукції за всіма групами перевищили критичні, що призвело до отримання прибутку від реалізації, обсягом 136,7 тис. грн.
В результаті проведення аудиту ТОВ «ХХХ» встановлено, що надана інформація дає повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб’єкта перевірки. Господарська і фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Було підтверджуємо те, що звітність складена за об’єктивними даними бухгалтерського обліку і достовірно відображає в усіх аспектах фактичний фінансовий стан суб’єкта перевірки станом на 31.12.2006 року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в України.
Основними резервами збільшення прибутку ТОВ «ХХХ» можуть бути: 1) резерви зростання прибутку від використання резервів обсягу реалізації; 2) резерви зростання прибутку від зниження собівартості товарної продукції; 3) важливим резервом зростання прибутку є поліпшення якості послуг.
Визначено, що загальний резерв можливого зростання прибутку ТОВ «ХХХ» встановлено на рівні 395,12 тис. грн.
В роботі також була розглянута структура асортиментної політика та її вплив на прибуток. Під структурою асортименту розуміють номенклатуру однотипових виробів. Основний асортимент являє собою головну складову асортименту, що приносить переважаючу частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, що надаються підприємством.
Одним з напрямків підвищення прибутковості ТОВ «ХХХ» є збільшення асортименту продукції. Були запропоновані зміни асортименту продукції та розраховано прогнозний обсяг прибутку від реалізації. Внаслідок суттєвого збільшення реалізації продукції виду Г, незначної зміни обсягів реалізації продукції виду А, Б, Є, а також відмови від реалізації нерентабельної продукції виду В в прогнозованому періоді вдасться збільшити прибуток від реалізації продукції на 119,5 %. В 2008 р. прибуток від реалізації становив 137 тис.грн., а в прогнозованому періоді передбачається збільшити його до 300,77 тис. грн. Відповідно чистий прибуток підприємства в прогнозованому році повинен становити 225,6 тис. грн.
З метою підвищення аналітичності обліку та відповідності його потребам управління, аналізу і аудиту, запропоновано відкривати до рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції” аналітичні субрахунки третього порядку в розрізі покупців і форми розрахунків, відкривати до рахунку 942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти” аналітичні субрахунки третього порядку за статтями витрат, пов’язаних з актом купівлі-продажу іноземної валюти, враховуючи вимоги податкового законодавства, відкривати до рахунку 98 ”Податок на прибуток” додатково два субрахунки другого порядку, а саме 983 “Відстрочені податки в результаті звичайної діяльності” і 984 “Відстрочені податки в результаті надзвичайної діяльності”.
Информация о работе Аудит фінансових результатів діяльності підприємства