Перспективи розвитку туризму в сучасному Казахстані

Туризм реально претендує на те, щоб стати третьою за прибутковістю індустріальної галуззю в Казахстані. Сьогодні, за оцінками експертів, одним з основних стримуючих факторів розвитку туризму є відсутність в Казахстані необхідної інфраструктури.

Таким чином, проведений аналіз дозволив нам виявити ряд проблем у туристської галузі республіки.

2.2 Основні напрямки розвитку туристської галузі Казахстану

З метою реформування та розвитку туристичної галузі Казахстану урядом розроблена і затверджена Програма розвитку туризму на 2007-2011 роки. Основною метою даної програми стало створення конкурентоспроможної туристичної індустрії для забезпечення зайнятості населення, стабільного зростання доходів держави і населення за рахунок збільшення обсягів в'їзного та внутрішнього туризму.

Поставлена ​​мета визначила першочергові завдання, які потребують вирішення найближчим часом. До цих завдань належить розвиток інфраструктури казахстанського туризму, створення ефективного механізму державного регулювання та підтримки туризму, формування привабливого туристичного іміджу країни, підвищення туристського потенціалу республіки, формування зон з рекреаційною господарської спеціалізацією.

У першу чергу необхідно звернути увагу на розвиток системи державного регулювання і підтримки туристської діяльності. У Програмі вказані наступні заходи, що підлягають реалізації:

o         розробка проектів нормативних правових актів з питань забезпечення державного регулювання міжнародної торгівлі туристичними послугами з урахуванням майбутнього вступу Республіки Казахстан до Світової організації торгівлі;

o         вдосконалення національного законодавства з питань розвитку в'їзного та внутрішнього туризму, міграції, спрощення візових та реєстраційних процедур, митного і прикордонного контролю;

o         прийняття необхідних нормативно-правові актів з питань інвестування та оподаткування для розвитку в'їзного та внутрішнього туризму;

o         вдосконалення системи статистичного обліку і звітності в сфері туризму, впровадження Допоміжного рахунку туризму (ЗСТ) у систему національних рахунків;

o         вдосконалення методики формування платіжного балансу туристської галузі з урахуванням рекомендацій Всесвітньої туристської організації та рішень Статистичної комісії Організації Об'єднаних Націй;

o         активізація співробітництва в галузі туризму з зарубіжними країнами на основі розширення міжнародної договірної бази галузі;

o         підвищення якості туристичних і готельних послуг відповідно до вимог, встановлених системою технічного регулювання;

o         забезпечення максимального рівня координації діяльності у сфері туризму між зацікавленими центральними виконавчими та іншими державними органами, а також між державним і приватним секторами;

o         забезпечення відповідного рівня туристського менеджменту;

o         забезпечення державної підтримки розвитку туристичної інфраструктури та координацію дій центральних і місцевих виконавчих органів у цьому напрямку;

o         сприяння розвитку приватних ініціатив в туристській галузі.

Для вирішення питань розвитку інфраструктури туризму та покращення інвестиційного клімату в Програмі заплановано вживання наступних заходів:

o         підведення ліній електропередачі;

o         будівництво систем водопостачання та водовідведення;

o         прокладка або підведення телефонної лінії та забезпечення супутниковим зв'язком;

o         будівництво і реконструкцію транспортних шляхів.

В першу чергу розвиток комунікаційних систем планується забезпечити в районах розвитку пляжного туризму та індустрії розваг на Капчагайське водосховище, біля озера Алаколь в Алматинській області, на узбережжі Каспійського моря в Мангістауської області (район Кендерлі), в центрі казахстанської ділянки Шовкового шляху - у м. Туркестані Південно-Казахстанської області.

Планується формування на базі великих концентрацій рекреаційних ресурсів територіальні зони з рекреаційної господарської спеціалізацією.

Особливе значення, відповідно до Програми, має розвиток санаторно-курортної справи в Республіці Казахстан, що вимагає реалізації таких заходів:

o         проведення сертифікації і класифікації санаторно-курортних об'єктів;

o         розробки нормативних правових актів, що регламентують діяльність санаторно-курортних об'єктів;

o         забезпечення координації діяльності об'єктів санаторно-курортного призначення.

Враховуючи недостатній розвиток інфраструктури туризму, а також обмеженість фінансових коштів, були визначені пріоритети першочергового будівництва мережі готелів, гостьових будинків та мотелів, а також кемпінгів в рамках реалізації проекту «Еврокемпінг» на регіональному рівні, спрямованого на будівництво мережі готелів категорії три-, двозіркових і туркласу в наступних регіонах:

o         Акмолинська область - м. Кокшетау, п. Зеренда Зерендінского р-ну та м. Щучинськ;

o         Алматинська область - м. Текелі, м. Жаркент;

o         Жамбилська область - м. Тараз (на території архітектурного комплексу «Тектурмас»), Байзакскій р-н (на території стародавнього городища «Акиртас»), с. Б. Момишули Жуалинского р-ну.

Далі заплановано створення мережі готелів категорії туркласу, гостьових будинків і кемпінгів:

o         в Східно-Казахстанської області - біля озер Алаколь і Маркаколь, на водосховищі Бухтарма;

o         в Кизилординської області - на ділянці Великого Шовкового шляху вздовж траси Шимкент-Самарканд;

o         в Атирауська області - на городище Сарайчик;

o         в Мангістауської області - в с. Шетпе Мангистауського району;

o         в Павлодарської області - на території Баянаульських ДНВП.

Враховуючи прогноз, до кінця 2011 року в країні планується побудувати готелі на 368300 ліжко-місць.

При цьому з метою підвищення інвестиційної привабливості сфери туризму планується вирішити такі питання:

o         підвищення інформованості міжнародного бізнес-співтовариства про туристських можливостях Казахстану і розвиток в цьому напрямку співпраці із зарубіжними організаціями, в тому числі через робочу групу з питань підвищення інвестиційного іміджу республіки Ради іноземних інвесторів при Президентові РК;

o         сприяння інвестуванню зарубіжними і вітчизняними інститутами розвитку проектів з будівництва об'єктів у вигляді туристично-етнографічних комплексів, створення мережі індустрії дозвілля і розваг;

o         вжиття заходів щодо створення і розвитку індустрії туристської і сувенірної продукції з залученням можливостей і ресурсів Фонду підтримки малого підприємництва та інших вітчизняних інститутів розвитку;

o         розробка регіональних генеральних планів забудови районів, найбільш привабливих для розвитку в'їзного туризму, об'єктами туристичної інфраструктури, що відповідають світовим стандартам;

o         відновлення і будівництво нових підприємств з виготовлення юрт, відродження національних ремесел, створення нових робочих місць.

Ефективність розвитку інституту інвестування залежить від проведення послідовної державної політики в цьому напрямку і консолідації зусиль державних, приватних і туристських громадських організацій з розвитку інфраструктури туризму.

У 2007-2008 роки Програмою було заплановано прийняття заходів щодо створення і розвитку туристських кластерів на основі розроблених майстер-планів в Алматинській, Акмолинської, Східно-Казахстанської, Мангістауської і Південно-Казахстанській областях. З огляду на економічну доцільність, необхідно також розглянути можливість розробки майстер-планів в інших регіонах, оскільки потенціал Казахстану дозволяє використовувати в туристських цілях практично всі регіони країни. При цьому особливу увагу слід приділити забезпеченню необхідного рівня фінансування заходів щодо їх реалізації.

З метою просування країни на світовий туристський ринок планується подальше здійснення заходів щодо формування привабливого туристичного іміджу республіки.

У рамках реалізації стратегії входження Казахстану в число п'ятдесяти найбільш конкурентоспроможних країн світу і просування Казахстану як країни туризму буде вжито заходів щодо:

o         формування нових напрямів забезпечення зростання економічних показників туризму і здійсненню його широкомасштабної державної підтримки;

o         розробці та реалізації «проривних» туристських проектів міжнародного значення;

o         розвитку транспортної інфраструктури та ринку туристських послуг;

o         входженню країни в глобальну економіку сфери туризму через участь в міжнародних економічних організаціях і спілках;

o         активного використання фактора євразійського історичного розвитку країни і багатонаціонального, багатоконфесійного і мультикультурного характеру казахстанського суспільства, його цінностей, традицій, кухні, мистецтва із залученням Асамблеї народів Казахстану, культурних і наукових сил республіки;

o         розробки дієвих механізмів популяризації Казахстану і знайомства представників зарубіжної громадськості з його адміністративними та культурно-історичними центрами із залученням таких міжнародних організацій, як Всесвітня туристська організація, ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), ПРООН (Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй ), Світовий Банк, Азіатський Банк Розвитку, Ісламський Банк Розвитку, і вітчизняних інститутів розвитку;

o         розробці планів розвитку спеціалізованих видів туризму в Республіці Казахстан;

o         опрацювання питання створення на регіональному рівні тематичних парків, таких, як етномеморіальний комплекс «Атамекен»;

o         ефективному рекламно-інформаційному забезпеченню казахстанських турпродуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках туристських послуг.

Належну увагу приділено в Програмі та необхідності розвитку екологічного туризму, що зумовлено не тільки економічними факторами - створенням нових робочих місць, розвитком місцевих громад у віддалених регіонах, але і соціальним замовленням - потребами населення в більш цілісному, системному підході до проблем охорони здоров'я і використання вільного часу. За даними експертів Всесвітньої туристської організації, екологічний туризм за останні десять років стає найбільш популярним і є одним з інструментів сталого розвитку будь-якої держави.

Як показали підсумки досліджень туристського потенціалу, Казахстан має великі можливості для розвитку екологічного туризму. Його основу складають унікальні природні умови і ландшафти в центрі Євразії, численні природні, історичні пам'ятники, культурна і етнічна спадщина народів, що населяли територію Казахстану в різні історичні періоди.

У цілому сучасний стан екологічного туризму в Казахстані стабілізується. За даними Агентства РК зі статистики, національними особливо охоронюваними природними територіями зі статусом юридичної особи в 2005 році обслужені 391,6 тис. туристів, дохід від відвідування туристичних груп в 2005 році склав 9,1 млн. тенге.

Однак незважаючи на те, що екологічний туризм відрізняється від інших видів туризму незначним впливом на природне середовище і не потребує особливо розвиненій інфраструктурі, діяльність у цьому напрямку стикається з серйозними труднощами в зв'язку з тим, що здебільшого рекреаційно-туристська інфраструктура знаходиться все ще на етапі становлення.

Економічний потенціал екологічного туризму в Казахстані практично необмежений, проте для його становлення та розвитку потрібні значні капіталовкладення і витрати. Створення необхідної інфраструктури для екологічного туризму дозволить забезпечити доступність унікальних куточків природи для туристів. Планується створити умови для залучення інвестицій та приватного капіталу з метою реалізації інвестиційних проектів по об'єктах екологічного туризму, таких, як будівництво туристського комплексу на Рахмановського ключах в районі гори Білухи в Східно-Казахстанської області, створення мережі гірськолижних курортів в Алматинській області, та інших.

Активізація цього процесу стане можливою при прийнятті певних заходів:

o         коригування техніко-економічних обгрунтувань державних національних природних парків та державних природних резерватів в частині розробки генеральних планів розвитку інфраструктури з метою формування інфраструктури екологічного туризму на особливо охоронюваних природних територіях;

o         розвиток міжнародного співробітництва Казахстану в частині екологічного туризму;

o         виконання зобов'язань за ратифікованим Казахстаном конвенцій в частині збереження біологічного різноманіття та охорони пам'яток всесвітньої природної і культурної спадщини.

Також планується забезпечення реалізації рекомендацій Квебекської декларації з питань розвитку екологічного туризму, прийнятої на Всесвітньому екологічному саміті в травні 2002 року:

o         вироблення національної, регіональної та місцевої політик з розвитку екотуризму з урахуванням заходів з охорони природи, місцевої культури та збереження національних традицій та генетичних ресурсів у партнерстві з місцевим населенням, приватним сектором, неурядовими організаціями;

o         розробка дієвих механізмів для запобігання негативного впливу на природне середовище;

o         забезпечення підтримки розвитку технічних, фінансових та людських ресурсів для представників малого та середнього бізнесу;

o         здійснення співробітництва з урядовими і неурядовими організаціями в галузі охорони навколишнього середовища.

Виконання даних рекомендацій та забезпечення специфічних потреб екологічного туризму на охоронюваних природних територіях, збереження рідкісних видів тварин та рослин у поєднанні з самобутньою культурою і традиціями населення, а також постійне розширення географії турів дозволять впевнено прогнозувати успішний розвиток цього напрямку туризму в Казахстані.