Перспективи розвитку туризму в сучасному Казахстані

З даних наведених у таблиці 3 видно, що кількість обслужених туристів в період з 2005 по 2006 роки збільшилася на 1739 тис. осіб, що в процентному співвідношенні склало 116,3%. Кількість в'їхали в країну іноземних туристів в 2006 році збільшилося на 841 тис. чоловік, в процентному співвідношенні 119,3%. Так само у розглянутий період, відбулося збільшення обсягу внутрішнього туризму. Так в 2006 році в порівнянні з 2005 збільшення становило 215 тис. чоловік, в процентному співвідношенні 106,6%. Обсяг виїзного туризму в 2006 році в порівнянні з 2005 роком збільшився на 683 тис. чоловік, в процентному співвідношенні 122,7%.

Питома вага в'їзного туризму в період з 2005 по 2006 рік збільшився на 1,03%, внутрішнього туризму також збільшився на 3,59%, а виїзного збільшився на 1,56%.

Таким чином, позитивна динаміка збільшення обсягу в'їзного туризму в розглянутий період говорить про якісні зміни в туристській галузі Республіки Казахстан. Динаміка збільшення показників двох інших видів туризму в Республіці Казахстан, також вказує на зміцнення туристичної галузі країни.

Таким чином, за даними статистики в 2006 році в порівнянні з попереднім періодом, частка виїзного туризму по відношенню до загальної кількості обслугованих туристів значно зменшилася.

Як видно з таблиці 3 та малюнку 6, в даний час сукупна частка в'їзного та внутрішнього туризму значно перевищує частку виїзного туризму.

Так, в'їзний туризм за підсумками 2005 року збільшився на 1,7% від 2004 року і склав 4 млн. 365 тис. осіб, або 41% від загального потоку відвідувачів. Кількість учасників внутрішнього туризму також збільшилася на 17,4% і склала 3 млн. 280 тис. осіб (30,8%). Кількість тих, хто виїхав туристів зменшилася на 23,3% і склало 3004,0 тисяч осіб (28,2%).

За даними платіжного балансу Національного Банку Республіки Казахстан (стаття «Поїздки»), обсяг послуг, наданих країною нерезидентам у 2005 році, склав 684,5 млн. доларів США, обсяг послуг, отриманих Казахстаном від нерезидентів, склав 667,1 млн. доларів США . Внесок туризму у ВВП країни в 2005 році склав 1,3%.

У 2006 році в'їзний туризм збільшився на 1,03% по відношенню до 2005 року, виїзний - на 1,56%, внутрішній туризм навпаки зменшився на 2,59% і склав 3495 тис. осіб, при тому у кількісному вираженні обсяг внутрішнього туризму збільшився по відношенню до 2005 року.

Поряд з цим аналіз даних Агентства Республіки Казахстан по статистиці з 2000 року по 2005 рік вказує на розширення географії в'їзного туризму: 60 країн в 2000 році, 161 країна в 2005 році.

Таким чином, якщо зіставити показники туристської індустрії за 2006-й і попередні роки, то в наявності позитивна динаміка. Туристична галузь розвивається, і цифри тому свідчення: у 2005-му, за даними Казахстанської туристської асоціації (КТА), доходи компаній туріндустрії склали 30,5 млрд. тенге, а в 2006-му - вже 44,72 млрд.тенге (збільшився на 44,3%), податкові надходження - 6,5 і 7 млрд. тенге відповідно.

Кількість діючих туристичних фірм збільшилася на 9%, зараз їх в Казахстані трохи менше тисячі - 921. На 17,6% зросла кількість готелів та інших місць розміщення туристів.

За даними Казахстанської туристської асоціації (КТА), в 2006 році Казахстан відвідали 5,2 млн. туристів, тоді як в 2005 році цей показник складав 4,3 млн. Причому найбільш поширеним видом в'їзного туризму є діловий туризм, на нього припадає 82-84 % від загального турпотоку, решта 16-18% - на екологічний і спортивний. Хоча наявний у країни потенціал дозволяє зробити ставку на розвиток саме цих напрямків.

З метою розвитку внутрішнього та в'їзного туризму відповідно до Концепції розвитку туризму в Республіці Казахстан від 6 березня 2001, проведена робота з розвитку індустрії туризму і паломництва на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях у всьому різноманітті його видів (пізнавальний, діловий, спортивний, оздоровчий, екзотичний т.д.). Вітчизняними туроператорами розроблено 78 маршрутів по організації екологічних турів, 126-оздоровчих, 61-з організації полювання та риболовлі, 18-кінних, 46-пригодницьких турів, 56-за програмою Шовкового шляху, по поломнечіскім-17, культурно-пізнавальну-56, 315 -за маршрутом вихідного дня.

Таким чином, про поступальний та сталий розвиток казахстанського туризму свідчать темпи зростання обсягів в'їзного та внутрішнього туризму. Найбільший розвиток внутрішнього туризму відзначається в містах Астані, Алмати, Східно-Казахстанської, Карагандинської, Алматинської і Акмолинської областях.

У Алматинської, Карагандинської, Північно-Казахстанської і Західно-Казахстанській областях найбільш розвинений виїзний туризм.

У Республіці розвинені практично всі існуючі види туризму: культурно-пізнавальний, розважальний, екологічний, екстремальний, оздоровчий, соціальний, дитячий, спортивний, діловий, космічний туризм.

Серед екстремальних видів туризму найбільшою популярністю серед туристів користуються національні види полювання, такі, як полювання з беркутом і ловчими соколами, з казахськими хортами - тази.

Геополітичне положення та природно-сировинні ресурси дозволяють розраховувати на збільшення кількості туристів, що приїжджають в Казахстан з питань бізнесу і участі в міжнародних заходах. Це, перш за все, міста Алмати, Астана, Атирау. Геополітичне положення та природно-сировинні ресурси дозволяють розраховувати на збільшення кількості бізнес-туристів, що приїжджають в Казахстан з питань бізнесу і участі в міжнародних конвенціях. Інфраструктура вищевказаних центрів в основному відповідає міжнародним стандартам. Місто Алмати є стратегічними (повітряними, автомобільними, залізно-дорожніми) воротами для республіки і основна міграція відбувається саме через це місто. Крім зручних для проведення різних форумів будівель і готелів місто має все необхідне для відпочинку і розваг, крім того на території прилеглої місту в радіусі 500 км розташовані чудові рекреаційні зони. Місто Астана стає такою ж стратегічною зоною. Всезростаючий інтерес до міста, як до молодої столиці нашої держави, що має сучасний вигляд та інфраструктуру, послужить стрімкого розвитку в місті міжнародного та внутрішнього туризму.

Аналіз туристської діяльності показав, що туристи, які прибувають з-за кордону, воліють зупинятися в готелях, що надають якісний сервіс і повний набір послуг. Саме від ділового туризму буде залежати подальший розвиток мережі готелів міжнародного рівня у великих містах - ділових центрах країни.

Найбільш перспективними регіонами культурно-пізнавального туризму є місто Алмати і Алматинська область, розвиток туризму по Шовковому шляху (міжнародний туристський поїзд "Перлина Шовкового шляху" за маршрутом Алмати - Туркестан - Ташкент - Самарканд - Бухара - Ургенч - Мари - Ашгабат - Алмати). Величезні можливості для розвитку внутрішнього культурно-пізнавального туризму в республіці відкриває участь Казахстану в туристському трансконтинентальному маршруті «Шовковий Шлях», здійснюваний під егідою UNWTO у співпраці з UNESCO.

Одним з перспективних напрямків розвитку туристичної галузі в Казахстані стає екологічний туризм. Кількість туристів, що виявляють інтерес до заповідних зон Казахстану, зростає, отримують розвиток нові форми організованого туризму: велосипедний, кінний, водний.

Необхідність розвитку екологічного туризму в Республіці Казахстан обумовлена ​​не тільки економічними факторами - створенням нових робочих місць, розвитком місцевих громад у віддалених регіонах, але і соціальним замовленням - потребами населення в більш цілісному, системному підході до проблем охорони здоров'я і використання вільного часу. За даними експертів Всесвітньої туристської організації, екологічний туризм за останні десять років стає найбільш популярним і є одним з інструментів сталого розвитку будь-якої держави.

Як показали підсумки досліджень туристського потенціалу, Казахстан має великі можливості для розвитку екологічного туризму. Його основу складають унікальні природні умови і ландшафти в центрі Євразії, численні природні, історичні пам'ятники, культурна і етнічна спадщина народів, що населяли територію Казахстану в різні історичні періоди.

В даний час в Казахстані спостерігається розвиток екологічного туризму. За даними Агентства Республіки Казахстан по статистиці, національними особливо охоронюваними природними територіями зі статусом юридичної особи в 2005 році обслужені 391,6 тис. туристів, дохід від відвідування туристичних груп в 2005 році склав 9,1 млн. тенге.

Однак незважаючи на те, що екологічний туризм відрізняється від інших видів туризму незначним впливом на природне середовище і не потребує особливо розвиненій інфраструктурі, діяльність у цьому напрямку стикається з серйозними труднощами в зв'язку з тим, що здебільшого рекреаційно-туристська інфраструктура знаходиться все ще на етапі становлення.

Економічний потенціал екологічного туризму в Казахстані практично необмежений - Щучинсько-Борівська зона, «Сари-Агаш», «Арасан - Капал», «Моялди», «Баянаул», «Жанакорган», «Каспій» - далеко не повний перелік «перлин» Казахстану .

Економічний потенціал екологічного туризму в Казахстані практично необмежений, проте для його становлення та розвитку потрібні значні капіталовкладення і витрати. Створення необхідної інфраструктури для екологічного туризму дозволить забезпечити доступність унікальних куточків природи для туристів. Необхідно створити умови для залучення інвестицій та приватного капіталу з метою реалізації інвестиційних проектів по об'єктах екологічного туризму, таких, як будівництво туристського комплексу на Рахмановського ключах в районі гори Білухи в Східно-Казахстанської області, створення мережі гірськолижних курортів в Алматинській області, та інших.

Іншим пріоритетним напрямком туристської галузі є розважальний туризм. Розважальний туризм представлений пляжним і круїзним туризмом на Каспійському морі.

Ще одним цікавим проектом в галузі розвитку туризму є організація так званого «космічного туризму». Космічний туризм планується розвивати в місті Байконир в рамках проекту «Казахстан - перша космічна гавань планети».

Великий економічний потенціал представляє розвиток соціального туризму, субсидованого з джерел позабюджетного фінансування, з метою створення умов для подорожей школярам, ​​молоді, пенсіонерам, інвалідам, ветеранам війни і праці та іншим громадянам, яким держава, державні і недержавні фонди, інші благодійні організації та фонди роблять соціальну підтримку, як найменш забезпеченої частини населення при використанні їх права на відпочинок.

При цьому люди з інвалідністю та особи похилого віку, складаючи все більш численну групу споживачів послуг індустрії подорожей і інших видів відпочинку у світі, а також сім'ї з дітьми, які також стають частиною цього розширюється ринку індустрії туризму, не мають фізичного доступу до більшості готелів, транспортних засобів і туристських визначних пам'яток.

Таким чином, доступність туристських ресурсів стає все більш важливим чинником у розвитку туризму. Незважаючи на збільшення кількості туристів, до якого призвело б розширення доступу до туристичних ресурсів і послуг, багато туроператорів поки ще не усвідомили значення прийняття заходів у цьому відношенні. Тому необхідно виробити чітку політику і стратегію сприяння забезпеченню доступності туристських ресурсів, підняти рівень спеціальної підготовки персоналу в індустрії туризму, підвищити інформованість громадськості про потреби туристів з інвалідністю та про значимість туризму в соціально-економічному-розвитку.

Розвиток соціального туризму, в тому числі краєзнавчого, спортивного, самодіяльного, лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, екологічного туризму, сімейних подорожей, туризму літніх осіб та інвалідів, молодіжного та дитячо-юнацького туризму має велике виховне та патріотичне значення.

У вирішенні всіх цих питань першорядну роль набувають інституційні елементи формування турпродукту.

Казахстан має конкурентні переваги, які полягають в унікальній культурі, багатою і різноманітною природою, збільшеною ділової активності, що дає можливість розвивати культурно-пізнавальний, екологічний, діловий туризм, займатися активними видами відпочинку, такими, як спортивний, пригодницький туризм.

У цілому для туристів пропонується більше 700 маршрутів подорожей по всій території Казахстану. Найбільш цікаві, привабливі та перспективні маршрути розроблені: ТОВ «Саяхат» Кизилординська область, ТОВ «Компанія Жибек Жоли», ТОВ «Туристичне агентство» Національної компанії «Шовковий Шлях-Казахстану», ТОО МАЛ «Хантенгрі", ТзОВ "Азія туризм», ТОО «Туран-азія» м.Алмати, ТОО «Акколь", ТзОВ "шиндай-Сан» Алматинська область, ТОО «екосистем», ТОВ «Рахмановського ключі», ТОВ «Шара» Східно-Казахстанська область, ТОВ «Фірма-Турист» Мангістауської області, ТОО «Камеко тур» Південно-Казахстанської області. Тур операторами Жамбилська області розроблені маршрути «Тараз - Стародавнє місто Шовкового шляху», «Тараз - Туркестан» та інші.

В даний час ведеться робота з розвитку найбільш привабливих туристських напрямків по:

- Екологічному туризму із залученням ресурсів Державних національних природних парків «Алтин Омельку», «Ілі Алатау», «Чаринського каньйон»;

- Культурно-пізнавальному туризму за маршрутами Великого Шовкового шляху;

Згідно з даними Всесвітньої туристської організації, приблизно 67% світових витрат туристів припадає на громадян США, Німеччини, Японії, Великобританії, Італії, Франції та Канади, які виїжджають в інші країни. Саме на ці ринки орієнтований в'їзний туризм Казахстану.

Глава 2. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Республіці Казахстан

2.1 Проблеми розвитку туристичної індустрії Казахстану

Основними постачальниками туристських послуг є туристські організації, які представлені туристськими організаціями та індивідуальними підприємцями, що мають ліцензії на право здійснення туристської діяльності. У таблиці 4 представлені дані про кількість туристських фірм Казахстану в розрізі областей та великих міст за період 2002-2006 року.

Таблиця 4

Кількість туристських фірм Казахстану, одиниць

(Дані Агентства зі статистики Республіки Казахстан)