Перспективи розвитку туризму в сучасному Казахстані

Перспективи розвитку туризму в сучасному Казахстані

Введення

Слово «tourist» з'явилося в англійській мові на початку XIX століття й у перекладі з англійської означає: той, хто здійснює поїздку заради власного задоволення чи розширення культурного кругозору. За визначенням ООН «турист» - це особа, що перебуває в даній місцевості терміном більш ніж на одну ніч і менш ніж на рік 1.

Туризм - порівняно молодий феномен, що має, однак, коріння, що йдуть далеко в минуле. Історія туризму - це тимчасова періодизація туризму, яка має на виділення внутрішньо однорідних етапів в його розвитку 2.

З даним поняттям ми стикаємося, практично, кожен день. Це можуть бути повідомлення з рекламних оголошень по радіо, телевізору, Інтернет; розмови оточуючих, що побували в якому-небудь турі; вид з вулиці офісу туристичної фірми, на вхідних дверях якого завжди можна побачити оголошення про «горящих» турах. Кожен з нас уявляє собі туризм як галузь, більш-менш відому, оскільки всі ми кудись їздили і проводили відпустки поза домом.

Міжнародний туризм в даний час є однією з найбільш динамічно розвиваються галузей зовнішньоекономічної діяльності 3. Неухильне зростання впливу туризму як на світову економіку в цілому, так і на економіку окремих країн і регіонів є однією з найбільш значних, постійних і довгострокових тенденцій, яка супроводжує формування та розвитку світового господарства. Стає очевидним перетворення туризму у велику самостійну галузь національної економіки, діяльність якої спрямована на задоволення специфічних потреб населення. Різноманіття цих потреб задовольняється не тільки туристськими підприємствами, а й підприємствами інших галузей, що зумовлює значення туризму як одного з факторів мультиплікативного впливу на розвиток економіки. Туризм є одним з факторів світових інтеграційних процесів, а туристський бізнес стає зараз значущим сектором економіки 4.

Казахстан, володіючи унікальними природними ресурсами та самобутньою культурою кочового народу, має величезний нереалізований потенціал для розвитку туризму на міжнародному та регіональному ринках. Туристичний потенціал рекреаційних ресурсів та історико-культурної спадщини дозволяє республіці гармонійно інтегруватися в міжнародний ринок туризму і досягти інтенсивного розвитку туризму в країні. Це забезпечить стійке зростання зайнятості та доходів населення, стимулювання розвитку суміжних з туризмом галузей і збільшення припливу інвестицій в національну економіку.

Індустрія туризму в Республіці Казахстан на державному рівні визнана однією з пріоритетних галузей економіки. Так, у реалізації положень індустріально-інноваційного розвитку економіки країни провідна роль належить системі кластерів, зокрема туристському кластеру. Сучасні тенденції в розвитку цієї галузі такі, що туристи, які добре вивчили найвідоміші курорти світу, прагнуть в ті країни, де туристичний сектор тільки починає розвиватися. З цієї позиції привабливість Казахстану зростає.

Глава держави Н. Назарбаєв наголосив на необхідності розробки плану по створенню та розвитку туристичного кластеру.

Доходи від туризму стійко займають третє місце після доходів від експорту нафти, нафтопродуктів та автомобілів. Очікується, що до 2010 року число міжнародних туристичних поїздок перевищить мільярд, а надходження від туристської індустрії складе 1,2 трильйона доларів.

У республіці діє концепція розвитку туризму в Республіці Казахстан, в якій зазначено, що туризму здатний надати три позитивних ефекту на економіку країни: по-перше, забезпечити приплив іноземної валюти та надавати позитивний вплив на такі економічні показники як платіжний баланс і сукупний експорт, по- друге, допомагає збільшити зайнятість населення, по-третє, сприяє розвитку інфраструктури країни.

На сучасному етапі розвитку туризму Казахстан стає більш привабливою для бізнесменів, спортсменів, науковців, любителів екстремального відпочинку, а також для людей, що цікавляться історією і сьогоднішнім днем країн, розташованих на Великому Шовковому шляху.

Одним з найбільш привабливим ресурсів для туристів далекого зарубіжжя є казахстанські гори.

Крім природних пам'яток, Казахстан багатий історико-культурними пам'ятками, розташованими на Великому Шовковому шляху, що мають всесвітнє значення. Організація транзитних турів на Великому Шовковому шляху особливо актуальна, тому що це дасть Казахстану можливість входження в зону інтересу таких країн, як Японія, Малайзія, КНР, Корея, а також європейських держав.

Статистичні дані станом на 01.01.2008 р. свідчать про значне зростання обсягів туризму в республіці. Так у порівнянні з тим же періодом 2006 року, кількість обслужених туристів становила 1134062 осіб в 2007 році, а в 2006 році 1079204 чоловік.

Метою дипломної роботи є виявлення перспектив розвитку туристкою галузі Республіки Казахстан.

Для досягнення цієї мети в роботі були вирішені наступні завдання:

        вивчено основні теоретичні аспекти туризму;

        розкрито значення туристської діяльності в економіці Республіки Казахстан;

        досліджено структуру туристичної галузі та проаналізовано потенціал туристичних ресурсів країни;

        проведено аналіз факторів що впливають на розвиток;

        Визначено основні тенденції та перспективи розвитку туризму в Республіці Казахстан.

Інформаційною базою дослідження проведеного в дипломній роботі стали дані Агентства статистики Республіки Казахстан та Міністерства Республіки Казахстан по туризму і спорту.

Методологічною і теоретичною основою роботи послужили праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали періодичної преси і т.д.

Дипломна робота має традиційну структуру і складається з вступу, 3-х розділів і висновку.

Глава 1. Аналіз формування, розвитку та сучасного стану туризму в Республіці Казахстан

1.1 Формування індустрії туризму в Казахстані за роки державної незалежності

Виходячи з аналізу туристської політики держав, досліджень Всесвітньої туристської організації (СОТ) і спеціалізованих міжнародних організацій з туризму, туризм розуміється як діяльність, безпосередньо впливає на соціальну, культурну та економічне життя держави 5.

Історичними передумовами розвитку туризму в Казахстані є становлення і розвиток Великого Шовкового шляху, початок формування, якого відноситься до третього тисячоліття до н.е.

У радянський період в Казахстані, в основному розвивався внутрішній туризм. Частка міжнародного туризму була не значною. Слід зазначити що, туризм в Радянському Союзі був один з елементів системи культурно-освітньої роботи, що виконувала ідеологічну функцію і, незважаючи на її домінуючу роль, фінансувався за залишковим принципом і не мав суттєвої економічної значущості. При цьому прибуток, одержуваний Казахським республіканською радою з туризму та екскурсій, щорічно зростала аж до 80-их років минулого століття.

З початком державної незалежності Республіці Казахстан туристська галузь не отримала принципових структурних та змістовних змін. Не приділялося уваги комплексному прогнозуванню, довгострокового планування, територіальної організації туризму і недержавним туристським структурам. До того ж, на стан справ у сфері туризму особливо негативно позначилася систематична реорганізація органів державного управління, що відповідали за розвиток туризму і скорочення фінансування на їх утримання. Фактором, який гальмує розвиток галузі, було невизнання туристської діяльності пріоритетом з боку місцевих органів управління, незважаючи на те, що більша частина доходів від туризму надходить до місцевого бюджету 6.

У період з 2005-2007 роки, були прийняті кардинальні заходи для формування ефективної індустрії туризму Республіки Казахстан. Цілями реформування туристської галузі є:

        перетворення туризму в прибуткову галузь економіки шляхом створення високорентабельної індустрії туризму, здатної виробляти і реалізовувати якісний, конкурентоспроможний туристичний продукт для міжнародного туристського ринку;

        розвиток туристичної інфраструктури;

        збереження і раціональне використання культурно-історичних та природно-рекреаційних ресурсів;

        забезпечення доступності туристських ресурсів для всіх верств населення, максимальне задоволення потреб в туристичних послугах;

        підвищення ефективності взаємодії державних і приватних структур у сфері туризму;

        розвиток малого і середнього підприємництва в сфері туризму.

Для реалізації поставлених цілей необхідно вирішити наступні завдання:

        активізація державної політики в галузі туризму;

        вдосконалення системи регулювання туристичною діяльністю;

        подальший розвиток правових, організаційних та економічних основ індустрії туризму;

        захист туристського ринку шляхом надання податкових пільг, державних гарантій та інших заходів державної підтримки;

        забезпечення безпеки туристів;

        формування іміджу Казахстану як привабливого туристського ринку;

        вдосконалення системи інформаційного забезпечення;

        поглиблення наукових досліджень у галузі туризму;

        приведення методики статистичного обліку послуг сфери туризму у відповідність з міжнародними стандартами;

        стимулювання розвитку інфраструктури туризму шляхом залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для реконструкції і будівництва туристських об'єктів;

        поліпшення якості обслуговування туристів на основі стандартизації, сертифікації та ліцензування туристської діяльності;

        розвиток системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері туризму; розвиток міжнародного співробітництва в галузі туризму;

        забезпечення заходів з охорони навколишнього середовища і збереження культурної спадщини 7.

Початок незалежності Республіки Казахстан характеризується швидким розвитком міжнародного туризму. У зв'язку з появою можливості вільного виїзду за кордон у цей період розвивається переважно виїзний туризм, частка якого в значній мірі перевершує в'їзний і внутрішній туризм разом узяті.

На цей період припадає значне зростання кількості туристичних фірм. Якщо до 1991 року туризмом в Казахстані займалися 3 організації («Казахський республіканська рада з туризму та екскурсіях», «Інтурист», БММТ «Супутник»), то в 1994 році в Казахстані було зареєстровано 589 туристичних організацій.

Виїзні туристські потоки були зорієнтовані на Польщу. КНР (шоп-тури) і Болгарію (відпочинок). Країнами, генеруючими туристські потоки в Казахстан, в цей період були Великобританія, ФРН, КНР, США.

Питома вага туризму у ВВП у цей період становив: у 1991 році -0,03%, в 1992 році - 0,09%, в 1993 році - 0,06%, в 1994 році - 0,08% [13, с. 196].

Обсяг виїзного туризму в період з 1992-1994 рр.. виріс в три рази і, якщо в 1992 році було зафіксовано 233990 туристів виїхали за межі республіки, то вже у 1994 році відповідно 700492 туристів. В'їзних туристів за даний період збільшилася в 2 рази, так як в 1992 році в Казахстані було прийнято 236044 іноземних туристів, а в 1995 році відповідно 450718 туристів 8.

Екстенсивне зростання показників з в'їзного туризму Казахстану на даному етапі був зумовлений наступними факторами:

        спрощенням візових формальностей, зняттям обмежень на виїзд громадян Казахстану;

        прискорення процесу оформлення виїзних документів;

        поява та збільшення соціального прошарку населення, що володіє фінансовими можливостями для поїздок за кордон;

        реоріентація поїздок громадян Казахстану з внутрішнього туристського ринку і ринку країн СНД на зовнішній ринок внаслідок подорожчання путівок на місцеві курорти, зростання транспортних тарифів;

        використання зарубіжних поїздок для вирішення матеріальних і побутових проблем, поповнення казахстанського ринку споживчих товарів.

У зазначений період було укладено 7 міжнародних угод про співробітництво в галузі туризму: між Республікою Казахстан і Республікою Іран; між Республікою Казахстан і Республікою Пакистан; Міністерством туризму, фізичної культури і спорту Республіки Казахстан та Міністерством молоді, спорту і туризму Республіки Молдова; Ашхабадська угода про співробітництво в галузі туризму з країнами СНД; між Урядом Республіки Казахстан та Урядом Республіки Узбекистан про поглиблення співробітництва в галузі культури, охорони здоров'я, науки, освіти, туризму і спорту; між Міністерством молоді, туризму і спорту Республіки Казахстан та Державним комітетом Киргизької Республіки з туризму та спорту; між Міністерством у справах молоді «туризму і спорту Республіки Казахстан та Міністерством промисловості і торгівлі Угорської Республіки.

У 1997 році у вузах республіки була розпочата підготовка фахівців для туристичної галузі.

У 1997 році Казахстан вперше взяв участь у найбільшій у світі щорічної Міжнародної туристичної біржі «1ТВ-Вегlin» і на засіданнях Генеральної Асамблеї СОТ. У зв'язку з несплатою членських внесків до СОТ Казахстан в 1997 році був позбавлений привілеїв Дійсного члена.

У зазначений період було укладено наступні міжнародні угоди щодо співпраці в галузі туризму: між Міністерством молоді, туризму і спорту Республіки Казахстан та Державним комітетом Киргизької Республіки з туризму і спорту; між Міністерством у справах молоді, туризму і спорту РК і Міністерством Арабської Республіки Єгипет; між Урядом Республіки Казахстан та Урядом Держави Ізраїль; між Урядом Республіки Казахстан та Урядом Грузії; між Міністерством освіти і культури Республіки Казахстан та Державним агентством Киргизької Республіки при Уряді Киргизької Республіки про співробітництво в галузі туризму, фізичної культури і спорту; між Урядом Республіки Казахстан та Урядом Туркменістану ; між Урядом Республіки Казахстан, Урядом Киргизької Республіки та Урядом Республіки Узбекистан про співробітництво в галузі туризму.

В кінці 90-их років минулого століття були проведені наступні заходи щодо формування індустрії туризму Республіки.