Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2013 в 19:09, курсовая работа
У ранніх працях по управлінню, як правило, підкреслюється важливість гармонічного функціонування організації. На думку їх авторів, якщо знайти правильний підхід до управління, то організація буде діяти як добре узгоджений функціонуючий механізм. Конфлікти, що виникали усередині організації, розглядалися як дуже негативні явища. Сьогоднішні теоретики управління визнають, що повна відсутність конфлікту усередині організації - умова не тільки неможлива, але і не бажана. Адже в конфліктній ситуації особи відстоюють свої інтереси.
ВСТУП………………………………………………………………………
4
РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ У ГОТЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ……………………………………………………………
7
Загальне поняття про конфлікт на підприємстві…………
7
1.2 Типологія конфліктів………………………………………...
9
Головні причини та наслідки конфліктів на підприєм-ствах…………………………………………………………..
13
Особливості конфліктів на готельних підприємствах…….
18
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬ-НОСТІ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДНІПРО»………………...
22
2.1. Загальна характеристика готелю……………………………
22
2.2. Аналіз основних показників діяльності підприємства……
28
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОН-ФЛІКТАМИ У ГОТЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ……………………..
46
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………..
52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………
Проаналізувавши Табл. 2.7 можна зробити висновок, що у 2011 році майже всі показники мають тенденцію до зменшення. Дохід від реалізації послуг збменшився на 30,58%. Відповідно чистий прибуток також зменшився на 30,58%. Інші операційні доходи зменшились на 8,54%. Чистий прибуток у % від доходу також сильно зменшився (на 72,43%).
Отже, проаналізувавши основні економічні показники діяльності готелю «Дніпро», можна сказати наступне: у порівнянні з 2010 роком у 2011 році прибутки готелю суттєво зменшились. Рівень рентабельності готельного підприємства зменшився аж на 69,05%.
Таблиця 2.9
Розрахунок фінансових показників діяльності готелю «Дніпро»
Показники |
Формула розрахунку |
Роки | |
2010 |
2011 | ||
Показники ефективності використання основних фондів | |||
Фондовіддача |
Випуск продукції / Середньорічна вартість основних засобів на початок року |
0,2 |
0,29 |
Фондомісткість |
Середньорічна вартість основних засобів на початок року/ Випуск продукції |
3,18 |
3,05 |
Показники ефективності використання оборотних фондів | |||
Коефіцієнт оборотності |
Дохід від реалізації продукції/Оборотні активи |
2,16 |
2,11 |
Коефіцієнт завантаження |
Оборотні активи/ Дохід від реалізації продукції |
0,7 |
1,1 |
Тривалість обороту |
Кількість днів у періоді/Коефіцієнт оборотності |
214,6 |
239,7 |
Показники ефективності використання праці | |||
Продуктивність праці |
Обсяг продукції/Кількість персоналу |
119,4 |
99,6 |
Трудомісткість |
Кількість персоналу/ Обсяг продукції |
0,0051 |
0,0029 |
Фондоозброєність |
Середньорічна вартість виробничих основних фондів/Середньооблікова чисельність робітників |
1382,31 |
1123,6 |
Зарплатомісткість продукції |
Фонд заробітної плати/обсяг реалізованої продукції |
0,21 |
0,22 |
Середня заробітня плата |
Фонд заробітної плати/кількість працівників |
1800 |
1984 |
Показники фінансової незалежності і стійкості | |||
Коефіцієнт фінансової незалежності |
Власний капітал і резерви / сумарні активи |
0,124 |
0,098 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
(Власний капітал + довгострокові зобов’язання)/сумарні активи |
0,9 |
0,87 |
Показники рентабельності | |||
Коефіцієнт загальної рентабельності |
ЧП /середньорічна вартість активів |
-14,3 |
- 18,9 |
Коефіцієнт рентабельності реалізованих послуг |
Валовий прибуток / обсяг реалізованої продукції |
1,1 |
1,03 |
Продовження таблиці 2.9 | |||
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу |
Чистий прибуток / середньорічна вартість власного капіталу |
-1,9 |
-2,6 |
Показники ліквідності і платоспроможності підприємства | |||
Коефіцієнт покриття (Коефіцієнт поточної ліквідності) |
Оборотні активи / поточні зобов’язання |
1,83 |
2,67 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
(Грошові кошти + поточні
фінансові інвестиції)/поточні |
0,061 |
0,069 |
Аналіз фінансових коефіцієнтів також вказує на не зовсім вигідне фінансове становище готелю «Дніпро». Погіршились практично усі показники, що показують рентабельність даного готельного підприємства.
Аналіз використання персоналу
Щодо забезпечення готелю „Дніпро” персоналом потрібно проаналізувати використання персоналу у готелі протягом періоду 2010 – 2011 рр. Результати розрахунків відображені у табл. 2.10.
Таблиця 2.10
Аналіз використання персоналу
Приватного акціонерного товариства «Готель «Дніпро»
Показники |
Попередній період |
Звітний період |
Відхилення | |
Абсолютне (+-) |
Відносне (%) | |||
Чисельність працівників |
281 |
289 |
8 |
2,8 |
Звільнено |
58 |
43 |
-15 |
-25,9 |
Прийнято |
63 |
50 |
-13 |
-20,6 |
Коефіцієнт обороту кадрів з вибуття (Ков) |
0,21 |
0,15 |
-0,06 |
-28,6 |
Продовження таблиці 2.10 | ||||
Коефіцієнт обороту кадрів по прийому (Коп) |
0,22 |
0,17 |
-0,05 |
-22,7 |
Коефіцієнт плинності кадрів (Кпл) |
0,21 |
0,15 |
-0,06 |
-28,6 |
В готелі “Дніпро” функціонує багато відділів, які виконують певні функції згідно положень про підрозділи. Інформація про структурні підрозділи та їх функції подана в Таблиці 2.11.
Аналіз розподілу функцій управління всередині підприємства
Назва посадової особи, підрозділу підприємства |
Основні функції посадової особи, підрозділу підприємства |
Кількість праців-ників підрозділу |
1 |
2 |
3 |
Начальник юридичного відділу |
1. Забезпечує додержання
законності в діяльності 2. Здійснює контроль за відповідністю вимогам законодавства проектів, наказів, інструкцій, положень та інших актів правового характеру, які готуються на підприємстві, а також у разі потреби бере участь у підготовці цих документів. 3. Представляє інтереси
підприємства в суді, арбітражі,
а також інших державних і
громадських організаціях у |
2 |
Начальник відділу кадрів
|
пуском виробничих об'єктів;
|
|
Продовження таблиці 2.11 | ||
|
|
4 |
Началь- ник сек- ретаріату |
5 | |
Начальник плановоекономічного |
|
4 |
Головний бухгалтер |
1. Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. 2. Організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. 3. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. |
13
|
Продовження таблиці 2.11 | ||
|
4. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну. 5. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам. 6.Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. |
|
Начальник відділу матеріально-технічного постачання |
|
11 |
Головний інженер |
1. Забезпечує постійне підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективності, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт (послуг), їх високу якість, довговічність згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання; 2. Керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації, заходів щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва. |
31 |
Продовження таблиці 2.11 | ||
3. Організує розробку і виконання планів впровадження нової техніки і технології, організаційно-технічних заходів, 4. Керує діяльністю технічних
служб підприємства, контролює результати
їх роботи, стан трудової і
виробничої дисципліни в |
||
Начальник служби готельного господарства |
58 | |
Керуючий рестораном |
1. Здійснює керівництво діяльністю ресторану, направленою на за без-печення високої якості виготовляння їжі та обслуговування споживачів. 2. Організує роботу структурних підрозділів підприємства, забезпечує їх взаємодію. 3. Забезпечує своєчасні поставки продовольчих товарів, напівфабрикатів та сировини згідно із заявками структурних підрозділів підприємства. 4. Перевіряє наявність
супровідних документів на 5. Затверджує меню та прейскуранти. 6. Розглядає пропозиції
щодо додаткових видів послуг
та розширення асортименту 7. Контролює додержання належного рівня обслуговування споживачів, правил роботи ЗРГ, встановленого порядку розрахунків із споживачами та інформування їх про роздрібні ціни. 8. Організує контроль
за технологією та якістю 9. Забезпечує працівників
форменим та спеціальним |
111 |
|
| |
Продовження таблиці 2.11 | ||
Начальник служби безпеки та пожежної охорони |
|
11 |
Начальник маркетингової служби |
|
2 |
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОН-ФЛІКТАМИ У ГОТЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Управління будь-яким готельним підприємством та особливо його функціонування незмінно супроводжуються різного роду конфліктами. Незважаючи на існування різних підходів та поглядів щодо визначення значення, місця конфліктів, методів їхнього вирішення тощо, сучасні дослідження показують, що головною є не дискусія з приводу того позитивним чи негативним явищем є конфлікт, чи які заходи потрібно здійснити аби унеможливити виникнення конфліктів, а доцільність у формуванні ефективної системи управління конфліктами. Адже, як свідчить практика управління конфліктами, часто взагалі відсутнє як таке, а здебільшого є елементом управління іншими процесами чи організацією загалом або є несистемним процесом.
Як відомо, конфлікти впливають на результативність організації, змінюючи її різні показники, зокрема обсяг виробництва, обсяг збуту, дохід тощо. Безумовно ця зміна показників може бути як позитивною, так і нега-тивною, але чітко відомо, що вона існує, тому у будь-якому разі ефективне управління конфліктами здатне оптимізувати вплив конфліктів на результативність.
Тобто формування ефективної системи управління конфліктами покликане сприяти розвитку підприємства, роблячи ефективнцішою систему управління підприємством загалом, що своєю чергою посилюватиме його конкуренті переваги.
Незважаючи на доцільність існування системи управління конфліктами на практиці через деякі об’єктивні та суб’єктивні причини така система не повністю сформована та реалізована.
Відмінність теорії та практики управління конфліктами потребує ретельного дослідження цього управління на конкретних підприємствах. Такими обрано готель «Дніпро».
Існують кілька ефективних способів управління конфліктною ситуацією. Їх можна розділити на дві категорій:
Керівникам не слід вважати причиною конфліктних ситуацій просте розходження в характерах. Звичайно, це розходження може з'явитися причи-ною конфлікту в якомусь конкретному випадку, але воно лише один з факто-рів, що можуть викликати конфлікт. Керівник повинний почати з аналізу фактичних причин, а потім використовувати відповідну методику. Зменшити можливість конфлікту можна, застосовуючи методики вирішення конфлікту.
Структурні методи. Структурні методи вирішення конфлікту - це роз'яснення вимог до роботи, використання координаційних і інтеграційних механізмів, установлення загальорганізаційних комплексних цілей і використання системи винагород.
Роз'яснення вимог до роботи. Один із кращих методів управління, який запобігає дисфункціональному конфлікту, - роз'яснення того, які результати очікуються від кожного співробітника і підрозділу. Тут повинні бути згадані такі параметри як рівень результатів, що повинний бути досягнутий, хто надає і хто одержує різну інформацію, система повноважень і відповідальності, а також чітко визначена політику, процедури і правила. Причому, керівник усвідомлює всі ці питання не для себе, а для того, щоб його підлеглі добре зрозуміли, чого чекають від них у кожній даній ситуації.
Координаційні й інтеграційні механізми. Ще один метод управління конфліктною ситуацією - це застосування координаційного механізму. Один з найпоширеніших механізмів - ланцюг команд. Як ще давно відзначав Вебер і представники адміністративної школи, встановлення ієрархії повноважень упорядковує взаємодію людей, прийняття рішень і інформаційні потоки усе-редині організації. Якщо два чи більш підлеглих мають розбіжності по яко-мусь питанню, конфлікту можна уникнути, звернувшись до їх загального на-чальника, пропонуючи йому прийняти рішення. Принцип єдиноначальності полегшує використання ієрархії для управління конфліктною ситуацією, тому що підлеглий прекрасно знає, чиїм рішенням він повинний підкорятися.
Загальноорганізаційні комплексні цілі. Установлення загальорганіза-ційних комплексних цілей - ще один структурний метод управління конфліктною ситуацією. Ефективне здійснення цих цілей вимагає спільних зусиль двох чи більш співробітників, груп чи відділів. Ідея, що закладена в ці вищі цілі - направити зусилля всіх учасників на досягнення загальної мети.
Структура системи винагород. Винагороди можна використовувати як метод управління конфліктною ситуацією, роблячи вплив на поводження людей, щоб уникнути дисфункціональних наслідків. Люди, що вносять свій внесок у досягнення загальорганізаційних комплексних цілей, допомагають іншим групам організації і намагаються підійти до вирішення проблеми комплексно, повинні винагороджуватися подякою, премією, визнанням чи підвищенням по службі. Не менш важливо, щоб система винагород не заохочувала неконструктивне поводження окремих осіб чи груп.
Систематичне скоординоване використання системи винагород для заохочення тих, хто сприяє здійсненню загальорганізаційних цілей, допомагає людям зрозуміти, як їм варто поводитися в конфліктній ситуації, щоб це відповідало бажанням керівництва.
Міжособистісні
стилі вирішення конфліктів. Ві
1.Відхилення. Цей стиль характеризується тим, що людина намагається піти від конфлікту. Один зі способів вирішення конфлікту - це не попадати в ситуації, що провокують виникнення протиріч, не вступати в обговорення питань, чреватих розбіжностями.
2. Згладжування. Цей стиль характеризується поведінкою, яка диктується переконанням, що не варто сердитися, тому що "ми усі - одна щаслива команда, і не слід розгойдувати човен". "Згладжуватель" намагається не випустити назовні ознаки конфлікту, апелюючи до потреби в солідарності. На жаль, зовсім забувають про проблему, що лежить в основі конфлікту. Можна погасити прагнення до конфлікту в іншої людини повторюючи: "Це не має великого значення". У результаті може наступити мир і гармонія але проблема залишиться. Більше не існує можливості для прояву емоцій, але вони живуть усередині і накопичуються. Стає очевидним загальне занепокоєння, росте імовірність того, що в кінцевому рахунку відбудеться вибух.
3.Примус. У рамках цього стилю превалюють спроби змусити прийняти свою точку зору за будь-яку ціну. Той, хто намагається це зробити, не цікавиться думкою інших. Особа, що використовує такий стиль, звичайно поводиться агресивно, і для впливу на інших звичайно використовує владу шляхом примуса. Конфлікт можна взяти під контроль, показавши, що володієш самою сильною владою, придушуючи свого супротивника, вириваючи в нього поступку по праву начальника. Цей стиль примуса може бути ефективним у ситуаціях, де керівник має значну владу над підлеглими. Недолік цього стилю полягає в тому що він придушує ініціативу підлеглих, створює велику імовірність того, що будуть враховані не усі важливі фактори, оскільки представлена лише одна точка зору. Він може викликати збурювання, особливо в більш молодого і більш освіченого персоналу.
4.Компроміс. Цей стиль характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але лише до деякої міри. Здатність до компромісу високо цінується в управлінських ситуаціях, тому що це зводить до мінімуму недоброзич-ливість і часто дає можливість швидко розв'язати конфлікт до задоволення обох сторін. Однак, використання компромісу на ранній стадії конфлікту, що виникли по важливому рішенню може перешкодити діагнозу проблеми і скоротити час пошуку альтернативи. Такий компроміс означає згоду тільки щоб уникнути сварки, навіть якщо при цьому відбувається відмовлення від розсудливих дій. Такий компроміс - це задоволеність тим, що доступно, а не наполегливий пошук того, що є логічним у світлі наявних фактів і даних.
5.Вирішення проблеми. Даний стиль - визнання розходження в думках і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту і знайти курс дій, прийнятний для всіх сторін. Той, хто користається таким стилем не намагається домогтися своєї мети за рахунок інших, а скоріше шукає найкращий варіант вирішення конфліктної ситуації. Розбіжність у поглядах розглядається як неминучий результат того, що в розумних людей є свої представлення про те, що правильно, а що ні. Емоції можна усунути лише шляхом прямих діалогів з особою, погляди якої відмінні від ваших поглядів. Глибокий аналіз і вирішення конфлікту можливі, тільки для цього потрібна зрілість і мистецтво роботи з людьми. Така конструктивність у вирішенні конфлікту (шляхом вирішення проблеми) сприяє створенню атмосфери щирості, настільки необхідної для успіху особистості і компанії вцілому.
Информация о работе Напрями удосконалення управління конфліктами у готельному підприємстві