Напрями удосконалення управління конфліктами у готельному підприємстві

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2013 в 19:09, курсовая работа

Описание работы

У ранніх працях по управлінню, як правило, підкреслюється важливість гармонічного функціонування організації. На думку їх авторів, якщо знайти правильний підхід до управління, то організація буде діяти як добре узгоджений функціонуючий механізм. Конфлікти, що виникали усередині організації, розглядалися як дуже негативні явища. Сьогоднішні теоретики управління визнають, що повна відсутність конфлікту усередині організації - умова не тільки неможлива, але і не бажана. Адже в конфліктній ситуації особи відстоюють свої інтереси.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………
4
РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ У ГОТЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ……………………………………………………………

7
Загальне поняття про конфлікт на підприємстві…………
7
1.2 Типологія конфліктів………………………………………...
9
Головні причини та наслідки конфліктів на підприєм-ствах…………………………………………………………..
13
Особливості конфліктів на готельних підприємствах…….
18
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬ-НОСТІ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДНІПРО»………………...

22
2.1. Загальна характеристика готелю……………………………
22
2.2. Аналіз основних показників діяльності підприємства……
28
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОН-ФЛІКТАМИ У ГОТЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ……………………..

46
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………..
52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 139.59 Кб (Скачать)

 

Проаналізувавши Табл. 2.7 можна зробити висновок, що у 2011 році майже всі показники мають тенденцію до зменшення. Дохід від реалізації послуг збменшився на 30,58%. Відповідно чистий прибуток також зменшився на 30,58%. Інші операційні доходи зменшились на 8,54%. Чистий прибуток у % від доходу також сильно зменшився (на 72,43%).

Отже, проаналізувавши основні економічні показники діяльності готелю «Дніпро», можна сказати наступне: у порівнянні з 2010 роком у 2011 році прибутки готелю суттєво зменшились. Рівень рентабельності готельного підприємства зменшився аж на 69,05%.

 

 

Таблиця  2.9

Розрахунок  фінансових показників діяльності готелю «Дніпро»

Показники

Формула розрахунку

Роки

2010

2011

Показники ефективності використання основних фондів

Фондовіддача

Випуск продукції / Середньорічна  вартість основних засобів на початок  року

0,2

0,29

Фондомісткість

Середньорічна вартість основних засобів на початок року/ Випуск продукції

3,18

3,05

Показники ефективності використання оборотних фондів

Коефіцієнт оборотності

Дохід від реалізації продукції/Оборотні активи

2,16

2,11

Коефіцієнт завантаження

Оборотні активи/ Дохід  від реалізації продукції

0,7

1,1

Тривалість обороту

Кількість днів у періоді/Коефіцієнт оборотності

214,6

239,7

Показники ефективності використання праці

Продуктивність праці

Обсяг продукції/Кількість  персоналу

119,4

99,6

Трудомісткість

Кількість персоналу/ Обсяг  продукції

0,0051

0,0029

Фондоозброєність

Середньорічна вартість виробничих основних фондів/Середньооблікова чисельність  робітників

1382,31

1123,6

Зарплатомісткість продукції

Фонд заробітної плати/обсяг  реалізованої продукції

0,21

0,22

Середня заробітня плата

Фонд заробітної плати/кількість  працівників

1800

1984

Показники фінансової незалежності і стійкості

Коефіцієнт фінансової незалежності

Власний капітал і резерви / сумарні активи

0,124

0,098

Коефіцієнт фінансової стійкості

(Власний капітал + довгострокові  зобов’язання)/сумарні активи

0,9

0,87

Показники рентабельності

Коефіцієнт загальної  рентабельності

 

ЧП /середньорічна вартість активів

-14,3

- 18,9

Коефіцієнт рентабельності реалізованих послуг

 

Валовий прибуток / обсяг  реалізованої продукції

1,1

1,03

Продовження таблиці 2.9

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

Чистий прибуток / середньорічна  вартість власного капіталу

-1,9

-2,6

Показники ліквідності і  платоспроможності підприємства

Коефіцієнт покриття

(Коефіцієнт поточної  ліквідності)

Оборотні активи / поточні  зобов’язання

1,83

2,67

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

(Грошові кошти + поточні  фінансові інвестиції)/поточні зобов’язання

0,061

0,069


 

Аналіз фінансових коефіцієнтів також вказує на не зовсім вигідне  фінансове становище готелю «Дніпро». Погіршились практично усі показники, що показують рентабельність даного готельного підприємства.

 

Аналіз використання персоналу 

Щодо забезпечення готелю „Дніпро” персоналом потрібно проаналізувати використання персоналу у готелі протягом періоду 2010 – 2011 рр. Результати розрахунків відображені у табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Аналіз використання персоналу 

Приватного  акціонерного товариства «Готель «Дніпро»       

Показники

Попередній період

Звітний період

Відхилення

Абсолютне

(+-)

Відносне

(%)

Чисельність працівників

281

289

8

2,8

Звільнено

58

43

-15

-25,9

Прийнято 

63

50

-13

-20,6

Коефіцієнт обороту кадрів з  вибуття (Ков)

0,21

0,15

-0,06

-28,6

Продовження таблиці 2.10

Коефіцієнт обороту кадрів по прийому (Коп)

0,22

0,17

-0,05

-22,7

Коефіцієнт плинності 

кадрів (Кпл)

0,21

0,15

-0,06

-28,6


 

В готелі “Дніпро” функціонує багато відділів, які виконують певні функції згідно положень про підрозділи. Інформація про структурні підрозділи та їх функції подана в Таблиці 2.11.

                                                                                         Таблиця 2.11

Аналіз розподілу  функцій управління всередині підприємства

Назва посадової  особи, підрозділу підприємства

 

 

 

Основні функції  посадової особи, підрозділу підприємства

Кількість праців-ників підрозділу

1

                       2

3

Начальник юридичного відділу

1. Забезпечує додержання  законності в діяльності підприємства  і захист його правових інтересів. 

 2. Здійснює контроль за відповідністю вимогам законодавства проектів, наказів, інструкцій, положень та інших актів правового характеру, які готуються на підприємстві, а також у разі потреби бере участь у підготовці цих документів.

3. Представляє інтереси  підприємства в суді, арбітражі,  а також інших державних і  громадських організаціях у процесі  розгляду правових питань. 
   4. Керує працівниками відділу

 

 

2

Начальник відділу                  кадрів

 

 

  1. Очолює роботу із забезпечення підприємства працівниками потрібних професій;.
  2. Керує розробленням перспективних  планів комплектування підприємства персоналом з урахуванням перспектив його розвитку, змін складу працюючих у зв'язку з упровадженням нової техніки та технології, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також

 пуском виробничих  об'єктів;

  1. Вирішує питання найму, звільнення, переведення працівників, контролює їх розстановку і правильність вико-ристання у підрозділах підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 2.11

     

 
  1. Бере участь в організації підвищення кваліфікації працівників, зарахованих до резерву, підготовці до роботи на керівних посадах.
  2. Забезпечує підготовку документів, необхідних для призначення пенсій працівникам підприємства і їх сім'ям, а також подання їх в органи соціального забезпечення.
  3. Вживає заходів щодо удосконалення форм і методів роботи з кадрами.
  4. Організує табельний облік, складання і виконання графіків відпусток, контроль за станом трудової дисцип-ліни в підрозділах підприємства і додержанням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, розробляє заходи щодо поліпшення трудової дисципліни, зниження витрат робочого часу, контролює їх виконання.
  5. Керує працівниками відділу.

 

 

 

4

Началь-

ник сек-

ретаріату

 

5

                     

                  Начальник плановоекономічного

                                          відділу

  1. Забезпечує доведення показників плану до підрозділів підприємства.
  2. Здійснює керівництво роботою з економічного планування на підприємстві, направленого на організацію раціональної господар-ської діяльності, виявлення і використання резервів виробництва з метою досягнення найбільшої економічної ефективності.
  3. Очолює підготовку проектів перспективних, річних, квартальних і місячних планів підрозділами підпри-ємства з усіх видів діяльності, а також обгрунтувань і розрахунків до них згідно з завданнями, встановленими планами та замовленнями.
  4. Забезпечує розроблення проектів кошторисів витрат фондів економічного стимулювання, мето-дичних матеріалів для цехового техніко-економічного планування, розрахунку економічної ефективності заходів щодо упровадження нової техніки та технології, раціона-лізаторських пропозицій і винаходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

4

         Головний бухгалтер

1. Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.

2. Організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

3. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

 

 

 

 

 

13

 

 

 

 

Продовження таблиці 2.11

                          

 

 

4. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

5. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам.

6.Здійснює контроль за  веденням касових операцій, раціональним  та ефективним використанням  матеріальних, трудових та фінансових  ресурсів.

 

           Начальник відділу матеріально-технічного постачання

    1. Організує забезпечення підприємства всіма необхідними для його виробничої діяльності матеріальними ресурсами необхідної якості і їх раціональне використання з метою скорочення витрат виробництва й одержання максимального прибутку.
    2. Керує розробкою проектів перспективних і поточних планів і балансів матеріально-технічного забезпечення виробничої програми, ремонтно-експлуатаційних потреб підприємства і його підрозділів, а також створення необхідних виробничих запасів на основі визначення потреб у матеріальних ресурсах (сировині, матеріалах, напівфабрикатах, устаткуванні, комплектуючих виробах, паливі, енергії й ін.) з використанням прогресивних норм витрати.
    3. Вишукує джерела покриття цієї потреби за рахунок внутрішніх ресурсів.
    4. Забезпечує підготовку укладення договорів з постачальниками, узгодження умов і термінів постачань, вивчає можливість і доцільність встановлення прямих довгострокових господарських зв'язків по постачанню матеріально-технічних ресурсів.
    5. Забезпечує доставку матеріальних ресурсів відповідно до передбачених в договорах термінів, контроль їх кількості, якості і комплектності і збереження на складах підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

Головний інженер

1. Забезпечує постійне підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективності, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт (послуг), їх високу якість, довговічність згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання;

2.  Керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації, заходів щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище,  створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

31

Продовження таблиці 2.11

 

3. Організує розробку і виконання планів впровадження нової техніки і технології, організаційно-технічних заходів,

4. Керує діяльністю технічних  служб підприємства, контролює результати  їх роботи, стан трудової і  виробничої дисципліни в підпорядкованих  підрозділах.

 

Начальник служби готельного господарства

 

 

 

58

Керуючий рестораном

1. Здійснює керівництво діяльністю ресторану, направленою на за без-печення високої якості виготовляння їжі та обслуговування споживачів.

2. Організує роботу структурних  підрозділів підприємства, забезпечує їх взаємодію.

3. Забезпечує своєчасні поставки продовольчих товарів, напівфабрикатів та сировини згідно із заявками структурних підрозділів підприємства.

4. Перевіряє наявність  супровідних документів на товари, що надходять до підприємства,сертифіката відповідност державній системі сертифікації, посвід-чення про якість.

5. Затверджує меню та прейскуранти.

6. Розглядає пропозиції  щодо додаткових видів послуг  та розширення асортименту страв  та напоїв, розробки нових, фірмових  видів продукції.

7. Контролює додержання належного рівня обслуговування споживачів, правил роботи ЗРГ, встановленого порядку розрахунків із споживачами та інформування їх про роздрібні ціни.

8. Організує контроль  за технологією та якістю виготовляння  їжі, оформленням страв на належному  рівні.

9. Забезпечує працівників  форменим та спеціальним одягом, що відповідає санітарним та  естетичним вимогам.

 

 

 

 

 

 

 

 

111

 
  1. Забезпечувати охорону об’єктів та матеріальних цінностей підприємства;
  2. Здійснювати контроль за ввозом і вивозом (виносом) матеріальних цінностей;
  3. Негайно доповідати керівництву про прибуття будь-яких контролюючих органів на підприємство;
  4. Припиняти спроби несанкціонованого проникнення на охоронюваний об'єкт;
  5. Здійснювати контроль за роботою встановлених на підприємстві приладів охоронної й пожежної сигналізації;

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 2.11

                      Начальник служби безпеки та пожежної охорони

  1. Повідомляти про їхнє спрацьовування керівнику підприємства а при необхідності - в органи внутрішніх справ або пожежну частину;
  2. З'ясовувати причини спрацьовування сигналізації і вживати заходів до затримки порушників або ліквідації пожежі;
  3. Щоденно контролювати здавання та приймання під охорону обладнаних сигналізацією приміщень;
  4. Здійснювати дії по попередженню і припиненню правопорушень на охоронюваних об'єктах;
  5. Відповідальний за пожежну безпеку зобов’язаний:
  6. Готувати накази про порядок забезпечення пожежної безпеки на території, в будівлях, спорудах та приміщеннях установи, про призначення осіб, відповідальних за пожежну безпеку в підрозділах підприємства; про введення в дію інструкцій, положень та рекомендацій в частині організації протипожежного захисту
  7. Розробляти та здійснювати заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;
  8. Стежити за вмістом в справному стані систем та засобів протипожежного захисту, включаючи первинні засоби гасіння пожеж, не допускаючи їх використання не за прямим призначенням;
  9. Надавати начальнику установи щорічний звіт про проведені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки та план таких заходів на наступний рік;
  10. Проводити протипожежні заходи
  11. Навчати працівників заходам пожежної безпеки

 

 

 

 

 

11

Начальник маркетингової  служби

  1. Забезпечує реалізацію матеріально-технічних ресурсів на будівельні об'єкти відповідно до затвердженої номенклатури та графіків виконання робіт, вивчення ринків і перспектив їх розвитку, виявлення незадовільнених потреб будівельних організацій у матеріалах і послугах, здійснення збутових операцій.
  2. Контролює виконання постачаль-никами договірних зобов'язань, якість матеріалів і виробів, що надходять.
  3. Готує рекомендації щодо випуску нових матеріалів і прогнозує ринковий попит, розробляє програму маркетингу, визначає основні вимоги до матеріально-технічних ресурсів, що застосовуються на будівництві, їх асортименту.
  4. Виявляє понаднормативні та неліквідні матеріали й вироби, готує їх до реалізації за встановленим порядком.
  5. Керує працівниками відділу.

 

 

 

 

 

 

2


 

 

 

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ  УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОН-ФЛІКТАМИ У ГОТЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

 

Управління будь-яким готельним підприємством та особливо його функціонування незмінно супроводжуються різного роду конфліктами. Незважаючи на існування різних підходів та поглядів щодо визначення значення, місця конфліктів, методів їхнього вирішення тощо, сучасні дослідження показують, що головною є не дискусія з приводу того позитивним чи негативним явищем є конфлікт, чи які заходи потрібно здійснити аби унеможливити виникнення конфліктів, а доцільність у формуванні ефективної системи управління конфліктами. Адже, як свідчить практика управління конфліктами, часто взагалі відсутнє як таке, а здебільшого є елементом управління іншими процесами чи організацією загалом або є несистемним процесом.

Як відомо, конфлікти впливають  на результативність організації, змінюючи її різні показники, зокрема обсяг  виробництва, обсяг збуту, дохід  тощо. Безумовно ця зміна показників може бути як позитивною, так і нега-тивною, але чітко відомо, що вона існує, тому у будь-якому разі ефективне управління конфліктами здатне оптимізувати вплив конфліктів на результативність.

Тобто формування ефективної системи управління конфліктами  покликане сприяти розвитку підприємства, роблячи ефективнцішою систему управління підприємством загалом, що своєю чергою посилюватиме його конкуренті переваги.

Незважаючи на доцільність  існування системи управління конфліктами  на практиці через деякі об’єктивні та суб’єктивні причини така система  не повністю сформована та реалізована.

Відмінність теорії та практики управління конфліктами потребує ретельного дослідження цього управління на конкретних підприємствах. Такими обрано готель «Дніпро».

Існують кілька ефективних способів управління конфліктною ситуацією. Їх можна розділити на дві категорій:

    • структурні;
    • міжособистісні.

Керівникам не слід вважати  причиною конфліктних ситуацій просте розходження в характерах. Звичайно, це розходження може з'явитися причи-ною конфлікту в якомусь конкретному випадку, але воно лише один з факто-рів, що можуть викликати конфлікт. Керівник повинний почати з аналізу фактичних причин, а потім використовувати відповідну методику. Зменшити можливість конфлікту можна, застосовуючи методики вирішення конфлікту.

Структурні  методи. Структурні методи вирішення конфлікту - це роз'яснення вимог до роботи, використання координаційних і інтеграційних механізмів, установлення загальорганізаційних комплексних цілей і використання системи винагород.

Роз'яснення вимог  до роботи. Один із кращих методів управління, який запобігає дисфункціональному конфлікту, - роз'яснення того, які результати очікуються від кожного співробітника і підрозділу. Тут повинні бути згадані такі параметри як рівень результатів, що повинний бути досягнутий, хто надає і хто одержує різну інформацію, система повноважень і відповідальності, а також чітко визначена політику, процедури і правила. Причому, керівник усвідомлює всі ці питання не для себе, а для того, щоб його підлеглі добре зрозуміли, чого чекають від них у кожній даній ситуації.

Координаційні й  інтеграційні механізми. Ще один метод управління конфліктною ситуацією - це застосування координаційного механізму. Один з найпоширеніших механізмів - ланцюг команд. Як ще давно відзначав Вебер і представники адміністративної школи, встановлення ієрархії повноважень упорядковує взаємодію людей, прийняття рішень і інформаційні потоки усе-редині організації. Якщо два чи більш підлеглих мають розбіжності по яко-мусь питанню, конфлікту можна уникнути, звернувшись до їх загального на-чальника, пропонуючи йому прийняти рішення. Принцип єдиноначальності полегшує використання ієрархії для управління конфліктною ситуацією, тому що підлеглий прекрасно знає, чиїм рішенням він повинний підкорятися.

Загальноорганізаційні комплексні цілі. Установлення загальорганіза-ційних комплексних цілей - ще один структурний метод управління конфліктною ситуацією. Ефективне здійснення цих цілей вимагає спільних зусиль двох чи більш співробітників, груп чи відділів. Ідея, що закладена в ці вищі цілі - направити зусилля всіх учасників на досягнення загальної мети.

Структура системи  винагород. Винагороди можна використовувати як метод управління конфліктною ситуацією, роблячи вплив на поводження людей, щоб уникнути дисфункціональних наслідків. Люди, що вносять свій внесок у досягнення загальорганізаційних комплексних цілей, допомагають іншим групам організації і намагаються підійти до вирішення проблеми комплексно, повинні винагороджуватися подякою, премією, визнанням чи підвищенням по службі. Не менш важливо, щоб система винагород не заохочувала неконструктивне поводження окремих осіб чи груп.

Систематичне скоординоване  використання системи винагород  для заохочення тих, хто сприяє здійсненню загальорганізаційних цілей, допомагає  людям зрозуміти, як їм варто поводитися в конфліктній ситуації, щоб це відповідало бажанням керівництва.

Міжособистісні  стилі вирішення конфліктів. Відомі п'ять основних міжособистісних стилів вирішення конфліктів:

1.Відхилення. Цей стиль характеризується тим, що людина намагається піти від конфлікту. Один зі способів вирішення конфлікту - це не попадати в ситуації, що провокують виникнення протиріч, не вступати в обговорення питань, чреватих розбіжностями.

2. Згладжування. Цей стиль характеризується поведінкою, яка диктується переконанням, що не варто сердитися, тому що "ми усі - одна щаслива команда, і не слід розгойдувати човен". "Згладжуватель" намагається не випустити назовні ознаки конфлікту, апелюючи до потреби в солідарності. На жаль, зовсім забувають про проблему, що лежить в основі конфлікту. Можна погасити прагнення до конфлікту в іншої людини повторюючи: "Це не має великого значення". У результаті може наступити мир і гармонія але проблема залишиться. Більше не існує можливості для прояву емоцій, але вони живуть усередині і накопичуються. Стає очевидним загальне занепокоєння, росте імовірність того, що в кінцевому рахунку відбудеться вибух.

3.Примус. У рамках цього стилю превалюють спроби змусити прийняти свою точку зору за будь-яку ціну. Той, хто намагається це зробити, не цікавиться думкою інших. Особа, що використовує такий стиль, звичайно поводиться агресивно, і для впливу на інших звичайно використовує владу шляхом примуса. Конфлікт можна взяти під контроль, показавши, що володієш самою сильною владою, придушуючи свого супротивника, вириваючи в нього поступку по праву начальника. Цей стиль примуса може бути ефективним у ситуаціях, де керівник має значну владу над підлеглими. Недолік цього стилю полягає в тому що він придушує ініціативу підлеглих, створює велику імовірність того, що будуть враховані не усі важливі фактори, оскільки представлена лише одна точка зору. Він може викликати збурювання, особливо в більш молодого і більш освіченого персоналу.

4.Компроміс. Цей стиль характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але лише до деякої міри. Здатність до компромісу високо цінується в управлінських ситуаціях, тому що це зводить до мінімуму недоброзич-ливість і часто дає можливість швидко розв'язати конфлікт до задоволення обох сторін. Однак, використання компромісу на ранній стадії конфлікту, що виникли по важливому рішенню може перешкодити діагнозу проблеми і скоротити час пошуку альтернативи. Такий компроміс означає згоду тільки щоб уникнути сварки, навіть якщо при цьому відбувається відмовлення від розсудливих дій. Такий компроміс - це задоволеність тим, що доступно, а не наполегливий пошук того, що є логічним у світлі наявних фактів і даних.

5.Вирішення проблеми. Даний стиль - визнання розходження в думках і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту і знайти курс дій, прийнятний для всіх сторін. Той, хто користається таким стилем не намагається домогтися своєї мети за рахунок інших, а скоріше шукає найкращий варіант вирішення конфліктної ситуації. Розбіжність у поглядах розглядається як неминучий результат того, що в розумних людей є свої представлення про те, що правильно, а що ні. Емоції можна усунути лише шляхом прямих діалогів з особою, погляди якої відмінні від ваших поглядів. Глибокий аналіз і вирішення конфлікту можливі, тільки для цього потрібна зрілість і мистецтво роботи з людьми. Така конструктивність у вирішенні конфлікту (шляхом вирішення проблеми) сприяє створенню атмосфери щирості, настільки необхідної для успіху особистості і компанії вцілому.

Информация о работе Напрями удосконалення управління конфліктами у готельному підприємстві