Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем

Тому рівень механізації  за умови покращення вантажообігу і продуктивності НРР повинен доповнюватись рівнем механізації залишкових робіт за фактичною працеємністю робіт, яка відповідає сучасній, в основному, механізованій і частково автоматизованій технологіям.

Впровадження тільки цього  методу, як єдиного, також було б  невірно, і в цьому випадку  фактично не була відображена та велика робота з механізації й частково автоматизації, яка проведена на підприємствах.

Тому вірним є використання цих обох методів. Але помилкою, яка  може призвести до невірного вибору рівня механізації, є не комплексність  робіт, що охоплюється. Так, зважаючи на рівень механізації на вантажному фронті або підприємстві частково приймають  у розрахунок тільки основну галузь, де найбільша кількість ручної праці.

Ще більш грубою помилкою є те, коли під час розрахунку рівня механізації цеху не вказують роботу, яку виконували для цього цеху іншими цехами підприємства.

Спроби не включати в розрахунки ремонт обладнання тими чи іншими цехами, який на практиці виконується силами дистанцій навантажувально-розвантажувальних робіт або із залученням спеціалізованих не залізничних організацій, чим також штучно знижується рівень механізації роботи, яка пов'язана зі збереженням будівель, які виконуються монтажно-будівельним цехом.

Таким чином, рівень комплексної  механізації в цеху (ділянці комплексі) або підприємству повинен підраховуватись  за фактичним обсягом роботи, який розглядається всіма цехами:

                                    ,                            (3.3)

де  - механізовані роботи: основні технологи; транспорту; ремонту обладнання; допоміжних операцій: чищення підлоги вагонів від пилу та сніг, ремонт споруд, чищення вікон, обладнання, відповідно;

 - відповідно загальна кількість робітників, які зайняті на основних технологічних операціях, на транспортних роботах, на ремонтних роботах і допоміжних операціях, незалежно від того, яким цехом вони виконуються.

Аналогічно повинен підраховуватись  рівень механізації вантажообігу або інших експлуатаційних показників.

Коефіцієнт механізації знаходиться за формулою:

                                              ,                                                       (3.4)

де – частина часу (зміни), коли працівник зайнятий виконанням роботи за допомогою машин (механізмів);

 – весь час (зміни), включаючи ручну працю по обслуговуванню машин, по їхнього ремонту, простою.

При знаходженні рівня  механізації на всьому цеху 100 робітників безумовно ляже накладними витратами  на цех, зайвий раз сигналізую чи про  негативний стан з механізацією в  цілому в цеху, тобто дана механізація, можливо, вирішила б якусь одну проблему, а не проблему механізації цеху в  цілому.

Таким чином, поряд із загальною  формулою, остаточно формула комплексної  механізації повинна мати такий  вигляд:

                      ,                     (3.5)

де - коефіцієнти, що враховують кількість робітників, які зайняті механізованою працею: в технологічному процесі на транспорті, в ремонтних бригадах, у допоміжних процесах.

Впровадження формули  (3.1) в цілому на підприємстві дає невірні результати, коефіцієнт механізації досягає 95 % і вище, а робітників велика кількість. Впровадження формули (3.2) дає результат у межах 60 - 70 %, а із врахуванням коефіцієнту – до 40 ÷ 60 %. проведеного аналізу можна записати формулу комплексної автоматизації:

                                  ,                              (3.6)

де  – коефіцієнти, що враховують кількість робітників, які зайняті автоматизованою працею на транспорті, в ремонті та в допоміжних операціях.

Таким чином, на підставі наукових досліджень і практичних обстежень  ми обґрунтували та уточнили ступені й рівні комплексної механізації та автоматизації на комплексах і НРТС-роботах.

Список використаної літератури:

 

1. Механізація перевантажувальних, транспортних і складських робіт: «методичні вказівки до виконання курсової роботи» / укладач В.М.Ярликів. Красноярськ: ІСЦ КДТУ, 2004. 36с.
2. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ПБ 10-382-00,2008 р.
3. Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. — Ростов на Дону: Государственная академия строительства, 1992. 
4. Николайчук В. Е., Кузнецов В. Г. Теория и практика управления материальными потоками (логистическая концепция). — Донецк: КНТИС, 1999.
5. Райхард Юнеманн. Материальные потоки в логистике. — Берлин: Шкрингер, 1989.
6. Кельріх М. Б., Омельченко О. Д., Петренко Л. М.  Наукові основи комплексної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт при взаємодії з рухомим складом // Тези доповідей першої науково-практичної конференції: «проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління».- К.: КУЕТТ,2003.- частина 1.
7. Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства. — Минск.: Дизайн ПРО, 1997. — 320 с.
8. Нечаев Г.И. Технология и организация работы транспортно-складских систем. Луганск: Издательство ВУГУ, 1999. – 230с.
9. Маликов О.Б. Проектирование автоматизированных складов штучных грузов. – Л.: Машиностроение, 1981. – 238с.
10. Гриневич Г.П. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на железнодорожном транспорте. Изд. 4-е перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1981. – 343с.
11. Дегтяренко В.Н. Железнодорожные станции промышленных предприятий. – Ростов-на-Дону: РИСИ, 1971. – 210 с.
12. Болотный В. Я. Проектирование железнодорожных узлов: Учебное пособие для вузов. — М.: Транспорт, 1989. — 150 с.Гриневич Г.П. Комплексно-механізовані та механізовані склади на транспорті. – М.: Транспорт, 1976.-280 с.
13. Бекренев Б.И. Пристрій розподілення потоку штучних вантажів// Механізація і автоматизація виробництва – М.: Машинобудівництво,1977-№2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Характеристика  вагонів

Таблиця 1

Тип вагона Параметри	Критий	Піввагон	Платформа	Хоппер	Термос
Число осей	4	4	4	4	4
Довжина, мм	14730	12750	14,620	13200	20440
Ширина, мм	2650	2878	2770	3240	2600
Висота, мм	2791	2600	500	3180	2550
Вантажопідйомність, т	68	63	66	65	60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  козлових кранів

Показник	Тип крану
	КК-6	ККС-10	КДКК-10	КСК-32
Вантажопідйомність, т	6	10	10	5-60
База	10.0	14.0	7.0	10,14
Проліт, м	16.0	32.0	16.0	42
Виліт консолі, м	4.5	8.5	4.2	16
Висота підйому вантажу, м	9.0	10.0	10.0	14
Ширина просвіту між опорами, м	5.5	8.0	7.0	20.0
Швидкості, м/хв. підйому пересування візка пересування крану	20.0 40.0 100.0	15.0 40.0 30.0	10.0 38.0 90.0	7.0 33.0 37.0
Загальна маса, т	32.5	39.4	46.0	230.0
Потужність встановлених двигунів, кВт	51.5	42.0	54.2	78

Таблиця 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  автомобілів

Таблиця 3

Тип авто Параметри	Сідловий  тягач	Самоскид	Баластний тягач	Тягач с причепом
Довжина, мм	10060	9530	9300	29800
Ширина, мм	3300	2500	2450	2550
Висота, мм	2230	3270	3100	3700
Вантажопідйомність, т	65	30	28	9280

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика напівпричепів

Таблиця 4

Тип напівпричепу   Параметри	Причіп рефрижераторний	Напівпричіп контейнеровоз	Бортові напівпричепи	Ізотермічні напівпричепи
Довжина, мм	10560	13600	12030	10440
Ширина, мм	3050	3200	2980	2760
Висота, мм	3700	1200	1320	2505
Вантажопідйомність, т	30	60	40	35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  контейнерів

Таблиця 5

Тип контейнера Параметри	3-х футовий  контейнер	5-ти футовий  контейнер	20-ти футовий контейнер	40-ка футовий  контейнер
Довжина, мм	2100	2100	6058	12032
Ширина, мм	1325	2650	2438	2352
Висота, мм	2400	2400	2591	2698
Маса брутто, кг	3000	5000	30480	32500
Вантажопідйомність, т	2400	3900	28030	28750

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант № 24

Таблиця 6

№ n/n		Параметри	Вихідні дані
1		Добовий вантажопотік, Q,	1000
2		Кількість вантажу в одній  подачі, , т	220
3		Тривалість роботи автомобіля, t, год	11,5
4		Вантажопідйомність одного автомобіля, , т	6,0
5		Переробна здатність НРМ  по прямому варіанту, , т	61
6		Переробна здатність НРМ  при вивантаженні вантажу з вагону на склад, , т	67
7		Переробна здатність НРМ  при навантаженні вантажу зі складу на автомобіль, , т	53
8		Об’єм сортування вантажу  на складі, %	4,0
9		Вірогідність безвідмовної роботи НРМ -	0,93
10	Вірогідність того, що не знадобиться перевантаження вантажу  на склад для виконання технологічних  операцій,		0,92