Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2012 в 19:11, курсовая работа

Описание работы

Транспортна логістика – функціональна сфера логістики, що оптимізує логістичні операції на шляху матеріального потоку від постачальника до кінцевого споживача, що здійснюється з застосуванням транспортних засобів.
Основними принципами, на яких базується логістика, є цілісність і модульність (складається із окремих елементів), системний аналіз і зворотні зв’язки (між обладнанням постачання і відправлення), організація (конкретним чином упорядкування транспортно-технологічних зв’язків).

Содержание

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТОРОВО АВТОНОМНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ ІЗ СУЧАСНИХ КЛАСИЧНИХ СХЕМ ВАНТАЖОПОТОКІВ ВІД ПОСТАЧАЛЬНИКА ДО СПОЖИВАЧА 3
1.1. Схеми вантажопотоків від постачальника до споживача (принцип побудови та елементи експлуатації) 9
1.2. Закони (етапи, умови) комплексної механізації та автоматизації (КМА) навантажувально-розвантажувальних транспортно-складських робіт (НРТС-робіт) в ринкових умовах 14
1.2.1. Транспортно-технологічний процес 14
1.2.2. Механізація і автоматизація технологічних 17
процесів і обладнання 17
1.2.3. Основні задачі етапів розвитку механізації поточних ліній і комплексів 18
2. ПОБУДОВА, ПРИНЦИП ДІЇ І РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ КОМПЛЕКСУ 22
2.1. Вимоги до технічного оснащення складів 22
2.2. Основи проектування складів 26
2.3. Побудова відкритого складу, обладнаного двоконсольний краном для переробки тарно-штучних вантажів 28
2.4. Логістичний процес на складі 32
2.5. Склади тарно-штучних і штучних вантажів 39
2.6. Наукові основи КМА НРТС – робіт при взаємодії з рухомим складом (на залізничному та на автомобільному транспорті) 42
2.6.1. Наукові основи КМАНРР 42
2.6.2. Основні напрями вдосконалення засобів механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних і складських робіт 42
2.7. Принцип дії роботи складу по маршрутам: А-В; А-Д (з точки зору виконання послідовності операцій) 46
2.8. Основні параметри системи реалізації КМА НТРС – робіт 48
2.8.1. Підбір обладнання для даного об’єкта (вагони – марка, вантажопідйомність, габарити, кількість; крани – паспортні дані; авто – марка, габарити, вантажопідйомність; контейнери – марка, габарити, вантажопідйомність) 48
2.8.2. Обладнання двоконсольного крана (побудова, визначення основних параметрів переміщення і підйому) 51
2.8.3. Розрахунок основних параметрів обладнання комплексу по заданим маршрутам: розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний (Згідно вихідних даних по варіантах наведених у завданні до виконання теоретичної частини курсової роботи) 56
3. СТУПЕНІ ТА РІВНІ КМА НРТС – РОБІТ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З РУХОМИМ СКЛАД (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ НА СУЧАСНОМУ РІВНІ) 62
Список використаної літератури: 66
ДОДАТКИ 68

Работа содержит 1 файл

МОЯ КУРСОВА.docx

— 490.53 Кб (Скачать)

Тому рівень механізації  за умови покращення вантажообігу і продуктивності НРР повинен доповнюватись рівнем механізації залишкових робіт за фактичною працеємністю робіт, яка відповідає сучасній, в основному, механізованій і частково автоматизованій технологіям.

Впровадження тільки цього  методу, як єдиного, також було б  невірно, і в цьому випадку  фактично не була відображена та велика робота з механізації й частково автоматизації, яка проведена на підприємствах.

Тому вірним є використання цих обох методів. Але помилкою, яка  може призвести до невірного вибору рівня механізації, є не комплексність  робіт, що охоплюється. Так, зважаючи на рівень механізації на вантажному фронті або підприємстві частково приймають  у розрахунок тільки основну галузь, де найбільша кількість ручної праці.

Ще більш грубою помилкою є те, коли під час розрахунку рівня механізації цеху не вказують роботу, яку виконували для цього цеху іншими цехами підприємства.

Спроби не включати в розрахунки ремонт обладнання тими чи іншими цехами, який на практиці виконується силами дистанцій навантажувально-розвантажувальних робіт або із залученням спеціалізованих не залізничних організацій, чим також штучно знижується рівень механізації роботи, яка пов'язана зі збереженням будівель, які виконуються монтажно-будівельним цехом.

Таким чином, рівень комплексної  механізації в цеху (ділянці комплексі) або підприємству повинен підраховуватись  за фактичним обсягом роботи, який розглядається всіма цехами:

                                    ,                            (3.3)

де  - механізовані роботи: основні технологи; транспорту; ремонту обладнання; допоміжних операцій: чищення підлоги вагонів від пилу та сніг, ремонт споруд, чищення вікон, обладнання, відповідно;

 - відповідно загальна кількість робітників, які зайняті на основних технологічних операціях, на транспортних роботах, на ремонтних роботах і допоміжних операціях, незалежно від того, яким цехом вони виконуються.

Аналогічно повинен підраховуватись  рівень механізації вантажообігу або інших експлуатаційних показників.

Коефіцієнт механізації знаходиться за формулою:

                                              ,                                                       (3.4)

де – частина часу (зміни), коли працівник зайнятий виконанням роботи за допомогою машин (механізмів);

 – весь час (зміни), включаючи ручну працю по обслуговуванню машин, по їхнього ремонту, простою.

При знаходженні рівня  механізації на всьому цеху 100 робітників безумовно ляже накладними витратами  на цех, зайвий раз сигналізую чи про  негативний стан з механізацією в  цілому в цеху, тобто дана механізація, можливо, вирішила б якусь одну проблему, а не проблему механізації цеху в  цілому.

Таким чином, поряд із загальною  формулою, остаточно формула комплексної  механізації повинна мати такий  вигляд:

                      ,                     (3.5)

де - коефіцієнти, що враховують кількість робітників, які зайняті механізованою працею: в технологічному процесі на транспорті, в ремонтних бригадах, у допоміжних процесах.

Впровадження формули  (3.1) в цілому на підприємстві дає невірні результати, коефіцієнт механізації досягає 95 % і вище, а робітників велика кількість. Впровадження формули (3.2) дає результат у межах 60 - 70 %, а із врахуванням коефіцієнту – до 40 ÷ 60 %. проведеного аналізу можна записати формулу комплексної автоматизації:

                                  ,                              (3.6)

де  – коефіцієнти, що враховують кількість робітників, які зайняті автоматизованою працею на транспорті, в ремонті та в допоміжних операціях.

Таким чином, на підставі наукових досліджень і практичних обстежень  ми обґрунтували та уточнили ступені й рівні комплексної механізації та автоматизації на комплексах і НРТС-роботах.

Список використаної літератури:

 

  1. Механізація перевантажувальних, транспортних і складських робіт: «методичні вказівки до виконання курсової роботи» / укладач В.М.Ярликів. Красноярськ: ІСЦ КДТУ, 2004. 36с.
  2. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ПБ 10-382-00,2008 р.
  3. Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. — Ростов на Дону: Государственная академия строительства, 1992. 
  4. Николайчук В. Е., Кузнецов В. Г. Теория и практика управления материальными потоками (логистическая концепция). — Донецк: КНТИС, 1999.
  5. Райхард Юнеманн. Материальные потоки в логистике. — Берлин: Шкрингер, 1989.
  6. Кельріх М. Б., Омельченко О. Д., Петренко Л. М.  Наукові основи комплексної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт при взаємодії з рухомим складом // Тези доповідей першої науково-практичної конференції: «проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління».- К.: КУЕТТ,2003.- частина 1.
  7. Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства. — Минск.: Дизайн ПРО, 1997. — 320 с.
  8. Нечаев Г.И. Технология и организация работы транспортно-складских систем. Луганск: Издательство ВУГУ, 1999. – 230с.
  9. Маликов О.Б. Проектирование автоматизированных складов штучных грузов. – Л.: Машиностроение, 1981. – 238с.
  10. Гриневич Г.П. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на железнодорожном транспорте. Изд. 4-е перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1981. – 343с.
  11. Дегтяренко В.Н. Железнодорожные станции промышленных предприятий. – Ростов-на-Дону: РИСИ, 1971. – 210 с.
  12. Болотный В. Я. Проектирование железнодорожных узлов: Учебное пособие для вузов. — М.: Транспорт, 1989. — 150 с.Гриневич Г.П. Комплексно-механізовані та механізовані склади на транспорті. – М.: Транспорт, 1976.-280 с.
  13. Бекренев Б.И. Пристрій розподілення потоку штучних вантажів// Механізація і автоматизація виробництва – М.: Машинобудівництво,1977-№2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Характеристика  вагонів

Таблиця 1

                        Тип вагона

Параметри

Критий

Піввагон

Платформа

Хоппер

Термос

Число осей

4

4

4

4

4

Довжина, мм

14730

12750

14,620

13200

20440

Ширина, мм

2650

2878

2770

3240

2600

Висота, мм

2791

2600

500

3180

2550

Вантажопідйомність, т

68

63

66

65

60


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  козлових кранів

Показник

Тип крану

КК-6

ККС-10

КДКК-10

КСК-32

Вантажопідйомність, т

6

10

10

5-60

База

10.0

14.0

7.0

10,14

Проліт, м

16.0

32.0

16.0

42

Виліт консолі, м

4.5

8.5

4.2

16

Висота підйому вантажу, м

9.0

10.0

10.0

14

Ширина просвіту між опорами, м

5.5

8.0

7.0

20.0

Швидкості, м/хв.

підйому

пересування візка

пересування крану

20.0

40.0

100.0

15.0

40.0

30.0

10.0

38.0

90.0

7.0

33.0

37.0

Загальна маса, т

32.5

39.4

46.0

230.0

Потужність встановлених двигунів, кВт

51.5

42.0

54.2

78





Таблиця 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  автомобілів

Таблиця 3

                       Тип авто Параметри

Сідловий 

тягач

Самоскид

Баластний тягач

Тягач с причепом

Довжина, мм

10060

9530

9300

29800

Ширина, мм

3300

2500

2450

2550

Висота, мм

2230

3270

3100

3700

Вантажопідйомність, т

65

30

28

9280


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика напівпричепів

Таблиця 4

       Тип напівпричепу

 

Параметри

Причіп

рефрижераторний

Напівпричіп

контейнеровоз

Бортові напівпричепи

Ізотермічні напівпричепи

Довжина, мм

10560

13600

12030

10440

Ширина, мм

3050

3200

2980

2760

Висота, мм

3700

1200

1320

2505

Вантажопідйомність, т

30

60

40

35


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  контейнерів

Таблиця 5

  Тип контейнера

Параметри

3-х футовий  контейнер

5-ти футовий  контейнер

20-ти футовий

контейнер

40-ка футовий  контейнер

Довжина, мм

2100

2100

6058

12032

Ширина, мм

1325

2650

2438

2352

Висота, мм

2400

2400

2591

2698

Маса брутто, кг

3000

5000

30480

32500

Вантажопідйомність, т

2400

3900

28030

28750


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант № 24

Таблиця 6

n/n

Параметри

Вихідні дані

1

Добовий вантажопотік, Q,

1000

2

Кількість вантажу в одній  подачі, , т

220

3

Тривалість роботи автомобіля, t, год

11,5

4

Вантажопідйомність одного автомобіля, , т

6,0

5

Переробна здатність НРМ  по прямому варіанту, , т

61

6

Переробна здатність НРМ  при вивантаженні вантажу з вагону на склад, , т

67

7

Переробна здатність НРМ  при навантаженні вантажу зі складу на автомобіль, , т

53

8

Об’єм сортування вантажу  на складі, %

4,0

9

Вірогідність безвідмовної роботи НРМ -

0,93

10

Вірогідність того, що не знадобиться перевантаження вантажу  на склад для виконання технологічних  операцій,

0,92


 

 

 


Информация о работе Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем