Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем

Схема 1.1.2. Розподіл товарів через посередницьку мережу

 

Існує також схема руху сукупності матеріальних потоків крізь одного посередника (складу). Коли посередник збирає, зберігає і готує партії відправок різних матеріальних потоків до якогось окремого споживача, використовується схема руху сукупності матеріальних потоків (схема 1.1.3).

Схема 1.1.3. Схема руху сукупності матеріальних потоків

 

Робота різних виробників і різних споживачів крізь логістичний  центр дозволяє:

- оптимізувати в логістичному центрі запаси товарів з метою безперебійного їх постачання з мінімальними витратами на зберігання;

- максимально використовувати вантажомісткість транспортних засобів;

- використовувати новітні технології зберігання товарів і формування партій поставок;

- застосовувати ефективні транспортні технології.

При виборі схеми руху доставки вантажу від вантажовиробника до вантажоспоживача за будь-яким із існуючих варіантів враховують особливості вантажу, параметри, якість та його виробництва, фактори, що обумовлюють особливості організації процесу транспортування, та умови управління запасами.

Ефективність роботи такої  системи залежить від роботи транспорту, підприємств виробництва та споживання, організацій постачання та збуту.

Основні схеми  переміщення вантажів:

а) Проста схема вантажопотоку.

 

Доставка вантажу на пряму від виробника до споживача транспортом.

 

б) Схема вантажопотоку у разі присутності проміжних складів у постачальника і споживача.

 

 

 

 

Виробник подає вантаж на свій склад, через транспортну систему на склад споживача, потім самому споживачу.

 

в) Схема вантажопотоку промислових підприємств з великим об’ємом використаної сировини і виробленої продукції.

                   ПТ                      Магістральний транспорт            ПТ

 

 

Виробник подає вантаж через повітряний транспорт на станцію примикання; за допомогою магістрального транспорту до іншої станції примикання і через повітряний транспорт в напрямку до споживача.

 

г) Схема вантажопотоку у випадку реалізації і постачання через регіональні, обласні бази.

 

Виробник подає вантаж через транспорт на регіональну базу; з регіональної бази МТС до споживача.

 

д) Схема вантажопотоку підприємств, які не мають сталих виробничо-економічних зв’язків.

 

 

 

 

 

Вантаж від виробника  прямує на склад постачальника, від  складу постачальника на станцію  примикання; потім зі станції примикання на склад споживача і звідти безпосередньо до споживачів.

 

 

 

е) Схема вантажопотоків підприємства монополіста.

 

Від виробника вантаж постачається на склад постачальників, звідти на пряму через магістральний транспорт  до споживачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Закони (етапи, умови) комплексної  механізації та автоматизації  (КМА) навантажувально-розвантажувальних  транспортно-складських робіт (НРТС-робіт) в ринкових умовах

1.2.1. Транспортно-технологічний процес

Технологічний процес — це частина виробничого процесу, що вміщує дії зі зміни стану предмета праці.

Під єдиним технологічним  процесом розуміють раціональну  систему організації роботи станцій  примикання та під'їзних шляхів промислових  підприємств, що пов'язує технологію обробки  составів і вагонів на станціях примикання та під'їзних шляхах і забезпечує єдиний ритм перевезень та виробничого  процесу промислових підприємств. Він передбачає використання ефективних методів праці, коопероване застосування технічних засобів транспортних цехів підприємств та залізничних станцій.

Цей процес відображується в документі, який визначає порядок  роботи під'їзного шляху і станції  примикання. Він має забезпечити  найраціональніше використання технічних  засобів транспортного цеху підприємства і станції примикання, прискорення  обороту вагонів на станції та під'їзному шляху. Головне завдання роботи за єдиним технологічним процесом - використання внутрішніх ресурсів для  прискорення обороту вагонів  і виконання перевезень, зобов'язань, зазначених у договорі на експлуатацію під'їзного шляху.

Технологічні процеси  роботи контейнерного пункту і товарної контори є складовою частиною загального технологічного процесу. В  окремих випадках для великих  вантажних дворів, контейнерних пунктів  та сортувальних платформ складають самостійні  технологічні процеси, пов'язані з технологією роботи станції, часом подачі та прибирання вагонів під вантажні операції.

На всіх підприємствах  існують основні і додаткові (допоміжні) операції в транспортно-технологічних системах і комплексах.

До основних підйомно-транспортних операцій відносять:

• захват вантажу;
• подача його на навантажувально-розвантажувальну машину;
• підйом вантажу;
• пересування;
• опускання вантажу;
• звільнення вантажу від захвату;
• підйом вантажозахватного пристосування без вантажу;
• повернення вантажопідйомного механізму в початкове положення, для наступної операції.

Всі наступні операції являються  додатковими. Наприклад:

• управління всіма операціями;
• управління перевантажувальним процесом;
• кріплення вантажів;
• встановлення підйомників, захватів і управління ними;
• підготовка рухомого складу для навантажувальних робіт та ін.

Згідно першої схеми кран стоїть над вагоном, вантажозахватний прилад опущений в точку захвату  вантажу і здійснює операцію за такою  формулою:

                                       ,                                         (1.1)

де  – паспортний кран (т),

  - час циклу (сек.) – це час між подібними операціями.

Технологічний процес передбачає послідовність і тривалість комерційних  операцій, що виконуються на контейнерному  пункті та в товарній конторі. У більшості  випадків його розробляють за такою  схемою, у вигляді ланцюга: ручна праця → механізація → комплексна механізація → автоматизація → комплексна механізація.

Ручна праця – не потребує техніки, інструментів, приладів. Основні і допоміжні операції виконуються вручну.

Механізація – основні операції виконуються за допомогою окремих механізмів і машин, а управління ними й допоміжні операції виконуються вручну.

Комплексна механізація – основні й допоміжні операції виконуються за допомогою машин і механізмів, а управління механізмами і машинами виконується вручну.

Автоматизація – основні і допоміжні операції виконуються механізмами і машинами автоматично, без присутності людини. Основна задача автоматизації – підвищення продуктивності робіт за рахунок ліквідації ручної праці.

Комплексна механізація – основні і допоміжні операції та регулювання по всьому циклу підприємства виконуються комплексом механізмів і машин так, що задана якість продукції створюється без участі людини. Якщо така автоматизація охоплює весь підприємницький процес, включаючи функції, які виконує людина на підприємстві, то вона називається суцільною. Шлях до суцільної та комплексної автоматизації лежить через автоматизацію окремих операцій.  

Комплексна механізація  і автоматизація виробництва  — головний напрям науково-технічного прогресу, вищий ступінь механізації виробництва, при якому ручна праця замінюється машинною як на основних, так і на допоміжних взаємопов'язаних операціях, на роботах по створенню певного виробу або виконанню закінченого виробничого процесу. Комплексна механізація створює умови для повної автоматизації виробництва. За капіталізму механізація і автоматизація виробництва посилюють експлуатацію робітників шляхом інтенсифікації праці, ведуть до зростання безробіття і збільшення прибутків капіталістів.

 До основних завдань механізації та автоматизації виробництва відносять:

- перехід до масового застосування високоефективних систем машин і технологічних процесів, що забезпечують комплексну механізацію та автоматизацію виробничого процесу, технічне переозброєння основних його галузей.

- підняти технічне переозброєння праці, неухильно скорочувати в усіх галузях чисельність працівників, зайнятих ручною працею.

- забезпечити зростання випуску закінчених систем машин для комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних, складських і ремонтних робіт.

- поліпшити використання рухомого складу, добитися ритмічності навантаження і вивантаження вантажів.

На даний час реалізуються заходи, спрямовані на розвиток магістрального і промислового залізничного транспорту: запровадження новітніх універсальних та спеціалізованих транспортних засобів; збільшення вантажопідйомності і потужності рухомого складу. Крім того,поліпшується взаємодія різних видів транспорту, удосконалюється технологія організації перевезень, прискорюється впровадження високоефективних машин і високо досконалих систем автоматичного керування.

1.2.2. Механізація і автоматизація технологічних

 процесів і обладнання

Ефективним методом забезпечення безпеки на тяжких видах робіт  є механізація і автоматизація  виробничих процесів від надходження  сировини до виходу кінцевої продукції, що дає можливість значно знизити  рівень виробничого травматизму  і виробничих захворювань.

Автоматизація виробничих процесів являє собою вищу форму механізації. Залежно від ступеня участі людини в технологічному процесі вона може мати комплексний або частковий  характер. Комплексна автоматизація  передбачає повну ізоляцію людини від  будь-яких операцій виробничого циклу.

Нині типовим явищем у  виробничій діяльності є праця оператора  в автоматизованих системах.

У процесі автоматизації  ускладнюється взаємодія людини з технічними засобами, що вимагає  врахування психологічних чинників. Ідеальним було б оптимальне узгодження фізіологічних і психічних особливостей оператора з технологічним процесом. Зневага до вказаного може призводити до аварій, травматизму або профзахворювань.

В автоматичних системах безпека  праці досягається за рахунок  використання захисних пристроїв винесення  робочих операцій у безпечну зону.

Можливість людини-оператора розширює електронна техніка, якій задається відповідна програма самостійного оптимального режиму технологічного процесу. Використання електронних машин позбавляє оператора фізичної і емоційної напруги, а роботу робить більш безпечною, без втручання людини в технологічний цикл, що виключає помилкові дії оператора.

1.2.3. Основні задачі етапів розвитку механізації поточних ліній і комплексів

Згідно наукових дослідів на сучасному рівні ринкової системи  розглядається шість етапів наукових досліджень.

Перший етап КМА – це безперервність процесу. Безперервність – це раціональність поєднання обладнань механізації транспортних і навантажувальних робіт з технологічним обладнанням на всій ділянці підприємницького процесу. Загальний об’єм вантажопотоку дорівнює:

                                    , т                                                  (1.1)

де  – вантажообіг виробничої  сировини, т;

    – вантажообіг готової продукції, т.

В транспортно-технологічних  системах розглядаються комплекси  з гнучким і жорстким зв’язками.

При періодичному виробництві ( з гнучкими зв’язками ) загальний  об’єм вантажопотоку дорівнюватиме:

                     , т                            (1.2)

де  – продуктивність агрегату, т/год;

n – число агрегатів,

  - часи на технологічні, транспортні, ремонтні та допоміжні операції відповідно.

При безперервному виробництві ( з жорсткими в’язками ) загальний  об’єм вантажопотоку дорівнюватиме: