Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем

Місткість складу

                                                                       (2.2.1)

де  – коефіцієнт складеності по кожному роду вантажу від і = 1 до n, що надходить для зберігання на склад;

      – розрахунковий добовий вантажопотік i-го вантажу, т;

      – термін зберігання i-го вантажу, що надходить на склад, сут.

Розрахунковий добовий вантажопотік дорівнює середньодобовому надходженню  матеріалів на склад, помноженому на коефіцієнт нерівномірності. Термін зберігання матеріалів встановлюється в залежності від призначення складу. Терміни  зберігання вантажів на прирейкових  складах промислових підприємств, будов, баз постачання приймаються  за технічними умовами їх проектування. Відповідно до інструкції з проектування станцій і вузлів на залізницях термін зберігання вантажів приймають: для  відправляючих вагонними відправками  тарних і штучних вантажів у критих складах-1,5 доби і прибулих-2 доби, дрібними відправками - відповідно 2 і 2,5 діб.

Для забезпечення успішного  застосування навантажувачів при роботі в існуючих закритих складах і  на платформах потрібне проведення цілого ряду підготовчих заходів, Необхідно  перевірити достатність площі складу для укладання вантажу, так як на проїзди та розвороти для навантажувачів потрібна значна додаткова площа. Підлоги  складу повинні мати міцне покриття, так як маса навантажувачів значна. Кращими вважаються підлоги з  асфальтовим покриттям на бетонній основі. Підлоги з одного бетону при тривалій роботі навантажувачів швидко зношуються. Стирання верхнього  шару цементу призводить до рясного  скупченню цементного пилу, негативно  діє на вантажі й механізми  навантажувачів.

2.3. Побудова відкритого складу, обладнаного двоконсольний краном для переробки тарно-штучних вантажів

Для вивчення складського  господарства й аналізу стану  його розвитку необхідно класифікувати  склади, тобто поділити на однорідні  групи (класи). Така класифікація дає  змогу охарактеризувати мережу складів, окремі їх види, пояснити, як створюються  ці види, яке значення мають у  процесі товароруху.

Склад – це складна технічна споруда, яка виконує ряд функцій по перетворенню параметрів матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці і розподілу вантажів між споживачами.

Основне призначення  складу – концентрація запасів, їх зберігання і забезпечення безперебійного і ритмічного виробництва та виконання замовлень споживачів.

За видом виконуваних функцій склади поділяють на сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні і накопичувальні. Найпоширеніші сортувально-розподільчі склади, які становлять велику частку у складському товарообороті. На таких складах здійснюють приймання товарів від місцевих та іногородніх постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень від роздрібних торгівельних підприємств. На сортувально-розподільчих складах, як. правило, утримують поточні товарні запаси протягом відносно недовгого часу. Тому функція зберігання товарів на цих складах не є основною. Транзитно-перевалочні склади призначені переважно для перевідправлення різними видами транспорту товарів із районів виробництва до пунктів споживання. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів. Тут вивантажують товари, привезені одним видом транспорту, приймають їх за масою та кількістю місць, сортують, навантажують на інший вид транспорту. Накопичувальні склади існують для сезонного і тривалого зберігання товарів. Велике значення тут має контроль за якістю зберігання товарів. Накопичувальні склади переважають в оптовій торгівлі. Поряд з основними функціями накопичення та зберігання товарів вони виконують допоміжні технологічні операції, пов'язані з прийманням і відпуском товарів оптовим покупцям: перепаковування, сортування, переробка, розфасовування.

Складські будівлі за конструктивними  особливостями бувають закритими, напівзакритими, відкритими. Закриті склади переважають серед складських будівель. Як правило, це будівлі, поділені на окремі приміщення, призначені для виконання різних видів робіт (приймання, зберігання, розфасовування, комплектування партій товарів та ін.) і розташовані у певній послідовності. До напівзакритих належать склади з навісами. За конструкцією вони можуть бути або зовсім без стін, або мати одну, дві, три стіни. Висота їх досягає 4–6 м. Довжина може бути різною, але не більш як 100 м. Фундаменти навісів асфальтують або бетонують. Відкриті склади – це різні майданчики з незначним нахилом до країв для стоку дощових і талих вод. На них зберігаються матеріальні цінності, стійкі проти температурного й атмосферного впливу.

Склади також можуть бути обладнані кранами – це основні  механізми, які знаходяться на складі.

Крани – вантажопідіймальні машини і механізми призначені для переміщення вантажів різного типу і людей в вертикальній і горизонтальній площинах. По характеру дії вони відносяться до механізмів періодичної дії, які працюють в повторно- короткотривалому режимі. Основним механізмом будь-якої вантажопідіймальної машини є механізм підйому вантажу. В залежності від типу машини в її конструкцію можуть входити механізм переміщення, механізм повороту, механізм зміни вильоту стріли, механізм переміщення кранового візка, механізм повороту башти, або стріли баштових або портальних кранів.

Крани відносяться до основного  типу вантажопідіймальних машин  і призначені для здійснення трьох рухів, підйому вантажу і його переміщення в двох напрямах та просторі. Залежно від зони обслуговування і конструкції вони діляться на дві групи: прольотні, та стрілові.

Прольотні крани монтують в приміщеннях і на відкритих  площадках і

обслуговують вони прямокутну площу прольоту. В залежності від конструкції прольотні крани діляться на мостові, козлові і мостокабельні.

При обладнанні відкритих складів двоконсольними козловими кранами, подані вагони під вантажні операції, можуть бути розташовані під одною з консолей крана, а автомобілі – під іншою. При такому плануванні вся територія, яка обмежена прольотом крану, може бути використана для складування контейнерів. Для раціонального складування контейнерів, застосовують формули для знаходження параметрів складу (рис. 2.1).

Довжина контейнерної площадки знаходиться за формулою:

                                             ,                                    (2.3.1)

де  - кількість вагонів;

      - довжина вагонів.

Ширина контейнерної площадки знаходиться за формулою:

                                          ,                              (2.3.2)

де  – ширина складу;

      - габарит складу;

         – консоль зліва і справа;

         - проліт крану (паспортна величина).

Для правильного розміщення контейнерів на площадці, застосовують формулу, знаходження ширини контейнера:

                                               ,                                   (2.3.3)

де  - ширина контейнера;

      – кількість контейнерів;

      – ширина зазору на кількість контейнерів;

        - ширина контейнера по паспортним даним.

 

 

 

На даному рис. 2.1 зображено козловий кран

 

Рис. 2.1. Відкритий склад, обладнаний двоконсольним краном для переробки штучних та насипних вантажів

1 – залізнична  колія; 2 – рухомий склад (вагони); 3 – візок крану з механізмами  переміщення і підйому вантажу; 4 – вантажозахватне пристосування; 5 – монорейка для переміщення  крану; 6 – робоча площа відкритого  складу; 7 – штабель насипного  вантажу; 8 – штабель штучного  вантажу; 9 – автотранспорт;10 – консоль  крана;

В_с – ширина складу; L_с – довжина складу; H – висота підйому вантажу.

        – маршрути переміщень вагонів, візків, крана, вантажозахватних пристосувань, автомобіля.

2.4. Логістичний процес на складі

Логістичний процес на складі досить складний, оскільки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж технологічний процес і забезпечує:

• постачання запасами;
• контроль за поставками;
• розвантаження і приймання вантажів;
• внутрішньо-складське транспортування та перевалку вантажів;
• складування і зберігання вантажів;
• комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження;
• транспортування та експедирування замовлень;
• збирання та доставку порожніх товароносіїв;
• контроль за виконанням замовлень;
• інформаційне обслуговування складу;
• обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування усіх складових  логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу  чітко координувати діяльність служб  складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу  на складі з мінімальними витратами.

Умовно весь процес можна поділити на три частини:

1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;

2) операції, безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацією;

3) операції, спрямовані на координацію служби продаж.

 

Рис. 47. Схема логістичного процесу  на складі

Координація служби закупівлі здійснюється в ході операцій з постачання запасами та завдяки контролю за веденням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає у забезпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до можливостей  його переробки на даний період при  повному задоволенні замовлень  споживачів. Тому потреби у закупівлі  запасів визначаються узгоджено  зі службою закупок і потужністю складу.

Облік та контроль за одержанням запасів  та відправкою замовлень дає змогу  забезпечити ритмічність переробки  вантажопотоків, максимальне використання об’єму складу та необхідні умови  зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити  оборот складу, як це показано на рис. 47.

 

Розвантаження і приймання вантажів

При здійсненні цих операцій необхідно  орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді. Відповідно до цього готуються місця  розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне  вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах  здійснюється на розвантажувальних  автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження  і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно  здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а  отже, знижуються витрати обертання.

Операції, що проводяться на даному етапі, включають:

• розвантаження транспортних засобів;
• контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;
• документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;
• формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажу

Внутрішньоскладське транспортування  передбачає переміщення вантажу  між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну  рампу. Ця операція виконується за допомогою  піднімально-транспортних машин та механізмів.

Транспортування вантажів на внутрішньоскладському  рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (з одного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.

 

 

Складування та зберігання вантажів

Процес складування полягає  у розміщенні та укладанні вантажу  на зберігання. Основний принцип раціонального  складування — ефективне використання об’єму зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського обладнання. Обладнання під зберігання має відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти та площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням нормальних умов роботи піднімально-транспортних машин і механізмів. Для упорядкованого зберігання вантажу і економного його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксованого) чи вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Процес складування та зберігання включає:

а) закладання вантажу на зберігання;

б) зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;

в) контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється через інформаційну систему.

Комплектація  замовлень та відвантаження

Процес комплектації означає підготовку товару відповідно до замовлень споживачів.

Комплектація і відвантаження  замовлень включають:

а) одержання замовлення клієнта;

б) відбір товару кожного найменування за замовленням клієнту;

в) комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта згідно з його замовленням;

г) підготовку товару до відправки (укладання в тару, на товароносій);

д) документарне оформлення підготованого замовлення та контроль за підготовкою замовлення;

е) об’єднання замовлень клієнтів у партію відправки та оформлення транспортних накладних;