Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 13:02, курсовая работа
Світовий океан - це найбільша на Землі транспортна артерія, через яку перевозиться більшість експорту у світі.Морський транспорт специфічний в тому сенсі, що він вже характером діяльності є галуззю "міжнародною": відомо, що основна функція морського транспорту - забезпечення зовнішньоторговельних зв'язків між різними державами. Тема є досить актуальною, так як міжнародними перевезеннями зайнято 90% світового флоту, 80% світової зовнішньої торгівлі здійснюється морем.
Як відомо, в деяких випадках в чартері обмовляється виконання вантажних робіт стівідорами фрахтувальника. Природно, що в цих випадках зазначені вище вимоги не можуть побут * ь пред'явлені агенту. Проте агент, представляючи інтереси судна, зобов'язаний всіляко сприяти капітану в частині пред'явлення відповідних вимог стивидора фрахтувальника і домагатися їх виконання.
При
прийомі вантажу з судна
При отриманні (інкасації) фрахту та інших належних, судновласнику платежів агент повинен керуватися умовами чартеру, коносаментів або спеціальними вказівками судновласника. Якщо агент не інкасує фрахт, а лише контролює інкасацію, то він не повинен допускати видачі вантажу одержувачу до внесення ним відповідних платежів. У разі необхідності агент забезпечує накладення арешту на вантаж з метою напів-, чення фрахту.
Як було зазначено вище, в обов'язки агента входить здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, забезпечення судів буксирної допомогою, паливом, продовольством н т. п. Тим часом зазвичай агентські фірми не здійснюють власними силами всіх цих видів обслуговування суден. Але оскільки зазначені обов'язки покладені на агентів, вони від свого імені укладають договори зі стівідорними компаніями, буксирними, бункерні і іншими фірмами. При цьому відповідальність за належний вибір фірм лежить на агента. Однак у капіталістичних країнах агентські фірми, укладаючи такі договори, в ряді випадків керуються головним чином не міркуваннями найкращого обслуговування суден, а можливостями вилучення з. "Цього посередництва найбільшої вигоди для себе. Тому в агентських договорах зазвичай обумовлюється право судновласника самостійно укладати Договори зі стівідорними компаніями , бункерні, буксирними, поставляють продовольство (шип-чандлерскнмн) і тому подібними фірмами. Такі договори, укладені судновласником, передаються агенту, який зобов'язаний користуватися послугами зазначених фірм, виробляючи відповідні операції тільки за їх допомогою. Всі розрахунки зі стівідорними, буксирними та іншими фірмами виробляються через агента незалежно від того, чи укладені договори з цими фірмами агентом або судновласником.
У
взаємовідносинах з агентами слід враховувати
ту обставину, що в багатьох випадках
агентська фірма, що обслуговує судно,
одночасно виконує функції
Як відомо, у договорі морського перевезення може бути обумовлено право фрахтувальника (або вантажовідправника / вантажоодержувача) призначати свого агента для обслуговування судна. Більш часто з цим доводиться стикатися при перевезеннях вантажів між іноземними портами. Формально призначений фрахтувальником агент зобов'язаний належним чином обслуговувати судно, дотримуватися інтереси судновласника і нести перед останнім відповідальність за свої дії з агентування судна. Тим не менш в деяких випадках при виникненні серйозних розбіжностей з фрахтувальником з тих чи інших питань для капітана може виявитися доцільним з дозволу судновласника звернутися за сприянням до свого постійного (договірного) агенту, якщо такий є в даному порту.
Така
форма «додаткового»
Судновий агент несе відповідальність перед судновласником за невиконання або неправильне, невміле виконання своїх обов'язків за договором і відшкодовує судновласнику всі збитки, завдані діями або упущеннями самого агента, його службовців чи інших організацій, що обслуговують судно за угодою з агентом (стивідорні, буксирні та інші фірми) .
Зі свого боку і судновласник відповідає перед агентом за порушення умов договору та відшкодовує йому завдані цим збитки.
За свою роботу з обслуговування суден агенти отримують так зване агентську винагороду, розмір якого обумовлюється договором. При відсутності ж договору зазвичай керуються шкалами агентської винагороди, що встановлюються в окремих країнах або портах.
Сказане вище щодо функцій суднового агента містилося в основному стосовно до роботи агента, що забезпечує нелінійні суду (Ship's agent). Агент, що обслуговує лінійні суду, - лінійний агент (Liner ship's agent)-виконує всі ті ж функції. Однак, крім того, його робота має цілий ряд додаткових обов'язків, пов'язаних з комерційними особливостями лінійного судноплавства.
Процес агентування заходить в порт судна може бути розбитий на три основних етапи: підготовчі операції, вироблені до приходу судна в порт, і сану приймання судна; операції, що здійснюються під час перебування судна в порту; операції, пов'язані з відходом судна і вироблені після відходу судна з порту.
Агент має можливість успішно провести підготовку до приходу судна, якщо він своєчасно отримає потрібну інформацію і документи.
Перш за все агент повинен отримати повідомлення про передбачуваний час прибуття судна в порт. Це повідомлення (телеграфне або по радіо) посилається агенту судновласником або капітаном судна, або агентом останнього порту заходу судна н повинно бути отримано за 24-48 год до прибуття судна в залежності від умов договору з агентом або місцевих правил. Отримавши таке повідомлення, агент приймає необхідні заходи для забезпечення судна причалом до моменту приходу в порт. Своєчасне повідомлення агента про прихід судна має особливе значення в тих випадках, коли в порту призначення може бути велике скупчення судів і брак вільних причалів.
Агентом повинні бути завчасно, до приходу судна, отримані копії чартеру, коносаментів та вантажного плану. Вивчивши умови чартеру та коносаментів, агент зв'язується з одержувачем і домовляється з ним про порядок прийому прибувають вантажів. Якщо згідно з умовами чартеру вивантаження повинна проводитися стівідорами одержувача, агент повинен домовитися про виконання обумовлених чартером норм та інших умов і застережень чартеру та коносаментів. На підставі ознайомлення з вантажним планом агент намічає план розвантаження судна і всіх необхідних, пов'язаних з розвантаженням заходів.
Якщо судно після розвантаження повинно приймати вантаж в тому ж порту, то і про це агент повинен бути повідомлений, для того щоб він мав можливість подбати про підготовку призначених до відправки на судні вантажів.
Одночасно з повідомленням агента про прихід судна необ--димо повідомити також про потрібні для судна запасах палива, продовольства та іншого постачання. Маючи такі відомості, агент попереджає постачальників про необхідність підготувати потрібний постачання в потрібній кількості і потрібної якості. При відсутності ж завчасного попередження у постачальників може не виявитися необхідних сортів палива, матеріалів.
Агент забезпечує входить в порт судно лоцманом і буксирами, якщо це потрібно за правилами порту або якщо надійшов відповідний замовлення по радіо від капітана.
У
прийманні прийшов в порт судна
бере участь агент чи будь-хто з
його співробітників. Порядок приймання
судна і виконання
В обов'язки агента в процесі приймання судна входить заповнення реєстраційних листів, дача необхідних пояснень портовій владі та оформлення всіх необхідних документів.
Після виконання формальностей по приходу судна агент повинен проінформувати капітана про виконану підготовчій роботі, про намічену і ергласованном з одержувачами порядку вивантаження, про те, у скільки змін будуть проводитися роботи, про намічений часу бункерування (якщо вона потрібна), про передбачуваний час закінчення вантажних операцій . Капітан може погодитися з планом операцій, наміченим агентом, або вимагати внесення до нього тих чи інших змін. Вимоги капітана агент повинен прийняти до виконання.
Нотіс про готовність судна вручається капітаном агенту негайно після закінчення формальностей н коли судно готове до вантажних операцій. Якщо вантажні роботи проводяться вантажоодержувачем (або відправником), агент зобов'язаний негайно передати йому нотіс. Своєчасне вручення нотіса має важливе значення-цим визначається початок рахунку сталійного часу.
Агент
повинен здійснювати
У ході вантажних операцій саме серйозна увага має приділятися ведення таймшнта, який підписують капітан і агент, а якщо вантажні роботи проводилися вантажоодержувачем (вантажовідправником), - то і останній.
Протягом усього часу перебування судна в порту агент зобов'язаний знайти можливість постійного зв'язку з ним капітана і, якщо необхідно, забезпечити капітана засобами сполучення між судном і берегом (за особливу плату). Агент також повинен забезпечити акуратну доставку на судно поштового і телеграфного кореспонденції та прийом її з судна.
Нарешті, агент повинен стежити за своєчасним надходженням фрахту і підготувати всі розрахунки, пов'язані з витратами по судну, до відходу судна пред'явити всі виправдувальні документи, що вимагають підтвердження їх капітаном.
До моменту закінчення вантажних операцій агентом повинні бути підготовлені всі необхідні документи для виконання пов'язаних з відходом формальностей, сплачені належні з судна збори та замовлено, якщо це потрібно, лоцман і буксири. Якщо судно робило в порту навантаження, повинні бути виготовлені всі вантажні документи.
Агент повинен бути присутнім при відпуску судна з порту, виконуючи ту ж роль, що й під час приймання судна.
Після
відходу судна агент зобов'
послати телеграфне повідомлення про відхід судна судновласнику і агенту наступного порту заходу (при тривалості переходу в декілька діб, щоб уникнути зайвої витрати це робить капітан з моря по радіо);
розіслати вантажні і транспортні документи на відправлений вантаж за адресами згідно з інструкціями судновласника;
провести остаточні розрахунки з одержувачами з фрахту н іншими платежами;
Скласти
та направити судновласнику
З метою полегшення перевірки дисбурсментських рахунків у паро-ство, а також в розрахунку на подальшу автоматизовану їх обробку в АСУ «Морфлоте була розроблена уніфнцнро-• ванна форма дисбурсментських рахунків для радянських суден в іноземних портах. Ця форма була розроблена В / Про «Совінфлот» і Союзморнннпроектом, затверджена мнннстерством і спрямована іноземним агентськими фірмам для використання її за радянським судам починаючи з 1974 р.
Уніфікована форма дисбурсментських рахунків передбачає групування всіх витрат з п'яти розділів: портові збори, куди включено також оплата лоцманської проводки, буксирів і швартовщіков; витрати на переробку вантажу, роздільно по навантаженню н вивантаженні; оплата агентування, включаючи всі види послуг, що надаються агентом; витрати по судну, що включають в себе оплату постачання, медичної допомоги, ремонтних робіт, оформлення морського протесту та ін; різні витрати.
Дисбурсментський рахунок повинен бути сумлінно складений і документально обгрунтований, тобто до нього повинні бути включені всі виправдувальні документи.
Проте зробити все це до відходу судна з порту, як правило, не представляється можливим, тому капітанові пред'являється попередній дисбурсментський рахунок, складений на основі вже отриманих виправдувальних документів н з орієнтовним обчисленням тих витрат, по яких документи ще не отримані. Суми, які приводяться в попередньому розрахунку, по більшості витрат зазвичай трохи відрізняються від остаточних сум. Лише за стивідорним витрат, особливо при значному числі партій різноманітних вантажів, тобто під час перевезення генеральних вантажів в лінійному судноплавстві, розбіжності між попередніми, орієнтовними відомостями та остаточними сумами бувають суттєвими.