Приготування блюд з прісного тіста

Повторно  пропускають через машину, встановили решітки з дрібними отворами.

                         Правила експлуатації

    Перед включенням  машини перевіряють  санітарно – гігієнічний стан  і правильність збірки машини. Якщо використовується набір ножів і решіток для дрібного подрібнення м'яса, то збірка м’ясорубки встановлюється таким чином, у корпус м’ясорубки встановлюють шнек слідуючи за тим, що він своїм хвостовиком пройшов у муфту провідного валу. На палець шнека надівають підрізну решітку, двохсторонній ніж з великими отворами, другий двох сторонній ніж решітка з середніми отворами, затискне кільце і затискна гайка. При довгій роботі ножі і решітки забиваються жилами, тому машину періодично потрібно зупиняти і очищати робочі органи. Під час роботи не можна залишати м’ясорубку саму.

       Після закінчення роботи м’ясорубку  виключають, розбирають і миють.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2.6. Правила експлуатації  устаткування, вимоги  охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки при приготуванні страв.

      Поняття „Охорона праці” визначена статтею 1 Закону України „Про охорону праці”.

   Охорона - це  система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності в процесі праці.

   Законодавство про охорону праці складається  з Кодексу законів про працю  України та інших нормативних  актів.

   Знання  основ охорони праці, техніки  безпеки, виробничої санітарії і протипожежних заходів є одним з важливих факторів запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням і ліквідації їх.

   Незалежно від ступеня небезпеки виробництва  на всіх підприємствах і в організаціях проводиться навчання з правил техніки безпеки прийнятих на роботу працівників, які не мають професії або міняють її, а також інструктажі при підвищенні кваліфікації робітників. При вивченні кожної теми потрібно керуватися вимогами ССБП (система стандартизації безпеки праці).

   Незалежно від професії і кваліфікації всі робітники на підприємстві навчаються безпечним прийомам праці на інструктажах. За характером і часом проведення інструктажі поділяють на: вступний, первинний (на робочому місці), повторний, позаплановий, поточний.

   Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці (техніки безпеки) або особа, яка виконує його обов'язки, з усіма прийнятими на роботу працівниками незалежно від освіти, стажу роботи їх за даною професією, а також з прикомандированими, з учнями і студентами, які прибули на виробниче навчання або практику. Проводять його в кабінеті з охорони праці, або в спеціально обладнаному приміщенні з використанням сучасних технічних засобів навчання та іншої наочності за програмою, розробленою з врахуванням вимог ССБП, а також особливостей виробництва.

   Програму  затверджує керівник підприємства, погоджуючи її з профкомом. Про проведення вступного  інструктажу і перевірки знань  роблять запис у журналі реєстрації (особистій карточці інструктуючого) з обов'язковим підписом інструктованого і інструктуючого.

   Первинний інструктаж на робочому місці проводять з усіма прийнятими на підприємство, переведеними з одного підрозділу в інший, прикомандированими, учнями   і   студентами,   які   прибули   на   виробниче   навчання   чи   практику, з робітниками, які виконують нову для них роботу, а також з працюють під наглядом майстра або бригадира, після чого оформляється допуск їх до

   самостійної роботи, який фіксується датою і  підписом інструктуючого в журналі  реєстрації (особистій карточці інструктованого).

   Повторний інструктаж проводять з усіма працюючими незалежно від кваліфікації, освіти і стажу роботи не рідше ніж через 6 місяців індивідуально або з групою   робітників   однієї   професії   на   робочому  місці   з   метою   перевірки   і підвищення рівня знань правил і інструкцій з охорони праці.

   Позаплановий  інструктаж проводять при: зміні правил з охорони праці і технологічного процесу; заміні або модернізації обладнання, пристроїв і інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, які впливають на безпеку праці; порушенні робітниками вимог безпеки праці, які можуть призвести або призвели до травми, аварії, вибуху або пожежі; перервах в роботі - для робіт, які відповідають підвищеним вимогам безпеки праці, більше ніж на ЗО календарних днів, а для решти робіт - 60 днів. Його проводять індивідуально або з групою робітників однієї професії на робочому місці в обсязі первинного інструктажу.

   Поточний    інструктаж:   проводять    перед    виконанням    робіт,    на  які оформляється наряд-допуск, де і фіксується його проведення. Знання контролює працівник, який проводив інструктаж. Якщо робітник, який одержав інструктаж, показав незадовільні знання, то його до роботи не допускають. Він зобов'язаний пройти інструктаж заново.

   Особа, яка проводила повторний чи позаплановий інструктаж, робить запис в журналі  реєстрації (в особистій картонці інструктованого) з обов'язковим  підписом інструктованого   і   інструктуючого.   При   реєстрації   позапланового   інструктажу вказують причину, яка викликала його проведення.

   Галузеві  центральні комітети профспілок розробляють  правила з техніки безпеки даної галузі, беруть участь у розробці проектів законодавчих актів про режими праці і відпочинку, поліпшення умов праці у даній галузі.

   Технічні інспектори галузевої профспілки здійснюють державний нагляд за дотриманням вимог і норм техніки безпеки, виробничої санітарії і законодавства про працю на підприємствах, організаціях та установах. Роботою технічних інспекторів галузевих профспілок керують їхні центральні комітети.

   Технічний інспектор виконує свою роботу з  охорони праці в тісному зв'язку з громадськими інспекторами і ПК. До обов'язків технічних інспекторів входить систематичний нагляд за виконанням адміністрацією законодавчих актів з охорони праці, правил і норм техніки безпеки і виробничої санітарії, а також робота відповідно до Положення про технічного інспектора.

   Технічний інспектор має право: накладати  штрафи на керівників різних ланок  виробництва за порушення законів про охорону праці, правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії; надсилати матеріали у слідчі органи для притягання до відповідальності осіб, що вчинили значне порушення; подавати матеріали у вищі організації про звільнення або покарання винних.

   Головною  метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних факторів на організм людини і як наслідок зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.

   Створення безпечних і здорових умов праці  сприяє підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції. Якщо внаслідок відповідних профілактичних заходів роботодавцю вдається досягнути  належного стану охорони праці, знизити рівень або взагалі уникнути травматизму та професійних захворювань, йому зменшується сума його страхового внеску до фонду спеціального страхування від нещасних випадків, страховий внесок у розмірі,  що перевищує встановлений страховий тариф.

   Для осіб, які допускаються до обслуговування обладнання підвищеної небезпеки діє віковий ценз - вони мають бути не молодшими 18 років.

   Кожний  кухар-кондитер повинен пам’ятати, що здоров’я людини багато в чому залежить від дотримання правил санітарно-гігієнічного ритму або роботи та правил охорони праці до організації робочих місць. Приміщення цеху, інвентар, посуд повинна бути бездоганно чистою. Всі електроприлади заземлюють, з’єднують металічні частини з заземленням, прокладають землю. Завдяки чому при включенні людини через його тіло проходить струм, який не загрожує для життя. Перед рубильником і машинами повинні бути резинові килимки і напис: „Висока напруга-небезпечно для життя”.  Небезпека уражень струмом збільшуються у випадку підвищення температури, в сирому і вологому повітрі. Всі тепло прилади використовують в цехах на газовому або електричному підігріві. Кожний вид томлива потребує праці та потрібно дотримуватись і загальних правил з охорони праці.

   Виробничою  травмою вважають раптове ушкодження організму робітника при виконанні трудового процесу на виробництві. Сукупність обставин і причин, які спричинили цю травму, називають нещасним випадком.

   Для запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві ведеться розслідування, облік та аналіз їх згідно з Положенням, за яким всі підприємства повинні розслідувати нещасні випадки, які сталися на їхній території, або за її межами під час виконання роботи за завданням адміністрації, а також при доставці робітників або службовців на місце роботи на транспорті підприємства.

   Розслідуванню підлягають і нещасні випадки, які  сталися перед початком роботи або після неї, в позаробочий час, у святкові і вихідні дні, а також гострі отруєння, теплові удари та обмороження.

   Згідно  з Положенням про розслідування  і облік нещасних випадків на виробництві,   потерпілий або очевидець зобов'язані терміново повідомити про випадок  майстра,   начальника  цеху   або   безпосередньо  керівника  робіт,  які зобов'язані    відразу  організувати   першу  до лікарську  допомогу   потерпілому. Начальник цеху (керівник робіт) зобов'язаний терміново повідомити про нещасний випадок керівника підприємства і голову ПК і протягом 24 год. разом з старшим громадським інспектором з охорони праці в цеху і робітником служби техніки безпеки розслідувати причини і обставини нещасного випадку, а також вжити заходів для запобігання подібних нещасних випадків. Про розслідування нещасних випадків, які спричинюють втрату працездатності не менш як на один повний робочий день, складають акти за формою Н-1. Акт складається начальником цеху в чотирьох примірниках, підписується ним, громадським інспектором і працівником служби  техніки  безпеки   підприємства. Затверджує  акт  головний   інженер підприємства і вживає відповідних заходів, щоб запобігти виникненню подібних нещасних випадків.

   По  одному примірнику акта лишається в  начальника цеху, ПК і технічного інспектора профспілки. Затверджена форма акта може бути видана потерпілому на його вимогу. Якщо потерпілий не згоден з  викладеними в акті обставинами  нещасного   випадку,   а також  якщо   адміністрація   відмовляється   скласти  такий акт, потерпілий має право звернутися в ПК, який не пізніше як через 7 днів повинен розглянути заяву і винести постанову для адміністрації. Якщо адміністрація вважає що нещасний випадок не зв'язаний з виробництвом, то це питання може бути винесено на розгляд 11К. Якщо ПК згоден з висновком адміністрації, то в правому верхньому   куті   акта   зазначають:    "нещасний   випадок   не   пов'язаний   з виробництвом". Якщо ПК не згоден з адміністрацією, він може зажадати втручання технічного інспектора профспілки.

   По  закінченні тимчасової непрацездатності потерпілого адміністрація цеху вносить в акт дані про травматологічні і матеріальні наслідки нещасного випадку і ці дані (за спеціальною формою) надсилає ПК і технічному інспекторові профспілки.     Нещасні випадки, що сталися на підприємстві з робітниками, направленими іншою організацією, розслідує адміністрація тієї організації, де стався нещасний випадок, із зазначенням організації, яка направила потерпілого.

   Якщо  нещасний  випадок стався з учнем, який  відбував  практику  під  керівництвом представника підприємства, то він розслідується адміністрацією цієї організації із зазначенням  в акті навчального закладу. Якщо ж практикою керував представник навчального закладу, то розслідування і облік ведуться навчальним закладом.

   Для групових нещасних випадків із смертельними наслідками встановлено спеціальний  порядок розслідування. Ці випадки  розслідує технічний інспектор  профспілки.

   На  всі без винятку нещасні випадки незалежно від порядку розслідування їх слід складати акти за формою Н-1. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.7. Правила санітарії, особистої гігієни та санітарні вимоги до робочого місця.

            Підприємство масового харчування відповідно до діючих норм забезпечення типових підприємств, повинні бути забезпечені торгово-технологічним і холодильним обладнанням, причому матеріал, з якого виготовлене обладнання, інвентар і тара, не повинен негативно впливати на продукти харчування, змінюючи їх оргалептичні якості, тобто метал має бути антикорозійним.